Baturyn – idea hetmańskiej stolicy

• Authors: Krokosz Paweł

Title variants

EN

Baturyn – the idea of a hetman capital

• Languages of publication: PL

Abstracts

EN

The capital city of a state is a place of considerable importance – it is the centre of politics, economy, culture and religion. This was also the case in the Ukraine where the first independent contemporary Ukrainian state was formed in the middle 17th century thanks to Bohdan Khmelnytsky, the Zaporizhian hetman. The extremely complex political situation was not conducive to the state-building process and in the following years the Ukrainian lands were peculiarly divided along the line marked by the Dnieper river into the socalled Right-bank Ukraine subordinate to the Polish Republic and the Left-bank Ukraine controlled by Russia. This division was accompanied by the emergence of two hetman seats of authority. At the turn of the 18th century the capitals of the Zaporizhian hetmans dependent on Russia were located in many places, inter alia in Subotiv, Chyhyryn, Baturyn and Hlukhiv. However, it was Baturyn – the city located at the Seym river which until the second half of the 17th century constituted an extremely important frontier in the defense system of the borderlands of the Polish Republic – was to play the most important role. All of this happened thanks to the activities of two hetmans. One was Ivan Mazepa who in his attempts to create an Ukrainian state independent from Russia at the beginning of the 18th century followed his great predecessor, Bohdan Khmelnytsky. The other was Kyrylo Rozumovsky who in the middle of that century attempted to save the last shards of autonomy granted to the Ukraine by the Russian rulers. During hetman Mazepa’s tenure Baturyn was not only the political centre of all Ukrainian lands, but it was also an important cultural and religious centre. Its vibrant development was interrupted in 1708 during the Great Northern War when in his attempt to achieve independence from Russia, Mazepa supported the Swedish king, Charles XII. At that time, czar Peter I sent strong military units to Baturyn which burned the city and murdered its inhabitants. After these events, the hetman capital was located in Hlukhiv until 1750. It was not until the decision made by the Elizaveta Petrovna, the Empress of Russia that the languishing city of Baturyn regained the status of a capital and was granted to the hetman Kyrylo Rozumovsky. Soon after this, thanks to his activities the city was rebuilt – new houses and manufacturing plants were constructed, and there were plans to open a university as well. Eventually, the plans to restore Baturyn to its former glory which it enjoyed during Mazepa’s times failed, and so did the attempts to preserve the autonomy of the Ukraine within the Russian empire.

Keywords

EN

Baturyn; Left-bank Ukraine; Hetmanate; Russia in the 16th-18th centuries; Ukrainian Cossacks; Ivan Mazepa; Kyrylo Razumovsky; Zaporizhian hetmans

• Publisher: Księgarnia Akademicka
• Journal: Krakowskie Pismo Kresowe
• Year: 2013
• Issue: 5: Kontekst rosyjski
• Pages: 13-63

