Європа як відображення світоглядних традицій та сучасних уявлень (Історико-географічний аспект)

• Authors: Анатолій Гудзевич , Іван Романюк

Title variants

PL

Europa jako odzwierciedlenie tradycji światopoglądowych i współczesnych wyobrażeń (aspekt historyczno-geograficzny)

Abstracts

PL

Artykuł poświęcony jest badaniom nad problematyką orientacji światopoglądowej w związku z koniecznością personifikacji pozycjonowania Europy jako części świata. Do ustalenia postawionego problemu zastosowano szereg metod: retrospektywną, chronologiczną, periodyzacyjną, porównawczo-historyczną i inne. Autor uważa, iż niniejsza nowatorska próba wyznaczenia i wytyczenia granic Europy na tle innych części świata zapewnia jej integralność i „obrazowość”, ponadto stanowi też bazę do wyodrębnienia środowisk historyczno-geograficznych planety na poziomie „części świata”; umożliwia również ujednolicenie podejścia naukowców i praktyków (geografów, historyków, geologów, kulturoznawców, polityków itp.). Wykorzystanie Europy jako punktu geograficznego na powierzchni Ziemi kładzie podwaliny pod uzgodnione standardowe zaszeregowanie krajów według regionów o wyraźnym zasięgu terytorialnym i cechach charakterystycznych (obszar, odległość itp.), przede wszystkim w sferze naukowej i edukacyjnej.

EN

The article is devoted to problematic issues of worldview orientation in connection with the need to personify the positioning of Europe as part of the world. A number of methods – retrospective, chronological, periodization, comparative-historical and others – were used to establish the specified problem. The borders of Europe, established and mapped for the first time, against the background of other parts of the world, provide: integrity and “imagery”, serve as a basis for distinguishing the historical and geographical environments of the planet at the level of “part of the world”, enable the unity of the approaches of scientists and practitioners (geographers, historians, geologists, cultural experts, politicians, etc.). In particular, the use of Europe as a geographical projection on the Earth’s surface lays the groundwork for an agreed, standard grouping of countries by regions with clear territorial coverage and characteristics (area, distance, etc.) primarily in the scientific and educational sphere.

UK

Стаття присвячена проблемним питанням світоглядної орієнтації у зв’язку з потребою персоніфікації позиціонування Європи як частини світу. Для встановлення означеної проблематики застосовано  низку методів − ретроспективний, хронологічний, періодизації, порівняльно-історичний та інші. Вперше встановлені та нанесені на карту кордони Європи, на тлі інших частин світу, забезпечують: цілісність та «образність», служать основою для розрізнення історико-географічних середовищ планети рівня «частини світу», уможливлюють єдність підходів вчених і практиків (географів, істориків, геологів, культурологів, політиків та ін.). Зокрема, використання Європи, як географічної проекції на земну поверхню, закладає передумови для узгодженого, стандартного групування країн за регіонами з чітким територіальним охопленням і характеристиками (площа, відстань тощо) насамперед у науково-освітній сфері.

Keywords

UK

Європа; кордони; історико-географічний регіон; частина світу; геосередовище

EN

Europe; borders; historical and geographical region; part of the world; geo-environment

PL

Europa; granice; region historyczno-geograficzny; część świata; geośrodowisko; Європа

• Publisher: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
• Journal: TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
• Year: 2023
• Volume: 6
• Issue: 18
• Pages: 1-20

