Комунікативний вимір формування і просування публічного іміджу держави

• Authors: Тетяна (Tetyana) Нагорняк (Nagornyak) , Микола (Mykola) Польовий (Polovyi) , Сергій (Sergii) Бондаренко (Bondarenko) , Анна (Anna) Осмоловська (Osmolovska)

Title variants

EN

Communicative Dimension of Formation and Promotion of the State`s Public Image

Abstracts

UK

У рамках авторських наукових пошуків виділено три типи комунікативних моделей держав світу, що відображають базові принципи побудови державної інформаційної політики та віддзеркалюють найважливіші характеристики політичної системи. Серед них – субсидіарна, вертикальна та перехідна моделі. За допомогою інституційного методу проаналізовано специфіку держави як політичного інституту, що є носієм загальнонаціональних образів, а також роль і ступінь впливу саме державної політики на формування уявлень про державу в зовнішньому інформаційному просторі, на політику просування і трансформації цих іміджів з акцентом на дії тих держав, які формують глобальний політичний дискурс сучасності. Автори пропонують інтегральну модель формування публічного іміджу держави, що передбачає синергію суб’єктів публічної дипломатії. Результатом її має стати формування «знизу» частини складових іміджу держави (регіональних, полікультурних, кулінарних, освітніх, експертних) разом з офіційними продуктами (державними символами, репутаційними характеристиками, соціально-економічними показниками розвитку, рейтинговими індикаторами та продуктами цифрової дипломатії). Для реалізації успішної політики формування іміджу слід залучати і центральну владу, і локальні громади в контексті впровадження політики «знизу». Автори наголошують на тому, що політику формування іміджу держави в зовнішньому інформаційному просторі слід розглядати як багатоаспектний складник зовнішньополітичного курсу держави. Інструменти, канали та суб’єкти формування і коригування іміджу держави мають бути закладені в кожному з векторів зовнішньої політики, а саме в безпековому, дипломатичному, економічному, соціальному, правовому та безпосередньо інформаційному.

EN

Within the framework of the author’s scientific research, three types of communicative models of the world’s states were identified, which reflect the basic principles of building state information policy and reflect the key characteristics of the political system. Among them are subsidiary, vertical, and transitional models. The institutional method was used to prove the specifics of the state as a political institution that is the bearer of national images, as well as the role and degree of influence of public policy on the formation of ideas about the state in the external information space, on the policy of promoting and transforming these images, with an emphasis on the actions of those states that shape the global political discourse of today. The authors propose an integral model of state’s public image formation, which provides for the synergy of actors of public diplomacy. The result of its implementation is the formation of the components of the state image (regional, multicultural, culinary, educational, expert) together with official products (national symbols, reputation characteristics, socio-economic development indicators, rating indicators and e-diplomacy products) «from below». Both the central government and local communities in the context of the implementation of «bottom-up» policy should be involved in the realization of a successful image formation policy. The authors emphasize that the policy of state’s image formation in the external information space should be considered as a multifaceted component of the foreign policy of the state. The tools, channels and subjects of formation and adjustment of the stateʼs image should be embedded in each of the vectors of foreign policy- in security, diplomatic, economic, social, legal, and directly information vectors.

Keywords

UK

інформаційний простір; політика формування іміджу держави; інтегральна модель формування іміджу держави; комунікаційні моделі; держав світу; імідж держави

EN

image of the state; information space; integral model of state’s image; formation; communication models of the states of the world; policy of state’s image formation

• Publisher: Wydawnictwo Adam Marszałek
• Journal: Copernicus Political and Legal Studies
• Year: 2022
• Issue: 1
• Pages: 14-27

Dates

published

2022

Contributors

author

Тетяна (Tetyana) Нагорняк (Nagornyak)

• Vasyl` Stus Donetsk National University

• https://orcid.org/0000000264165774

author

Микола (Mykola) Польовий (Polovyi)

• Vasyl` Stus Donetsk National University

• https://orcid.org/0000000172833528

author

Сергій (Sergii) Бондаренко (Bondarenko)

• Vasyl` Stus Donetsk National University

• https://orcid.org/0000000239903667

author

Анна (Anna) Осмоловська (Osmolovska)

