Место политики в сунне пророка Мухаммада: история вопроса от аль-Карафи до идеологов исламской революции в Иране

• Authors: Э.Г. Амиров

Title variants

EN

The Place of Politics in the Sunnah of the Prophet Muhammad: the History of the Issue from al-Karafi to the Ideologists of the Islamic revolution in Iran

Abstracts

EN

The article analyzes one of the fundamental issues of Islamic political thought - the origin of the military-political actions of the Prophet Muhammad. This is an issue that has been the subject of serious debate and controversy among Muslim thinkers for many centuries. The author compares two opposing points of view of Muslim scholars of different eras on this issue. According to the first – the political decisions of the Prophet Muhammad must be perceived as the fruit of revelation, according to the second – they are still the result of a bright political talent. Having decided on the arguments of each of the parties and as an arbiter, the author turns to the Holy Quran. Various examples from the scriptures of Muslims lead to the conclusion that political and military decisions made as a result of revelation occupy a significant place in the Sunnah of the Prophet Muhammad. However, the author cites the example of a case when the Prophet Muhammad made important military-political decisions at his own discretion or as a result of a meeting with his companions. Summarizing the examples, taking into account the lessons of Islamic history and the modern political process, the author comes to the conclusion that the fundamental principles of Islamic rule established by the Prophet Muhammad are of Quranic origin, and they are mandatory for Muslim leaders. Guided by these principles, Muslim leaders are free to make decisions in one form or another, depending on the prevailing circumstances. The Quran and Sunnah of the Prophet Muhammad reflect the principles and essence of Islamic politics. External forms are seen as a changeable phenomenon, and in traditional Islamic discourse, the interest in understanding them is usually not so great.

UK

У статті аналізується одне з важливих питань ісламської політичної думки – походження військово-політичних дій пророка Мухаммада. Це питання протягом багатьох століть є предметом серйозних дискусій та розбіжностей серед мусульманських мислителів. Автор зіставляє дві протилежні з цього питання погляди мусульманських вчених різних епох. Згідно з першою – політичні рішення пророка Мухаммада необхідно сприймати як плід одкровення, згідно з другою – вони все ж таки є результатом яскравого політичного таланту. Автор визначившись із доводами кожної із сторін і як арбітр, звертається до священного Корану. Різні приклади зі священного писання мусульман дозволяють дійти такого висновку, що політичні та військові рішення, прийняті як наслідок одкровення, займають значне місце в сунні пророка Мухаммада. Проте, автором наводяться приклад випадки, коли пророк Мухаммад приймав важливі військово-політичні рішення на власний розсуд або за результатами наради зі своїми сподвижниками. Узагальнивши приклади з урахуванням уроків ісламської історії та сучасних політичних процесів, автор приходить до висновку, що основоположні принципи ісламського правління, встановлені пророком Мухаммадом, мають коранічне походження, і вони мають для мусульманських лідерів обов’язковий характер. Керуючись цими принципами, мусульманські лідери вільні приймати рішення в тій чи іншій формі залежно від обставин, що склалися. У Корані та сунні пророка Мухаммада відображено принципи та сутність ісламської політики. Зовнішні форми розглядаються у якості мінливого явища й у традиційному ісламському дискурсі інтерес до їх осмислення, зазвичай, не такий великий.

Keywords

UK

Іслам; політика; Коран; одкровення; сунна; пророк Мухаммад; лідерство; умма

EN

Islam; politics; Koran; revelation; sunnah; prophet Muhammad; leadership; ummah

• Publisher: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
• Journal: Проблеми всесвітньої історії
• Year: 2021
• Issue: 15
• Pages: 172-192

