PL EN


2020 | 10 | 45-60
Article title

The Concept of Modernization of the Ottoman Empire in the XVIII century

Authors
Content
Title variants
UK
Концепція модернізації Османської імперії у XVIII ст.
Languages of publication
EN
Abstracts
UK
Стаття висвітлює процеси реформування Османської імперії впродовж XVIII століття з позицій «теорії модернізації», яка, зважаючи на наукові й ідеологічні позиції другої половини ХХ століття, мала на меті вибудувати уніфікований магістральний шлях розвитку суспільств незалежно від їхньої історико-культурної чи цивілізаційної специфіки – від бідності до багатства, від політичної розпорошеності до створення модерної нації. Робиться спроба змоделювати загальний шаблон розуміння і впровадження владою необхідних реформ для успішної конкуренції Османської держави із європейськими країнами. Робиться наголос на двозначності самої концепції, і що з самого моменту виникнення як дослідницької гіпотези, теорія модернізації увібрала в себе велетенський масив різноманітних ідей, теорій та припущень, суперечливих та все ж існуючих у соціальних науках, зокрема історії, що намагаються дати відповідь на питання як країнам Західної Європи, що загалом були слабшими від своїх неєвропейських суперників, вдалося здійснити комплекс заходів по оновленню, чи то пак створенню нового типу організації суспільства, що дозволило країнам «Заходу» вже в другій половині ХІХ століття бути абсолютними світовими лідерами в усіх можливих галузях. В статті робиться акцент на соціальній видозміні Османської імперії впродовж XVIII-XIX століть, коли численні спроби поступових реформ в окремих сферах, пов`язаних в першу чергу із військовою справою, засвідчили намагання правлячих верхівок османів здійснити системні реформи для надолуження втрачених позицій на геополітичній арені. Робиться спроба обережної оцінки даних явищ для відповіді чи були ці зміни модернізацією чи «вестернізацією» (при відзначенні суперечності даних термінів), аналізуються фактори які сприяли й заважали процесам модернізації та які створювали замкнене коло, без розриву якого будь-які якісні зміни були б неможливі. Наголошується на тому, що загальний напрям реформ зводився до намагання дорівнятись до європейських інституцій, умінь та реалій, зберігаючи османську самобутність.
EN
Article examines views and current conceptions of theory of modernization applied to the so called “Eastern societies” and more to the Ottoman Empire as the most prominent non-European political actor and one of few states that survives the domination of the “West” during XIX century. Due to its origins in 1960’s, theory of modernization encompassed wide and numerous ideas, theories and concepts in desperate attempt to clarify, how backward and generally weak, comparing to its Eastern neighbors-rivals European civilization (mainly Western European) became economically and so force politically stronger and suddenly turned the tables, enslaved almost all the world for century. Europeans created new or renovate old institutions (frequently in spite of themselves) to became fitter than their competitors in worldwide struggle for wealth, both political and economic. Theory of modernization tries to explain when, how and by whom these changes were incentivized. It took a few decades to create various and rarely views depends on scholar’s scientific methodology and research methods, ideological preferences and ethnicity. Simultaneously, such European-based theories were applied to the non-Western societies due to find out the reasons of their second-rate positions, which appeared obvious to anyone in the last quarter of the XIX century. Author tries to apply a methodic instrument given by theory of modernization to analyze the process of reforms in XVIII century Ottoman Empire and what their efforts in political, economical and moreover mental spheres lead them into a trap of vicious circle of reform. The main question, were the innovations, provided by Ottomans a simple westernization (in the meaning of mindless compilation of European-created institutions) or in was straight purpose to emulate “Western” societies – to become stronger and sufficient, using their own resource and methods.
Contributors
author
References
  • Kromm, M.A. & Pymenova, L.A. (Eds.) (2013). Fenomen reform na Zapade y Vostoke Evropy v nachale Novogo vremeny (XVI-XVIII vv.) [The phenomenon of reforms in the West and East of Europe at the beginning of the New Time (XVI-XVVII centuries)]. Sankt-Peterburg: Yzdatelstvo Evropejskogo unyversyteta v Sankt-Peterburge. [In Russian].
  • Zareczkyj, Y., Levynson, K. & Shyrle Y. (Eds.). (2014). Slovar osnovnyh ystorycheskyh ponyatyj: Yzbrannye staty v 2-kh t. T. 1 [Dictionary of basic historical concepts: Selected articles in 2 volumes]. Moskva: Novoe lyteraturnoe obozrenye. [In Russian].