Contributors

author

Krokosz Paweł

• Uniwersytet Papieski Jana Pawła II w Krakowie

References

• Акты Московского Государства, изданные императорскою Академиею Наук, т. 1-2, ред. Н. А. Попов, Санкт-Петербург 1890-1894.
• Акты относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Архе- ографическою Комиссиею, т. 8-14, Санкт-Петербург 1875-1889.
• Бумаги Императрицы Екатерины II, храниящихся в Государственном архиве Мини- стерства иностранных дел, „Сборник Императорского русского общества” 1871, т. 7.
• Бумаги кабинета министров имрератрицы Анны Иоанновны 1731-1740 гг., ч. 3: 1734 г., ред. А. Н. Филиппов, „Сборник Императорского русского общества” 1900, т. 108.
• Величко С. В., Літопис, т. 2, пер. з книжної української мови, комент. В. О. Шевчук, відп. ред. О. В. Мишанич, Киïв 1991.
• Вiйськовi кампанiï доби гетьмана Iвана Мазепи в документах, т. 2, упор. С. Павленко, Киïв 2009.
• Голиков И. И., Деяния Петра Первого, мудрoго преобразователя России, собранные из достоверных источников и расположенные по годам, т. 11, Москва 1839.
• Дегтярьов С. I., Маловiдомий опис м. Батуин 1760 р., „Сумський iсторико-архiвний журнал” 2010, но. 8-9, s. 32-66.
• Дегтярьов С. I., Тютюнник В. В., Майновi документи родини Розумовських (за матерiалами Державного архiву Сумськоï областi), „Сумський iсторико-архiвний журнал” 2011, но. 12-13, s. 43-53.
• Дипломатическая переписка прусских посланников при русском дворе. Документы изданы под наблюдением Г. Ф. Штендмана, „Сборник Императорского русского общества” 1878, т. 22.
• Доба гетьмана Iвана Мазепи в документах, т. 1, упор. С. Павленко, Киïв 2008.
• Доклады императрице Елисавете Петровне от Коллегии Иностранных Дел. За 1750 год, [w:] Архив князя Воронцова, кн. 7, Mосква 1875.
• Донесения и другия бумаги черезвычайного посланника английского при русском дворе, Чарльза Витворта, и секретаря его Вейсброда с 1708 г. по 1711 г., „Сборник Императорского русского общества” (Санкт-Петербург) 1886, т. 50.
• Жемчужников Л. М., Мои воспоминания из прошлого, сост. Ю. Н. Подкопаевой, коммент. А. Г. Верещагиной, Н. М. Шумовой, вст. ст. и общая ред. А. Г. Верещагиной, Ленинград 1971.
• Письма графа М.Л. Воронцова к гетману графу К.Г. Разумовскому, [w:] Архив князя Воронцова, кн. 4, Mосква 1875, s. 427-458.
• Письма и бумаги императора Петра Великого, ред., подгот. Н. А. Бакланова [et al.], т. 2-9, Санкт-Петербург–Москва–Ленинград 1889-1952.
• Письма малороссийского гетмана графа К.Г. Разумовского к графу М.Л. Воронцову, [w:] Архив князя Воронцова, кн. 4, Mосква 1875, s. 379-426.
• Полное собрание законов Российской империи с 1649, т. 1-16, Санкт-Петербург 1830.
• Протоколы, журналы и указы Верховного Тайного Совета 1726-1730, ч. 3: Январь-июнь 1727 г., ред. Н. Ф. Дубровин, „Сборник Императорского русского общества” 1888, т. 63.
• Прошение малороссийского шляхетства и старшин, вместе с гетманом, о восстанов- лении разных старинных прав Малороссии, поданное Екатерине II-й в 1764 году сообщ. А. Ф. Кистяковский, „Киевская старина” 1883, т. 6.
• Прошение сотников черниговского полка о козацких обидах, поданное имп. Елизавете в 1744 г., „Киевская старина” 1894, т. 45, но. 4: Приложения, s. 1-20.