• Vasyl` Stus Donetsk National University

• https://orcid.org/0000000287958910

References

• Anholt S. (2007). Competitive identity: The new brand management for nations, cities and regions. Basingstroke: Palgrave Macmillan.
• Bohush D. (2016). 10 sekretiv politychnykh kampaniy: navch. posib. Vyd. 1. Kyyiv: Mizhnarodnyy respublikans’kyy instytut. (Богуш Д. (2016). 10 секретів політичних кампаній: навч. посіб. Вид. 1. Київ: Міжнародний республіканський інститут).
• Bondarenko S. (2017). Informatsiynyy komponent polityky brendynhu terytoriy v umovakh neliniynykh protsesi. Politychne zhyttya. 1–2 (2017), рр. 21–26. (Бондарен- ко С. (2017). Інформаційний компонент політики брендингу територій в умовах нелінійних процесів. Політичне життя. 1–2 (2017), с. 21–26.
• Bondarenko, S. (2017). Informatsiynyy napryam polityky zakhystu natsional’nykh interesiv derzhavy (dysertatsiya na zdobuttya naukovoho stupenya kandydat politychnykh nauk). Vinnytsya: Donets’kyy natsional’nyy universytet imeni Vasylya Stusa. (Бондаренко, С. (2017). Інформа- ційний напрям політики захисту національних інтересів держави (дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук). Вінниця: Донецький національний університет імені Василя Стуса).
• Bondarenko, S. (2019) Informatsiynyy napryam politykyzakhystu natsional’nykh interesiv derzhavy. T.L. Nahornyak, M.V. Prymush, M.A. Pol’ovyy ta in. (Eds.), Suchasni suspil’no-politychni protsesy u sviti ta Ukrayini (рр. 95–115). Vinnytsya. (Бондаренко, С. (2019) Інфор- маційний напрям політики захисту національних інтересів держави. Т.Л. Нагорняк, М.В. Примуш, М.А. Польовий та ін. (Eds.), Сучасні суспільно-полі- тичні процеси у світі та Україні (c. 95–115). Вінниця).
• Bondarenko Sergii, Nagornyak Tetyana & Polovyi Mykola. (2018). Modern Information Models of the National Interests’ Protection Policy of the World Countrie. European Journal of Transformation Studies, 6 (1), pp. 44–55.
• Burd’ye P. (2005). Sotsial’noye prostranstvo: polya i praktiki. Per. N.A. Shmatko. Sankt-Peterburg: Aleteyya. (Бурдье П. (2005). Социальное пространство: поля и практики. Пер. Н.А. Шматко. Санкт-Петербург: Алетейя).
• Chossudovsky M. The Globalization of Poverty and the New World Order. 2nd ed. Quebek: Global Research, Center for Research and Globalization (CRG), 2003. 376 p.
• Coleman, J.S. (1986). Social Theory, Social Research, and a Theory of Action. The American Journal of Sociology, 91(6), pp. 1309–1335.
• Deutsch, K.W. (1966). The nerves of government: models of political communication and control with a new introduction. New York: The Free Press.
• Florida R. (2019). Kryza urbanizmu. Chomu mista roblyat’ nas neshchasnymy. Per. I. Bondarenko. Kyyiv: «Nash Format». (Флорида Р. (2019). Криза урбанізму. Чому міста ро- блять нас нещасними. Пер. І. Бондаренко. Київ: «Наш Формат»).
• Friedman T. (2005). The World Is Flat: A Brief History of the Twenty-first Century. New York: Farrar, Straus and Giroux.
• Habermas, J. (1984). The Theory of Communicative Action: Reason and the rationalization of society (Т. 1). Beacon Press: Boston.
• Hrytsak Ya. (2015). Kudy rukhayet’sya svit. Kyyiv: Hrani-T. (Грицак Я. (2015). Куди рухається світ. Київ: Грані-Т).
• Keller, K., Aperia T., Georgson M. (2008) Strategic Brand Management: A European Perspective. London: Prentice Hall.
• Keohane R. (1984). After Hegemony: Cooperation and Discord in the World Political Economy. Princeton: Princeton University Press.
• Klymans’ka L.D., Herasym H.Z. (2015). Media yak retranslyator sotsial’nykh problem. Sotsial’na robota v Ukrayini: teoriya i praktyka, 1–4, c. 77–87. (Климанська Л.Д., Герасим Г.З. (2015). Медіа як ретранслятор со- ціальних проблем. Соціальна робота в Україні: теорія і практика, 1–4, c. 77–87).
