Conflict between freedom of expression and freedom of religion. The ECHR case of Rabczewska v. Poland, 8257/13. An approving commentary

• Authors: Michał Zawiślak

Title variants

PL

Konflikt między wolnością słowa a wolnością religijną. Sprawa Rabczewska v. Polska, skarga nr 8257/13. Glosa aprobująca

RU

Конфликт между свободой слова и свободой вероисповедания. Дело Рабчевска против Польши, жалоба № 8257/13. Одобрительный научный комментарий

UK

Конфлікт між свободою слова та релігійною свободою. Справа Рабчевська проти Польщі, заява № 8257/13. Cхвалюючий коментар

Abstracts

EN

The ECHR statement that the domestic courts did not assess whether the applicant’s statements had been capable of arousing legitimate indignation or whether they were of a nature to incite to hatred or otherwise disturb religious peace and tolerance in Poland is of key importance considering the judgment under review. ECHR rightly ruled that a religious group must tolerate the denial by others of their religious beliefs and even the propagation by others of doctrines hostile to their faith, as long as the statements in question do not incite to hatred or religious intolerance. In the absence of a legal definition, it is difficult to assess the social harmfulness of an act. The Court has recognised the issue that has existed for years in Polish criminal law – that the protection of religious feelings is ineffective and inadequate to the degree of the insulting nature of the criminal act. Poland violated Article 10 of the Convention, as the national courts failed to make a fair assessment of the social harmfulness of the act.

UK

Оцінка ЄСПЛ, згідно якої національні суди не оцінили, чи могли заяви заявника викликати обґрунтоване обурення або чи мали вони характер підбурювання до ненависті чи іншим чином порушували мир і релігійну терпимість у Польщі, має вирішальне значення в контексті рішення, що переглядається. ЄСПЛ справедливо постановив, що релігійна група повинна терпимо ставитися до заперечення іншими її релігійних переконань і навіть до поширення іншими доктрин, ворожих їхній вірі, якщо оскаржувані висловлювання не розпалюють релігійну ненависть або брак толерантності. За відсутності легального визначення важко оцінити суспільну шкоду діяння. Суд визнав, що захист релігійних почуттів є неефективним і неадекватним ступеню правопорушення забороненого діяння, тим самим визнавши проблему, яка роками існувала в польському кримінальному праві з градацією суспільної шкідливості діяння. Польща порушила статтю 10 Конвенції, оскільки національні суди не дали справедливої оцінки суспільної шкідливості діяння.

RU

Оценка Европейским судом по правам человека (ЕСПЧ) того, что национальные суды не оценили, могли ли высказывания заявителя вызвать обоснованное негодование, носили ли они характер подстрекательства к ненависти или иным образом нарушали мир и религиозную толерантность в Польше, имеет решающее значение в контексте рассматриваемого постановления. ЕСПЧ справедливо постановил, что религиозная группа должна терпимо относиться к отрицанию другими лицами ее религиозных убеждений и даже к распространению другими лицами доктрин, враждебных ее вере, если оспариваемые высказывания не возбуждают ненависть или религиозную нетолерантность. В силу отсутствия юридического определения, трудно оценить общественную опасность деяния. Суд пришел к выводу, что защита религиозных чувств неэффективна и неадекватна степени оскорбления запрещенного деяния, тем самым признав существующую в течение многих лет в польском уголовном праве проблему с градацией общественной опасности деяния. Польша нарушила статью 10 Конвенции, поскольку национальные суды не смогли дать справедливую оценку общественной опасности деяния.

