Психологічні особливості легітимізованої агресії у осіб похилого віку

• Authors: Юлія (Yulia) Білюченко (Biliuchenko)

Title variants

EN

Psychological features of legitimized aggression in the elderly

Abstracts

UK

Стаття висвітлює теоретичний огляд закордонної літератури з проблеми агресивності у осіб похилого віку. Надано психологічну характеристику окресленого феномену та обґрунтовано актуальність проведення емпіричних розвідок в даному напрямку. Огляд наукових здобутків в царині психології показав, що специфіка легітимізованої агресії у пенсіонерів є недостатньо розробленою та вивченою науковою проблемою. Мета дослідження – встановити специфіку легітимізованої агресії у жінок та чоловіків пенсійного віку. Вибірку дослідження склали особи похилого віку у віці від 60 до 70 років, загальною чисельністю 40 осіб. До першої групи увійшло 20 жінок пенсійного віку, до другої - 20 чоловіків-пенсіонерів. Для виявлення психологічних особливостей легітимізованої агресії був використано «Опитувальник легітимізованої агресії» С. Еніколопова та М. Цибульського. Для математико-статистичної обробки даних було використано t – критерій Стьюдента для незалежних вибірок. В ході емпіричного дослідження було встановлено, що для жінок похилого віку характерний прояв агресивної поведінки, котра знаходить своє відображення у найбільш прийнятних для суспільства формах, наприклад, під час комунікації, у вихованні, у прагненні повчати інших, при обміні досвідом, знаннями чи висловлюванні власної думки. Жінки воліють не демонструвати свої негативні почуття публічно, про що свідчать не достатньо високі показники за всіма шкалами легітимізованої агресії. Жінки пенсійного віку чудово орієнтуються в ситуаціях, коли їх агресивні прояви можуть бути помічені, тому вони прагнуть власні почуття не показувати на широкий загал, оскільки це може негативно відбитися на їх репутації. Щодо групи чоловіків похилого віку, то вони являються виразними представниками легітимізованої агресії, котрі власну агресивну поведінку можуть вправно виправдати та замаскувати. Доволі сміливі висловлювання на тему політики, спорту, виховання є для них вдалою нагодою щоб продемонструвати багатий особистий досвід з окреслених питань та довести свою правоту, тим самим посилити свій авторитет та компетентність в очах навколишніх. На нашу думку, подібна тенденція є доволі тривожною, оскільки подібні поведінкові реакції досить часто носять провокативний характер та підбурюють до виникнення конфліктних ситуацій.

EN

The article covers a theoretical review of foreign literature on the problem of aggression in the elderly. The psychological characteristic of the outlined phenomenon is given and the urgency of conducting empirical investigations in this direction is substantiated. A review of scientific achievements in the field of psychology showed that the specific of legitimized aggression in retirees is not sufficiently developed and studied scientific problem. The purpose of the study is to establish the specifics of legitimized aggression in women and men of retirement age. The sample consisted of elderly people aged 60 to 70 years, with a total number of 40 people. The first group included 20 women of retirement age, the second - 20 retired men. “Questionnaire of Legitimized Aggression” by S. Enikolopov and M. Tsybulsky was used to identify the psychological features of legitimized aggression. Student’s t-test for independent samples was used for mathematical and statistical data processing. Empirical research has shown that older women are characterized by aggressive behavior, which is reflected in the most acceptable forms of society, such as communication, education, seeking to teach others, sharing experiences, knowledge or expressing their own. thoughts. Women prefer not to show their negative feelings in public, as evidenced by not high enough on all scales of legitimized aggression. Retirement women are well-versed in situations where their aggressive behavior can be noticed, so they try not to show their feelings to the general public, as this can negatively affect their reputation. As for the group of elderly men, they are clear representatives of legitimized aggression, who can skillfully justify and disguise their own aggressive behavior. Quite bold statements on the topic of politics, sports, education are a good opportunity for them to demonstrate rich personal experience on the issues outlined and prove their rightness, thereby strengthening their authority and competence in the eyes of others. In our opinion, this trend is quite alarming, since such behavioral reactions are quite often provocative in nature and become a reason for the emergence of conflict situations.

Keywords

EN

aggressive behavior; aggressiveness; women; legitimized aggression; elderly people; retirement age; men

UK

агресивна поведінка; агресивність; жінки; легітимізована агресія; пенсійний вік; чоловіки

• Publisher: Wydawnictwo Adam Marszałek
• Journal: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
• Year: 2022
• Issue: 6(3)
• Pages: 147-153

Dates

published

2022

Contributors

author

Юлія (Yulia) Білюченко (Biliuchenko)

• Харківський національний університет внутрішніх справ (Kharkiv National University of Internal Affairs)