Dates

published

2023

Contributors

author

Анатолій Гудзевич

• Winnicki Państwowy Uniwersytet Pedagogoczny im. Mychajła Kociubynskiego

• https://orcid.org/0000000188849436

author

Іван Романюк

• Winnicki Państwowy Uniwersytet Pedagogoczny im. Mychajła Kociubynskiego

• https://orcid.org/0000000264279229

References

• Anděl Jiří, Bláha Jan D., Bičík Ivan. 2021. The typology of the world’s macro-regions. “Revue Roumaine de Géographie” vol. 65, № 2: 187–201.
• Ânšin Aleksandr, Bugrovskij Viktor, Keržencev Anatolij. 1998. O nesoobraznostâh v geografičeskom členenii aziatskogo kontinenta. “Izvestiâ. RGO” vol. 130, № 5: 55–57 [Яншин Александр, Бугровский Виктор, Керженцев Анатолий. 1998. О несообразностях в географическом членении азиатского континента. “Известия. РГО” т. 130, № 5: 55–57].
• Blûmenkranc Mihail. 2007. V poiskah imeni i lica. Fenomenologiâ sovremennogo landšafta. Voprosy filosofii” № 1: 47–60 [Блюменкранц Михаил. 2007. В поисках имени и лица. Феноменология современного ландшафта. “Вопросы философии” № 1: 47–60].
• Bobra Tatʹâna. 2004. Problema izučeniâ geoèkotonov i èkotonizacii geoprostranstva v sovremennoj geografii. “Učenye zapiski Tavričeskogo nacionalʹnogo universiteta”. Geografiâ vol. 17 (56) № 3: 35–43 [Бобра Татьяна. 2004. Проблема изучения геоэкотонов и экотонизации геопространства в современной географии. “Ученые записки Таврического национального университета”. География т. 17 (56) № 3: 35–43].
• Čibilëv Aleksandr. 2011. Ural – granica Evropy i Azii: materialy èkspedicii Russkogo geografičeskogo obŝestva 2010 goda. Orenburg – Moskva: OOO «Soûz-reklama» [Чибилёв Александр. 2011. Урал – граница Европы и Азии: материалы экспедиции Русского географического общества 2010 года. Оренбург – Москва: ООО «Союз-реклама»].
• De Miguel Gonzalez Rafael. 2019. Europe in a global context: Eurogeo and the role of geography and european geographers. “European Journal of Geography” vol. 10, is. 4: 160–176.
• Geografičeskij ènciklopedičeskij slovarʹ. Geografičeskie nazvaniâ. 1989. Moskva: Sovetskaâ ènciklopediâ [Географический энциклопедический словарь. Географические названия. 1989. Москва: Советская энциклопедия].
• Golubčenko Igorʹ. 2008. Uralo-Povolžʹe: mesto v rajonirovanii i territorialʹnoj organizacii Rossii. “Vestnik Moskovskogo universiteta” ser. 5: Geografiâ, № 5: 48–53 [Голубченко Игорь. 2008. Урало-Поволжье: место в районировании и территориальной организации России. “Вестник Московского университета” сер. 5: География, № 5: 48–53].
• Grišankov Grigorij. 2001. Vvedenie v fizičeskuû geografiû: predmet i metod. Kiev: Obŝestvo “Znanie” [Гришанков Григорий. 2001. Введение в физическую географию: предмет и метод. Киев: Общество “Знание”].
• Gudzevič Anatolìj. 2005. Regìonalʹna fìzična geografìâ (Êvropa ta Azìâ): navč. posìbnik. Vìnnicâ: Vìndruk [Гудзевич Анатолій. 2005. Регіональна фізична географія (Європа та Азія): навч. посібник. Вінниця: Віндрук].
• Gudzevič Anatolìj. 2007. Problemi ìstorizmu v prirodno-geografìčnomu podìlì svìtu. In: Ìstorična geografìâ: počatok XXI stolìttâ. Vìnnicâ: Teza [Гудзевич Анатолій. 2007. Проблеми історизму в природно-географічному поділі світу. B: Історична географія: початок ХХІ століття. Вінниця: Теза].
