Скьольдунги - династія воїнів-вікінгів VII-ІX ст. (спроба реконструкції)

• Authors: Наталія Райтаровська

Title variants

EN

Scylding - the dynasty of warriors-vikings VII-ІX century (the reconstruction attempt)

DE

Scylding - das Geschlecht der kriegerischen Wikinger aus der Zeit vom 7. bis 9. Jahrhundert (Versuch einer Rekonstruktion)

Abstracts

DE

Im Artikel wird auf der Quellenbasis ein Versuch unternommen, die Genealogie der dänischen Dynastie von Skyldihg zu rekonstruieren. Die Scylding herrschten ab dem sechsten Jahrhundert zunächst im Königreich Lehr und dehnten später ihre Macht auf das gesamte Gebiet Dänemarks aus. Es scheint, dass Skjold Skewing der erste tatsächliche König und Gründer der eigenen Dynastie war, die später seinen Namen erhielt. Dank der dynastischen Heirat der Tochter Ivar Vidfammes - Aud, mit Rerik Slyngebond gelang es ihnen, mit den schwedischen Yngling verschwägert zu werden. Durch die etablierten dynastischen Beziehungen herrschte Ivar Vidfamme eine Zeit lang gleichzeitig über Dänemark und Schweden, was zur Entstehung einer populären Sage über seine Herkunft aus dem Geschlecht von Scylding führte. Ivars Nachkommen waren Harald Gildetan und Sigurd Ring, die der Linie von Scylding und Yngling angehörten und kurzzeitig eine Art Konföderation von zwei unabhängigen Königen bildeten. Der Artikel befasst sich mit der Herrschaft der Nachkommen von Harald Gildetan in Jütland bis zur zweiten Hälfte des 9. Jahrhunderts. Mit dem Tod Gildetans nahmen die inneren Kämpfe kein Ende, denn seine Söhne und später auch seine Enkel glaubten, dass ihnen ein Anspruch auf den dänischen Thron zusteht. Der Streit zwischen den Nachkommen Gottfrieds und Halvdans wurde mit unterschiedlichem Ausgang fast bis zum Ende des 9. Jahrhunderts fortgesetzt, als Dänemark von Schweden erobert wurde, wodurch das ursprüngliche Geschlecht von Scylding erlosch.

EN

In the article, based on the source base, an attempt is made to reconstruct the genealogy of the Danish Scyldihg dynasty. The Scylding first ruled in the kingdom of Lehr from the sixth century, and later extended their power to the entire territory of Denmark. It seems that Skjold Skewing was the first real king to start his own dynasty, which later received his name. As a result of the dynastic marriage of Ivar Widfamme’s daughter Aud to Rerik the Slyngebond they managed to become related to the Swedish Inglings. With the help of established dynastic ties, Ivar Widfamme ruled Denmark and Sweden at the same time for some time, which gave rise to a popular myth about his origin from the Scylding dynasty. The descendants of Ivar Vidfamme are Harald Gildetan and Sigurd Ring, who converged on the Scylding and Inglingian lines, and which briefly formed a kind of Confederation of two independent kings. The article considers the formation and Reign of Harald Gildetan`s descendants in Jutland, until the second half of the IX century. Internecine struggle did not stop with the death of Harald Gildetan, because his sons, and later grandchildren, believed that they had every right to the Danish throne. The struggle between the descendants of Gottfried and Halvdan continued with varying success almost until the end of the IX century, when Denmark was conquered by the Swedes, as a result of which the Direct Line of Scyldings ceased to exist.

