Wymiar bezpieczeństwa w dyskursie o europejskiej tożsamości Ukrainy

• Authors: Наталия Ротар
• Languages of publication: RU

Abstracts

RU

Автор анализирует формирование и структуру дискурса европейской идентичности Украины в измерении безопасности. Использование методологических принципов конструктивизма и критических исследований безопасности позволили обосновать, что интенсивность и распространение дискурса европейской идентичности в политическом пространстве Украины находится в большей зависимости от внешних стимулов со стороны ЕС, нежели от внутренних импульсов, задаваемых украинскому обществу национальной политической элитой. Период 2014–2017 годов стал наиболее значимым для укрепления системы общепринятых европейских ценностей в Украине, что привело к формированию общего со странами Европы понимания сути, задач и функций безопасности. Дискурс европейской идентичности, характерный для политической элиты Украины, был ориентирован на формирование высокого уровня динамической плотности взаимодействия Украины и Европейского Союза и имел системный характер; представлял шансы и тенденции институционального обновления политической власти. Однако, в этот период украинская элита сократила свои усилия, сориентированные на транснациональное сближение норм и ценностей граждан Украины и граждан стран-членов ЕС, что нашло свое отображение в европейских идентичностях украинцев. Предложенные ЕС стратегические процедуры сотрудничества не достаточно полно имплементированы во внутриполитические процессы и систему государственного управления Украины, что влияет на сознательное увеличение дистанции между Я (ЕС) и Другой (Украина) во время «планирования Другого».

EN

The author analyzes the formation and structure of the discourse of the European identity of Ukraine in the security dimension. The use of the methodological principles of constructivism and critical security studies allowed us to justify that the intensity and spread of the discourse of the European identity in the political space of Ukraine is more dependent on external stimuli from the EU than on internal impulses given to the Ukrainian society by the national political elite. The period between 2014–2017 was the most significant for strengthening of the system of generally accepted European values in Ukraine, which led to the formation of a common understanding of the essence, tasks and functions of security among European countries. The discourse of the European identity, characteristic of the political elite of Ukraine, was focused on the formation of a high level of the dynamic density of interaction between Ukraine and the European Union and had a systemic character; it reflected the chances and tendencies of institutional renewal of political power. However, during this period the Ukrainian elite reduced its efforts focused on transnational convergence of norms and values of Ukrainian citizens and citizens of EU member states, which found its reflection in the European identities of Ukrainians. The EU’s strategic cooperation procedures are not fully implemented in Ukraine’s internal political processes and the system of government which affects the deliberate increase in the distance between the I (EU) and the Other (Ukraine) during the “planning of the Other”.

PL

Autorka przeanalizowała kształtowanie i strukturę dyskursu tożsamości europejskiej Ukrainy w wymiarze bezpieczeństwa. Korzystanie z metodologicznych zasad konstruktywizmu i badań nad bezpieczeństwem mogą pomóc udowodnić, że intensywność i rozprzestrzenianie się dyskursu tożsamości europejskiej w przestrzeni politycznej Ukrainy jest bardziej zależne od bodźców zewnętrznych z UE niż z wewnętrznych impulsów podanych przez ukraińskie społeczeństwa krajowej elicie politycznej. Okres 2014–2017 był najbardziej istotny dla wzmocnienia systemu wspólnych wartości europejskich na Ukrainie, które doprowadziły do powstania wspólnego zrozumienia w europejskich krajach, zadań i funkcji bezpieczeństwa. Dyskurs tożsamości europejskiej, która jest charakterystyczna dla elit politycznych Ukrainy, skupiła się na tworzeniu wysokiego poziomu dynamicznej interakcji pomiędzy Ukrainą a Unią Europejską i ma charakter systemowy; odzwierciedla szanse i tendencje instytucjonalnej odnowy władzy politycznej. Jednak w tym okresie ukraińska elita zredukowała swoje wysiłki ukierunkowane na ponadnarodowe zbliżenie norm i wartości obywateli Ukrainy i UE obywateli państw członkowskich, co znalazło odzwierciedlenie w europejskiej tożsamości Ukraińców. Proponowana procedura współpracy strategicznej UE nie jest odpowiednio realizowana w krajowych procesach politycznych i systemach kontroli państwowej Ukrainy, co wpływa na zwiększenie odległości pomiędzy świadomym I (UE) i Innych (Ukraina) podczas „planowania Innych”.

Keywords

RU

европейская идентичность, дискурс идентичности, Украина, Европейский Союз, безопасность

EN

the European identity, identity discourse, Ukraine, the European Union, security

PL

Europejska tożsamość, dyskurs tożsamościowy, Ukraina, Unia Europejska, bezpieczeństwo

• Publisher: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
• Journal: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
• Year: 2017
• Volume: 3
• Issue: 2