PL

Ocena dokonana przez ETPC, w myśl której sądy krajowe nie oceniły, czy wypowiedzi skarżącej mogły wzbudzić uzasadnione oburzenie lub czy miały one charakter podżegania do nienawiści albo w inny sposób zakłócania pokoju i tolerancji religijnej w Polsce, ma kluczowe znaczenie w kontekście glosowanego wyroku. ETPC słusznie orzekł, że grupa religijna musi tolerować zaprzeczanie przez innych jej przekonaniom religijnym, a nawet propagowanie przez innych doktryn wrogich ich wierze, o ile kwestionowane wypowiedzi nie nawołują do nienawiści lub nietolerancji religijnej. Wobec braku definicji prawnej trudno ocenić społeczną szkodliwość czynu. Trybunał stwierdził, że ochrona uczuć religijnych jest nieskuteczna i nieadekwatna do stopnia zniewagi czynu zabronionego, tym samym uznał istniejący od lat w polskim prawie karnym problem ze stopniowaniem społecznej szkodliwości czynu. Polska naruszyła art. 10 Konwencji, gdyż sądy krajowe nie dokonały rzetelnej oceny społecznej szkodliwości czynu.

Keywords

UK

богохульство; релігійні почуття; свобода слова; релігійна свобода

RU

богохульство; религиозные чувства; свобода слова; свобода вероисповедания

EN

blasphemy; religious feelings; freedom of speech; religious freedom; freedom of expression

PL

bluźnierstwo; uczucia religijne; wolność słowa; wolność religijna

• Publisher: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
• Journal: Studia Prawnicze KUL
• Year: 2023
• Issue: 3
• Pages: 217-229

Dates

published

2023

Contributors

author

Michał Zawiślak

• Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II

• https://orcid.org/0000000208245489

References

• Gądzik Z., Przestępstwa przeciwko wolności sumienia i wyznania. Efektywne Prawo, 2021, https://efektywne-prawo.org.pl/wp-content/uploads/2021/12/Z.-Gadzik-przestepstwawobec-wolnosci-sumienia-i-wyznania4.pdf [access: 10.07.2023].
• Hypś S., Kodeks karny. Komentarz, eds. A. Grześkowiak, K. Wiak, Warszawa 2015.
• Janyga W., Przestępstwo obrazy uczuć religijnych w polskim prawie karnym w świetle współczesnego pojmowania wolności sumienia i wyznania, Warszawa 2010.
• Kłączyńska N., in: Kodeks karny. Część szczególna. Komentarz, ed. J. Giezek, Warszawa 2014.
• Krajewski R., Ochrona wolności sumienia i wyznania w świetle Kodeksu karnego z 1997 r., Przegląd Sądowy 2008, no. 3.
• Kruczoń E., Przestępstwo obrazy uczuć religijnych, Prokuratura i Prawo 2011, no. 2.
• Migros Z., Z problematyki przestępstw przeciwko wolności sumienia i wyznania, Zeszyty Naukowe ASW 1978, no. 22.
• Poniatowski M., Analiza art. 196 Kodeksu karnego z perspektywy 15 lat jego obowiązywania, Roczniki Nauk Prawnych 2013, vol. 23, no. 3.
• Skwarzyński M., Orzeczenie TK w sprawie sygn. akt SK 54/13 w przedmiocie przestępstwa obrazy uczuć religijnych w świetle standardów strasburskich, Przegląd Prawa Wyznaniowego 2016, vol. 8.
• Strzelecki J., Kryminalizacja obrazy uczuć religijnych – analiza krytyczna, in: Nauki penalne wobec szybkich przemian socjokulturowych. Księga jubileuszowa Profesora Mariana Filara, vol. 1, eds. A. Adamski, J. Bojarski, P. Chrzczonowicz, M. Leciak, Toruń 2012.
• Virgili T., Rabczewska v. Poland and Blasphemy before the ECtHR: A Neverending Story of Inconsistency, Strasbourg Observes, 2022, https://strasbourgobservers.com/2022/10/21/rabczewska-v-poland-and-blasphemy-before-the-ecthr-a-neverending-story-of-inconsistency/ [access: 10.07.2023].
• Wróbel W., in: Kodeks karny. Część szczególna, vol. 2, ed. A. Zoll, Kraków 2006.
• Zawłocki R., Pojęcie i funkcje społecznej szkodliwości czynu w prawie karnym, Warszawa 2007.

Identifiers

DOI

10.31743/sp.16499

Biblioteka Nauki

33362104