• Рiгельман O. I., Лiтописна оповiдь про Малу Росiю та ïï народ i козакiв узагалi, вст. ст., упор. та примітки П. М. Саса, В. О. Щербака, Киïв 1994.
• Сборник постановлений и распоряжений по цензуре с 1720 по 1862 год, Санкт-Петер- бург 1862.
• Синодик Крупицького-Батуринського монастиря як iсторичне джерело, Пiдготовка до друку та вступнi зауваги I. Ситого, „Сiверянський лiтопис” 1997, но. 5, s. 40-64.
• Фельдмаршал Румянцев. Документы, письма, воспрминания, сост. А. П. Капитанов, Москва 2001.
• Унiверсали Iвана Мазепи (1687-1709), ч. 2, упорядкування I. Бутич, В. Ринсевич, ред. кол. П. Сохань [et al.], Киïв–Львiв 2006.
• Шерер Ж.-Б., Лiтопис Малоросiï або Iсторiя козакiв-запорожцiв та козакiв Украïни, або Малоросiï, пер. з фр. В. В. Коптiлов, Киïв 1994.
• Яковлiв А., Украïнсько-московськi договори в XVII-XVIII вiках, „Працi українського наукового iнституту” (Варшава) 1934, т. 19, Серiя правнича, кн. 3.
• Bazylow L., Historia nowożytnej kultury rosyjskiej, Warszawa 1986.
• Chojnicka K., Cerkiew i car. Prawosławie rosyjskie w reformach Piotra Wielkiego, Kraków 2011, Politike. Biblioteka myśli politycznej / Ośrodek Myśli Politycznej, 78.
• Encyklopedia of Ukraine, Vol. 1-3, ed. V. Kubijovyč, Toronto–Buffalo–London 1985-1993.
• Gierowski J. A., Rzeczpospolita w dobie złotej wolności (1648-1763), [w:] Wielka historia Polski, t. 5, Kraków 2001.
• Grzybowski S., Dzieje Polski i Litwy (1506-1648), [w:] Wielka historia Polski, t. 4, Kraków 2000.
• Hetmani zaporoscy w służbie króla i Rzeczypospolitej, red. P. Kroll, M. Nagielski, M. Wagner, Zabrze 2010.
• Hrycak J., Historia Ukrainy. 1772-1999. Narodziny nowoczesnego narodu, przeł. K. Kotyńska, Lublin 2000, Dzieje Krajów Europy Środkowo-Wschodniej.
• Jakowenko N., Historia Ukrainy do 1795 roku, przeł. A. Babiak-Owad, K. Kotyńska, Warszawa 2011, Bliższa Europa.
• Konopczyński W., Dzieje Polski nowożytnej, t. 1-2, Warszawa 1996.
• Krokosz P., Iwan Mazepa i Piotr I. Wojna na uniwersały (październik – grudzień 1708 r.), „Nowa Ukraina. Zeszyty historyczno-politologiczne” 2009, z. 1-2, s. 7-28.
• Krokosz P., Morze Czarne w strategicznych planach Piotra I, [w:] „Regiones euxinum spectantes”. Stosunki kulturowe, etniczne i religijne na przestrzeni dziejów, red. Ł. Gędłek, T. Krzyżowski, M. Michalski, Kraków 2012, s. 289-305.
• Krupnyckyi B., Hetman Mazepa und seine Zeit (1687-1709), Leipzig 1942.
• Łużny R., Stefan Jaworski – poeta nieznany, „Slavia Orientalis” R. 16, 1967, nr 4, s. 369-376.
• Magocsi P. R., A History of Ukraine, Toronto–Buffalo–London 1996.
• Mironowicz A., Polityka Piotra I wobec Kościoła Prawosławnego w Rosji i w Rzeczypospolitej, [w:] Cywilizacja Rosji imperialnej, red. P. Kraszewski, Poznań 2002, Poznańskie Studia Wschodoznawcze, nr 3, s. 277-294.
• Prezydent Ukrainy obchodzi Dzień Jedności Ukrainy w stolicy hetmanów kozackich, [on-line] http://zik.ua/pl/news/2009/01/22/166376, 1 IV 2012.
• Radyszewśkyj R., Poezja polskojęzyczna na Ukrainie w XVII wieku, Kraków 1996, Nauka dla Wszystkich, nr 478.
