Діяльність консульських установ соціалістичних країн у Києві (кінець 1940-х – 1980-ті рр.)

• Authors: Iryna Matiash

Title variants

EN

Activities of consulates of socialist countries in Kyiv (late 1940s - 1980s)

Abstracts

EN

The purpose of the study is to clarify the main activities of foreign consulates in Kyiv in the period after World War II to the restoration of state independence of Ukraine in 1991 and to determine the features of their interaction with public authorities and NGOs of the Ukrainian SSR. The research methodology is based on the principles of scientificity, historicism, systematization. General scientific and special scientific methods are used, in particular archival heuristics, potestar imagology, prosopography. The scientific novelty of the research results consists in the reconstruction of activities of foreign consulates in Kyiv during the researched period, the creation of a collective portrait of foreign representatives in Kyiv, the clarification of the personalities of consuls general and features of their interaction with the state government and public organizations of the Ukrainian SSR based on the archival information found in published and unpublished sources by the author. Conclusions: The right of the Ukrainian SSR to foreign policy was restored on February 1, 1944, but the Soviet leadership did not intend to give the republic real powers. This decision was due to the desire of the USSR to get the opportunity for the largest possible representation in the emerging UN. The center of the formation of organizational and legal bases of the interaction of the Ukrainian foreign policy department was the Soviet People's Commissariat (later - the Ministry of Foreign Affairs), the Central Committee of the CPU exercised control over the implementation of the center's decisions. In the cities of destination, foreign missions were under the triple supervision of the foreign ministry, party bodies and the soviet KGB structures, which led to their balancing between official cooperation and veiled ideological confrontation. Given the subordinate status of the Ukrainian Soviet Socialist Republic, there were established not diplomatic missions (embassies), but consular offices (consulates general and consulates) in its administrative center Kyiv. Foreign consuls were mostly career diplomats with work or study experience in the USSR or party workers.

UK

Мета дослідження полягає в з’ясуванні основних напрямів діяльності іноземних консульських установ у Києві в період після Другої світової війни до відновлення державної незалежності України 1991 року та визначенні особливостей їхньої взаємодії з органами державної влади і громадськими організаціями УРСР. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності. Використано загальнонаукові та спеціальнонаукові методи, зокрема архівної евристики, потестарної імагології, просопографії. Наукова новизна результатів дослідження полягає в реконструкції на підставі виявленої автором у опублікованих і неопублікованих джерелах архівної інформації діяльності іноземних консульських установ у Києві в досліджуваний період, створенні колективного портрета іноземних представників у Києві, з’ясуванні персоналій генконсулів та особливостей їхньої взаємодії з органами державної влади і громадськими організаціями УРСР. Висновки: Право Української РСР на зовнішньополітичну діяльність було відновлено 1 лютого 1944 р., однак радянське керівництво не мало намірів давати республіці реальні повноваження. Таке рішення зумовлювалося прагненням СРСР отримати можливість максимально численного представництва у створюваній ООН. Центром формування організаційних і правових засад взаємодії українського зовнішньополітичного відомства був апарат радянського наркомату (згодом – міністерства) зовнішніх справ, контроль за виконанням рішень центру здійснював Центральний Комітет КПУ. У містах призначення іноземні представництва перебували під потрійним наглядом зовнішньополітичного відомства, партійних органів та радянських спецслужб, що зумовлювало їх балансування між офіційною співпрацею та завуальованим ідеологічним протистоянням. З огляду на підпорядкований статус УРСР у її політико-адміністративному центрі Києві створювалися не дипломатичні представництва (посольства), а консульські установи (генеральні консульства і консульства). Іноземні консули були переважно кар’єрними дипломатами з досвідом роботи або навчання в СРСР або партійними працівниками.

Keywords

EN

foreign mission; Kyiv; Ministry of Foreign Affairs of the Ukrainian SSR

UK

ноземне представництво; генеральне консульство; Київ; МЗС УРСР

• Publisher: Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine
• Journal: Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
• Year: 2021
• Issue: 30
• Pages: 85-112

