Demokratyczno-autorytarna hybryda: redefinicja kategorii teoretycznej

• Authors: Prokop Maryana
• Languages of publication: PL

Abstracts

EN

In the article the author is raising the issues of theoretical and methodological background of research studies on hybrid regimes which are located between democracy and authoritarianism. The author is trying to respond to the following research problem: to what extent the abstract hybrid regimes category can be seen as a new type of political regimes and to what extent it should be regarded only as one of the steps of the transition. Considering the research problem presented in the introduction, the author came to the conclusion that hybrid systems in some cases should be considered as stages of the system transition; however, the fact that long-term balance between democracy and authoritarianism can become the basis for determining the hybrid regimes as a new type of political systems should not be negated.

Keywords

PL

reżimów hybrydalne; demokracja; autorytaryzm; tranzycja

• Publisher: Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu. Wydawnictwo UMK
• Journal: Historia i Polityka
• Year: 2015
• Issue: 13(20)
• Pages: 31-43

Contributors

author

Prokop Maryana

• Uniwersytet Mikołaja Kopernika

References

• A. Antoszewski, Przejście ku demokracji: analiza przypadku Polski [w:] Transformacja w Polsce i na Ukrainie. Wybrane aspekty, red. A. Antoszewski, A. Kolodii, K. Kowalczyk, Wrocław 2010, s. 11–21.
• A. Antoszewski, R. Herbut, Systemy polityczne współczesnego świata, Warszawa 2001, s. 34-38, 189–192..
• A. Antoszewski, R. Herbut, Systemy polityczne współczesnej Europy, Gdańsk 2006.
• A. Kondratowicz Demokracja a jakość rządzenia, [w:] Jakość rządzenia w Polsce. Jak ją badać, monitorować i poprawiać?, J. Wilkin (red.), Warszawa 2013, s. 74.
• A. Schedler, The Menu of Manipulation, Journal of Democracy 2002, vol. 13, nr 2, s. 91–107.
• B. Меркель, A. Круассан, Формальные и неформальные институты в дефектных демократиях (II), Полис 2002, nr 2, s. 6–17.
• D. A. Rustow, Transition of Democracy: Toward a Dynamics Model, Comparative Politics 1970, vol. 2, nr 3, s. 337–363.
• E. Hankiss, The Second Society is There an Alternative Social Model. Emerging in Contemporary Hungary?, Social Research 1988, 55:1/2, s. 26–35.
• F. Zakaria, The Rise of Illiberal Democracy, Foreign Affairs 1997, vol. 76, nr 6, s. 22–44.
• G. O’Donnell, Delegative Democracy, Journal of Democracy 1996, vol. 5 (1), s. 55–69.
• G. O’Donnell, P. C. Schmitter, Transitions from Authoritarian Rule: Tentative Conclusions about Uncertain Democracies, Baltimore 1986.
• G. Ph. Roeder, Varieties of Post-Soviet Authoritarian Regimes, Post Soviet Affairs 1994, vol. 10, nr 1, s. 61–101.
• J. Holzer, S. Balik, Postkomunistyczne reżimy niedemokratyczne. Badania nad przemianami teorii politycznej w okresie po transformacji ustrojowej, Kraków 2009.
• K. Kruk, Metodologiczne refleksje w politologicznych badaniach empiryczno-teoretycznych, Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne 2014, nr 43, s. 116.
• L. Diamond, Development Democracy: Toward Consolidation, Baltimor 1999.
• L. Diamond, Election without Democracy: Thinking about Hybrid Regimes, Journal of Democracy 2002, vol. 13, nr 2, s. 20–37.
• L. Diamond, Is the Third Wave Over?, Journal of Democracy 1996, vol. 7, nr 3, s. 20–37.
• M. Prokop, I. Galewska, The Amendment of the Ukrainian Electoral Law and the Principle of Alternation in Power (Parliamentary Election 2012), Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne 2013, nr 40, s. 19–30.
• M. Riabczuk, Agony of a “Blackmail state”: Rise and (Possible) Fall of Post-Soviet Semi-Authoritarian Regims [w:] Ukraine on Its Meandering Path between East and West, A. N. Lushyckyj, M. Riabchuk (red.), Frankfurt am Main 2009.
• M. Weber, Obiektywność poznania w naukach społecznych [w:] Problemy socjologii wiedzy, wyb. i oprac. A. Chmielecki, Warszawa 1985, s. 81–83, 88.
