Rękopis „szczęśliwego białoruskiego szlachcica” XVII–XVIII wieku z kolekcji Iwana Franki

• Authors: Ihor Nabytowycz
• Languages of publication: UK

Abstracts

UK

This article analyzes the memoirs of Toma Konstanty Dusiatsky-Rudomyna – the 17th/18th-century “Happy Belarusian Nobleman” – published by Ivan Franko. This brief manuscript is composed of various short stories, and contains elements of a diary, an autobiography, and a family chronicle. From the point of view of the history of everyday life and mentality, this text constitutes not only an interesting document of general historical significance but, above all, a glimpse into the private life of a Belarusian representative of the Baroque era. The author of the diary attempts to insert his own microhistory in the frame of the turbulent macrohistory of the Polish Commonwealth in the last three decades of the 17th century, as well as the early 18th century. The author projects his own biography onto a broad background of the political conditions of his era; his personal story, however, gets lost among the historical events that he describes. In terms of structure and composition, his biography appears slightly flawed. The memoirs of Dusiatsky-Rudomyna constitute an interesting source of not just historical facts as such, but also of their interpretation within various segments of society. The diary also contains details based on gossip and speculations that grew around famous figures contemporary to its author. The analysis allows for the reconstruction of the reality left unrecorded by official historical sources. The memoiristic sources, based on gossip, rumors and legends, offer a view into the everyday life and the social structures of the 17th–18th century.

EN

This article analyzes the memoirs of Toma Konstanty Dusiatsky-Rudomyna – the 17th/18th-century “Happy Belarusian Nobleman” – published by Ivan Franko. This brief manuscript is composed of various short stories, and contains elements of a diary, an autobiography, and a family chronicle. From the point of view of the history of everyday life and mentality, this text constitutes not only an interesting document of general historical significance but, above all, a glimpse into the private life of a Belarusian representative of the Baroque era. The author of the diary attempts to insert his own microhistory in the frame of the turbulent macrohistory of the Polish Commonwealth in the last three decades of the 17th century, as well as the early 18th century. The author projects his own biography onto a broad background of the political conditions of his era; his personal story, however, gets lost among the historical events that he describes. In terms of structure and composition, his biography appears slightly flawed. The memoirs of Dusiatsky-Rudomyna constitute an interesting source of not just historical facts as such, but also of their interpretation within various segments of society. The diary also contains details based on gossip and speculations that grew around famous figures contemporary to its author. The analysis allows for the reconstruction of the reality left unrecorded by official historical sources. The memoiristic sources, based on gossip, rumors and legends, offer a view into the everyday life and the social structures of the 17th–18th century.

PL

Przedmiotem analizy w artykule jest opublikowany przez Iwana Frankę pamiętnik Tomy-Konstantija Dusiackiego-Rudomyny, „szczęśliwego białoruskiego szlachcica”, żyjącego na przełomie XVII–XVIII w. Ten niewielki rękopis składa się z krótkich opowiadań, z elementami diariusza, autobiografii i kroniki rodzinnej. W kontekście historii codzienności oraz historii mentalności jest to niezmiernie ciekawy dokument nie tylko o znaczeniu ogólnohistorycznym, lecz również przynoszący informacje na temat modelu życia prywatnego białoruskiego przedstawiciela epoki baroku. Autor diariusza stara się wpisać swoją małą historię w przestrzeń burzliwej historii Rzeczypospolitej ostatnich trzech dziesięcioleci XVII–początku XVIII w. Swój życiorys przedstawia na szerokim tle politycznych uwarunkowań współczesności. Osobista historia ginie jednak w opisywanych przez diarystę wydarzeniach historycznych. Biograficzny zapis pozostaje pod względem kompozycji oraz struktury literackiej utworem niedoskonałym. Wspomnienia Dusiackiego-Rudomyny są interesującym źródłem informacji, zarówno jeśli chodzi o fakty historycznych, jak i o sposób ich postrzegania przez przedstawicieli różnych grup społecznych. W diariuszu pojawiają się także wpisy tworzone na podstawie plotek i domysłów związanych z życiem i działalnością osób współczesnych autorowi. Przeprowadzona analiza pozwala zrekonstruować rzeczywistość, która funkcjonowała poza „oficjalnymi” źródłami historycznymi. Memuarystyka, uwzględniając plotki, ustne przekazy, legendy, pozwala odtworzyć historię codzienności, a także panoramę społeczną XVII–XVIII w.

