Динаміка розвитку синдрому вигорання фахівців соціономічного профілю через призму позитивної психотерапії Н. Пезешкіана

• Authors: Антоніна (Antonina) Мельничук (Melnychuk)

Title variants

EN

Dynamics of burnout syndrome development of socionomic profile professionals through the prism of positive psychotherapy by Nossrat Peseschkian

Abstracts

UK

Синдром вигорання – це проблема сучасного суспільства, яка проявляється через стресогенність сучасних умов, дефіциту зовнішніх та внутрішніх ресурсів і дисбалансу життєвої енергії фахівця соціономічного профілю, а саме вони найбільше страждають від цього феномену. Позитивна психотерапія являється ресурс-орієнтованим, гуманістичним та транкультурним методом, який офіційно визнаний Європейською Асоціацією Психотерапії (EAP) у 1996 році. Також, позитивна психотерапія є конфлікт-центрованим методом, який містить психодинамічну складову. Конфлікт являється одним з центральних чинників психодинаміки. Значення «конфлікт» з латинської трактуються як «зіткнення» інтересів, різних конфліктуючих позицій, перешкод для задоволення будь-яких потреб. Конфлікт це сигнал про порушення балансу життєдіяльності. У цій статті розкрито саме психодинамічну складову даного методу, де проаналізовано диференційно-змістовний аналіз розвитку вигорання через призму позитивної психотерапії. Динаміку синдрому вигорання характеризують рівні змістовного аналізу особистості: актуальний рівень (симптоматичний), внутрішній рівень (змістовний) та базовий рівень. Відповідно на кожному з цих рівні виділяють конфлікти. Актуальний конфлікт проявляється у мікроподіях (часті стресові ситуації тощо) та макроподіях (пандемія, війна тощо). Локалізується і переробляється по сферам балансної моделі (тіло, діяльність, контакти, фантазії), спостерігається дисбаланс у розподілі життєвої енергії, де особистість приділяє надмірну увагу сфері – діяльності (трудоголізм тощо), а згодом сфері – фантазій (втрата мотивації та сенсу діяльності). Базовий конфлікт проявляється у попередньому досвіді батьків, навколишнього середовища, а також формах взаємодії у моделі для наслідування, зафіксований у вигляді концепцій. Синдром вигорання проявляться у сфері «Я», де особистість сформувала концепції про себе та сценарій свого життя, який схиляє її до перевтоми, а згодом до виснаження. Найчастіше фахівці у яких високий рівень сформованості симптомів вигорання керуються наступними фіксованими ідеями: «Я ок, коли усе виконую ідеально», «Як ок, коли усе встигаю» тощо. Внутрішній конфлікт це конфлікт ранніх дитячих установок зі змінною дійсністю, реактивація базового конфлікту з допомогою актуального конфлікту (ВК=БК+АК), сприймається як нерозв’язна, тупикова ситуація. Отже, на основі проведеного дослідження можемо трактувати, що синдром вигорання – це внутрішній конфлікт особистості, який був спричинений актуальним конфліктом (мікроподії та макроподії) та сформованою моделлю поведінки, яка була звична для фахівців, але перестала бути актуальною та допомагати вирішувати стресові ситуації (базовий конфлікт).

EN

Burnout syndrome is a problem of modern society, which is manifested through the stress of modern conditions, shortage of external and internal resources and imbalance of vital energy of this sociological specialist, namely, they suffer the most from the phenomenon. Positive psychotherapy is a resource-oriented, humanistic and transcultural method, officially recognized by the European Psychotherapy Association (EAP) in 1996. Also, positive psychotherapy is a conflict-centered method that contains a psychodynamic component. Conflict is one of the central factors of psychodynamics. The meaning of «conflict» from Latin is interpreted as a «conflict» of interests, various conflicting positions, obstacles to meet any needs. Conflict is a signal of imbalance. This article reveals the psychodynamic component of this method, which analyzes the differential-substantive analysis of the development of burnout through the prism of positive psychotherapy. The dynamics of burnout syndrome is characterized by the levels of meaningful analysis of personality: the actual level (symptomatic), key level (content) and basic level. Accordingly, conflicts are identified at each of these levels. The actual conflict is manifested in micro-events (frequent stressful situations) and macro-events (pandemic, war, etc.). Located and processed in the spheres of the balance model (body, achievement, contacts, fantasies), there is an imbalance in the distribution of life energy, where the individual pays excessive attention to the sphere - achievement (fatigue, etc.), and later the sphere - fantasies (loss of motivation and meaning). The basic conflict is manifested in the previous experience of parents, the environment, as well as forms of interaction in the model to follow, recorded in the form of concepts. Burnout syndrome will manifest itself in the sphere of «I», where the individual has formed concepts about himself and the scenario of his life, which leads him to fatigue, and later to exhaustion. Most often, specialists who have a high level of symptoms of burnout are guided by the following fixed ideas: «I’m ok when I do everything perfectly», «How ok when I do everything» and so on. Internal conflict is a conflict of early children’s institutions with variable activities, reactivation of the basic conflict through the current conflict (VC = BC + AC), which is defined as an unsolution, a stalemate. Thus, based on the study, we can interpret that burnout is an internal conflict of personality, which was caused by actual conflict (micro-events and macro-events) and the formed pattern of behavior that was familiar to professionals, but ceased to be relevant and help solve stressful situations (вasic conflict).

