Ukrainian Diplomacy in the Process of Repatriating Ukrainian Prisoners of War from the Territories of Germany and Austro-Hungary (1918-1919)

• Authors: Milana Sribniak

Title variants

PL

Działalność dyplomacji ukraińskiej w organizacji procesu repatriacji jeńców-żołnierzy ukraińskich z Niemiec i Austro Węgier (1918-1919)

Abstracts

PL

Podpisanie traktatu pokojowego w Brześciu umożliwiło szybkie rozpoczęcie procesu powrotu ukraińskich jeńców wojennych z ukraińskich i wielonarodowych obozów jenieckich w Austro-Węgrzech i Niemczech. W celu zintensyfikowania repatriacji schwytanych Ukraińców rząd państwa ukraińskiego wysłał do tych państw komisje wojskowo-sanitarne. Masową repatriację jeńców – Ukraińców w 1918 r. znacznie utrudnił fakt, że znaczna ich część pracowała w przedsiębiorstwach przemysłowych w Niemczech i Austro-Węgrzech i nie było nikogo, kto mógłby ich zastąpić. Jednocześnie w 1919 r. ukraińscy dyplomaci byli poważnie ograniczeni w możliwości skutecznego udzielania pomocy jeńcom ze względu na niekorzystne czynniki polityki zagranicznej. Mimo wysiłków misji wojskowo-sanitarnych, wysłanych do Niemiec i Austro-Węgier przez Dyrekcję Ukraińskiej Republiki Ludowej, pomoc dla jeńców – Ukraińców była sporadyczna i nie spełniała postawionych przed nią zadań. Masową repatriację więźniów komplikowała niezadowalająca kondycja finansowa Ukraińskiej Republiki Ludowej, która doprowadziła do likwidacji w 1920 r. wszystkich misji wojskowo-sanitarnych.

EN

Signing the Treaty of Brest-Litovsk by the Ukrainian People’s Republic (URP) triggered the process of repatriating Ukrainian prisoners of war from Ukrainian and multinational camps in Austro-Hungary and Germany. In order to facilitate the process, the Ukrainian government sent military and sanitary missions to those countries. Unfortunately, the Ukrainian prisoners’ mass repatriation in 1918 was seriously impeded by the fact that a considerable number of them worked at industrial plants in Germany and Austro-Hungary, and there was no one to replace them. In 1919, Ukrainian diplomats did not have much opportunity to effectively help the Ukrainian prisoners of war due to unfavorable international political conditions. Despite all the efforts of the military and sanitary missions sent to Germany and Austro-Hungary by the Directorate of the Ukrainian People’s Republic, the assistance given to the Ukrainian prisoners of war was limited and did not meet the government’s expectations. The mass repatriation of the Ukrainian POWs was further complicated by the UPR’s insufficient financial resources, which forced the government to withdraw all of its military and sanitary missions in 1920.

Keywords

EN

military and sanitary mission; diplomacy; repatriation; Ukrainian prisoners of war

PL

misja wojskowo-sanitarna; dyplomacja; repatriacja; jeńcy-Ukraińcy

• Publisher: Akademia Zamojska
• Journal: Facta Simonidis
• Year: 2021
• Volume: 14
• Issue: 1
• Pages: 239-250

