UK
У вітчизняній філософській традиції існує кілька усталених образів Гайдеґерової філософії. Перед усім це сприйняття Гайдеґера в контексті кому нікативної філософії. Тут Гайдеґер постає як ключова постать «лінґвістично-герменевтично-прагматичного повороту», як мислитель, що робить значний внесок у подолання «методичного соліпсизму». Схожий образ Гайдеґерової філософії ми знаходимо у тих вітчизняних філософів, що репрезентують у нас традицію філософської герменевтики. Цей образ значною мірою сформований Ґадамером та його послідовниками. З позиції філософської герменевтики центральним параграфом «Буття і часу» є §32, а головними здобутками Гайдеґерової філософії слід уважати онтологізацію розуміння («проект феноменологічної герменевтики») і підкреслення прі оритетності дотеоретичного досвіду світу стосовно будь-якої теорії. Нарешті, філософію Гайдеґера сприймають як важливий елемент постметафізичного мислення. Таке тлумачення Гай деґерової думки може поєднувати таких різних авторів, як Юрґен Габермас (представник комунікативної філософії і проповідник Модерну як «незавершеного проекту») та Жак Дерида (культова фігура постмодерну). Гайдеґер і постмодерн — ось ще один контекст, в якому відбувається рецепція Гайдеґерової думки.
EN
The article analyzes current interpretations of Heidegger’s thought in the Ukrainian philosophical tradition. The author tries to prove that interpretations of Heidegger’s thinking from positions of communicative practical philosophy, a philosophical hermeneutic and a postmodernism comprise essential shortcomings, and sometimes directly contradict Heidegger's intentions. The author of article offers own interpretation of Heidegger’s philosophy which he calls counter-interpretation. This counter-interpretation takes into account constant intentions of Heidegger’s philosophical searches in their dynamics and internal intensity.