• https://orcid.org/000000027404276X

References

• Барканова О.В. Методики диагностики эмоциональной сферы. Красноярск, 2009. 237 с. С. 205–210.
• Arnocky S., Sunderani S., Miller J.L., Vaillancourt T. Jealousy mediates the relationship between attractiveness comparison and females′ indirect aggression. Pers. Relationsh. 2012. №19(2). Р.290–303.
• Barbosa L.M., Monteiro B., Murta S.G. Retirement adjustment predictors: A systematic review. Work, Aging and Retirement. 2016. №2(2). Р.262–280.
• Blair R.J.R. The neurobiology of impulsive aggression. Journal of Child and Adolescent Psychopharmacology. 2016. №26(1). Р.4–9.
• Boeh S.T.M., Medina P.F., Bardagi M.P., Luna I.N., Silva N. Revisão da literatura latino-americana sobre aposentadoria e trabalho: Revista Psicologia, Organizações e Trabalho. 2017. № 17(1). Р.54–61.
• Bourbonnais A., Ducharme F., Landreville P., Michaud C., Gauthier M.-A., Lavallée M.-H. An Action Research to Optimize the Well-Being of Older People in Nursing Homes: Challenges and Strategies for Implementing a Complex Intervention. Journal of Applied Gerontology. 2020. № 39(2). Р.119–128.
• Fabiansson E.C., Denson T.F. Anger, hostility and anger management, in Encyclopedia of Mental Health ed. Friedman H. Waltham, MA: Academic Press, 2016. Р.64–67.
• França L.H.F.P., Bendassoli P., Menezes G.S., Macedo L. Aposentar-se ou continuar trabalhando? O que influencia essa decisão? Psicologia: Ciência e Profissão. 2013. №33(3). Р.548–563.
• Hamel J., Ferreira R.J., Buttell F. Gender and batterer intervention: implications of a program evaluation for policy and treatment. Research on Social Work Practice. 2015. №27. Р.405-412.
• Lubke G.H., Ouwens K.G., de Moor M., Trull T., Boomsma D.I. Population heterogeneity of trait anger and differential associations of trait anger facets with borderline personality features, neuroticism, depression, attention deficit hyperactivity disorder (ADHD), and alcohol problems. Psychiatry Res, 2015. 230 р.
• Malphurs J., Cohen D. A Statewide Case–Control Study of Spousal Homicide–Suicide in Older Persons. American Journal of Geriatric Psychiatry. 2005. №13(3). Р.211–217.
• Melton H. Victims’ experiences and satisfaction with a family justice center», Journal of Aggression, Conflict and Peace Research. 2019. №11(4). Р.241–251.
• Nalin C.P., França L. H.F.P. The importance of resilience for well-being in retirement. Paidéia (Ribeirão Preto). 2015. №25(61). Р.191–199.
• Petersen I.T., Bates J.E., Dodge K.A., Lansford J.E., Pettit G.S. Describing and predicting developmental profiles of externalizing problems from childhood to adulthood. Development and Psychopathology. 2015. №27(3). Р. 791–818.
• Piquero A.R., Carriaga M.L., Diamond B., Kazemian L., Farrington D.P. Stability in aggression revisited. Aggression and Violent Behavior. 2012. № 17(4). Р. 365–372.
• Rafalski J.C., Noone J.H., O’Loughlin K., Andrade A.L. Assessing the Process of Retirement: A Cross-Cultural Review of Available Measures. Journal of Cross-Cultural Gerontology. 2017. № 32(2). Р.255–279.
• Reppold C.T., Gurgel L.G., Schiavon C.C. Research in Positive Psychology: A Systematic Literature Review. Psico-USF. 2015. №20(2). Р.275–285.
• Siguaw J.A., Sheng X., Simpson P.M. Biopsychosocial and Retirement Factors Influencing Satisfaction With Life: New Perspectives. The International Journal of Aging and Human Development. 2017. №85(4). Р.332–353.
• Smith S.G., Chen J., Basile K.C., Gilbert L.K., Merrick M.T., Patel N., et al. The National Intimate Partner and Sexual Violence Survey (NISVS): 2010–2012 State Report. Atlanta, GA: National Center for Injury Prevention and Control, Centers for Disease Control and Prevention, 2017. 272 р.
• Volicer L, Citrome L., Volavka J. Measurement of agitation and aggression in adult and aged neuropsychiatric patients: review of definitions and frequently used measurement scales. CNS Spectrums. 2017. Р.1–8.
• Zeller A., Hahn S., Needham I., Kok G., Dassen T., Halfens R. Aggressive behavior of nursing home residents toward caregivers: a systematic literature review. Geriatric Nurse Career Overview. 2009. № 30(3). Р.174–187.
• Barkanova, O.V.(2009). Metodiki diagnostiki emotsionalnoy sferyi [Methods for diagnosing the emotional sphere]. Krasnoyarsk: Litera-print. [in Russian]
• Arnocky, S., Sunderani, S., Miller, J. L., & Vaillancourt, T. (2012). Jealousy mediates the relationship between attractiveness comparison and females’ indirect aggression. Personal Relationships, 19(2), 290–303. https://doi. org/10.1111/j.1475-6811.2011.01362.x