Keywords

UK

синдром вигорання; позитивна психотерапія; психодинаміка; актуальний конфлікт; базовий конфлікт; внутрішній конфлікт; ключовий конфлікт

EN

burnout syndrome; Positive Psychotherapy; actual; conflict; basic conflict; key conflict; psychodynamics

• Publisher: Wydawnictwo Adam Marszałek
• Journal: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
• Year: 2022
• Issue: 5(2)
• Pages: 65-73

Dates

published

2022

Contributors

author

Антоніна (Antonina) Мельничук (Melnychuk)

• Хмельницький національний університет (Khmelnytskyi National University)

• https://orcid.org/0000000169018805

References

• Bańkowska A. Syndrom wypalenia zawodowego – symptomy i czynniki ryzyka. Pielęgniarstwo Polskie. 2016. Vol. 60, no. 2. P. 256–260. URL: https://doi.org/10.20883/pielpol.2016.20
• Cope T. A. Positive Psychotherapy’s Theory of the Capacity to Know as Explication of Unconscious Contents. Journal of Religion and Health. 2008. Vol. 48, no. 1. P. 79–89. URL: https://doi.org/10.1007/s10943-008-9225-7
• Cope T. A. The inherently integrative approach of positive psychotherapy. Journal of Psychotherapy Integration. 2010. Vol. 20, no. 2. P. 203–250. URL: https://doi.org/10.1037/a0019769
• Dobiała E., Winkler P. ‘Positive psychotherapy’ according to Seligman and ‘Positive Psychotherapy’ according to Peseschkian: A Comparison. International Journal of Psychotherapy. Vol. 3, no. 20. P. 5–13.
• Goncharov M. Conflict Model of Positive Psychotherapy. Positive Psychiatry, Psychotherapy and Psychology. Cham, 2020. P. 331–348. URL: https://doi.org/10.1007/978-3- 030-33264-8_27
• ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics. ICD-11. URL: https://icd.who.int/browse11/l-m/en#/http://id.who.int/icd/entity/129180281 (date of access: 07.04.2022).
• основи позитивної психотерапії. первинне інтерв’ю / в. і. карікаш та ін. черкаси : укр. ін-т позит. крос-культур. психотерапії та менеджменту, 2013. 64 с.
• Kyrychenko S. Instruments of Positive Transcultural Psychotherapy as a Model for Systemic Constellations. The Global Psychotherapist. 2021. Vol. 1, no. 1. P. 45–48.
• Мельничук А. Дослідження синдрому вигорання фахівців соціономічного профілю за допомогою Вісбаденського опитувальника до методу позитивної психотерапії та сімейної терапії (WIPPF). Габітус. 2021. № 25. С. 158–162.
• Positive Psychiatry, Psychotherapy and Psychology / ed. by E. Messias, H. Peseschkian, C. Cagande. Cham : Springer International Publishing, 2020. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-030-33264-8
• Міщенко М. С. Особливості дослідження синдрому емоційного вигорання за допомогою методики «діагностика рівня емоційного вигорання» В.В. Бойко. «Young Scientist». 2015. Т. 4, № 19. С. 103–105.
• Peseschkian H., Remmers A. Positive Psychotherapy: An Introduction. Positive Psychiatry, Psychotherapy and Psychology. Cham, 2020. P. 11–32. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-030-33264-8_2
• Peseschkian N. Positive Psychotherapy of Everyday Life. UK : Author House, 2016. 326 p.
• Peseschkian N. Psychosomatics and Positive Psychotherapy. UK : Author House, 2016. 654 p.
• Remmers A. Theoretical Foundations and Roots of Positive Psychotherapy. Positive Psychiatry, Psychotherapy and Psychology. Cham, 2020. P. 297–307. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-030-33264-8_25
• Sirenko O. History of formation of positive psychotherapy, as a direction of psychology (second half of XX – early XXI centuries). History of science and technology. 2018. Vol. 8, no. 2(13). P. 515–526. URL: https://doi.org/10.32703/2415-7422-2018-8-2(13)-515-526
