Етнокультурні Українсько-Литовські контакти Литовсько-Польської доби

• Authors: Інна (Inna) Мартинчук (Martynchuk)

Title variants

EN

Ethnocultural Ukrainian-Lithuanian contacts of the Lithuanian-Polish era

Abstracts

UK

В процесі дослідження були осмислені проблеми спільної політичної історії України, Польщі та Литви, у першу чергу вплив слов’янського світу на процес становлення Литовської держави, взаємовпливи історико-культурного характеру. У статті акцентується увага на культурних міжетнічних контактах литовців та українців. Розкриваються мовні міжетнічні контакти, литовсько-українські взаємовпливи у сімейно-шлюбних традиціях українців. В межах дослідження були зроблені висновки щодо мовної ситуації. Можна стверджувати, що тут сильнішим був руський вплив, адже так звана «руська мова» використовувалася, як у повсякденному житті, так і в офіційному діловодстві. Адже вона мала труднощі у своєму лінгвістичному трактуванні, тому було запропоновано багато варіантів її найменування. Присутність в сучасній українській мові численних літуанізмів у різних галузях лексики незаперечно свідчить про вагомість литовсько-українських контактів за середньовіччя та про взаємовпливи литовців та українців у формуванні етносів. Про взаємність українсько-литовських контактів свідчать і численні українські запозичення в сучасній литовській мові, більшість з яких прийшла до неї безперечно за часів Великого князівства Литовського. Яскравим прикладом литовсько-українських взаємовпливів є така сфера духовного життя, як шлюбні відносини. Адже на українських землях з XVI – до першої половини XIX століття діяли Литовські Статути (до введення нового російського законодавства), до яких були перенесені норми «Руської правди», що регулювали шлюбні та сімейні відносини за Київської держави. Інститут шлюбу в Литовських Статутах розглянуто доволі обширно, проте в більшій мірі вони регулювали відносини між більш заможними верствами тогочасного суспільства. Водночас певні норми мали універсальний характер: чітке встановлення шлюбного віку, визначення прав і обов’язків батьків і рідних при створенні нової родини, зобов’язань нареченого, визначення становища жінки та її дітей та ін. Тобто до українців повернулися їхні власні шлюбно-сімейні традиції, які, водночас, доповнюють і збагачують духовне життя литовців.

EN

In the course research the problems of the common political history of Ukraine, Poland and Lithuania were comprehended, first of all, the influence of the Slavic world on the process of formation of the Lithuanian state, mutual influences of historical and cultural nature. The article focuses on the cultural interethnic contacts of Lithuanians and Ukrainians. Linguistic interethnic contacts, Lithuanian-Ukrainian interactions in family and marriage traditions of Ukrainians are revealed. Within the frameworks of the study the language situation was described. It can be argued that the Rus influence was stronger here, because the so-called “Rus language” was used both in everyday life and in official records. But it posed difficulties in its linguistic interpretation, many variants for its nomination were suggested which was described in detail in the article. Numerous Lithuanians in modern Ukrainian lexicon representing various fields undoubtedly testifies to the importance of Lithuanian-Ukrainian contacts in the Middle Ages and the historical contribution of Lithuanians to the formation of the Ukrainian ethnic group. The reciprocity of Ukrainian-Lithuanian contacts is evidenced by numerous Ukrainian borrowings in the modern Lithuanian language, most of which undeniably entered the vocabulary during the time of the Grand Duchy of Lithuania. A striking example of Lithuanian-Ukrainian interaction presents such a sphere of spiritual life as marital relations. After all, in the Ukrainian lands beginning from the XVI to the first half of the XIX century Lithuanian Statutes were in force (before the introduction of new Russian legislation), to which the norms of Russkaya Pravda regulating marital and family relations in the Kyiv state were transferred. Thus, Ukrainians got their own marriage and family traditions. The institution of marriage in the Lithuanian Statutes is considered quite extensively, but to a greater extent they regulated relations between the more affluent sections of the society at that time. Meanwhile, certain norms were universal: a clear definition of marriage age, defining the rights and responsibilities of parents and relatives in creating a new family, the obligations of the groom, determining the position of women and their children, and others.

