UK
Проблема тиранії, спроби зрозуміти «тиранічну людину» і ті аспекти людського буття, які сприяють її вкоріненню в тому чи тому суспільному організмі, є актуальною для сучасної політичної філософії та філософії права з цілої низки причин. Першою з них, безумовно, є той факт, що ця проблема посідала вагоме місце в античній та середньовічній політичній філософії. Такий, суто філософсько-історичний ракурс вивчення цієї проблеми може становити певний академічний інтерес. Проте це ніяк не свідчить про актуальність цієї проблематики для широкого загалу. Навіть для «академічного загалу». Для широкого кола дослідників, які займаються проблематикою чи то філософії права, чи то політичної філософії, поняття «тиранія» давно стало архаїзмом, який стосовно модерної соціально-політичної реальності є популярним пейоративним аналогом понять «диктатура» або «тоталітаризм». Між тим, незважаючи на те, що смислові поля цих понять певною мірою перетинаються, між ними існують деякі суттєві відмінності. Якщо залишити за дужками усталене в пострадянській політології розрізнення понять «політичний режим» та «форма правління» (тоталітаризм, згідно з цією класифікацією, є «типом політичного режиму», а тиранія — не зовсім коректно виокремленою в античності «формою правління»), то першою чергою ці відмінності яскраво являють себе при порівнянні «класичних» античних тираній і модерних тоталітаризмів.