• Serczyk W. A., Kultura rosyjska XVIII wieku, Wrocław 1984.
• Serczyk W. A., Poczet władców Rosji. (Romanowowie), Londyn 1992, Historia, 6.
• Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. 1-6, red. F. Sulimierski, B. Chlebowski, W. Walewski, Warszawa 1880-1885.
• Sawczuk J., Poświęcone 300. rocznicy pamięci hetmana Iwana Mazepy, [w:] Chorągiew hetmańska Iwana Mazepy, Kraków 2008, Prace Konserwatorskie w Muzeum Narodowym w Krakowie, s. 25-54.
• Stangreciuk M., Zadnieprze w planach politycznych hetmana Piotra Doroszenki w latach 1668-1671, [w:] Czyn zbrojny w dziejach narodu polskiego. Studia ofiarowane Profesorowi Januszowi Wojtasikowi w siedemdziesiątą rocznicę urodzin, red. P. Matusak, M. Plewczyński, M. Wagner, Siedlce 2004, s. 61-74.
• Urwanowicz J., Piaseczynski (Piasoczyński) Aleksander, [w:] Polski Słownik Biograficzny, t. 25, Wrocław 1980, s. 800-803.
• А. Л., „Тепловка”. Страница из истории старого Батурина, „Киевская старина” 1890, т. 31, но. 11, s. 337-345.
• Бантыш-Каменский Д., История Малой России, ч. 3: От избрания Мазепы до уничтожения Гетманства, Москва 1830.
• Бантыш-Каменский Д., Словарь достопамятных людей русской земли, ч. 4, Москва 1836.
• Бильбасов В. А., История Екатерины Второй, т. 2, Берлин 1900.
• Болотина Ю. Н., Последний гетман Малороссии и воиска запорлжского – граф Кирилл
• Григорьевич Разумовкий, „Науковi працi iсторичного факультету Запорiзького нацiонального унiверситету” (Запоріжжя) 2009, вип. 26, s. 27-32.
• Болхoвiтiнов Є., Вибранi працi з iсторiï Києва, упор., вст. ст. та додатки Т. А. Ананьєвоï, Києв 1995.
• Борщак I., Слiдами гетьмана Розумовського у Францiï, Мюнхен 1957.
• Васильчиков А., Семейство Разумовских, т. 1, Санкт-Петербург 1880.
• Возняк М., Бендерська комiсiя по смертi Мазепи, [w:] Мазепа. Збiрник, т. 1, Варшава 1938, Працi українського наукового iнституту, т. 46, Серiя iсторична, кн. 5, s. 106-133.
• Востоков А., Посольство Шакловитого к Мазепе в 1688 г., „Киевская старина” 1890, но. 5, s. 199-226.
• Брикнер А. Г., История Петра Великого, Москва 1991.
• Географическо-Статистический Словарь Рассийской Империи, т. 1, сост. П. Семенов, Санкт-Петербург 1863.
• Грабар І., Архітектурні взаємозв’язки України з Росією, „Пам’ятки України: історія та культура” 1995, но. 1, s. 82-92.
• Грушевський О., Глухiв i Лебедин (1708-1709), „Записки Наукового Товариства iм. Шевченка” (Львiв) 1909, т. 92, кн. 6, s. 21-65.
• Гуржй O. I., Гетьман Iван Скоропадський, „Ураïнський iсторичний журнал” 1998, но. 6, s. 77-90; 1999, но. 1, s. 98-104.
• Джиджора I., До iсторiï Генеральноï Вiйськовоï Канцелярiï, „Записки Наукового Товариства iм. Шевченка” (Львiв) 1912, т. 107, кн. 1, s. 39-51.
• Дорошенко Д., Мазепа в iсторичнiй лiтературi в життi, [w:] Мазепа. Збiрник, т. 1,
• Варшава 1938, Працi українського наукового iнституту, т. 46, Серiя iсторична, кн. 5, s. 3-34.
• Ефименко П., Ссылные малороссияние в Архангельской губернии 1708-1802 г., „Киевская старина” 1882, т. 1, s. 391-412.
• Задко В., Церкви Батурина, „Сiверянський лiтопис” 1996, но. 5, s. 101-105.