PL

W artykule na podstawie bazy źródłowej podjęto próbę rekonstrukcji genealogii duńskiej dynastii Scylding. Scyldingowie najpierw od VI wieku rządzili w królestwie Lehr, a później rozszerzyli swoją władzę na całe terytorium Danii. Wydaje się, że Skjold Skewing był pierwszym faktycznym królem i założycielem własnej dynastii, która poźniej przyjęła jego imię. Dzięki dynastycznemu małżeństwu córki Ivara Widfamme - Aud, z Rerikiem Slyngebondem udało im się związać ze szwedzkimi Inglingami. Dzięki nawiązanym stosunkom dynastycznym Ivar Widfamme przez pewien czas rządził jednocześnie Danią i Szwecją, co dało początek popularnemu mitowi o jego pochodzeniu z dynastii Scyldingów. Potomkami Ivara Widfamme byli Harald Gildetan i Sigurd Ring, którzy należeli do linii Scyldingów oraz Inglingów i krótko tworzyli rodzaj konfederacji dwóch niezależnych królów. W artykule omówiono panowanie potomków Haralda Gildetana w Jutlandii aż do drugiej połowy IX wieku. Walki wewnętrzne nie zakończyły się wraz ze śmiercią Haralda Gildetana, gdyż jego synowie, a później wnukowie uważali, że mają wszelkie prawa do tronu duńskiego. Konflikt między potomkami Gottfrieda i Halvdana toczył się ze zmiennym powodzeniem niemal do końca IX wieku, kiedy to Dania została podbita przez Szwedów, w wyniku czego bezpośrednia linia Scyldingów przestała istnieć.

Keywords

DE

Scylding; Skjold Skewing; Harald Gildetan; Sigurd Ring; Ivar Vidfamme; Rеrik Slyngebond; Gotfried; Halfdan; Harald Clak; Prinz Roryk

PL

Scylding; Skjold Skewing; Harald Gildetan; Sigurd Ring; Ivar Vidfamme; Rеrik Slyngebond; Gotfryd; Halfdan; Harald Clak; książę Roryk

EN

Scylding; Skjold Skewing; Harald Gildetan; Sigurd Ring; Ivar Vidfamme; Rеrik Slyngebond; Gotfried; Halfdan; Harald Clak; prince Roryk

• Publisher: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
• Journal: Średniowiecze Polskie i Powszechne
• Year: 2022
• Volume: 14
• Pages: 275-300