Dates

published

2021

Contributors

author

Э.Г. Амиров

• https://orcid.org/0000000162945534

References

• The Quran. (2019). Moskva: Ripol Klassik, 2019 [In Russian].
• Al-Ghazali (2014). Tematicheskie kommentarii k Koranu (V 3 chastyakh). Chast’ tret’ya [Thematic commentaries on the Qur'an. (In 3 parts). Part three.]. Baku: CBS. [In Russian].
• İbn Hisam (2007). Jizneopisaniye Proroka Muhammada [Biography of the Prophet Muhammad]. Moskva: Umma. [In Russian].
• Khomeyni, R.M. (1999). Religioznoe i politicheskoe zaveshanie [Religious and political testament]. Put k svobode. Rechi i zaveshanie [Path to freedom. Speeches and testaments]. Moskva: Paleya. [In Russian].
• Prozorov, S.M. (1991). (eds). İslam: Ensyklopedicheskiy slovar [Islam: Encyclopedic Dictionary]. Moskva: İzd-vo Vostocnoy literaturi. [In Russian].
• Ayatullah Seyid Ali Khamanei (2016). 250 yaslı insan. 14 masumun siyasi hayat ve mubarizesine dair chixislardan shecmeler. Tarcuma T.Abbasov. Baki, Nurlar. [In Azeri].
• İbn Saad (2014). Kitabul – Tabakatul Khabir. II cilt. (Rasulullahın Gazve ve Seriyyeleri). Cheviri: M.Polat. İstanbul: Siyar Yayınları. [In Turkish].
• Abd-al Hamid Abu Suleyman (2011). Krizhis musulmanskoqo razuma [The crisis of the Muslim mind]. Baku: CBS. [In Russian].
• Amirov, E.G. Razmishleniya o politiceskov nasledii proroka Muhammada: fakti protiv domislov i stereotipov [Reflections on the Political Legacy of the Prophet Muhammad: Facts Against Stereotypes and Conjectures]. [Online.]. Available from: https://1news.az/news/ 20171229030858380-Razmyshleniya-o-politicheskom-nasledii-proroka-Mukhammada-s-a-s-Fakty-protiv-stereotipov-i-domyslov [In Russian].
• Djasser, A. (2015). Tseli shariata (Makasid –as-Sharia) [Objectives of Sharia (Makasid Ash-Sharia)]. Moskva: İzd. dom Marjani. [In Russian].
• İgnatenko, A.A. (1989). Khalifı bez khalifata. İslamskie Nepravitelstvennie religiozno-politiceskie organizacii na Blishnem Vostoke: istoriya, idelogiya, deyatelnost [Caliphs without a Caliphate. Islamic non-governmental religious and political organizations in the Middle East: history, ideology, activities]. Moskva: İzd-vo Nauka. [In Russian].
• Kepel, J. (2004). Cihad. Ekspansiya i zakat islamizma [Jihad. Expansion and decline of Islamism]. Moskva: Ladomir. [In Russian].
• Murtazin, M.F. (2009). Sootnoshenie religii i politiki v ucenii İslama i praktike musulmanskix stran na primere İslamskoy Respubliki İran [The relationship between religion and politics in the teachings of Islam and the practice of Muslim countries on the example of the Islamic Republic of Iran]. Tridtsat let Islamskoy revolyucii v İrane (Sbornik statey rossiyskikh i iranskikh uchenykh) [Thirty years of the Islamic revolution in Iran (Collection of articles by Russian and Iranian scientists)]. Moskva: Drofa. [In Russian].
• Muhammad Sadik Muhammad Yusuf. (2008). Prava cheloveka v İslame [Human rights in Islam]. Sankt-Peterburg: Dilya. [In Russian].
• Shauki Abu Khalil. (2010). Atlas Korana [Atlas of the Quran]. Sankt-Peterburg: Dilya. [In Russian].
• Amara Muhammed (2011). İslam metodologiyasının hususiyyetleri. Bakı: CBS. [In Azeri].
• Ahmad Muhammad Sharif (2011). İslama yeni bakhis. Bakı: CBS. [In Azeri].
• Hamidullah, M. (2002). Peygamberin shavaslari. İstanbul: Beyan Yayınları. [In Turkish].

Identifiers

DOI

10.46869/2707-6776-2021-15-9

Biblioteka Nauki

22676615