• Korten D. (2015). Change the Story, Change the Future: A Living Economy for a Living Earth. Oakland: Berrett-Koehler Publishers.
• Kulyk V. (2016). National identity in Ukraine: impact of Euromaidan and the war. Europe-Asia Studies, 68, (4), pp. 588–608.
• Len’o, P.Yu. (2013) Obraz “Inshoho” ta formuvannya kolektyvnykh identychnostey u Yevropi. Naukovyy visnyk Uzhhorods’koho universytetu: Seriya: Istoriya, 2 (31), c. 186–187. (Леньо, П.Ю. (2013) Образ “Іншого” та формування колективних ідентичностей у Європі. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, 2 (31), c. 186–187).
• Lewin, K. (1947). Frontiers in group dynamics II: channels of group life; social planning and action research. Human Relations, 1 (2), Human Relations.
• Lyaporov V. (2007). Brend-polytyka kak osnova vneshnepolytycheskoy stratehyy. Vlast’, 7, c. 66–70. (Ляпоров В. (2007). Бренд-политика как основа внешнеполити- ческой стратегии. Власть, 7, с. 66–70).
• Maxwell McCombs & Donald Shaw. (1972). The Agenda- Setting Function of Mass Media. The Public Opinion Quarterly, 36 (2), pp. 176–187.
• Nagornyak T., Osmolovska A. (2020). Prysutnist’ Ukrayiny v informatsiynomu prostori prykordonnykh derzhav pislya 2014 roku. Politolohichnyy visnyk KNU imeni Tarasa Shevchenka, 85, pp. 226–236 (Нагорняк Т.Л., Осмолов- ська А.О. (2020). Присутність України в інформа- ційному просторі прикордонних держав після 2014 року. Політологічний вісник КНУ імені Тараса Шевченка, 85, с. 226–236).
• Nye J.Jr. (2004). Soft Power: The Means To Success In World Politics. New York: PublicAffairs.
• Ofitsyns’kyy R.A. (2007). Yevropeys’ka ta yevroatlantychna intehratsiya Ukrayiny. Sotsial’nyy aspekt. Uzhhorod: Polihraftsentr «Lira» (Офіцинський Р.А. (2007). Єв- ропейська та євроатлантична інтеграція України. Соціальний аспект. Ужгород: Поліграфцентр «Ліра»).
• Osmolovska A. (2019). Tendencies of Ukraine`s Image Formation in Polish Information Space. Evropský politický a právní diskurz. Czech Republic, 6 (6), pp. 77–82.
• Osmolovska A. (2021) Polityka formuvannya imidzhu Ukrayiny v informatsiynomu prostori zakordonnykh derzhav pislya 2014 r. (dysertatsiya na zdobuttya naukovoho stupenya doktora filosofiyi z politolohiyi) Vinnytsya: Donets’kyy natsional’nyy universytet imeni Vasylya Stusa. (Осмоловська А. (2021) Політика формування іміджу України в інформаційному просторі закордонних держав після 2014 р. (дисертація на здобуття науково- го ступеня доктора філософії з політології). Вінниця: Донецький національний університет імені Василя Стуса).
• Pocheptsov H. (2016). Smysly i viyny: Ukrayina i Rosiya v informatsiyniy i smysloviy viynakh. Kyyiv: Vydavnychyy dim «Kyyevo–Mohylyans’ka akademiya». (Почепцов Г. (2016). Смисли і війни: Україна і Росія в інформаційній і смисловій війнах. Київ: Видавничий дім «Києво–Мо- гилянська академія»).
• Sampson E. (1994). The Image Factor: A Guide to Effective Selfpresentation for Career Enhancement. London: Kogan Page.
• Sassen S. (1991). The Global City: New York, London, Tokyo. 1st ed. Princeton: Princeton University Press.
• Scott, А. (2006). The image of the state and the expansion of the international system. Отримано з https://ora.ox.ac.uk/objects/uuid:56853ff2-c5f0-4102–9b5a-e88f42d54edf.
• Sengupta A. (2017). Symbols and the image of the state in Eurasia. Singapore: Singapore Springer.
• Shevchenko O.L. (2012). Novi realiyi brendynhu. Zbirnyk naukovykh prats’ Cherkas’koho derzhavnoho. tekhnolohichnoho universytetu. Seriya: Ekonomichni nauky, 32 (2), pp. 118–122. (Шевченко О.Л. (2012). Нові реалії брендингу. Збірник наукових праць Черкаського держав- ного технологічного університету. Серія: Економічні науки, 32 (2), с. 118–122).