  • Gavrov, S.N. (2004). Modernyzacyya vo ymya ymperyy. Socyokulturnye aspekty modernyzacyonnyx processov v Rossyy [Modernization in the name of the empire. Sociocultural aspects of modernization processes in Russia]. Moskva: URSS. [In Russian].
  • Nadyukov, S.A. (2009). Rannee voenno-polytycheskye reformy v Osmanskoj ymperyy [Early military-political reforms in the Ottoman Empire]. Vestnyk Adygejskogo gosudarstvennogo unyversyteta [Bulletin of the Adygea State University], 2, 25-28. [In Russian].
  • Margretts, H., Perri 6, Hood, C. (Eds.) (2010). Paradoxes of Modernization: Unintended Consequences of Public Policy Reform. Oxford University Press. [In English].
  • Poberezhnykov, Y.V. (2001). Teoryya modernyzacyy: osnovnye etapy evolyucyy [The theory of modernization: the main stages of evolution]. Problemy ystoryy Rossyy [Problems of the history of Russia], 4, 217-246. [In Russian].
  • Balezyna, E.A. (2013). Sovremennyj vzglyad na teoryyu modernyzacyy [A modern look at modernization theory].. Vestnyk Permskogo unyversyteta [Bulletin of the Perm University / Philosophy. Psychology. Sociology], 1, 156-161. [In Russian].
  • Matveeva, Yu.Y. (2012). Modernyzacyya: teoryya y sovremennost [Modernization: theory and modernity]. Yzvestyya Tulskogo unyversyteta [Bulletin of Tula University / Humanities], 1, 154-155. [In Russian].
  • Modernization (modernization theory) (2009). In J. Scott, G. Marshall (Eds.), A Dictionary of Sociology, [Online] (3 rev. ed.). Available from: https://bit.ly/2SU3VSC [In English]
  • Modernyzacyya [Modernization] (2019). [Online] Socyologycheskyj slovar [Sociological Dictionary]. Available from: https://gufo.me/dict/social_dict/ [Accessed: 15th February 2019]. [In Russian].
  • Akyshyn, M.O. (2011). Funkcyy gosudarstva y process modernyzacyy [The functions of the state and the process of modernization]. Lenyngradskyj yurydycheskyj zhurnal [Leningrad Law Journal], 3, 58-74. [In Russian].
  • Suharev, M.V. (2011). Komparatyvnaya ekonomyka y teoryya modernyzacyy [Comparative Economics and Theory of Modernization]. Petrozavodsk: Karelskyj nauchnyj centr RAN. [In Russian].
  • Tipps, D.C. (1973). Modernization Theory and the Comparative Study of Societies: A Critical Perspective. Comparative Studies in Society and History, 15(2), 199-226. [In English]. https://doi.org/10.1017/s0010417500007039
  • Keller, Ya. (2002). Modernyzacyya – gumanyzacyya obshhestva yly korrozyya bytyya? Krytycheskye zametky o teoryy modernyzacyy [Modernization – the humanization of society or the corrosion of being? Critical notes on the theory of modernization]. Sociologyceskie issledovaniya [Sociological Bulletin], 7, 49-52. [In Russian].
  • Rajnert, E. (2014). Yak bagati krayiny zabagatily i chomu bidni krayiny zalyshayutsya bidnymy [How rich countries got rich and why poor countries stay poor]. Kyiv: Tempora. [In Ukrainian]. https://doi.org/10.3917/afco.235.0152
  • Kıvanç K. & Pamuk, Ş. (2013). Different Paths to the Modern State in Europe: The Interaction Between Warfare, Economic Structure, and Political Regime. American Political Science Review, 107(3), 603-626. [In English]. https://doi.org/10.1017/s0003055413000312
  • Gencer, B. (2012). Islâm’da Modernleşme. 1839-1939. Istanbul: Doğu Batı Yayınları. [In Turkish].
  • Shtompka, P. (2013). Modernyzacyya kak socyalnoe stanovlenye (10 tezysov po modernyzacyy). Osnovnoj doklad na Pervom mezhdunarodnom forume po modernyzacyy, Pekyn, 8 avgusta 2013 g. [Modernization as a social formation (10 theses on modernization). Keynote address at the First International Forum on Modernization, Beijing, August 8, 2013] Ekonomycheskye y socyalnye peremeny: fakty, tendencyy, prognoz [Economic and social changes: facts, trends, forecast], 6, 119-126. [In Russian].