RU

У артыкуле прааналізаваны мемуары “шчаслівага беларускага шляхціча” XVII–XVIII ст. Фамы-Канстанцыя Рудаміна-Дусяцкага, апублікаваныя Іванам Франко. Гэты невялікі рукапіс складаецца з рознажанравых кароткіх апавяданняў, з прыкметамі дыярыуша, аўтабіягрфіі і сямейнай хронікі. У кантэксце гісторыі штодзённасці і гісторыі ментальнасці – гэта надзвычай цікавы дакумент не толькі гістарычнай вагі, але таксама адлюстраванне мадэлі прыватнага жыцця беларуса эпохі Барока. Аўтар дыярыуша намагаецца ўпісаць сваю ўласную мікрагісторыю ў прастору бурлівай макрагісторыі Рэчы Паспалітай апошніх трох дзесяцігоддзяў XVII – пачатку XVIII стагоддзяў. Свой жыццяпіс аўтар імкнецца прадставіць на шырокім фоне палітычных падзей. Аднак мікрагісторыя яго жыцця цалкам губляецца ў макрагісторыі і гістарычным часе. Гэты біяграфічны твор з пункту гледжання літаратурнай кампазіцыі і структуры недасканалы. Мемуары Фамы-Канстанцыя Рудаміна-Дусяцкага з’яўляюцца цікавай крыніцай не толькі гістарычных фактаў, але і іх рэцэпцыі ў розных слаях грамадства. У дыярыушы прысутнічаюць таксама запісы, заснаваныя на плётках і домыслах вакол асобаў, якія былі сучаснікамі аўтара. Праведзены аналіз тэксту дазваляе рэканструяваць рэчаіснасць, якаяіснавала па-за “афіцыйнымі” гістарычнымі крыніцамі. Мемуарыстыка, адлюстроўваючы плёткі, вусныя пераказы, легенды, дазваляе ўзнавіць гісторыю штодзённасці, а таксама панараму грамадства XVII–XVIII стагоддзяў.

Keywords

UK

barok, diariusz, memuarystyka, historia codzienności, Dusiacki-Rudomyna

EN

baroque, diary, memoirs, history of everyday life, Dusiatsky-Rudomyna

PL

barok, diariusz, memuarystyka, historia codzienności, Dusiacki-Rudomyna

RU

Барока, дыярыуш, мемуары, гісторыя штодзённасці, Рудаміна- Дусяцкі

• Publisher: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
• Journal: Studia Białorutenistyczne
• Year: 2018
• Volume: 12