Dates

published

2022

Contributors

author

Наталія Райтаровська

• Львівський національний університет імені Івана Франка

• https://orcid.org/000000019747949X

References

• Опубліковані джерела
• Беовульф, переклад з давньоанглійської О. О’Лір, Львів 2014.
• Полное собрание русских летописей (ПСРЛ), t. 1: Лаврентьевская летопись, Ленинград 1926-1928.
• Саги о древних кременах (Сага о Хервер), пер. Т. Ермолаева, Санкт-Петербург 1978.
• Снорри Стурлусон, Круг Земной, Москва 1980.
• Adam von Bremen, Hamburgische Kirchengeschichte, hrsg. B. Schmeidler, Hannover-Leipzig 1917.
• Annales Bertiniani 830-882, in: Monumenta Germaniae Historica, t. 1, ed. G. Waitz, Hannover 1826, c. 419-515.
• Annales Fuldenses, in: Monumenta Germaniae Historica, ed. F. Kurze, Hannover 1891, c. 337-415.
• Annales Regni Francorum inde ab a. 741 usque ad a. 829, ed. G.H. Pertzii, Hannoverae 1895.
• Annales Sigtunenses (1208-1288), ed. S. Annerstedt, in: Scriptores Rerum Suecicarum, t. 3, Hannoverae 1879, c. 1-6.
• Annales Xantenses, in: Monumenta Germaniae Historica. Scriptores rerum Germanicarum in usum scholarum, ed. B. von Simson, Hannover-Leipsige 1909, c. 1-33.
• Chronicon Lethrense, in: Scriptores Minores Historiае Danіае Medii Aevi, vol. 1, ed. M.Cl. Gertz, Kоbenhavn 1917, c. 34-53.
• Chronicon Roskildense, in: Scriptores Minores Historiae Daniae Medii Aevi, vol. 1, ed. M.Cl. Gertz, Kobenhavn 1917, c. 1-33.
• Einhard, Vita Karoli Magni, in: Monumenta Germaniae Historica, Scriptores rerum Germanicarum in usum scholarum, ed. G.H. Pertz, G. Waitz, O. Holder-Egger, Hannover 1911, t. 2, c. 683-725.
• Petri Olai Minoritae Roskildensis Chronica Rerum Danorum a Dano ab olitum Jahannis regis, ed. J. Langebek, in: Scriptores Rerum Danicarum, t. 1, Hafniae 1772, c. 68-148.
• Svenonis Aggonis, Brevis Historia Regum Dacie, in: Scriptores Minores Historiae Daniae Medii Aevi, vol. 1, ed. M.Cl. Gertz, Kobenhavn 1917, c. 94-141.
• Svenonis Aggonis, Genealogia Regum Dacie (Fragmentum), in: Scriptores Minores Historiae Daniae Medii Aevi, vol. 1, ed. M.Cl. Gertz, Kobenhavn 1917, c. 142-143.
• The Anglo-Saxon Chronicle, ed. J.A. Giles, London 1914.
• The First Nine Books of the Danish History of Saxo Grammaticus, trans. O. Elton, Oxford 1894.
• Vita Sancti Anskarii a Rimberto, in: Monumenta Germaniae Historica. Scriptores rerum Germanicarum in usum scholarum, ed. G. Waitz, t. 2, Hannover 1884, c. 683-725.
• Література
• Азбелев С., Обзор источников о происхождении Рюрика и версия о его славянских предках, “Известия Русского генеалогического общества” 1994, 1, c. 41-59.
• Арбман Х., Викинги, Санкт-Петербург 2006.
• Беляев Н.Т., Рорик Ютландский и Рюрик Начальной Летописи, “Seminarium Kondakovianum” 1929, 3, c. 215-270.
• Вилинбахов В., Балтийские славяне и Русь, “Slavia Occidentalis” 1962, 22, c. 253-277.
• Вилинбахов В., Несколько замечаний о теории А. Стендера Петерсена, “Скандинавский сборник” 1968, 6, c. 128-135.
• Войтович Л., Вікінги у Центрально-Східній Європі: загадки Ладоги і Пліснеська, “Археологічні дослідження Львівського університету” 2009, 12, c. 79-101.
• Войтович Л., Генеалогія династій Рюриковичів та Гедиміновичів, відп. ред. Я. Ісаєвич, Київ 1992.
• Войтович Л., Загадки вікінгів: Ладога і Пліснеськ. Продовження дискусії на межі ХХ і ХХІ століть, в: Actes testantibus. Ювілейний збірник на пошану Леонтія Войтовича, Відпов. редактор М. Литвин (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність), Збірник наукових праць, Вип. 20, Львів 2011, c. 142-188.