• Иноземцев И., Граф К.Г. Разумовский в Батурине (К столетию со дня смерти), „Исторический вестник” Т. 94, 1903, но. 11, s. 590-604.
• Iванченко Р., Коментар наукoвця, [w:] Мазепа — людина й iсторичний дiяч, упорядник Н. М. Чiкало, Киïв 1991, s. 44-47.
• Iльченко O., Iсторiя благодiйностi в Украïнi. Досвiд церковного дiяча i проповiдника Данила Туптала (Дмитрiя Ростовского), [w:] Гуманiзацiя навчально-виховного процесу: збiрник наукових праць, вип. 53, ч. 1, Словянськ 2010, s. 132-138.
• Касян А. I., Батуринська трагедiя та полтавська битва у сучаснiй вiзiï украïнцiв i росiян, „Вiсник Черкаського унiверситета” 2009, вип. 160/161, серiя: Iсторичнi науки, s. 96-105.
• Коваленко В., Мезенцев В., Резиденцiя гетьмана Iвана Мазепи на Гончарiвцi в Батуринi, „Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка” 2008, вип. 52, но. 5, s. 7-14.
• Коваленко В., Мезенцев В., Ситий Ю., Елементи планування садиби К. Розумовського в Батурин (за матералаи археологчних дослджень), „Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка” вип. 87, Чернiгiв 2011, но. 8, s. 3-8.
• Коваленко В., Мезенцев В., Ситий Ю., Основнi етапи розвитку та соцiально-топографiчна структура середьновiчного Батурина, [w:] Украïна на порозi XXI столiття. Актуальнi питання iсторiï. Збiрник наукових праць, Киïв 1999, s. 63-74.
• Коваленко В. В., Мезенцев В. I., Ситий Ю. М., Дослiдження гетьманськоï столицi у 2009 р., [w:] Археологiчнi дослiдження в Украïнi 2009 р., Киïв 2010, s. 188-191.
• Когут З., Бiлорусь, Росiя та Украïна в XVI-XVIII столiттях. Завдання для дослiдникiв полiтичноï iсторiï, [w:] З. Когут, Корiння iдентичности. Студiï з ранньомодерноï та модерноï iсторiï Украïни, Киïв 2004, s. 11-26.
• Когут З., Росiйський централiзм i украïнська автономiя. Лiквiдацiя Гетьманщини 1760-1830, Киïв 1996.
• Когут З., Украïнська елiта у XVIII столтт та iï iнтеґраця в росiйське дворянство, [w:] З. Когут, Корiння iдентичности. Студiï з ранньомодерноï та модерноï iсторiï Украïни, Киïв 2004, s. 46-79.
• Когут З., Шляхетська демократiя в часи сатодержавства. Полiтичн погляди Григорiя Полетики (1723/25 – 1784), [w:] З. Когут, Корiння iдентичности. Студiï з ранньомодерноï та модерноï iсторiï Украïни, Киïв 2004, s. 102-117.
• Когут З. [et al.], Розкопки зруйнованоï садиби Iвана Мазепи та фортецi Батурина у 2011 р., „Гомiн Украïни” 2012, но. 21 (3453) z 29 V, s. 3-11.
• Кононенко В., Свiтська iнтелектуальна елiта Гетьманщини у десятилiття модернiзацiйних проектiв, „Украïнський iсторичний збiрник” 2010, вип. 13, s. 83-97.
• Костомаров Н. И., Мазепа. Историческая монографiя, Москва 1883.
• Круглова Т. А., Об отставке последнего малороссийского гетмана К.Г. Разумовского (1764 г.). Новое прочтение источников, „Вестник Московского университета” 2010, но. 1, серия 8: История, s. 3-25.
• Крупницький Б., З донесень Кайзерлiнґа 1708-1709 рр., [w:] Мазепа. Збiрник, т. 2, Варшава 1938, Працi українського наукового iнституту, т. 46, Серiя iсторична, кн. 5, s. 24-35.
• Крупницький Б., Мазепа i шведи в 1708 р. (На основi споминiв листування сучастникiв), [w:] Мазепа. Збiрник, т. 2, Варшава 1938, Працi українського наукового iнституту, т. 46, Cерiя iсторична, кн. 5, s. 3-12.