Dates

published

2018

online

2019-03-27

Contributors

author

Ihor Nabytowycz

References

• Źródła / Sources / Источники:
• Franko, Iwan. (1911). Szczasływyj czołowik. Оbrazok іz żyttia biloruśkoho pana z XVII–XVIII w. Zapysky Naukowoho Towаrystwa imeny Szewczenka, 5, s. 148–165. [Франко,Іван. (1911). Щасливий чоловік. Образок із життя білоруського пана з XVII–XVIII в. Записки Наукового Товариства імени Шевченка, 5, c. 148–165].
• Franko, Iwan. (2011). Szczasływyj czołowik. Оbrazok іz żyttia biloruśkoho pana z XVII–XVIII w. W: Iwan Franko. Zibrannia tworiw: U 50 tomach; dodatkowi tomy. Т. 54 (s. 832–862). Кyjiw: Naukowa dumka. [Франко, Іван. (2011). Щасливий чоловік. Образок із життя білоруського пана з XVII–XVIII в. У: Іван Франко. Зібрання творів: У 50-x томах; додаткові томи. Т. 54 (c. 832–862). Київ: Наукова думка].
• Pilscztyn Rusiećka de, Sałomeja, Regina. (2018). Widłunnia switu. Istorija podorożej ta pryhod moho żyttia. Perekład Ihora Nabytowycza. Lwiw: Piramida. [Пільштин Русєцька де, Саломея Реґіна. (2018). Відлуння світу. Історія подорожей та пригод мого життя. Переклад з польської та білоруської Ігора Набитовича. Львів: Піраміда].
• Pol, Wincenty. (1859). Pieśń o ziemi. Warszawa: Nakł. S.Orgelbranda.
• Rusiecka, Regina Salomea. (1957). [Echo na świat podane]. Proceder podróży y Życia mego Awantur. Kraków: Wydawnictwo Literackie.
• Opracowania / Literature / Литература:
• Ariès, Philippe, Duby, George (red.). (1999). Historia życia prywatnego. T. 3. Od Renesansu do Oświecenia. Wrocław-Warszawa-Kraków: Ossolineum.
• Bystroń, Jan. (1932). Dzieje obyczajów w dawniej Polsce. Wiek XVI–XVII. T. 1. Warszawa: Nakładem Księgarni Trzaski, Everta i Michalskiego.
• Іsajewyсz, Jarosław. (2004). Ukrajinśkie suspilstwo doby Baroko. W: Łeonid Uszkałow. Ukrajinśkie Baroko. Т. 1 (s. 49–81). Charkiw: Аktа. [Ісаєвич, Ярослав. (2004). Українське суспільство доби Бароко. У: Леонід Ушкалов. Українське Бароко. Т. 1 (с. 49–81). Харків: Акта].
• Nabytowycz, Ihor. (2015). Plitky, pohołosky, peresudy ta perekazy XVIII st. jak ełement istoriji powsiakdennosty: obrazy ukrajinśkych hećmaniw u romani Sałomeji Pilsztyn- Rusiećkoji Аwantury majho życcia. Studia Białorutenistyczne, 9, s. 135–147.
• [Набитович Ігор. (2015). Плітки, поголоски, пересуди та перекази XVIII cт. як елемент історії повсякденности: образи українських гетьманів у романі Саломеї Пільштин-Русєцької Авантуры майго жыцця. Studia Białorutenistyczne, 9, c. 135–147].
• Nabytowycz, Ihor. (2018). Pyśmennycia і homo viator XVIII «wiku awantiurystiw» Sałomeja Rusiećka de Pilscztyn. W: Pilscztyn Rusiećka de, Sałomeja, Regina. Widłunnia switu. Istorija podorożej ta pryhod moho żyttia. Perekład Ihora Nabytowycza (s. 5–32). Lwiw: Piramida.
• [Набитович, Ігор. (2018). Письменниця і homo viator XVIII «віку авантюристів» Саломея Русєцька де Пільштин. У: Пільштин Русєцька де, Саломея Реґіна. Відлуння світу. Історія подорожей та пригод мого життя. Переклад Ігора Набитовича. (с. 5–32). Львів: Піраміда].
• Petrauskas, Rimvydas. (2011). Dziejopisarstwo a świadomość historyczna. W: Vytautas Ališauskas Liudas Jovaiša, Mindaugas Paknys, Rimvydas Petrauskas, Eligijus Raila (red.). Kultura Wielkiego Księstwa Litewskiego. Analizy i obrazy (s. 201–213). Kraków: Universitas.
• Szewczuk, Walerij. (2015). Prо mali ukrayinśkі dijariuszi jak istoryko-literaturni pamjatky. W: Wałerij Szewczuk. Mаlі ukrayinśkі dijariji XVII–XVIII stolić (s. 7–50). Кyiw: Кlіо. [Шевчук, Валерій. (2015). Про малі українські діаріуші як історико-літературні пам’ятки. У: Валерій Шевчук. Малі українські діaрії XVII–XVIII століть (с. 7–50). Київ: Кліо].

Identifiers

DOI

10.17951/sb.2018.12.69-82