• Войтович Л., Княжа доба на Русі: портрети еліти, Біла Церква 2006.
• Войтович Л., Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ-початок ХVI ст.): Склад, суспільна та політична роль. Історико-генеалогічне дослідження, Львів 2000.
• Войтович Л., Князь Рюрик (Славетні постаті середньовіччя), Біла Церква 2014.
• Войтович Л., Походження династії Рюриковичів: нові штрихи до старих суперечок, “Вісник Львівського університету. Серія історична” 2013, 48, c. 3-35.
• Войтович Л., Рюрик: легенды и действительность, в: Исследования по Русской истории и культуре: Сб. статей к 70-летию професора И. Я. Фроянова, Москва 2006, c. 111- 121.
• Гвин Джонс, Викинги. Потомки Одина и Тора, Москва 2004.
• Гедеонов С., Варяги и Русь, Москва 2011.
• Глазырина Г., Исландские викингские саги о Северной Руси (текст, перевод и комментарий), Москва 1996.
• Гуревич A., Походи викингов, Москва 1966.
• Давидан О., К вопросу о происхождении и датировке ранних гребенок Старой Ладоги, “Археологический сборник Гос. Эрмитажа” 1968, 10, c. 54-63.
• Джаксон Т., Исландские королевские саги о Восточной Европе, Москва 2012.
• Кирпичников А., Ладога и Ладожская земля VIII-XIII вв., в: Историко-археологическое изучение Древней Руси: Итоги и основные проблемы, Ленинград 1988, c. 38-79.
• Кирпичников А., “Сказание о призвании варягов”: Анализ и возможности источника, в: Первые скандинавские чтения, t. 1, Санкт-Петербург 1997, c. 34-50.
• Кирпичников А., Лебедев Г. и др., Русско-скандинавские связи в эпоху образования Древнерусского государства (ІХ-ХІ вв.), “Scando-Slavica” 1978, 24, c. 64-89.
• Крузе Ф., О происхождении Рюрика, “Журнал Министерства Народного Просвещения” 1836, 1, c. 43-73.
• Лебедев Г., Эпоха викингов в Северной Европе, Санкт-Петербург 2005.
• Ловмянский Г., Рорик фрисландский и Рюрик новгородський, “Скандинавский сборник” 1963, 7, c. 221-249.
• Ловмянский Г., Русь и норманны, Москва 1985.
• Мельникова Е., Вступления норманнов в дипломатические отношения с Франкской империей, “Historia animatа. Памяти Ольги Варьяш” 2004, 3, c. 22-38.
• Мельникова Е., Древняя Русь и Скандинавия, Москва 2011.
• Меркулов В., Немецкие генеалогии как источник по варяго-русской проблеме, “Сборник Русского исторического об-ва” 2003, t. 8 (156), c. 133-145.
• Милютенко Н., «Гардская» версия происхождения Рагнара Кожаные Штаны (Сага о Скъёльдунгах), в: Ладога и епоха викингов, Санкт-Петербург 1998, c. 30-33.
• Мошин А., Варяго-русский вопрос, “Slavia” 1931, 10, c. 109-136.
• Пріцак О., Походження Русі. Стародавні скандинавські джерела (крім ісландських саг), t. 1, Київ 1997.
• Пріцак О., Походження Русі. Стародавні скандинавські саги та Стара Скандинавія, т. 2, Київ 2003.
• Пчелов Е., Был ли древнерусский Рюрик Рориком ютландским?, “Вопросы истории” 2012, 10, c. 97-109.
• Пчелов Е., Генеалогия древнерусских князей, Москва 2001.
• Пчелов Е., Рюрик. Жизнь замечательных людей, Москва 2010.
• Пчелов В., Известия о Скандинавии в хронике Адама Бременского (книга I, глава 15), “Средние века” 2003, 64, c. 190-206.
• Рыбаков Б., Киевская Русь и русские княжества ХІІ-ХІІІ вв., Москва 1982.
• Рыдзевская Е., Древняя Русь и Скандинавия в Х-первой половине ХІІІ века, Москва 1978.
• Сахаров А., Рюрик, варяги и судьбы российской государственности, “Сборник Русского исторического общества” 2003, 8 (156), c. 9-17.
• Свердлов М., Rorik (Hroekr) I Gordum, в: Восточная Европа в древности и средневековье. Чтения памяти В.Т. Пашуто, Москва 1994, c. 36-40.
• Славяне и скандинавы, ред. Е. Мельниковой, Москва 1986.
• Стрингольм А., Походы викингов, Москва 2006.