• M. Weber, Szkice z socjologii religii, Warszawa 1995.
• Methodology Freedom House, https://freedomhouse.org/report/nations–transit–2012/-methodology#.VSWnR9ysUXN, odczyt z 20.03.2014.
• P. C. Schmitter, T. L. Karl, What Democracy is… and is Not, Journal of Democracy 1991, vol. 2, nr 3, s. 77–88.
• Polskie prawo konstytucyjne, W. Skrzydło (red.), Lublin 2004, s. 107.
• R. Bäcker „Okrągły stół” – od totalitaryzmu do demokracji?, Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne 2009, nr 22, s. 131–138.
• R. Bäcker Reżimy hybrydalne [w:] Studia nad współczesnymi systemami politycznymi. Podmioty i procesy demokratyczne: księga dedykowana profesorowi Andrzejowi Antoszewskiemu, red. J. Juchnowski, R. Wiszniowski, t. 1, Toruń 2014, s. 37–46.
• R. Bäcker, Nietradycyjna teoria polityki, Toruń 2011, s. 14–16; idem, O znaczeniu kategorii typu idealnego, [w:] Czym jest teoria w politologii?, Z. Blok (red.), Warszawa 2011, s. 209.
• R. Bäcker, Podstawowe kategorie teoretyczne autorytaryzmu [w:] Przywództwo, elity i transformacje w krajach WNP. Problemy metodologii badań, t. 1, Warszawa 2010, s. 67–85.
• R. Bäcker, Reżimy hybrydalne [w:] Studia nad współczesnymi systemami politycznymi. Podmioty i procesy demokratyczne, J. Juchnowski, R. Wiszniowski (red.), Toruń 2014, s. 37–46.
• R. Pipes, Rewolucja Rosyjska, Warszawa 2014.
• S. Levitsky, L. A. Way, Competetive authoritarianism, Hybrid regimes after the Cold War, New York 2010.
• S. Levitsky, L. A. Way, The Rise of Competitive Authoritarianism, Journal of Democracy 2002, vol. 13, nr 2, s. 5–17.
• Th. Carothers, How Democratizes Emerge. The “Sequencing” Fallacy, Journal of Democracy 2007, vol. 18, nr 1, s. 12–22.
• The Economist Intelligence Unit’s Index of Democracy, http://www.economist.com-/media/pdf/DEMOCRACY_INDEX_2007_v3.pdf, odczyt z 3.03.2012, s. 1–11.
• В. Гельман, Трансформация в России: политический режим и демократическая оппозиция, Москва 1999.
• Г. Шипунов, Єврастичий потенціал поняття „гібридний політичний режим” в контексті дослідження перехідних процесів на пострадянському просторі [w:] Transformacje ustrojowe w Europie Środkowej i Wschodniej, Z. Białobłocki, A. Romanyuk (red.), Kutno 2012.
• Г. Шипунов, Концептуальні засади транзитологічної парадигми: історія становлення, Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії 2010, Випуск 2.
• Г. Шипунов, Методологічні засади використання категорії „політичний режим” в контексті дослідження посткомуністичних трансформацій, Вісник СевНТУ: зб. наук. пр. Серія: Політологія, Севастополь, 2011, Вип. 123/2011, s. 92-98.
• Г. Шипунов, Теоретико-методологічні засади аналізу гібридних політичних режимів: український контекст, Наукові записки [Національного університету „Острозька академія”], Політичні науки 2008, s 95-101.
• Г. Шипунов, Теоретико-методологічні засади дослідження переходу від авторитаризму до демократії країн Центрально-Східної Європи (на прикладі України) [w:] Rozwoj polityczny panstw Europy Środkowej i Wschodniej, Z. Białobłocki, A. Romanyuk (red.), Kutno 2012, s. 131–143.
• Д. Фурман, Движение по спирали. Политическая система России в ряду других систем, Москва 2010.
• Д. Фурман, Дивергенция политических систем на постсоветском пространстве, Свободная мысль nr 10, 2004, s. 14–24.
• Д. Фурман, Политическая система цовременной России и её жезненный цыкл, Свободная мысль 2003, nr 11; s. 2–10.
• Д. Фурман,, Общее и особенное в политическом развитии России и других стран СНГ [w:] Пути российского посткоммунизма, red. М. Липман, А. Рябов, Москва 2007, s. 234–273.
• М. Оттауэй, Демократия: только на половину, Трудности перехода: демократия в России, Москва 2004.
• М. Прокоп, Трансформація політичної системи України: баланс на грані демократії і авторитаризму [w:] Інформаційне Забезпечення Транскордонного Співробітництва України, Луцьк 2014, t. 2.
• Х. Балзер, Управляемый плюрализм: формирующийся режим В. Путина, Общественные науки и современность 2004, nr 2, s. 46–59.

Identifiers

DOI

http://dx.doi.org/10.12775/HiP.2015.002