• Shul’hina, L.M., Leo, M.V. (2011). Brendynh: teoriya ta praktyka (na prykladi ob”yektiv komertsiynoyi nerukhomosti): monohrafiya. Kyyiv-Ternopil’: Aston. (Шульгіна, Л.М., Лео, М.В. (2011). Брендинг: теорія та практика (на прикладі об’єктів комерційної нерухомості): моногра- фія. Київ-Тернопіль: Астон).
• Stihlits Dzh. (2003). Hlobalizatsiya ta yiyi tyahar. Per. A. Ishchenko. Kyyiv: Vydavnychyy dim «KM Akademiya» (Стігліц Дж. (2003). Глобалізація та її тягар. Пер. А. Іщенко. Київ: Видавничий дім «КМ Академія»).
• Stratehiya publichnoyi dyplomatiyi MZS Ukrayiny 2021–2025. (2021). Ministerstvo zakordonnykh sprav Ukrayiny 2021–2025. (2021). Ministerstvo zakordonnykh sprav Ukrayiny: ofitsiynyy portal. Otrymano z https://mfa.gov.ua/storage/app/sites/1/Стратегії/publicdiplomacy-strategy.pdf (Стратегія публічної дипло- матії МЗС України 2021–2025 (2021). Міністерство закордонних справ України: офіційний портал. Отри- мано з https://mfa.gov.ua/storage/app/sites/1/Страте-гії/public-diplomacy-strategy.pdf).
• Tarnavs’kyy V. (2002). Krayina yak brend. Novyy marketynh, 12, pp. 55–62. (Тарнавський В. (2002). Країна як бренд. Новий маркетинг, 12, с. 55–62).
• Turchyn Ya. (2014). Elektronna dyplomatiya yak vazhlyva skladova zovnishn’oyi polityky derzhavy. Informatsiya, komunikatsiya, suspil’stvo 2014: materialy 3-oyi Mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi IKS-2014. L’viv: Natsional’nyy universytet «L’vivs’ka politekhnika», c. 104–105). (Турчин Я. (2014). Електронна дипло- матія як важлива складова зовнішньої політики держави. Інформація, комунікація, суспільство 2014: матеріали 3-ої Міжнародної наукової конференції ІКС- 2014. Львів: Національний університет «Львівська політехніка», c. 104–105).
• Tykhomyrova Ye.B. (2016) Stratehichni komunikatsiyi YES: instytutsional’nyy vymir. Politychne zhyttya, 4, с. 103−112. (Тихомирова Є.Б. (2016) Стратегічні комунікації ЄС: інституціональний вимір. Політичне життя, 4, с. 103−112).
• Uebster F. (2004). Ye. L. Vartanova (Red.) Teorii informatsionnogo obshchestva. Per. M.V. Arapov, N.V. Malykhina. Moskva: Aspekt Press. (Уэбстер Ф. (2004). Е.Л. Вартанова (Ред.) Теории информационного обще- ства. Пер. М.В. Арапов, Н.В. Малыхина. Москва: Аспект Пресс).
• Vallerstayn I. (2006). Mirosistemnyy analiz: vvedeniye. Per. N. Tyukina. Moskva: Izdatel’skiy dom «Territoriya budushchego». (Валлерстайн И. (2006). Миросистем- ный анализ: введение. Пер. Н. Тюкина. Москва: Изда- тельский дом «Территория будущего»).
• Verbilovich, O. (2013). Teoriya kommunikativnogo deystviya: klyuchevyye kategorii i poznavatel’nyy potentsial. Publichnaya sfera: teoriya, metodologiya, keys-stadi, с. 35–52. (Вербило- вич, О. (2013). Теория коммуникативного действия: ключевые категории и познавательный потенциал. Публичная сфера: теория, методология, кейс-стади, с. 35–52).
• Vodotyka T., Mahda Ye. (2016). Ihry vidobrazhen’. Yakoyu bachyt’ Ukrayinu svit. Kharkiv: Vivat. (Водотика Т., Маг- да Є. (2016). Ігри відображень. Якою бачить Україну світ. Харків: Віват).
• Zherebko O. (2017). Suchasnyy stan ta tendentsiyi rozvytku ukrayins’kykh telefil’miv. Kurbasivs’ki chytannya. Naukovyy Visnyk Natsional’noho tsentru teatral’noho mystetstva imeni Lesya Kurbasa, 12, c. 18. (Жеребко О. (2017). Сучасний стан та тенденції розвитку українських телефільмів. Курбасівські читання. Науковий Вісник Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса, 12, c. 18).

Identifiers

DOI

10.15804/CPLS.20221.02

Biblioteka Nauki

2187908