Activities of civil society institutions in the context of the concept of political participation: New challenges and additional features

• Authors: Vitaly Dreval

Title variants

PL

Działania instytucji społeczeństwa obywatelskiego w kontekście koncepcji partycypacji politycznej: Nowe wyzwania i dodatkowe cechy

UK

Діяльність інституцій громадянського суспільства у контексті концепції політичної участі: нові виклики та додаткові можливості

Abstracts

PL

Artykuł poświęcony jest specyfice relacji między instytucjami społeczeństwa obywatelskiego a władzami publicznymi w obecnych trudnych warunkach. Zauważa się, że społeczeństwo obywatelskie wyróżnia się wyraźnymi cechami funkcjonalnymi lub „aktywnościowymi”, reprezentującymi dynamiczny system interakcji między ludźmi w procesie agregacji i podtrzymującymi pewne ważne kwestie. Właśnie w tym sensie problem partycypacji, a bardziej konkretnie partycypacji politycznej, staje się szczególnie istotny. Takie uczestnictwo jest materialną podstawą koncepcji demokracji uczestniczącej, która zapewnia obywatelom możliwość nie tylko udziału w wyborach, referendach i plebiscytach, ale także bezpośrednio w procesie politycznym – w przygotowywaniu, przyjmowaniu i wdrażaniu decyzji rządowych. Dziś złożona problematyka instytucji społeczeństwa obywatelskiego w kontekście koncepcji partycypacji politycznej nabiera dodatkowego znaczenia. Wynika to przede wszystkim z dwóch ważnych czynników: po pierwsze, dogłębnego zrozumienia istoty demokracji przedstawicielskiej z naciskiem na zaangażowanie obywateli w udział w rządzie; po drugie, ze znacznymi możliwościami wykorzystania zasobów Internetu. Co więcej, zasadą jest w tym przypadku, że demokracja uczestnicząca nie zastępuje, ale uzupełnia demokrację przedstawicielską w jej klasycznym sensie (mechanizmy i zasady tych dwóch form nie pokrywają się, więc mogą nie zastępować, lecz uzupełniać się). Naszym zdaniem czysto praktyczne znaczenie we wdrażaniu koncepcji demokracji uczestniczącej należy nadać modelom menedżerskim, administracyjnym i faktycznie partycypacyjnym. Co więcej, w praktyce modele te nie mogą być zaimplementowane w czystej postaci i są ucieleśniane w swoistej formie hybrydowej z kombinacją, w zależności od aktualnej sytuacji i różnych składowych zarysowanych modeli. W tym przypadku powinniśmy mówić o aktualizacji całego systemu władzy, porzuceniu niektórych tradycyjnych form pracy i opanowaniu nowych mechanizmów realizacji relacji „państwo to społeczeństwo obywatelskie!”.

UK

Статтю присвячено особливостям взаємозв’язків інституцій громадянського суспільства та органів державної влади у складних умовах сьогодення. Відзначено, що громадянське суспільство відзначається чіткими функціональними чи «діяльнісними» характеристиками, являючи собою динамічну систему взаємодії людей у процесі агрегації та відстоювання певних важливих питань. Якраз у цьо мусенсі і набуває особливої актуальності проблема участі та в більш конкретному розумінні, політичної участі. Така участь складає змістовну основу концепту демократії участі, який передбачає здатність громадян не лише брати участь у виборах, референдумах та плебісцитах, але і безпосередньо у політичному процесі – у підготовці, прийнятті та впровадженні владних рішень. На сьогодні ж комплексна проблематика діяльності інституцій громадянського суспільства у контексті концепції політичної участі набуває додаткової актуальності. Це насамперед пов’язується з двома важливими обставинами: по-перше, з поглибленим розумінням сутності представницької демократії з акцентуванням уваги на причетності громадян до участі у державному владарюванні; по-друге, зі значними можливостями у справі використання інтернет-ресурсу. Причому, принциповим у даному разі є те, що демократія участі не заміняє, а доповнює представницьку демократію в її класичному розумінні (механізми та принципи дії цих двох форм не збігаються, відтак вони можуть не заміняти, а доповнювати одна іншу). За нашою оцінкою, суто практичне значення у реалізації концепції демократії участі має відводитися управлінській, адміністративній та власне учасницькій моделям. Причому, на практиці ці моделі не можуть бути реалізовані у чистому вигляді і втілюються у своєрідній гібридній формі з поєднанням залежно від поточної ситуації різні компоненти окреслених моделей. У даному разі взагалі має йтися про оновлення усієї системи владарювання, відмови від деяких традиційни форм роботи та опанування нових механізмів у реалізації взаємозв’язку «держава – громадянське суспільство»!