• Barbosa, L.M., Monteiro, B., & Murta, S.G. (2016). Retirement adjustment predictors: A systematic. Review, Work, Aging and Retirement, 2(2), 262–280. https://doi. org/10.1093/workar/waw008
• Blair, R.J.R. (2016). The Neurobiology of Impulsive Aggression. Journal of Child and Adolescent Psychopharmacology, 26(1), 4–9. https://doi.org/10.1089/cap.2015.0088
• Boeh, S.T.M., Medina, P.F., Bardagi, M.P., Luna, I.N., & Silva, N. (2017). Revisão da literatura latino-americana sobre aposentadoria e trabalho: Revista Psicologia, Organizações e Trabalho, 17(1), 54–61. http://dx.doi. org/10.17652/rpot/2017.1.11598
• Bourbonnais, A., Ducharme, F., Landreville, P., Michaud, C., Gauthier, M.-A., & Lavallée, M.-H. (2020). An Action Research to Optimize the Well-Being of Older People in Nursing Homes: Challenges and Strategies for Implementing a Complex Intervention. Journal of Applied Gerontology, 39(2), 119-128. https://doi. org/10.1177/0733464818762068
• Fabiansson, E.C., & Denson, T.F. (2016). Anger, hostility and anger management. In H. Friedman (Eds). Encyclopedia of Mental Health, 2nd Edition, Vol 1 (pp. 64–67). Waltham, MA, US: Academic Press.
• França, L.H.F.P., Bendassoli, P., Menezes, G.S., & Macedo, L. (2013). Aposentar-se ou continuar trabalhando? O que influencia essa decisão? Psicologia: Ciência e Profissão, 33(3), 548–563. https://doi.org/10.1590/S1414- 98932013000300004
• Hamel, J., Ferreira, R.J., & Buttell, F. (2015). Gender and batterer intervention: implications of a program evaluation for policy and treatment. Research on Social Work Practice, 27, 405–412. https://doi. org/10.1177/1049731515577451
• Lubke, G.H., Ouwens, K.G., de Moor, M., Trull, T., & Boomsma, D.I. (2015). Population heterogeneity of trait anger and differential associations of trait anger facets with borderline personality features, neuroticism, depression, attention deficit hyperactivity disorder (ADHD), and alcohol problems. Psychiatry Res.
• Malphurs, J., & Cohen, D. (2015). A Statewide Case–Control Study of Spousal Homicide–Suicide in Older Persons. American Journal of Geriatric Psychiatry, 13(3), 211–217. https://doi.org/10.1176/appi.ajgp.13.3.211
• Melton, H. (2019). Victims’ experiences and satisfaction with a family justice center. Journal of Aggression, Conflict and Peace Research, 11(4), 241–251. https://doi. org/10.1108/JACPR-03-2019-0405
• Nalin, C.P., & França, L. H.F.P. (2015). The importance of resilience for well-being in retirement. Paidéia (Ribeirão Preto), 25(61), 191–199. https://doi.org/10.1590/1982- 43272561201507
• Petersen, I.T., Bates, J.E., Dodge, K.A., Lansford, J.E., & Pettit, G.S. (2015). Describing and predicting developmental profiles of externalizing problems from childhood to adulthood. Development and Psychopathology, 27(3), 791–818. https://doi.org/10.1017/S0954579414000789
• Piquero, A. R., Carriaga, M. L., Diamond, B., Kazemian, L., & Farrington, D. P. (2012). Stability in aggression revisited. Aggression and Violent Behavior, 17(4), 365–372. https://doi.org/10.1016/j.avb.2012.04.001
• Rafalski, J.C., Noone, J.H., O’Loughlin, K., & Andrade, A.L. (2017). Assessing the Process of Retirement: A Cross-Cultural Review of Available Measures. Journal of Cross-Cultural Gerontology, 32(2), 255–279. https://doi. org/10.1007/s10823-017-9316-6
• Reppold, C.T., Gurgel, L.G., & Schiavon, C.C. (2015). Research in Positive Psychology: A Systematic Literature Review. Psico-USF, 20(2), 275–285. https://doi. org/10.1590/1413-82712015200208
• Siguaw, J.A., Sheng, X., & Simpson, P.M. (2017). Biopsychosocial and Retirement Factors Influencing Satisfaction With Life: New Perspectives. The International Journal of Aging and Human Development, 85(4), 332–353. https:// doi.org/10.1177/0091415016685833
• Smith, S.G., Chen, J., Basile, K.C., Gilbert, L.K., Merrick, M.T., Patel, N., et al. (2017). The National Intimate Partner and Sexual Violence Survey (NISVS): 2010–2012 State Report. Atlanta, GA: National Center for Injury Prevention and Control, Centers for Disease Control and Prevention.
• Volicer, L., Citrome, L., & Volavka, J. (2017). Measurement of agitation and aggression in adult and aged neuropsychiatric patients: Review of definitions and frequently used measurement scales. CNS Spectrums, 22(5), 407–414. https://doi.org/10.1017/S1092852917000050
• Zeller, A., Hahn, S., Needham, I., Kok, G., Dassen, T., & Halfens, R. (2009). Aggressive behavior of nursing home residents toward caregivers: a systematic literature review. Geriatric Nurse Career Overview, 30(3), 174–187. https:// doi.org/10.1016/j.gerinurse.2008.09.002

Identifiers

DOI

10.15804/PPUSN.2022.03.16

Biblioteka Nauki

2177717