• Gudzevič Anatolìj. 2012. Prostorovo-časova organìzacìâ sučasnih landšaftìv: teorìâ ì praktika. Vìnnicâ: Vìndruk [Гудзевич Анатолій. 2012. Просторово-часова організація сучасних ландшафтів: теорія і практика. Вінниця: Віндрук].
• Gudzevič Anatolìj. 2014. Častina svìtu: problema viznačennâ ta vikoristannâ. “Problemi bezperervnoï geografìčnoï osvìti ì kartografìï” № 20: 28–32 [Гудзевич Анатолій. 2014. Частина світу: проблема визначення та використання. “Проблеми безперервної географічної освіти і картографії” № 20: 28–32].
• Gumilev Lev.1990. Ètnogenez i biosfera Zemli. Leningrad: Gidrometeoizdat [Гумилев Лев.1990. Этногенез и биосфера Земли. Ленинград: Гидрометеоиздат].
• Halatov Vitalij. 2008. Prirodnye I istoriko-kulʹturnye granicy regiona «Armânskoe nagorʹe». “Izvestiâ Rossijskoj akademii nauk”. Seriâ geografičeskaâ. № 3: 116–120 [Халатов Виталий. 2008. Природные и историко-культурные границы региона «Армянское нагорье». “Известия Российской академии наук”. Серия географическая. № 3: 116–120].
• Isačenko Anatolij, Šlâpnikov Aleksej. 1989. Landšafty. Moskva: Myslʹ [Исаченко Анатолий, Шляпников Алексей. 1989. Ландшафты. Москва: Мысль].
• Kaganskij Vladimir. 2009. Prostranstvo v teoretičeskoj geografii školy B. B. Rodomana: itogi, problemy, programma. “Izvestiâ Rossijskoj akademii nauk”. Seriâ geografičeskaâ № 2: 1–10 [Каганский Владимир. 2009. Пространство в теоретической географии школы Б. Б. Родомана: итоги, проблемы, программа. “Известия Российской академии наук”. Серия географическая № 2: 1–10].
• Kahn Sylvain, Richard Yann. 2020. Unthought and unrepresentable? The European territorial paradox. “European Journal of Geography” vol. 11, is. 1: 124–139.
• Konrad Sebastʹân. 2018. Čto takoe mirovaâ istoriâ? Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie [Конрад Себастьян. 2018. Что такое мировая история? Москва: Новое литературное обозрение].
• Maksakovskij Vladimir. 2009. Geografičeskaâ kartina mira. Kniga 2. Regionalʹnaâ harakteristika mira. Moskva: Drofa [Максаковский Владимир. 2009. Географическая картина мира. Книга 2. Региональная характеристика мира. Москва: Дрофа].
• Mihajlov Nikolaj. 1985. Fiziko-geografičeskoe rajonirovanie. Moskva: Izdatelʹstvo Moskovskogo universiteta [Михайлов Николай. 1985. Физико-географическое районирование. Москва: Издательство Московского университета].
• Mikhaylov Andrey, Gorochnaya Vasilisa. 2021. Divergence of coastal cities in the Baltic region by knowledge production capabilities. “European Journal of Geography” vol. 12, is.1: 6–18.
• Milanovskij Evgenij. 1996. Geologiâ Rossii i bližnego zarubežʹâ (severnoj Evrazii). Moskva: Izdatelʹstvo Moskovskogo gosudarstvennogo universiteta [Милановский Евгений. 1996. Геология России и ближнего зарубежья (северной Евразии). Москва: Издательство Московского государственного университета].
• Milʹkov. Fedor. 1990. Obŝee zemlevedenie. Moskva: Vysšaâ škola [Мильков. Федор. 1990. Общее землеведение. Москва: Высшая школа].
• Niemets Kostiantyn, Sehida Kateryna, Niemets Liudmyla, Kravchenko Kateryna, Kobylin Pavlo, Telebienieva Ievgeniia, Kliuchko Liudmyla. 2022. Methodology of human-geographical researches: contemporary approaches and methods. “Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University”. Series “Geology. Geography. Ecology” № 56: 143–158.
