Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

PL EN


2022 | 4(36) | 302-316

Article title

Парламентаризм в умовах політичного транзиту: досвід Чеської Республіки

Content

Title variants

EN
Parliamentarism in the Context of Political Transit: The Czech Republic’s Experience

Languages of publication

Abstracts

UK
У статті комплексно розглянуто розвиток парламентаризму в Чеській Республіці в умовах політичного транзиту, вказано на неоднозначність та складність процесу функціонування парламентської демократії в даній країні. Виділено основні етапи становлення чеських парламентських установ; встановлено ключові тенденції та особливості модернізації сучасного чеського парламентаризму; окреслено конституційно-правовий статус Парламенту ЧР та визначено його місце в існуючій системі стримувань та противаг; з’ясовано специфіку партійної структуризації чеського Парламенту та виявлено найважливіші чинники формування коаліційного потенціалу парламентських фракцій; Підтверджено гіпотезу про те, що у тих посткомуністичних країнах, де перехід до демократії мав еволюційний (Польща, Угорщина) або змішаний характер (Чехія, Словаччина), процес інституційного дизайну та формування громадянського суспільства і правової держави має відносно послідовний характер і більш виразні тенденції до стабілізації демократичного політичного режиму. І навпаки – там, де транзитний процес мав революційний характер (Болгарія, Румунія), консолідація нової політичної системи характеризується високим ступенем невизначеності. Доведено, що формування в країнах Центрально-Східної Європи, і в Чехії зокрема, парламентських республік можна розглядати як одну з форм політичного транзиту, а парламентаризм – як певну сукупність політико-правових гарантій від «скочування» до недемократичних політичних режимів. Здійснено періодизацію чеських представницьких установ, яка корелюється з історичними етапами розвитку чеської держави. Відповідно виділено досоціалістичний, соціалістичний та постсоціалістичний період. Запропоновано посилити контрольну функцію Парламенту ЧР через визначення на законодавчому рівні індивідуальної політичної відповідальності членів уряду перед коаліційною більшістю. Визначено ключові чинники, що здійснюють вплив на партійну структуризацію чеського Парламенту і сприяють формуванню коаліційного потенціалу парламентських фракцій в Чеській Республіці. Встановлена тісна взаємообумовленість форми державного правління, типу виборчої системи та стану розвитку політичних партій. Доведено, що стабільне функціонування парламентської демократії в ЧР визначається відносною стійкістю партійно-політичної системи і насамперед високим коаліційним потенціалом політичних партій, позитивний ефект від яких найбільш чітко проявляється при виході з парламентських і урядових криз. Аргументовано, що ефективність парламентаризму та урядова стабільність в чеському соціумі зростає у випадках спаду показників індексів ефективного числа парламентських партій, фракціоналізації партійних систем, електоральної нестійкості та диспропорційності.
EN
For the first time in the Ukrainian political science, considers the development of parliamentarism in the Czech Republic in a context of political transit in a comprehensive manner. It indicates the ambiguity and complexity of the process of parliamentary democracy’s functioning in the country. The main stages of the Czech parliamentary institutions’ establishment have been identified. The key tendencies and the peculiarities of the current Czech parliamentarism modernisation have been defined. The constitutional and legal status of the Parliament of the Czech Republic has been outlined and its place in the existing checks and balances system determined; the Czech Parliament party structuring characteristics have been determined and the most important factors of the coalition formation potential of parliamentary fractions have been revealed; based on the empirical indicators, the party system’s stability and efficiency in the Czech Republic have been investigated. The fundamental principles of the liberal parliamentarism concept (Ch.L.Montesquieu, John Locke, John Mill) have served as the theoretical and methodological basis for these article, which considers the power division to be the main principle of the state system, in which the executive power is accountable and subject to the legislative power. In order to achieve the tasks, the author used general scientific methods (analysis, synthesis, induction, deduction) as well as special politilogical methods. The methods of induction and deduction have been used in formulating the concept of “political transit” and its constituent elements. The comparativehistorical method gave the defender of the thesis the opportunity to understand the main directions of parliamentary institutions’ development at different historical stages of the Czech statehood and identify the factors that influenced the change in their status. The system method allowed to assess the constitutional and legal status of the Parliament of the Czech Republic, primarily its place and role in the political system of society and the relationship with other bodies of state power. On the whole, we can assume that the experience of the parliamentarism functioning in the Czech Republic is of great practical significance for Ukraine and other post-communist states, since it gives a stimulus to the society and ruling elites of these countries to further improve and develop their political institutions.

Year

Volume

Pages

302-316

Physical description

Dates

published
2022

Contributors

References

  • Balík S. (2003). Politický systém českých zemí 1848–1989 [Political system of the Czech lands 1848–1989]. Brno : MPU. [in Czech]
  • Centrum pro výzkum veřejného mínění [Center for Public Opinion Research] [in Czech] Available at: http://www.cvvm.cz.
  • Cirner M. (2015). Niekoľko poznámok o spoločenskom a politickom systéme Československa z rokov 1918–1938 [Some remarks on the social and political system of Czechoslovakia from 1918–1938]. Annales Scientia Politica, no 4(1), ss. 62–66. [in Slovak]
  • Fiala P. (2001). Politycké strany a stranicko-politycké systemy v Československu [Political parties and party-political systems in Czechoslovakia Politologický časopis, no 5, ss. 30–39. [in Czech]
  • Hanley S. (2012). Dynamics of new party formation in the Czech Republic 1996–2010: looking for the origins of a «political earthquake». East European Politics, no. 2, pp. 119–143.
  • Klíma M. (1998). Consolidation and Stabilization of the Party System in the Czech Republic. Political Studies, special issue, pp. 492–510.
  • Kopecký P. (2004). The Czech Republic: Entrenching Proportional Representation. Colomer J. Handbook of Electoral System Choice. Basingstoke : Palgrave Macmillan, pp. 347–358.
  • Kysela J. (2006). Parlamenty a jejich funkce v 21. století: uvedení do tématu [ Parliaments and their functions in the 21st century: an introduction]. In: Parlamenty a jejich funkce v 21. století. Sborník příspěvků k 10. výročí ustanovení Senátu Parlamentu České republiky. Ed. Jan Kysela. Praha : Eurolex Bohemia. S. 117–134. [in Czech]
  • Mansfeldová Z. (2001). Vztah Poslanecké sněmovny a Senátu Parlamentu České republiky [Relationship between the House of Representatives and the Senate of the Parliament of the Czech Republic]. Praha: Sociologický ústav AV ČR. [in Czech]
  • Pridham G. (2009). Democratic Consolidation in the Czech Republic: Comparative Perspectives after Twenty Years of Political Change. Politologický časopis, no. 16 (4), pp. 267–287.

Document Type

Publication order reference

Identifiers

Biblioteka Nauki
2163415

YADDA identifier

bwmeta1.element.ojs-doi-10_15804_ksm20220417
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.