  • Aseev, A.D. & Shyshkov, D.D. (2018). Modernyzacyya gosudarstvennogo upravlenyya v imperiyakh novogo vremeny: sravnytelnyj polytologycheskyj analyz [Modernization of public administration in the empires of the new time: a comparative political analysis]. Upravlenye [Management], 1, 45-46. [In Russian].
  • Holodkovskyj, K.G. (Ed.). (1999). Evolyucyya polytycheskyx ynstytutov Zapada [The evolution of political institutions in the West]. Moskva: YMEMO RAN. [In Russian].
  • Bayly, C.A. (2004). The birth of the Modern World, 1780-1914: Global connections and comparisons. Oxford: Blackwell Publishing. [In English].
  • Karpat, K.H. (1972). The transformation of the Ottoman state 1789-1908. International Journal of Middle East Studies, 3, 243-281. [In English]. https://doi.org/10.1017/s0020743800025010
  • Atabaki, T. & Zürcher, E.J. (2004). Men of Order: Authoritarian Modernization under Atatürk and Reza Shah. N.Y.: I.B. Tauris. [In English]. https://doi.org/10.5040/9780755609260
  • Shyshkov, V.V. (2012). Osmanskaya imperiya ot zavoevaniya y integracyy peryferyj k popytkam modernyzacyy [The Ottoman Empire from the conquest and integration of peripherals to attempts at modernization]. Socyum i vlast [Society and power], 6, 111-115. [In Russian].
  • Kudryashova, Y.V. (2008). Turtsyya kak fenomen sovremennosty [Turkey as a modern phenomenon]. Polytycheskaya nauka [Political science], 4, 125-150. [In Russian].
  • Yakupov, S.F. (2012). Osobennosty yslamskoj cyvylyzacyy: mentalytet, polytyko-pravovye y ekonomycheskye ynstytuty [Features of Islamic civilization: mentality, political, legal and economic institutions]. Vestnyk Chelyabynskogo gosudarstvennogo unyversyteta [Bulletin of Chelyabinsk State University], 35, 95-100. [In Russian].
  • Gökçek, M. (2001). Centralization during the era of Mahmud II. Osmanlı araştırmalı, 21, 237-255. [In English].
  • Korkmaz, A. & Bilici, I.E. (2012). Şerif Mardin'in sosyal değişim ve kültürel tartişmalarinda modernleşme, iletişim ve dil bağlantisi. Sosyal Bilimler Enstitüsü, 21, 31-51. [In Turkish]. https://doi.org/10.33905/bseusbed.474469
  • Erimtan, C. (2008). Ottomans looking West? The Origins of the Tulip Age and its Development in Modern Turkey. N.Y.: Tauris Academic Studies. [In English]. https://doi.org/10.5040/9780755610013
  • Stephanov, D.N. (2018). Ruler Visibility and Popular Belonging in the Ottoman Empire, 1808-1908. Edinburgh University Press. [In English]. https://doi.org/10.3366/edinburgh/9781474441414.001.0001
  • Budak, A. (2007). Osmanlı Modernlesmesi ve Edebiyat. Dumlupınar Ünıversitesi sosyal bilimler dergisi. (18), 1-28. [In Turkish].
  • Karabulut, M. (2010). Tanzimat dönemi’nde osmanlinin yenileşme sürecine bir bakiş. Türk Dünyası Araştırmaları, 187, 125-138. [In Turkish].
  • Touraj, A. (Ed.) (2007). The state of the Subaltern: modernization, society and the state in Turkey and Iran. N.Y.: I.B.Tauris & Co. Ltd. [In English].
  • Kym, O.V. (2014). Istory’cheskaya model perekhoda obshhestv Vostoka v Rannee Novoe vremya [The historical model of the transition of East societies to Early New time]. Vestnyk Kemerovskogo gosudarstvennogo unyversyteta [Bulletin of the Kemerovo State University], 3, 66-70. [In Russian].
  • Faroqhi, S. (2004). Approaching Ottoman History. An Introduction to the Sources. Cambridge university press. [In English].
  • Poberezhnykov, Y.V. (2001). Teoryya modernyzacyy: osnovnye etapy evolyucyy [Theory of modernization: the main stages of evolution]. Problemy istorii Rossii [Problems of the history of Russia], 4, 217-246. [In Russian].
  • Vytol, A.V. (1987). Osmanskaya ymperyya (nachalo XVIII v.) [Ottoman Empire (beginning of the 18th century)]. Moskva: Nauka. [In Russian].
  • Kia, M. (2008). The Ottoman Empire. Westport: Greenwood press. [In English].
  • Itzkowitz, N. (1972). Ottoman empire and the Islamic tradition. Chicago: The university of Chicago press. [In English].
