Социально-психологические основы изучения правопорядка как системного общественного феномена

• Authors: Лановенко Игорь

Title variants

EN

Socio-psychological fundamentals of law and order studying as public phenomenon system

PL

Społeczno-psychologiczne podstawy systemu egzekwowania prawa jako elementu systemu publicznego

• Languages of publication: RU

Abstracts

RU

АннотацияПравопорядок, будучи системным явлением организации общественной жизни, пре-дставлен как особая социально-психологическая реальность, предусматривающая не только возможность, но и необходимость его научного анализа. Понятие правопорядка созвучно с понятиями государства, власти, однако имеет не только институциональные, а и мно- гомерные психологические аспекты в своем содержании. Динамика правопорядка тесно коррелирует с тенденциями социального развития, изменениями состояния социальной психики, культурными условиями, гуманизацией или дегуманизацией правовой политики на определенном историческом этапе.В представленной статье очерчено авторское видение социально-психологического содержания отдельных граней правопорядка. В частности уделяется внимание роли зако-нодателя, несущего «повинность» за его нормативную регуляцию. С позиций защиты обще-ственной безопасности делается вывод, что непродуманное, гносеологически неоправданное нормотворчество нередко также если не более разрушительно, нежели то Зло, которое породило «властный указ». В рамках социально-психологического дискурса и основываясь на гуманистической парадигме, безопасность человека базируется на устойчивом правовом фундаменте, спосо-бном обеспечить реальное создание и соблюдение условий для самоактуализации. Защита личности как общественной ценности, обеспечение ее права на развитие и счастье, по нашему мнению, является важнейшим условием формирования не формального, а истинного правопорядка.

EN

The law and order, as a phenomenon system of organization public life, presented as a special socio-psychological reality, which contemplate not only ability, but also needs of its scientific analysis. The concept of law and order similar with concept of state, government, however, has not only institutional and multi-dimensional psychological aspects of its content. Dynamics of law and order is tightly correlates with trends of social development, changing of mental status, cultural terms, humanization or dehumanization of legal policy at definitely historical stage.In the presented article, the author’s vision of socio-psychological content of the individual boundaries of law and order is defined. In particular the attention to the role of the legislator getting the “obligation” for its normative regulation is paid. With protection of position of public safety there is an output that unreasoned, epistemologically unjustified rule-making is often as, if not more than damaging than the evil, which generated “power decree”.In the frame of the socio-psychological discourse and basing on the humanistic paradigm, safety of human is based on the sustainable legal fundament which can make real creation and conditions compliance for self-actualization. Protection of the individual as a social value, ensuring its right for development and happiness, in our opinion is the most important condition for the formation not formal but the true law and order.

PL

Praworządność, jako zjawisko systemowej organizacji życia społecznego, jest przedstawiona jako specyficzny element rzeczywistości społeczno-psychologicznej, która nie tylko stwarza możliwość, ale także wymusza konieczność analizy naukowej. Pojęcie praworządności jest zgodne z koncepcją państwa, rządu, obejmuje jednak nie tylko instytucjonalne, ale wielowymiarowe i psychologiczne aspekty. Dynamika praworządności jest ściśle skorelowana z trendami rozwoju społecznego, zmianami stanu psychiki społecznej, uwarunkowaniami kulturowymi, humanizacją i dehumanizacją polityki prawnej w pewnym historycznym etapie. W artykule autor przedstawił wizję społeczno-psychologicznej zawartości poszczególnych aspektów praworządności. W szczególności zwrócił uwagę na rolę ustawodawcy uzyskującego mandat dla regulacji normatywnych. W zakresie środków ochrony bezpieczeństwa publicznego stwierdzono, że nieprzemyślane, epistemologicznie nieuzasadnione reguły okazują się często bardziej szkodliwe niż narzucane odgórnie dekrety. W ramach dyskursu społeczno-psychologicznego i bazując na paradygmacie humanistycznym, bezpieczeństwo ludzkie opiera się na stabilnej podstawie prawnej zdolnej do zapewnienia warunków samorealizacji. Ochrona jednostki jako wartości społecznej, zapewnienie jej prawa do rozwoju i szczęścia jest najważniejszym warunkiem dla kształtowania, nie tyle formalnego, co rzeczywistego prawa i porządku.

Keywords

RU

социальная психология; общество; правопорядок социальная психика; личность; деструкция; модернизация

EN

social psychology; society; law and order; social mentality; personality; destruction; modernization

PL

psychologia społeczna; społeczeństwo; psychologia prawa i porządku mentalności społecznej; osobowości; zniszczenie; modernizacja

• Publisher: Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
• Journal: Nierówności społeczne a wzrost gospodarczy
• Year: 2017
• Volume: 51
• Pages: 398-406

Contributors

author

Лановенко Игорь

• доцент, кандидат юридических наук Игорь Лановенко Академия труда, социальных отношений и туризма, Киев

References

• Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях /Биографический очерк и перевод книги Беккариа «О преступлениях и наказаниях» проф. М.М. Исаева. – Москва: Юридическое издательство НКЮ СССР, 1939. – 413 с.
• Европейское право в области прав человека (Практика и комментарии) / Дженис М., Кей Р., Бредли Э.; Пер. с англ. А. Иванченков. Права человека. Ин-т по Конституционной и Законодательной Политике. Москва; Будапешт: Права человека. Ин-т по Конституционной и Законодательной Политике. 1997. – 608 с.
• Игеринг Р. Борьба за право / Р удольф фон-Игеринг / Перевод с немецкого П.П. Волкова. – Издание К.Т. Солдатенкого. – Москва: Типография Грачева, 1874.– 77 с.
• Лановенко І.І. Суспільно-небезпечна девіантна поведінка та соціально-психологічні авдання її корекції у кримінальному покаранні / І.І. Лановенко // Вісник Черні- гівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка [Текст]. Вип. 128 / Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка; гол. ред. Носко М.О. – Чернігів: ЧНПУ, 2015. – 320 с. (Серія: Психологічні науки). - C. 156–159.
• Назарян А.П. Интеллект во вселенной: Истоки, становление, ерспективы. Очерки междисциплинарной теории прогресса / Российский открытый университет. – М.: Недра, 1991. – 222 с.
• Парыгин Б.Д. Социальная психология. Проблемы методологии, истории и теории. – СПб.: ИГУП, 1999. – 592 с.
• Хазратова Н.В. Психологія відносин особистості й держави: Монографія. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім.. Лесі Українки, 2004. – 276 с.
• Фейербах П.Й.А. Уголовное право / Пер. П. Лодия, П. А. Полонского и Р. Цебрикова. – Кн. 1.: Философическая, или Всеобщая часть уголовного права. – СПб.: Медицинская типография, 1810. – 616 с.
• Штомпка П. Социальные изменения как травма // Социс. – 2001. – № 1. – c. 6–16.
• Штомпка П. Социологи социальных изменений / Пер. с англ. – М.: Аспект-Пресс, 1996. – 416 с.

Identifiers

DOI

10.15584/nsawg.2017.3.31