EN

This paper is devoted to the peculiarities of the relationship between civil society institutions and public authorities under the current complicated circumstances. It is noted that civil society is characterised by clear functional or ‘activity’ distinguishing features, representing the dynamic system of interaction between people in the process of aggregation and upholding of certain important issues. It is in this sense that the problem of participation and, in a more specific sense, political participation becomes especially relevant. Such participation is the substantive basis of the concept of participatory democracy, which refers to the ability of citizens not only to participate in elections, referendums and plebiscites, but also directly in the political process – in the preparation, adoption and implementation of government decisions. Today, the complex problematics of civil society institutions in the context of the concept of political participation is gaining additional relevance. This is primarily due to two important factors: firstly, the in-depth understanding of the essence of representative democracy with the emphasis on the involvement of citizens in participation in the government; secondly, the significant opportunities of the use of Internet resources. Moreover, in this case, the principle is that participatory democracy does not replace, but complements representative democracy in its classical sense (mechanisms and principles of these two forms do not coincide, so they may not replace but complement each other). In our opinion, purely practical importance in the implementation of the concept of participatory democracy should be given to managerial, administrative and actually participatory models. Moreover, in practice, these models cannot be implemented in their pure forms and are embodied in a kind of hybrid form with a combination, depending on the current situation and different components of the outlined models. In this case, we should talk about updating the entire system of power, abandoning some traditional forms of work and mastering new mechanisms in the implementation of the idea that “the state is the civil society”!

Keywords

EN

democracy; participatory democracy; public sphere; institutions; civil; society institutions

PL

demokracja; demokracja uczestnicząca; sfera publiczna; instytucje; instytucje społeczeństwa obywatelskiego

UK

демократія; демократія участі; публічна сфера; інститути; інсти-; тути громадянського суспільства

• Publisher: Collegium Witelona Uczelnia Państwowa
• Journal: Zeszyty Naukowe Collegium Witelona
• Year: 2022
• Volume: 4
• Issue: 45
• Pages: 73-84

Dates

published

2022

Contributors

author

Vitaly Dreval

• https://orcid.org/0000000184253336

References

• Alexander J. C., Introduction. Real Civil Liberties, London: Sage, 1998, 298 р., Р. 1–19.
• Barber B., Strong Democracy: Participatory Politics For a New Age, Berkeley: University of California Press, 2003, 320 p.
• Campbell D. F. J., Global quality of democracy as innovation enabler: measuring democracy for success, New York: Palgrave Macmillan, 2019, 509 p.
• Castells M., Communication Power. Oxford: Oxford University Press, 574 р.
• Chadwick A., May C., Interaction between States and Citizens in the Age of Internet: «e-Government» in the United States, Britain and the European Union, „Governance” 2003, Vol. 16, No 2, p. 271–300.
• Coleman S., Norris D., A New Agenda for E-Democracy, „Oxford Internet Institute, Forum Discussion Paper” 2005, No. 4, January, p. 1– 36, http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/ download?doi=10.1.1.139.5649&rep=rep1&type=pdf
• Д’юї Дж., Демократія і освіта, Львів: Літопис, 2003, 294 с.
• Fishkin J., When the People Speak, Deliberative Democracy and Public Consultation, Oxford: University Press, 2009, 183 p.
• Habermas J., Strukturwan-del der Öffentlichkeit: Untersuchungen zu einer Kategorie der bürgerlichen Gesellschaft, Suhrkamp Verlag, 1990. 301 s.
• Linz J. J., The Breakdown of Democratic Regimes, Vol. 1, Crisis, Breakdown, & Reequilibration, Baltimore: The Johns Hopkins University Press 1978, 130 p.
• Linz, J. J. and Stepan A., Problems of Democratic Transition and Consolidation. Southern Europe, South America and Post-Communist Europe, Baltimore: Johns Hopkins Univ. Press, 1996, 479 p.
• Macedo S., Democracy at Risk: How Political Choices Undermine Citizen Participation, and What We Can Do About It, Washington, DC: Brookings Institution Press, 240 p.
• Nagel J. N., Participation, N.Y., 1976, 173 р.
• Основи демократії: підруч. для студ. вищих навч. закладів / за заг. ред. А. Ф. Коло- дій; 3-тє вид., онов. і доп., Львів: Астролябія, 2009, 832 с.
• Verba S., Democratic Participation, „Annals of the American Academy of Political and Social Science” 1967, Vol. 73, No. 1, p. 53 – 78.
• Хессе К., Основы конституционного права ФРГ, Москва: Прогресс, 1981, 368 с.
• Zolo D., Democracy and Complexity. A Realist Approach, Oxford, Polity Press Ltd., 1992, 202 р.

Identifiers

DOI

10.5604/01.3001.0016.3388

Biblioteka Nauki

30145263