• Nikolaev Vladimir. 2003. Landšaftnye èkotony. “Vestnik Moskovskogo universiteta”. Seriâ 5: Geografiâ [Николаев Владимир. 2003. Ландшафтные экотоны. “Вестник Московского университета”. Серия 5: География № 6: 3–9].
• Parker Sybil P. (ed.). 1995. World Geographical Encyclopedia vol. 4: Europe. New York: McGraw-Hill.
• Paŝenko Volodimir. 2000. Zemleznannâ. Vol. 1: Metodologìâ prirodničo-geografìčnih nauk. Kiïv [Пащенко Володимир. 2000. Землезнання. Т. 1: Методологія природничо-географічних наук. Київ].
• Pavlovsʹka Tetâna, Kovalʹčuk Ìvan. 2022. Geomorfologìâ: navčalʹnij posìbnik dlâ studentìv zakladìv viŝoï osvìti. Lucʹk: Veža-Druk [Павловська Тетяна, Ковальчук Іван. 2022. Геоморфологія: навчальний посібник для студентів закладів вищої освіти. Луцьк: Вежа-Друк].
• Rakovskaâ Èlʹvira, Davydova Mariâ. 2001. Fizičeskaâ geografiâ Rossii: V 2 t. Moskva: VLADOS [Раковская Эльвира, Давыдова Мария. 2001. Физическая география России: В 2 т. Москва: ВЛАДОС].
• Šakaja Laura. 2020. An axiological approach to mental maps: Croatian highschool students’ views of Europe. “European Journal of Geography” vol.11, is. 3: 056–075.
• Ševčenko Vìktor. 2006. Centrizm ta centričnìstʹ v geografìï. Kiïv: Nìka-Centr [Шевченко Віктор. 2006. Центризм та центричність в географії. Київ: Ніка-Центр].
• Šiŝenko Petro. 1988. Prikladna fìzična geografìâ. Kiïv: Viŝa škola [Шищенко Петро. 1988. Прикладна фізична географія. Київ: Вища школа].
• Slovnik-dovìdnik učnâ z ekonomìčnoï ì socìalʹnoï geografìï svìtu. 1996. Kiïv: Lìbra, 1996 [Словник-довідник учня з економічної і соціальної географії світу. 1996. Київ: Лібра, 1996].
• Sorokìna Lûdmila. 2019. Êdina klasifìkacìâ prirodnih ì antropogenno zmìnenih landšaftnih kompleksìv. Kiïv: Vidavnicvo “Stalʹ” [Сорокіна Людмила. 2019. Єдина класифікація природних і антропогенно змінених ландшафтних комплексів. Київ: Видавницво “Сталь”].
• Thomas David S.G. 2016. The dictionary of physical geography. Fourth Edition. Hoboken: John Wiley & Sons Inc.
• Toločko Aleksej. 2005. «Istoriâ Rossijskaâ» Vasiliâ Tatiŝeva : istočniki i izvestiâ. Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie; Kiev: Kritika [Толочко Алексей. 2005. «История Российская» Василия Татищева : источники и известия. Москва: Новое литературное обозрение; Киев: Критика].
• Topčìêv Oleksandr, Malʹčikova Darìâ, Âvorsʹka Vìktorìâ. 2015. Regìonalìstika: geografìčnì osnovi regìonalʹnogo rozvitku ì regìonalʹnoï polìtiki. Herson: OLDÌ-PLÛS [Топчієв Олександр, Мальчикова Дарія, Яворська Вікторія. 2015. Регіоналістика: географічні основи регіонального розвитку і регіональної політики. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС].
• Velikij tlumačnij slovnik sučasnoï ukraïnsʹkoï movi. 2003. Red. V. Busel. Kiïv: Ìrpìnʹ [Великий тлумачний словник сучасної української мови. 2003. Ред. В. Бусел. Київ: Ірпінь].
• Žirnov Anatolij. 2019. Morfostruktura dna Atlantiki i Sredinno-Atlantičeskogo hrebta. “Geologìâ ì korisnì kopalini Cvìtovogo okeanu” vol. 15, № 1 (55): 47–62 [Жирнов Анатолий. 2019. Морфоструктура дна Атлантики и Срединно-Атлантического хребта. “Геологія і корисні копалини Cвітового океану” т. 15, № 1 (55): 47–62].
• Zonenšajn Lev, Kuzʹmin Mihail. 1993. Paleogeodinamika. Moskva: Nauka [Зоненшайн Лев, Кузьмин Михаил. 1993. Палеогеодинамика. Москва: Наука].

Identifiers

DOI

10.31743/tkpuzk.16937

Biblioteka Nauki

31233783