Theoretical and Methodological Foundations of the Memory Policy in the Global Context: History and Modernity

• Authors: T. Metelyova , V. Soloshenko

Title variants

UK

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПОЛІТИКИ ПАМ’ЯТІ У СВІТОВОМУ КОНТЕКСТІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

• Languages of publication: EN

Abstracts

EN

The article is an analytical review of the evolution of historical and collective memory issues and of the development of memory studies. The analysis of the scientific achievements in the field ofmemory studies has revealed the ineffably selective nature of collective memory, in which its work for restoration of the Past is carried out according to the laws and needs of the Modernity. Thus, thepoliticization of the Past is an integral part of its functioning in the Present. In the countries of young democracy the increase of the degree of politicization of the Past is also determined by the logic of the nation-building processes. It was revealed that sacred and mythological nature of the “heroic narrative” is serving as the identification basis for the community and the “reference point” is associated with it. That is why very often the moment when “everything began” causes the deployment of “wars of memory” around them. In the context of globalization the “war of memory” goes beyondnational borders and turns into a factor of interstate relations. It is found that in the modern world in the field of memory politics a global consensus has already been formed, and it is based on theprinciples of the universality of human rights, freedom and democracy. This causes a change in the earlier memory narratives, which were based on images of victories and triumphs, by the narratives ofhistorical trauma and sacrifice.

UK

Стаття є аналітичним оглядом еволюції проблематики історичної й колективної пам’яті та розвитку меморіальних досліджень. Аналіз наукових здобутків меморіальних досліджень виявив неусувно селективний характер колективної пам’яті, за якого її робота з відновлення минулого здійснюється за законами сучасного і відповідно до його потреб. Таким чином, політизація минулого залишається невід’ємним складником його функціонування в сучасному. У країнах молодої демократії підвищення ступеню політизації минулого зумовлено ще й логікою розгортання націєтворчих процесів. Виявлено, що сакрально-міфологічна природа «героїчного наративу», який слугує ідентифікаційною основою для спільноти, і пов’язаної з ним «точкивідліку», того моменту, коли «все почалося» зумовлює розгортання навколо них «війн пам’яті». В умовах глобалізації «війни пам’яті» виходять за національні межі й перетворюються начинник міждержавних відносин. Встановлено, що в сучасному світі в царині політики пам’яті уже сформовано глобальний консенсус, в основі якого – принципи універсальності прав людини,свободи і демократії. Останнє зумовлює зміну панівних раніше наративів пам’яті, заснованих на образах перемог і тріумфів, наративами історичної травми й жертовності.

Keywords

EN

memorial research, collective memory, memory policy, cultural trauma, identity; memorial research, collective memory, memory policy, cultural trauma, identity

UK

меморіальні дослідження, колективна пам’ять, політика пам’яті, культурна травма, ідентичність

• Publisher: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
• Journal: Проблеми всесвітньої історії
• Year: 2018
• Issue: 6
• Pages: 25-42

