PL EN


2018 | 7 | 65-78
Article title

УКРАИНСКО-ПОЛЬСКИЕ СРЕДНЕВЕКОВЫЕ ЛИРОВИДНЫЕ ИНСТРУМЕНТЫ: ПОПЫТКА СРАВНИТЕЛЬНОГО АНАЛИЗА

Content
Title variants
EN
UKRAINIAN-POLISH MEDIEVAL LYRE-SHAPED INSTRUMENTS: AN ATTEMPT OF COMPARATIVE ANALYSIS
Languages of publication
RU EN
Abstracts
EN
This paper proposes considerations with regard to early Slavic lyres of the Middle Ages – the so-called lyre-shaped gusli of the 11-13th centuries. Three archaeological specimens are studied discovered in Poland (Gdańsk), Ukraine (Zvenigorod) and Russia (Novgorod). Zvenigorod’s instrument (the first third of the XII century) is more than a century older than Gdansk’s one (the third quarter of the 13th century). Polish and Ukrainian instruments have approximately the same shape of the structure’s upper part. Based on the fragment of the Zvenigorod’s gusli upper part the author managed to reconstruct their appearance, approximate dimensions and supposed appearance of missing parts. I believe that Zvenigorod’s instrument is structurally closer to Gdańsk’s gusli compared to the Novgorod’s one. Fixation of the strings lower ends in Polish and, presumably, Ukrainian instruments, is based on the principle of a more archaic movable lock, in contrast to the immovable one in Novgorod’s instrument. The territorial features of individual structural parts and their decor indicate local differences in the structure and symbolism of instruments in the Slavic Middle Ages of 11-13th centuries reflecting the local specificity of the Slavs’ world outlook.
Year
Volume
7
Pages
65-78
Physical description
Dates
published
2018-12-14
delivered
2018-07-29
References
  • Зинкив, Ирина. “Об одном типе славянских лироподобных гуслей”. В Вопросы инструментоведения, ред. Игорь Мациевский, 143-148. Санкт-Петербург: Издательство Российского института истории искусств, 2004.
  • Зінків, Ірина. Бандура як історичний феномен. Київ: ІМФЕ, 2013.
  • Popławska, Dorota. Średniowieczne instrumenty muzyczne typu chordofonów na ziemiach Polski, Czech i Rusi. Warszawa: Ośrodek Dokumentacji Zabytków, 1996.
  • Зінків, Ірина. “До взаємодії середньовічних музичних культур Європи (на матеріалі ліроподібних гусел)”, Музична творчість та наука в історичному просторі 73 (2008): 30-38.
  • Колчин, Борис А. “Коллекция музыкальных инструментов Древнего Новгорода”. В Памятники культуры. Новые открытия. Ежегодник, ред. Валентин Лаврентьевич Янин, 174-186. Москва: Искусство, 1978.
  • Jażdżewski, Konrad. “Najstarsze zachowane gęśle słowiańskie”, Z Otchłani Wieków 1-2 (1950): 13-18.
  • Jażdżewski, Konrad. “O zagadnieniu polskich instrumentów strunowych z wczesnego średniowiecza, Prace i Materiały Muzeum Archeologicznego w Łodzi. Seria Archeologiczna 12 (1966): 7-25.
  • Kamiński, Włodzimierz. Instrumenty muzyczne na ziemiach polskich. Zarys problematyki rozwojowej. Warszawa: PWM, 1971.
  • “Галицко-Волынская летопись”. В Памятники литературы Древней Руси. ХІІІ век, ред. Лев Александрович Дмитриев и Дмитрий Сергеевич Лихачёв, 236-425. Москва: Художественная литература, 1981.
  • Поветкин, Владимир Иванович. “О происхождении гуслей с игровым окном (из опыта восстановительных работ)”. В История и культура древнерусского го-рода, ред. Герман Алексеевич Федоров-Давыдов, 116-127. Москва: Издательство Московского университета, 1989.
  • Свєшніков, Ігор. Звенигород. Краєзнавчий нарис. Львів: Каменяр, 1987.
  • Čausidis, Nikos. “Poganska religija Slavena u svjetlu ranosrednjovjekovnih materijalnih nalaza s područja Balkana”. Histоria Antiqua, 13 (2005): 437-456.
  • Chomiński, Józef, ред. Słownik muzyków polskich, т. 1. Warszawa: PWM, 1967.
  • Pannum, Hortensie. Middelalderens strengeinstrumenter og deres forlobere i olditien. Kobenhavn,1915.
  • Олійник, Ольга Григорівна. “Зображення скіфського музиканта на сахнівській пластині”. Археологія 4 (2003): 40-54.
  • Охонько Николай А. “Изображение на стенах гробницы с реки Кривой”. Советская археология 2 (1983): 78-81.
Document Type
Publication order reference
Identifiers
YADDA identifier
bwmeta1.element.desklight-d4733268-dd69-44e3-b0f4-0b98bc0ae393
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.