Keywords

UK

мовні контакти; шлюбно-сімейні традиції; Литовські Статути; Литовсько-Польська доба; українці; литовці

EN

language contacts; marriage and family traditions; Lithuanian Statutes; Lithuanian-Polish period; Ukrainians; Lithuanians

• Publisher: Wydawnictwo Adam Marszałek
• Journal: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
• Year: 2022
• Issue: 4(1)
• Pages: 109-120

Dates

published

2022

Contributors

author

Інна (Inna) Мартинчук (Martynchuk)

• Донецький національний університет імені Василя Стуса (Vasyl’ Stus Donetsk National University)

• https://orcid.org/0000000296653289

References

• Будилович А. С. К вопросу о литературном языке Юго-Западной Руси. Юрьев: Тип. К. Маттисен, 1900. 31 с.
• Василенко М. П. Матеріяли до історії українського права. Київ, 1929. LXIII, 336 с. (Збірник Соціяльно-Економічного Відділу; № 11).
• Виноградов В. В. Очерки по истории русского литературного языка XVII–XIX вв. Москва: Высшая школа, 1982. 529 с.
• Виноградов В. В. Проблемы литературных языков и закономерностей их образования и развития. Москва: Издательство «Наука», 1967. 133 с.
• Груша А. И. И вновь о взаимных дарах. Добрососедство, прагматизм и благотворительность в отношениях между русинами и литвинами в Великом Княжестве Литовском в первой половине XVI в. Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. Санкт-Петербург: Санкт-Петербургский государственный університет, 2015. № 2. С. 173-189. URL: https://www.academia.edu/20423135/2015-2/10-.pdf
• Демиденко Н. М. Вплив православної церкви та звичаєвого права на шлюбно-сімейні традиції як складову духовної культури українців у ХVI–ХVII ст.: права жінки у шлюбі. Сумська старовина. 2015. № ХLVІ. С. 19-27.
• Ефименко А. Я. История украинского народа. Сост. и авт. ист.-биогр. очерка В. А. Смолий. Киев: Лыбидь, 1990. 512 с.
• Иванов В. В. Славянские диалекты в соотношении с другими языками Великого княжества Литовского. Славянское языкознание. XIII Международный съезд славистов. Любляна, 2003. С. 258-288. URL: https://lituanistika.lt/content/55667
• Карский Е. Ф. Что такое древнее западнорусское наречие? Труды по белорусскому и другим славянским языкам. Москва: Изд. АН СССР, 1962. С. 253-263. URL: http://padaread.com/?book=76709
• Корольов І. Р. Вербальні форми привітань в українській, російській та литовській комунікативній поведінці. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Сер.: Філологія. 2014. № 2, т. 17. С. 86–93.
• Левицкий О. И. Обычные формы заключения браков в Южной Руси в XVI и XVII ст. Киевская старина. 1900. № 1, т. 68. С. 1–15.
• Литва на Сіверщині. Топонімічні свідчення. Частина І. Українська історія маловідомі сторінки. 2011, 18 листопада. URL: https://history-ua.livejournal.com/335752.html
• Мойсієнко В. М. Про національний статус «руської мови» в часи Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Мовознавство: Науково-теоретичний журнал. 2005. № 1. С. 67–82. URL: http://eprints.zu.edu.ua/14507/1/ruska%20mowa.pdf
• Москаленко А. А. До походження української писемної i писемно-літературної мови. Працi Одеського державного унiверсiтету. Вип. 15, т. 152. Серiя фiлологiчних наук, 1962. С. 103–112.
• Мякишев В. П. Язык Литовского Статута 1588 года и виленских актовых книг XVI века. Kraków: Lexis, 2008, 716 s.
• Недешев И. Исторический обзор важнейших звуковых и морфологических особенностей белорусских говоров. РФВ: Учебно-педагогический журнал. Варшава: Типография Смирнова, 1884, т. 12, С. 1–54.
• Непокупний А. П. Балтійські родичі слов’ян. Київ: Наукова думка, 1979. 184 с.
• Николаев А. Свадебные обряды малороссов Суджанского уезда. Москва, 1854. 40 с.
• Огієнко І. Украïнська лiтературна мова XVI-го ст. i український Крехiвський Апостол. Варшава: Друкарня Синодальна. 1930. 520 с. URL: http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/18868/file.pdf
• Рыбаков А. Е. Делопроизводство в ВКЛ в XVI в. Делопроизводитель. 2001. № 1. № УД-331/р. URL: http://elib.bsu.by/handle/123456789/44375
• Свєнціцький І. С. Елементи живої народної мови в пам’ятках української літературної мови у XIV– XVII ст. Питання українського мовознавства. 1958. Кн. 3. С. 119–126.