Dates

published

2021

Contributors

author

Iryna Matiash

• Institute of History of Ukraine, the National Academy of Sciences of Ukraine

• https://orcid.org/0000000275651866

References

• Baumgartner, G. & Hebig, D. (1997). Biographisches Handbuch der SBZ/DDR. 1945- 1990. 2: Maassen - Zylla [in German].
• Bazhan, O. (2008). Suspilni nastroi v Ukraini u khodi chekhoslovatskoi kryzy 1968 roku za donesenniamy radianskykh spetssluzhb. Z arkhiviv VUChK-HPU-NKVD-KHB, 30/31, 37-53. [in Ukrainian].
• Bazhan, O. (Comp.). (2008). PRAZKA VESNA u dokumentakh Haluzevoho derzhavnoho arkhivu Sluzhby bezpeky Ukrainy. Z arkhiviv VUChK-HPU-NKVD-KHB, 30/31, 54-137 [in Ukrainian].
• Boriak, H.V., Matiash, I.B. & Papakin, H.V. (Comps.). (2005). Arkhivni ustanovy Ukrainy: Dovidnyk. Kyiv [in Ukrainian].
• Buch, G. (1987). Namen und Daten wichtiger Personen der DDR. Dietz, Berlin (West)/Bonn, 4, 301 [in German].
• Ciesielski, T. (2010). Konsulat polski w Odessie 1919-1920. Polska dyplomacja na Wschodzie w XX - początkach XXI wieku. Olsztyn-Charków, 81- 101 [in Polish].
• Danylenko, V.M. (Comp.). (2009). Haluzevyi derzhavnyi arkhiv SBU: Putivnyk. Kharkiv: Prava liudyny [in Ukrainian].
• Dmytrenko, A.A. (2014). Utvorennia ta diialnist Narodnoho komisariatu zakordonnykh sprav URSR u memuarnii literaturi (1944 - 1945 rr.). Hurzhiivski chytannia, 7, 76-79 [in Ukrainian].
• Dmytruk, V.I. (2004). Ukraina ne movchala: Reaktsiia ukrainskoho suspilstva na podii 1968 r. v Chekhoslovachchyni. Kyiv [in Ukrainian].
• Dmytruk, V.I. (2008). Prazka vesna i Ukraina. Z arkhiviv VUChK-HPU-NKVD-KHB, 30/31, 7-36 [in Ukrainian].
• Dmytruk, V.I. (2018). Reaktsiia ukrainskoho suspilstva na podii 1968 roku v Chekhoslovachchyni. Mizhnarodni zviazky Ukrainy: naukovi poshuky i znakhidky - International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings, 27, 84-105 [in Ukrainian].
• Dobriianov, T. (1989). U spilnii borotbi za myr i rozzbroiennia. Dorohamy druzhby: Doslidzhennia i spohady. Kyiv, 201-216 [in Ukrainian].
• Dornfeld, M., & Seewald, E. (2017). Deutschland - Ukraine. Hundert Jahre diplomatische Beziungen. Berlin [in German].
• Haidukov, L.F. (1997). Narodnyi komisariat zakordonnykh sprav URSR: utvorennia ta rozghortannia diialnosti (1944-1945 rr.). Visnyk Kyivskoho universytetu im. T. H. Shevchenka, 6, 51-70 [in Ukrainian].
• Holovchenko, V.I. (2011). Vykhid Ukrainskoi RSR na arenu mizhnarodnoi diialnosti. Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn: Zb. nauk. pr., 99, 36-51 [in Ukrainian].
• Holovko, M.K. (1957). Vklad Radianskoi Ukrainy v borotbu voleliubnykh narodiv za myr i bezpeku. Kyiv [in Ukrainian].
• Hrynevych, V.A. (1995). Utvorennia Narodnoho komisariatu zakordonnykh sprav Ukrainskoi RSR: proekty i realii (1944 - 1945 rr.). Ukrains'kyj istorychnyj zhurnal, 3, 35-46 [in Ukrainian].
• Huberskyi, L.V. (Ed.). (2004). Ukrainska dyplomatychna entsyklopediia. (Vols. 1-2). Kyiv: Znannia Ukrainy [in Ukrainian].
• Kakovkina, O.M. (2018). Dyplomatychna diialnist Narodnoi Respubliky Bolharii za materialamy Tsentralnoho derzhavnoho arkhivu hromadskykh obiednan Ukrainy. Universum istorii ta arkheolohii, 1(26), 68-80. [in Ukrainian].
• Keskeny, E. (2012). A magyar-orosz kapcsolatok 1989-2002 [Hungarian-Russian Relations, 198-2002], 82. Budapest [in Hungarian].
• Matiash, I. (2020). Inozemni predstavnytstva v radianskii Ukraini (1919 - 1991 rr.): protystoiannia i spivpratsia. Kyiv [in Ukrainian].
• Matovka, L.M. (2007). Radiansko-yuhoslavskyi konflikt (1948-1956 rr.). Extended abstract of Candidate's thesis. Uzhhorod [in Ukrainian].
• Peters,Y.A. (1984). Slovatskoe natsyonalnoe vosstanye y sovremennost: (K 40-letyiu). Ukrains'kyj istorychnyj zhurnal, 8,127-135 [in Ukrainian].
• Reviakina, L. (1989). Rukh Bolharii zv ukladannia dohovoru pro myr i druzhbu z Radianskym Soiuzom. Dorohamy druzhby: Doslidzhennia i spohady Kyiv [in Ukrainian].
• Riepin, V. (2009). Slovatske natsionalne povstannia - peredumova provedennia viiskamy Chervonoi Armii Skhidnokarpatskoi operatsii. Viiskovo-naukovyi visnyk, 11, 165-176 [in Ukrainian].
• Skóra, W. (2012). Organizacja i działalność służby konsularnej Drugiej Rzeczypospolitej naterenach Rosji, Ukrainy i ZSRR w dwudziestoleciu międzywojennym (1918-1939). Stosunki polityczne, wojskowe i gospodarcze Rzeczypospolitej Polskiej i Związku Radzieckiego w okresie międzywojennym. Warszawa-Siedlce, 259-283 [in Polish].
• Vidnyanskyj, S.V. (2015). Chomu ta yak Ukrainska RSR stala odniieiu z krain-zasnovnyts OON? (do 70-richchia Orhanizatsii Obiednanykh Natsii i chlenstva v nii Ukrainy). Ukrains'kyj istorychnyj zhurnal, 5,172-185 [in Ukrainian].

Identifiers

DOI

10.15407/mzu2021.30.085

Biblioteka Nauki

1977124