• Woźniak-Krakowian A. Syndrom wypalenia zawodowego nauczycieli. Pedagogika. Studia i Rozprawy. 2013. No. 22. P. 119–131.
• Bańkowska, A. (2016). Syndrom wypalenia zawodowego – symptomy i czynniki ryzyka. Pielęgniarstwo Polskie, 60(2), 256–260. https://doi.org/10.20883/pielpol.2016.20
• Cope, T. A. (2008). Positive Psychotherapy’s Theory of the Capacity to Know as Explication of Unconscious Contents. Journal of Religion and Health, 48(1), 79–89. https://doi.org/10.1007/s10943-008-9225-7
• Cope, T. A. (2010). The inherently integrative approach of positive psychotherapy. Journal of Psychotherapy Integration, 20(2), 203–250. https://doi.org/10.1037/a0019769
• Dobiała, E., & Winkler, P. (2016). ‘Positive psychotherapy’ according to Seligman and ‘Positive Psychotherapy’ according to Peseschkian: A Comparison. International Journal of Psychotherapy, 20(3), 5–13.
• Goncharov, M. (2020). Conflict Model of Positive Psychotherapy. In Positive Psychiatry, Psychotherapy and Psychology (pp. 331–348). Springer, Cham.
• ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics. (2021). ICD-11. https://icd.who.int/browse11/l-m/en
• Karikash, V. I., Bosovska, N. A., Kravchenko, Yu. Ye., & Kyrychenko, S. O. (2013). Osnovy Pozytyvnoi psykhoterapii. Pervynenne interviu. Ukrainskyi instytut pozytyvnoi kros-kulturnoi psykhoterapii i menedzhmentu.
• Kyrychenko, S. (2021). Instruments of Positive Transcultural Psychotherapy as a Model for Systemic Constellations. “The Global Psychotherapist”, Vol. 1, No.1, pp. 45–48.
• Melnychuk, A. (2021). Doslidzhennia syndromu vyhorannia fakhivtsiv sotsionomichnoho profiliu z dopomohoiu Visbadenskoho opytuvalnyka do metodu pozytyvnoi psykhoterapii ta simeinoi terapii (WIPPF) [Research of the burnout syndrome of socionomic specialists with the help of the first interview questionnaire and the Wiesbaden inventory (WIPPF)]. Naukovyi zhurnal «Habitus», (25), 158–162. [in Ukrainian]
• Messias, E., Peseschkian, H., & Cagande, C. (Ред.). (2020). Positive Psychiatry, Psychotherapy and Psychology. Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-030-33264-8
• Mishchenko, M. S. (2015). Osoblyvosti doslidzhennia syndromu emotsiinoho vyhorannia za dopomohoiu metodyky Diahnostyka rivnia emotsiinoho vyhorannia VV Boiko . Molodyi vchenyi, (4 (3)), 103–105.
• Peseschkian, H., & Remmers, A. (2020). Positive Psychotherapy: An Introduction. In Positive Psychiatry, Psychotherapy and Psychology (pp. 11–32). Springer, Cham.
• Peseschkian, N. (2016). Positive Psychotherapy of Everyday Life. Author House UK. ISBN 978-1524631437
• Peseschkian, N. (2016). Psychosomatics and Positive Psychotherapy (Positive Psychotherapy in Psychosomatic Medicine). Author House UK. ISBN 978-1524631611
• Remmers, A. (2020). Theoretical foundations and roots of Positive Psychotherapy. In Positive psychiatry, psychotherapy and psychology (pp. 297–307). Springer, Cham.
• Sirenko, O. (2018). History of formation of positive psychotherapy, as a direction of psychology (second half of XX – early XXI centuries). History of science and technology, 8(2(13)), 515–526. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2018-8-2(13)-515-526
• Woźniak-Krakowian, A. (2013). Syndrom wypalenia zawodowego nauczycieli. Pedagogika. Studia i Rozprawy, (22), 119–131.

Identifiers

DOI

10.15804/PPUSN.2022.02.07

Biblioteka Nauki

2179039