• Свежинский В. М. К вопросу об источниках белорусской исторической диалектологии. Лингвистическая география и проблемы истории языка. Ч. ІІ. Нальчик, 1981. С. 228–234.
• Сопиков В. С. Опыт российской библиографии / ред., примеч., доп. и указатель В. Н. Рогожина. Ч. 1. Санкт-Петербург: А. С. Суворин, 1904. URL: https://azbyka.ru/otechnik/bibliog/opyt-rossijskoj-bibliografii/
• Статути Великого князівства Литовського: У 3 т. Т. І. Статут Великого князівства Литовського 1529 року / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. Одеса: Юридична література, 2002. 464 с.
• Степанков В. С. Велике князівство Литовське у політичних планах Богдана Хмельницького (1648 – перша половина 1649 рр.) Ukraina Lithuanica: студії з історії Великого князівства Литовського. Київ: Інститут історії України. 2009. Т. І. С. 89-96. P
• Темушев С. Н. Литва и Русь: трансформация взаимоотношений от даннической зависимости к внешней экспансии (историография проблемы). Studia Historica Orientalis. Исследования по истории Восточной Европы: науч. сб. Минск: РИВШ, 2010. Вып. 3. С. 49–72.
• Ясинский М. Уставные земские грамоты Литовско-Русского государства: Исслед. канд. прав Михаила Ясинского. Киев: Унив. тип. (В. И. Завадского), 1889. VIII, 210 с., 1 л. табл.
• Budilovich A. S. (1900). K voprosu o literaturnom yazyke Yugo-Zapadnoj Rusi. [To the question of the literary language of Southwestern Rus]. T. 17. Yurev: Tip. K. Mattisen. [Russian].
• Vasylenko M. P. (1929). Materiialy do istorii ukrainskoho prava. [Materials on the history of Ukrainian law]. Kyiv. LXIII. T. 68. (Zbirnyk Sotsiialno-Ekonomichnoho Viddilu; № 11). [in Ukrainian]
• Vinogradov V. V. (1982). Ocherki po istorii russkogo literaturnogo yazyka XVII–XIX vv. [Essays on the history of the Russian literary language of the 17th–19th centuries]. Moskva: Vysshaya shkola. [Russian].
• Vinogradov V. V. (1967). Problemy literaturnyh yazykov i zakonomernostej ih obrazovaniya i razvitiya. [Problems of literary languages and patterns of their formation and development]. Moskva: Izdatelstvo «Nauka». [Russian].
• Grusha A. I. (2015). I vnov o vzaimnyh darah. Dobrososedstvo, pragmatizm i blagotvoritelnost v otnosheniyah mezhdu rusinami i litvinami v Velikom Knyazhestve Litovskom v pervoj polovine XVI v. [And again, about mutual gifts. Good neighborliness, pragmatism, and charity in relations between Rusyns and Litvins in the Grand Duchy of Lithuania in the first half of the 16th century]. Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. № 2. Sankt-Peterburg: Sankt-Peterburgskij gosudarstvennyj universitet. [Russian]. URL: https://www.academia.edu/20423135/2015- 2/10-.pdf
• Demydenko N. M. (2015). Vplyv pravoslavnoi tserkvy ta zvychaievoho prava na shliubno-simeini tradytsii yak skladovu dukhovnoi kultury ukraintsiv u KhVI–KhVII st.: prava zhinky u shliubi. [The Influence of the Orthodox Church and Customary Law on Marriage and Family Traditions as a Component of the Spiritual Culture of Ukrainians in the 16th-17th Centuries: Women’s Rights in Marriage]. Sumska starovyna. № ХLVІ. [in Ukrainian]
• Efimenko A. Ya. (1990). Istoriya ukrainskogo naroda. [History of the Ukrainian people]. Sost. i avt. ist.-biogr. ocherka V. A. Smolij. Kiev: Lybid. [Russian].
• Ivanov V. V (2003). Slavyanskie dialekty v sootnoshenii s drugimi yazykami Velikogo knyazhestva Litovskogo. Slavyanskoe yazykoznanie. [Slavic dialects in relation to other languages of the Grand Duchy of Lithuania]. XIII Mezhdunarodnyj sezd slavistov. Doklady rossijskoj delegacii, Moskva. [Russian]. URL: https://www.lituanistika.lt/content/55667
• Karskij E. F. (1962). Chto takoe drevnee zapadnorusskoe narechie? Trudy po belorusskomu i drugim slavyanskim yazykam. [What is the ancient Western Russian dialect?]. Moskva: Izd. AN SSSR. [Russian]. URL: http://padaread.com/?book=76709
• Korolov I. R. (2014). Verbalni formy pryvitan v ukrainskii, rosiiskii ta lytovskii komunikatyvnii povedintsi. [Verbal forms of greetings in Ukrainian, Russian and Lithuanian communicative behavior]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu. Ser.: Filolohiia. T. 17. № 2. [in Ukrainian]