• Крупницький Б. Пляни Мазепи в звязку з плянами Карла XII перед украïнським походом шведiв, [w:] Мазепа. Збiрник, т. 1, Варшава 1938, Працi українського наукового iнституту, т. 46, Cерiя iсторична, кн. 5, s. 94-105.
• Крупницький Б., Шведи i населення на Украïнi в 1708-1709 рр. (На пiдставi шведськиджерел), [w:] Мазепа. Збiрник, т. 2, Варшава 1938, Працi українського наукового iнституту, т. 46, Cерiя iсторична, кн. 5, s. 13-23.
• Кулаковський П., Черiнгово-Сiверщина у складi Речi Посполитoï (1618-1648), Киïв 2006.
• Куташов I., Державотворча концепцiя i полiтична дiяльнiсть Iвана Мазепи, [w:] Науковi записки Iнституту полiтичних i етнонацiональних дослiджень iм I.Ф. Кураса НАН Украïни. Збiрник наукових праць, вип. 32, Киïв 2006, s. 26-36.
• Лазаревский А., Описание Старой Малороссии, т. 2: Полк Нижинский, Киïв 1893.
• Лазаревский А., Исторический очерк Батурина, „Чтения в Историческом общетве Нестора-Летописца” (Киев) 1892, кн. 6, s. 106-123.
• Лазаревский А., Описание Старой Малороссии, т. 3: Прилуцкий полк, „Киевская старина” 1900, т. 70, но. 7-8: Приложение, s. 33-48.
• Ленченко В., Столиця Гетьманщини Глухiв за планами XVIII столiття, „II Украïнський археографiчний щорiчник” Киïв 2010, вип. 13/14, s. 223-240.
• Лотоцький А., Справа правосильности анатемування гетьмана Iвана Мазепи, [w:] Мазепа. Збiрник, т. 2, Варшава 1938, Працi українського наукового iнституту, т. 46, Cерiя iсторична, кн. 5, s. 57-68.
• Лукомский Г., Батуринский дворец, его история, разрушение и реставрация, Санкт- Петербург 1912.
• Малиновська Р., Роговi оркестри Росiï та Украïни, „Науковий вiсник Національної музичної академії України ім. П.I. Чайковського” (Киïв) 2009, вып. 83, s. 89-99.
• Марголiна I., Загадковий старець, „Людина i свiт” 1995, но. 7, s. 38-41.
• Матвеев П., Батуринский переворот 13-го марта 1672 года. (Дело гетмана Демьяна Многогрешнаго), „Русская cтарина” 1903, т. 115, s. 667-690.
• Мацьків Т., Гетьман Іван Мазепа в західньоевропейських джерелах, 1687-1709, Мюнхен 1988.
• Мацькiв Т., Князь Iван Мазепа – гетьман Украïни (1639-1709), „Украïнський iсторик” 1979, но. 1-4, s. 55-68.
• Мезенцев В., Декор палацiв I. Мазепи в Батуринi за матерiалами розкопок 2009 р., [w:] Сіверщина в історії України. Збiрник наукових праць, Київ–Глухів 2010, вип. 3, s. 151-163.
• Местечко Батурин, „Прибавление к Черниговским епархиальным известиям” 1872, но. 23, s. 584.
• Мицик Ю., Гетьман Iван Мазепа як покровитель Православноï Церкви, [w:] Iван Мазепа. До 370-рiччя вiд народження гетьмана Украïни, мецената. Збiрник матерiалiв, уклад. С. В. Бутко, В. М. Бойко, Н. О. Молочко, Чернiгiв 2009, s. 105-115.
• Нагорняк К. И., Деятельность Общества защиты сохранения в России памятников искуства и старины по реставрации по реконструкции Батуринского дворца К.Г. Разумовского, „Сiверщина в iсторiï Украïни” 2011, вип. 4, s. 22-24.
• Національний історико-культурний заповідник „Гетьманська столиця”, [on-line] http://www.baturin-capital.gov.ua, 16 VII 2012.