Dates

published

2017

online

2018-07-20

Contributors

author

Наталия Ротар

References

• Документы и правовые акты
• European Commission, https://ec.europa.eu, Report by Mr Leo Tindemans, Prime Minister of Belgium, to the European Council [Bulletin of the European Communities. – Supplement 1/76], доступ: 14.11.2017.
• European Commission, https://ec.europa.eu, White Paper on the Future of Europe. Reflections and scenarios for the EU27 by 2025, доступ: 14.11.2017.
• European Parliament, http://ukraine-eu.mfa.gov.ua, European Parliament resolution on the situation in Ukraine of 27 February 2014, доступ: 8.06.2017.
• European Parliament, http://www.europarl.europa.eu, European Parliament resolution on the results of the Ukraine elections, Strasbourg, 13 January, 2005, доступ: 8.06.2017.
• European Parliament, http://www.europarl.europa.eu, The state of implementation of the associations and free trade agreements with Ukraine, Georgia and Moldova with a particular focus on Ukraine and systemic analysis of key sectors (November 2017-PE 603836), доступ: 18.10.2017.
• The University of Luxembourg’s, http://www.cvce.eu, Declaration on European Identity (Copenhagen, 14 December 1973), доступ: 18.10.2017.
• Верховна Рада України, http://zakon2.rada.gov.ua, Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, доступ: 8.06.2017.
• Верховна Рада України, http://zakon3.rada.gov.ua, Розпорядження Кабінету Міністрів України Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 17 вересня 2014 року № 847-р, доступ: 12.06.2017.
• Кабінет Міністрів України, http://www.kmu.gov.ua, Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом в 2016 році, доступ: 4.05.2017.
• Монографии и статьи
• Jepperson R., Wendt A., Katzenstein P., Norms, identity, and culture in national security, [in:] The Culture of National Security, Ed. P. Katzenstein, New York, 1996, p. 33–75.
• Ladrech R., Europeanization of Domestic Politics and Institutions: The Case of France, “Journal of Common Market Studies”, 1994, Vol. 32, № 1, vol. 32, p. 69–88.
• McSweeney B., Review: Identity and Security: Buzan and the Copenhagen School, “Review of International Studies”, 1996, Vol. 22, № 1, p. 81–93.
• Walker R. B. J., The Doubled Outsides of the Modern International, “Ephemera”, 2006, Vol. 6 (1), p. 56–69.
• Wendt A., Anarchy Is What States Make of It: The Social Construction of Power Politics, ”International Organization”, 1992, Vol. 46, № 2 (Spring), p. 391–425.
• Wendt A., Collective Identity Formation and the International State, “American Political Science Review”, 1994, Vol. 88, № 2 (June), p. 384–396.
• Wendt A., Constructing International Politics, “International Security”, 1995, Vol. 20, № 1 (Summer), p. 71–81.
• Wendt A., Social theory of international politics (Cambridge Studies in International Relations: 67), Cambridge 2003, p. 450.
• Ротар Н. Ю., Структура й динаміка європейської ідентичності в політичному просторі Європейського Союзу “Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія Міжнародні відносини”, 2017, № 6 (355), c. 46–53.
• Що думають європейці про Україну, Київ – 2015. – с. 35.
• Интернет источники
• Commission européenne, http://europa.eu, Discours du Président Juncker à la conférence des ambassadeurs de l’UE Bruxelles, le 29 août 2017, доступ 18 X 2017.Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», http://dif.org.ua, М. Золкіна, Українське суспільство: чи відчуваємо ми себе європейцями?, доступ: 2.03.2017.
• 24 канал, https://24tv.ua, Порошенко про безвіз: “Україна прощається з радянською та російською імперіями, доступ: 17.05.2017.
• Бренд «Україна», https://brandukraine.org, Дослідження, доступ: 8.05.2017.
• Громадський простір, https://www.prostir.ua, Образ України за кордоном як “стрічка Мебіуса” [27.04.2016], доступ: 16.09.2016.
• Заклик до ЄС – час вступати в ГРУ. Очікування України від Європейського Союзу, Київ, 2014, с. 12. (32 с.)
• Інститут світової політики, https://www.eurointegration.com.ua, Десять страхів європейців. Чому Євросоюзу не варто відтерміновувати безвізовий режим із Україною. В експертному опитуванні взяли участь: Кармен Клаудін (Іспанія), Стівен Блоксман (Бельгія), Річард Янгс (Бельгія), Ольга Бурлюк (Бельгія), Георгі Готев (Бельгія), Петр Колар (Чехія), Мартін Малек (Австрія), Міхаель Фройнд (Австрія), Сьюзен Стюарт (Німеччина), Штеффен Добберт (Німеччина), Андрей Матісак (Словаччина), Марко ді Ліддо (Італія), Стефанія Скіпані (Італія), Йос Бунстра (Нідерланди), доступ: 8.06.2017.
• Інститут світової політики, http://iwp.org.ua, Що думають українці про євроінтеграцію? (29 червня 2017), доступ: 2.10.2017.
• Інститут світової політики, https://www.dropbox.com, “Що думають українці про Україну?, доступ: 8.06.2017.
• Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», http://dif.org.ua, М. Золкіна, Українське суспільство: чи відчуваємо ми себе європейцями?, доступ: 2.03.2017.
• Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», http://dif.org.ua, М. Золкіна, Європейська інтеграція як потенціал для консолідації українського суспільства, доступ: 24.02.2017.
• Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», http://dif.org.ua, Як українці розуміють євроінтеграцію: очікування та настрої суспільства (25 лютого 2016), доступ: 4.09.2016.
• Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», http://dif.org.ua, Золкіна М. Ставлення населення України до європейської та євроатлантичної інтеграції України, доступ: 16.11.2016.
• Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, http://dif.org.ua, Ukrainians opt for EU Membership, in Particular the Youth, доступ: 4.10.2017.
• Центр Разумкова, http://razumkov.org.ua, Зовнішньополітичні орієнтації громадян України. Результати соціологічного дослідження, доступ: 21.02.2017.

Identifiers

DOI

10.17951/we.2017.3.2.81