• Levickij O. I. (1900). Obychnye formy zaklyucheniya brakov v Yuzhnoj Rusi v XVI i XVII st. [Usual forms of marriage in South Rus in the 16th and 17th centuries]. Kievskaya starina. T. 68. № 1. [Russian].
• Lytva na Sivershchyni. Toponimichni svidchennia. [Lithuania in the Siverschina. Toponymic evidence]. (2011). Chastyna I. Ukrainska istoriia malovidomi storinky. [in Ukrainian] URL: https://history-ua.livejournal.com/335752.html
• Moisiienko V. M. (2005). Pro status «ruskoi movy» v chasy Velykoho kniazivstva Lytovskoho ta Rechi Pospolytoi. [On the status of the “Rus language” in the times of the Grand Duchy of Lithuania and the Commonwealth]. Movoznavstvo: Naukovo-teoretychnyi zhurnal. № 1. [in Ukrainian] URL: http://eprints.zu.edu.ua/14507/1/ruska%20mowa.pdf
• Moskalenko A. A. (1962). Do pokhodzhennia ukrainskoi pysemnoi i pysemno-literaturnoi movy. [Before the origin of the Ukrainian written and written-literary language]. Pratsi Odeskoho derzhavnoho universitetu, T. 152, Vyp. 15, Seriia filolohichnykh nauk. [in Ukrainian]
• Myakishev V. P. (2008). Yazyk Litovskogo Statuta 1588 goda i vilenskih aktovyh knig XVI veka. [The language of the Lithuanian Statute of 1588 and the Vilna act books of the 16th century]. Krakow: Lexis. [Russian].
• Nedeshev I. (1884). Istoricheskij obzor vazhnejshih zvukovyh i morfologicheskih osobennostej belorusskih govorov. [Historical review of the most important sound and morphological features of Belarusian dialects]. T. 12. RFV: Uchebno-pedagogicheskij zhurnal. Varshava: Tipografiya Smirnova A. [Russian].
• Nepokupnyi A. P. (1979). Baltiiski rodychi slovian. [Baltic relatives of the Slavs]. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].
• Nikolaev A. (1854). Svadebnye obryady malorossov Sudzhanskogo uezda. [Wedding ceremonies of the Little Russians of the Sudzhansky district]. Moskva. [Russian].
• Ohiienko I. (1930). Ukraïnska literaturna mova XVI-ho st. i ukrainskyi Krekhivskyi Apostol. [Ukrainian literary language of the XVI century and the Ukrainian Apostle of Krekhiv]. Varshava: Drukarnia Synodalna. [in Ukrainian]. URL: http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/18868/file.pdf
• Rybakov A. E. (2001). Deloproizvodstvo v VKL v XVI v. [Office work in the Grand Duchy of Lithuania in the 16th century]. Deloproizvoditel. № UD-331/r. [Russian]. URL: http://elib.bsu.by/handle/123456789/44375
• Svientsitskyi I. S. (1958). Elementy zhyvoi narodnoi movy v pamiatkakh ukrainskoi literaturnoi movy u XIV–XVII st. [Elements of the living folk language in the monuments of the Ukrainian literary language in the XIV-XVII centuries]. Kn. 3. Pytannia ukrainskoho movoznavstva. [in Ukrainian]
• Svezhinskij V. M. (1981). K voprosu ob istochnikah belorusskoj istoricheskoj dialektologii. Lingvisticheskaya geografiya i problemy istorii yazyka. [To the question of the sources of Belarusian historical dialectology]. Ch. II. Nalchik. [Russian].
• Sopikov V. S. (1904). Opyt rossijskoj bibliografii. V 5 ch. [The experience of Russian bibliography]. Ch. I. SanktPeterburg: Tipografiya Imperatorskogo teatra. [Russian]. URL: https://azbyka.ru/otechnik/bibliog/opyt-rossijskojbibliografii/
• Statuty Velykoho kniazivstva Lytovskoho [Statutes of the Grand Duchy of Lithuania]: U 3 t. (2002). T. I. Statut Velykoho kniazivstva Lytovskoho 1529 roku [Statute of the Grand Duchy of Lithuania of 1529] / Za red. S. Kivalova, P. Muzychenka, A. Pankova. Odesa: Yurydychna literatura. [in Ukrainian]
• Stepankov V. S. (2009). Velyke kniazivstvo Lytovske u politychnykh planakh Bohdana Khmelnytskoho (1648 – persha polovyna 1649 rr.). [The Grand Duchy of Lithuania in the political plans of Bohdan Khmelnytsky (1648 – first half of 1649)]. T. I. Ukraina Lithuanica: studii z istorii Velykoho kniazivstva Lytovskoho. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy. [in Ukrainian]
• Yasinskij M. (1889). Ustavnye zemskie gramoty LitovskoRusskogo gosudarstva: Issled. kand. prav Mihaila Yasinskogo. [Statutory zemstvo letters of the Lithuanian-Russian state: Research. cand. rights of Mikhail Yasinsky]. Kiev: Univ. tip. (V.I. Zavadskogo). [Russian].

Identifiers

DOI

10.15804/PPUSN.2022.01.10

Biblioteka Nauki

2177882