• Николаева Н. В., Господский дом М.И. Воронцова на Петергофской дороге, [w:] Двенадцатые и тринадцатые открытые слушания Института Петербурга. Ежегодные конференции по проблемам петербурговедения. 2005-2006 гг., s. 1-14, [on-line] http://www.institute-spb.standardsite.ru/userdata/files/12-06_Nikolaeva.pdf, 1 IX 2012.
• Н. М., Левобережная Украина в XV-XVII ст. Очерк колонизации. (Окончание), „Киевская старина” 1896, т. 53, но. 6, s. 369-379.
• Оглоблин О., Гетьман Iван Мазепа та його доба, „Записки Наукового Товариства iм. Шевченка” (Ню Йорк–Париж–Торонто) 1960, т. 170.
• Осипов К., Разгром шведских интервентов войсками Петра I, Москва 1951.
• Павленко Н. И., Александр Данилович Меншиков, Москва 1989.
• Павленко С., Загибель Батурина 2 листопада 1708 р., Киïв 2008.
• Павленко С., Iван Мазепа, Київ 2003.
• Павленко С., Iван Мазепа як будiвничий украïнськоï культури, Киïв 2005.
• Павленко С., Оточення гетьмана Мазепи соратники та прибiчники, Киïв 2009.
• Павленко С., Післямазепинська доба Батурина, „Сiверянський лiтопис” 2006, но. 4, s. 15-36.
• Перелiк пам’яток НКIЗ „Гетьманська столиця”, [on-line] http://www.baturin-capital.gov.ua/monuments/22-listofpamyatok/138-listofpamyatok.html, 16 VII 2012.
• Писаренко К. А., Императрица Елизавета Петровна (мифы и реальтость), „Вопросы истории” 2012, но. 6, s. 152-165.
• Полонська-Василенко Н. Iсторiя Украïни, т. 2: Вiд середини XVII столiття дo 1923 року, Киïв 1995.
• Попельницька О., П’ять гетьманських резиденiцй. Суботiв, Чигирин, Батурин, Глугiв, Козелець: iнформацiя iсторичних джерел, [w:] Iсторико-геонрафiчнi дослiджения Укрaïнi, но. 8, Киïв 2005, s. 50-83.
• Рева Л. Г., Дмитро Туптало у свiтлi украïнського лiтературного бароко, [w:] Сiверщи- на в iсторiï Укрïани. Збiрник наукових праць, вип. 3, Киïв–Глухів 2010, s. 148-151.
• Реєнт О. П., Коляда I. А, Усi гетьмани Украïни, Харкiв 2008.
• Рiзниченко В., Останнiй гетманн Украïни Кирило Розумовський, [w:] З-пiд булави – пiд корону. Друга половина XVIII ст., упор. авт. передм. О. К. Струкевич, ред. кол. В. А. Смолiй [et al.], Киïв 2002, s. 288-302.
• Рiзниченко В. Пилип Орлик (гетьман-емiгрант). Його життя й дiяльнiсть, Киïв 1918.
• Русiна О., З iсторiï вхождення Чернiгово-Сiверщини до складу Росiï, „Ураïнський iсторичний журнал” 1989, но. 3, s. 91-99.
• Санин Г. А., Богдан Хмельницкий и Иван Мазепа, „Труды института российской истории” 2006, вып. 6, s. 65-98.
• Синицкий Л. Путешествие в Малороссию академика Гильденштедта и кн. И.М. Долгорукого. (Окончание), „Киевская старина” 1893, т. 41, но. 4, s. 29-49.
• Ситий I., Батурин доби Івана Мазепи, „Сiверянський лiтопис” 2000, но. 3, s. 36-46.
• Ситий Ю., Мироненко Л., Декоративнi кахлi з оздоблення нововиявленoï споруди палацового комплексу Iвана Мазепи на Гончарiвцi, „Сiверянський лiтопис” 2010, но. 4-5, s. 11-15.
• Сокирко О. Г., Жолдацькi формування в Гетьманщинi 1669-1756 рр., „Украïнський iсторичний журнал” 2006, но. 4, s. 64-77.
• Сокирко O., Ще раз про передумови та причини повстання Iвана Мазепи 1708 р., [w:] Гетьман Iван Мазепа: постать, оточення, епоха. Збiрник наукових праць, вiдп. ред. В. А. Смолiй, вiдп. секр. О. О. Ковалевська, Киïв 2008, s. 81-92.