  • Sajdi, D. (Ed.) (2007). Ottoman tulips, Ottoman coffee. Leisure and Lifestyle in the Eighteenth Century. N.Y.: Tauris Academic Studies. [In English]. https://doi.org/10.5040/9780755608393
  • Barkey, K. (2008). Empire of Difference the Ottomans in Comparative Perspective. Cambridge University Press. [In English].
  • Ulusoy, K. (2019).“Saving the State” Again: Turks Face the Challenge of European Governance [Online]. Available from: http://www.oecd.org/dataoecd/58/39/35371183.pdf [Accessed: 20th February 2019]. [In English].
  • Yhsanoglu, E. (Ed.). (2006). Ystoryya Osmanskogo gosudarstva, obshhestva, cyvylyzacyy: V 2 t. [History of the Ottoman state, society, civilization: In 2 volumes]. T.1. Moskva: Vostochnaya lyteratura. [In Russian].
  • Musaeva, S.Y. & Khalymbekova, E.R. (2015). Osmanskaya imperyya y polytyka evropejskykh gosudarstv vo vtoroj polovyne XVIII v. [The Ottoman Empire and the politics of European states in the second half of the XVIII century]. Yzvestyya DGPU, 1, 11-15. [In Russian].
  • Çiydem, E. (2014). Tanzimat Fermanı’nın Arka Planı. Kastamonu Eğitim Dergisi, 22(1), 321-338. [In Turkish].
  • Aydın, C. (2009). Reform. In Ágoston, G., Masters, B. (Eds.). Encyclopedia of the Ottoman Empire. N.Y.: Facts On File. [In English].
  • Kasaba, R. & Bozdoğan S. (Eds.). (1998). Türkiye’de modernleşme ve ulusal kimlik. Istanbul: Tarih Vakfı Yurt Yayınları. [In Turkish].
  • Zorlu, T. (2008). Innovation and Empire in Turkey: Sultan Selim III and the Modernisation of the Ottoman Navy. N.Y.: Tauris Academic Studies. [In English]. https://doi.org/10.5040/9780755611539
  • Lavrukhyna, E.V. (July 2, 2009). Selym III y ego reformy v sovremenno tureczkoj ystorycheskoj literature [Selim III and his reforms in modern Turkish historical literature]. Otechestvennaya osmanystyka y turkologyya: ytogy y perspektyvy: Doklady y soobshhenyya mezhdunarodnogo nauchno-praktycheskogo semynara, 2 yyulya 2009 goda, provedennogo v ramkax II Evrazy`jskogo nauchnogo foruma [Russian Ottoman Studies and Turkology: results and prospects: Reports and messages of the international scientific and practical seminar, July 2, 2009, held as part of the II Eurasian Scientific Forum] (pp. 74-82). Kazan. [In Russian].
  • Mardin, Ş. (1991). Türk modernleşmesi. Istanbul: İletişim. [In Turkish].
  • Destary salyh taryhy [Online]. Available from: http://www.vostlit.info/ Texts/Dokumenty/Turk/XVIII/1720-1740/Destari_Salih/text.htm [Accessed: 15th March 2019]. [In Russian].
  • Alderson, A.D. (1956). The structure of the Ottoman dynasty. Oxford: Clarendon press. [In English].
  • Fynkel’, K. (2014). Ystoryya Osmanskoj ymperyy: vydenye Osmana 1299-1922 [History of the Ottoman Empire: A Vision of Ottoman 1299-1922]. Moskva: AST. [In Russian].
  • Ataullah, A. (1876). Tarih-i Ata’nın Eşar Faslına Dair Olan. Dorduncu Cildidir. Istanbul. [In Turkish].
  • Hanioğlu, M.Ş. (2008). A brief history of the Late Ottoman Empire. Princeton university press. [In English].
  • Afyoncu, E. (2012). Sorularla Osmanli Imparatorluğu. Istanbul:Yeditepe Yayınevi. [In Turkish].
  • Engelhardt, E.P. (1882). La Turquie et le Tanzimat. Ou les histoire des reformes dans L`empire Ottoman depuis 1826 jusqu`a nos jours. Paris. [In French].
  • Yakut Esra. (2017, September 3-4). Ottoman ulama during the ottoman reform period [Paper presentation]. Proceedings of ISER International Conference, (pp. 1-4). Buenos Aires, Argentina, [In English].
Document Type
Publication order reference
YADDA identifier
bwmeta1.element.ojs-doi-10_46869_2707-6776-2020-10-3
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.