Dates

published

2021

Contributors

author

Milana Sribniak

• National Academy of Sciences of Ukraine

• https://orcid.org/0000000313533001

References

• Вєдєнеєв Д., Табачник Д., Репрезентанти Війська Українського: Сторінки історії військового аташату України доби визвольних змагань, „Військо України”, Київ 1992-1993, ч.2-3.
• Вєдєнєєв Д., Рятуючи з полону співвітчизників: З історії військовосанітарних місій Української Народної Республіки, „Нічна столиця”, Київ 1996, вип. 3(3).
• Ведєнєєв Д. В., Становлення зовнішньополітичної служби України (1917-1920 рр.), Київ 1994.
• Гунчак Т., Українська революція: Документи. 1919-1921, Нью-Йорк 1984.
• Жванко Л.Н., Евакуація та соціальний захист українських військовополонених доби другого Гетьманату (травень – грудень 1918 р.), „Вісник Харківського політехнічного інституту”, Харків 1999, вип. 20.
• Жванко Л.Н., Украинские военнопленные в государствах Четвёртого Союза: проблемы возвращения домой (1918 год), в: Первая мировая война, Версальская система и современность (сборник статей), Санкт- Петербург 2014.
• Миронець Н., Пивовар С., Мирний договір у Бресті – міжнародне визнання незалежності Української Народної Республіки, „Розбудова держави”, Київ 1993, № 7.
• Севрюк О., Берестейський мир (Уривки зі споминів), в: Берестейський мир. З нагоди 10-тих роковин. 9.ІІ.1918 – 9.ІV.1928 р. Спомини та матеріяли, Львів- Київ 1928.
• Соловйова В.В., Дипломатична діяльність українських національних урядів 1917-1921 рр., Київ-Донецьк 2006.
• Соловйова В.В. Консульська служба УНР у Центральноєвропейському регіоні, „Український історичний журнал”, Київ 2006, № 3.
• Соловйова В. В., Українська дипломатія у країнах центральної Європи 1917-1920 рр., Донецьк 2004.
• Срібняк І. В., Діяльність Директорії УНР з репатріації полонених вояків- українців з теренів європейських країн (військово-політичний аспект), в: Кам’янець-Подільський – остання столиця Української Народної Республіки: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, Кам’янець-Подільський 2009.
• Срібняк І., Полонені українці в Австро-Угорщині та Німеччині (1914-1920 рр.), Київ 1999.
• Срібняк І.В., Репатріаційна діяльність українських дипломатичних і військово-санітарних установ у Європі в 1918 р., в: Студії з архівної справи та документознавства, Київ 1999.
• Срібняк І.В., Українська Держава на міжнародній арені: з досвіду діяльності воєнної дипломатії в 1918 р., „Гетьманський альманах”, Київ 2003, ч. II.
• Срібняк І., Срібняк М., Діяльність Військово-санітарної місії для справ полонених вояків-українців у таборі Зальцведель, Німеччина (1919 – перша половина 1920 рр.), „Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія, політологія”, Маріуполь 2019, вип.24.
• Срібняк І., Срібняк М., Українська військово-санітарна місія в Німеччині й таборові громади полонених українців у 1919 р., „Емінак: науковий щоквартальник”, Київ-Миколаїв 2019, № 2(26).
• Срібняк М., Діяльність Української військово-санітарної місії в Австрії та Угорщині, кінець 1918 – 1920 рр. (за матеріалами ЦДАВО України), „Історичний збірник Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького”, Мелітополь 2019-2020, вип.7-8.
• Срібняк М., Репатріація полонених українців з країн Європи (1918–1920 рр.): класифікація джерельних комплексів, в: „Проблеми війни і миру в історії країн світу: збірник наукових праць”, Київ 2021.
• Срібняк М., Репатріація полонених українців з теренів Німеччини (1918- 1920 рр.): правовий та організаційний аспекти, в: Nad Wіsłą і Dnіeprem. Polska і Ukraіna w przestrzenі еuropejskіej – przeszłość і teraźnіejszość, Warszawa-Toruń 2019.
• Срібняк М., Соціальна адаптація полонених українців у Німеччині після Першої світової війни, „Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки”, Острог 2020, вип. 31.
• Українське посольство в Відні, „Шлях: часопис для українців у Німеччині. Ілюстрований додаток”, Зальцведель 1919, 20 серпня, ч. 4.
• Krotofil M., Sribnyak I., Sribniak М., Activity of the UNR military and sanitary mission on prisoners’ of war affairs in Germany (1919), „Skhid”, Kиїв 2019, № 4(162).

Identifiers

DOI

10.56583/fs.23

Biblioteka Nauki

2117433