• Соловьев С. М., История России с древнейших времен, кн. 7, т. 14, Москва 1991.
• Струкевич О. К., Украïнська „нацiя до нацiоналiзму”. Пошуки критерiïв iдентичностi в Украïнi-Гетьманщинi XVIII ст., „Ураïнський iсторичний журнал” 1999, но. 6, s. 17-33.
• Субтельний О., Мазепинци. Украïнський сепаратизм на початку XVIII ст., Киïв 1994.
• Сухолiт Н., Украïнсько-росiйскьки вiдносини перiоду пiвнiчноï вiйни 1700-1721 рр. у пряцях Феофана Прокоповича, „Украïнський Iсторичний Журнал” 2011, но. 14, s. 252-260.
• Сушинський Б., Козацькi вождi Украïни. Iсторiя Украïни в образах ïï вождiв та полко- водцiв XV-XIX столiть, Одеса 1998.
• Таирова-Яковлева Т. Г., Иван Мазепа и Российская империя. История „предательства”, Москва 2011.
• Токарєв С., Нововиявленi документи про дiяльнiсть „Експедицiї Батуринського та Глухiвського будiвництва” на початку 50-х рр. XVIII ст., „Сiверянський архiв. На-уковий щорiчник” (Чернiгiв) 2008, вип. 2, s. 21-27.
• Томашiвський С., Iз записок Каролинцïв про 1708/9 р., „Записки Наукового Товариства iм. Шевченка” (Львiв) 1909, т. 92, кн. 6, s. 66-92.
• Троицкий С. М., Хозяйство крупного сановника России в первой четверти XVIII в. (по архиву князя А.Д. Меншикова), [w:] Россия в период реформ Петра I, ред. кол. Н. И. Павленко, Л. А. Никифоров, М. Я. Волков, Москва 1973, s. 215-248.
• Уманецъ Ф. М., Гетман Мазепа. Историческая монография, Санкт-Петербург 1897.
• Финдейзен Н. Н., Очерки по истории музыки в России с древнейших времен до конца XVIII века, вып. 4, Москва 1928.
• Харамович К. В., Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь, т. 1, Казань 1914.
• Хижняк З. I., Манькiвський В. К., Iсторiя Києво-Могилянськоï академiï, Киïв 2008.
• Цапенко М., Архитектура Левобережной Украины XVII-XVIII веков, Москва 1967.
• Цапко Ю., Музична спадщина Розумовських, „Солво Гетьманськоï столицi” 2009, но. 1(14), s. 6.
• Чернiгiвщина. Енциклопедичний довiдник, Киïв 1990.
• Чечин С., Митрополит Стефан Яворський та гетьман Iван Мазепа, „Нiжинська старовина” 2005, но. 1, s. 78-101.
• Чухлiб Т., Козаки та яничари. Украïна у християнсько-мусульманських вiйнах 1500- 1700 рр., Киïв 2010.
• Чухлiб Т. В., Мазепинська Украïна мiж Росiйською та Шведською коронами. Дилета вибору протекцiï, „Украïнський iсторичний журнал” 2009, но. 2, s. 16-39.
• Шумiлiна О. А., Духовна творчiсть Андрiя Рачинського. Текстологiчнi проблеми до- слiдження, „Музичне мистецтво. Збiрник наукових статей” (Донецьк-Львiв) 2009, вип. 9, s. 47-55.
• Шумiлiна О. А., О стилевой специфике двуххорных фуг М. Березовского (на примерновонайденных концертов), „Музичне мистецтво. Збiрник наукових статей” (Донецьк–Львiв) 2010, вип. 10, s. 150-165.
• Шутой В., Народная война на Украине против шведских захватчиков в 1708-1709 годах, „Вопросы истории” 1949, но. 7, s. 9-27.
• Яковлева Т., Руïна Гетьманщини. Вiд Переяславськоï ради-2 до Андрусiвськоï угоди (1659-1667), Киïв 2003.
• Яковлiв А., Кiнець автономiï Украïни, [w:] З-пiд булави – пiд корону. Друга половина XVIII ст., упор. авт. передм. О. К. Струкевич, ред. кол. В. А. Смолiй [et al.], Киïв 2002, s. 265-274.

Identifiers

DOI

10.12797/KPK.05.2013.05.02