• Стрингольм А., Походы викингов, государственное устройство, нравы и обычаи древних скандинавов, Москва 2002.
• Толочко П., Київська Русь, Київ 1996.
• Франклин С., Шепард Д., Начало Руси (750-1200), ред. Д. Буланина, Санкт- Петербург 2000.
• Фроянов И., Исторические реалии в летописном сказании о призвании варягов, “Вопросы истории” 1991, 6, c. 3-15.
• Чернов А., В старой Ладоге найден герб Рюрика?, www.chernov-trezin.narod.ru/GerbRurika.htm [12.11.2019].
• Шахматов А.А., Разыскания о древнейших русских летописных сводах: [С прил. 2 вариантов текста Начала земли Русьсте], Санкт-Петербург 1908.
• Brandt T., Danernes Sagnhistorie, København 2004.
• Callmer J., Slawisch-skandinavische Kontakte am Beispiel der slawischen Keramik in Skandinavien im achten und neunten Jahrhundert, “Bericht der Römisch-Germanischen Kommission“ 1998, 68, c. 654-674.
• Carnap-Bornheim C. von, Grupe G., Hilberg V., Schultze J., Hedeby - Methods and Results, in: Archaeology of the Baltic, Moscow 2013, c. 173-183.
• Carroll J., Harrison S.H., Williams G., The Vikings in Britain and Ireland, London 2014.
• Coupland C, From Poachers to Gamekeepers: Scandinavian Warlords and Carolingian Kings, “Early Medieval Europe” 1998, 7, c. 85-114.
• Downham C., “Hiberno-Norwegians” and “Anglo-Danes”: Anachronistic Ethnicities and Viking-Age England, “Medieval Scandinavia” 2009, 19, c. 139-169.
• Downham C., Viking Kings of Britain and Ireland: The Dynasty of Ivarr to A.D. 1014, Edinburg-London 2008.
• Duczkо W., Viking Rus: Studies Preference of Scandinavians in the Eastern Europe, Leiden 2004.
• Forte A., Viking Empires, Cambridge 2007.
• Hauck K., Der Missionsauftrag Christi und das Kaisertum Ludwigs der Frommen, in Charlemagne’s Heir, Oxford 1990.
• Holman K., The Northern Conquest: Vikings in Britain and Ireland, Oxford 2012.
• Keary L., The Vikings in Western Christendom, London 1891.
• Knibbs E., Ansgar, Rimbert and the Forged Foundations of Hamburg Bremen, Farnham 2011.
• Lund N., Horik den Førstes udenrigspolitik, “Historisk Tidskrift” 2002, 102/1, c. 1-22.
• Näsman U., Exchange and Politics: The Eighth-Early Ninth Century in Denmark, in: The Long Eighth Century, eds. I. Hansen, S. Wickham, Leiden 2000, c. 37-46.
• Sawyer P.H., Kings and Vikings, New York 1992.
• Shetelig Н., An Introduction to the Viking History of Western Europe, “Viking Antiquities in Great Britain and Ireland” 1940, 1, c. 1-186.
• Somerville A., McDonald R.A., The Viking Age: A Readings in Medieval Civilization and Culture, Toronto 2014.
• Stalsberg A., The Scandinavian Viking Age Finds in Rus’, “Bericht der Römisch-Germanischen Kommission“ 1988, 69, c. 448-471.
• Stalsberg A., Ulfberht Revisited: A Classification, in: The Viking Age: Ireland and the West, eds. J. Sheehan, D. Ó Corráin, Dublin 2010, c. 450-464.
• Steuer H., Der Handel der Wikingerzeit zwischen Nord- und Westeuropa aufgrun archäologischer Zeugnisse, “Untersuchungen zu Handel und Verkehr der vor- und frühgeschichtlichen Zeit in Mittel- und Nordeuropa“ 1987, 4, c. 113-197.
• Thomsen V., Ancient Russia and Scandinavia and Origin of the Russian State, Oxford-London 1877.
• Viking Worlds: Things, Spaces and Movement, eds. M. Eriksen, U. Pedersen, B. Rundberget, I. Axelsen, H. Berg, Oxford 2014.
• Vogel W., Die Normannen und dos Fränkische Reich, Berlin 1906.
• Winroth A., The Conversion of Scandinavia. Vikings, Merchants and Missionaries in the Remaking of Northern Europe, London 2012.

Identifiers

DOI

10.31261/SPiP.2022.18.12

Biblioteka Nauki

27268466