Dates

published

2018-10-30

Contributors

author

T. Metelyova

author

V. Soloshenko

References

• Renan E. Chto takoe natsiya? Doklad, prochitannyy v Sorbonne 11 marta 1882 g. [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: http://www.hrono.info/statii/2006/renan_naci.php
• Vassiyan Yu. Do golovnikh zasad natsionalizmu // Natsionalizm: Teorii' natsii' ta natsionalizmu vid Yogana Fikhte do Ernesta Gelnera: antologiya / Naukove tovaristvo im. V’yacheslava Lipins'kogo; per. Yu. Badz'o [ta in.]; uporyad. O. Protsenko, V. Lisoviy. – 2-e vid., pererob. i dop. – K.: Smoloskip, 2006. – S. 197-210.
• Zenkin S. Moris Khal'bvaks i sovremennye gumanitarnye nauki // Khal'bvaks M. Sotsial'nye ramki pamyati. – M.: Novoe izd-vo, 2007. – S. 7-28.
• Khal'bvaks M. Sotsial'nye ramki pamyati. – M.: Novoe izd-vo, 2007. – 348 s.
• Khal'bvaks M. Kollektivnaya i istoricheskaya pamyat' // Pamyat' o voyne 60 let spustya: Rossiya, Germaniya, Evropa: sbornik. 2-e, ispr. i rasshir. izd. – M.: Novoe lit. obozrenie, 2005. – 800 s.
• Halbwachs M. La memoire collective / Nouvelle edition revue et augmentee. – Paris: Albin Michel, 1997. – 304 r.
• Nora P., Ozuf M., Pyuimezh Zh. de, Vinok M. Frantsiya-Pamyat'. – SPb.: Izd-vo SPbGU, 1999. – 325 s.
• Riker P. Pamyat', istoriya, zabvenie. – M.: Izdatel'stvo gumanitarnoy literatury, 2004. – 728 s.
• Assman Ya. Kul'turnaya pamyat': Pis'mo i pamyat' o proshlom i politicheskaya identichnost' v vysokikh kul'turakh drevnosti / Per. s nem. M.M. Sokol'skoy. – M.: Yazyki slavyanskoy kul'tury, 2004. – 368 s.
• Assman A. Refreymiruya pamyat'. Mezhdu individual'nymi i kollektivnymi formami konstruirovaniya proshlogo // Gefter. [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: http://gefter.ru/archive/11839
• Boroznyak A.I. Iskuplenie. Nuzhen li Rossii germanskiy opyt preodoleniya totalitarnogo proshlogo? – M.: Nezavisimoe izd-vo PIK, 1999. – 288 s.
• Boroznyak A.I. Istoriki FRG o natsizme // Novaya i noveyshaya istoriya. – 1997. – № 1. – S. 62-74.
• Boroznyak A.I. Proshloe, kotoroe ne ukhodit. Ocherki istorii i istoriografii Germanii XX veka. – Ekaterinburg: Ural'sk. mezhregion. in-t obshchestv. nauk, 2004. – 329 s.
• Traba R. Pol'skie spory ob istorii v KhKhI veke // Pro et Contra. Zhurnal rossiyskoy vnutrenney i vneshney politiki. – 2009. – № 3-4 (46). – S. 43-65.
• Memory and Power in Post-war Europe: Studies in the Presence of the Past / Ed. J.-W. Muller. – Cambridge: Cambridge University Press, 2002. – 288 p.
• Vasil'ev A. Memory Studies: edinstvo paradigmy - mnogoobrazie ob"ektov (obzor angloyazychnykh knig po istorii pamyati) // Novoe literaturnoe obozrenie. – 2012. – Vyp. 117. – S. 461-480.
• Appel de Blois. [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: https://fr.wikipedia.org/wiki/ Appel_de_Blois.
• Paul Ricoeur. La mémoire, l’histoire, l’oubli. – P.: Seuil, L’ordre philosophique, 2000. – 676 p. / Retsenziya V. Fesenko // Dukh i litera. – 2000. – № 7-8. – S. 477-479.
• Linde Ch. Working the past: Narrative and Institutional Memory. – N.Y.: Oxford University Press, 2009. – 249 p.
• Metel'ova T.O. Reaktualizatsiya mifologichnogo mislennya yak skladnik modernizatsiynikh protsesiv // «Tretya khvilya» demokratizatsii' na terenakh Jevrazii': dosvid novitn'oi' istorii' ta vikliki suchasnosti. Zb. nauk. prats' / Za zag. red. d.filol.n., prof. Rudyakova P.M. // DU «Institut vsesvitn'oi' istorii' NAN Ukrai'ni». – K.: Vid-vo «Feniks», 2015. – S. 63-72.
• Metel'ova T.O. Svitoglyadno-antropologichna osnova kosmogonichnikh mifiv narodiv svitu // Mul'tiversum. – 2002. – Vip. 31. – S. 140-150.
• Eliade M. Aspekty mifa / per. s fr. V.P. Bol'shakova. – M.: Invest-PPP, 1996. – 209 s.
• Memory in a Global Age: Discourses, Practices and Trajectories / Eds. A. Assmann, S. Conrad. – Basingstoke; N.Y.: Palgrave Macmillan, 2010. – 252 p.
• Vasil'ev A. Memorializatsiya i zabvenie kak mekhanizmy proizvodstva kul'turnogo edinstva i raznoobraziya // Fundamental'nye problemy kul'turologi: Sb. st. po materialam kongressa / Otv. red. D.L. Spivak. – M.: Novyy khronograf: Eydos. – T.6: Kul'turnoe nasledie: Ot proshlogo k budushchemu. – 2009. – S. 56-57.
• Memory and Political Change / Eds. A. Assmann, L. Shortt. – Basingstoke; N.Y.: Palgrave Macmillan, 2012. – 223 p.
• Aleksander Dzh. Kul'turnaya travma i kollektivnaya identichnost' // Sotsiologicheskiy zhurnal. – 2012. – № 3. – S. 5-40.
• Rostovtsev E.A., Sosnitskiy D.A. Napravleniya issledovaniy istoricheskoy pamyati v Rossii // Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta, 2014. – Ser. 2. – Vyp 2. – S. 106-126.
• Natsional'na ta istorichna pam’yat': zbirnik naukovikh prats' / Gol. red. Soldatenko V.F.; zast. gol. red. Krivosheya V.V., Vjedjenjejev V.V.; vidp. sekr. Volyanyuk O.Ya. Ukrai'ns'kiy institut natsional'noi' pam’yati. – Vip. 6. – K.: «NVTs «Prioriteti», 2013. – 293 s.
• Kul'tura istorichnoi' pam’yati: jevropeys'kiy ta ukrai'ns'kiy dosvid / Yu. Shapoval, L. Nagorna, O. Boyko ta in.; za zagal'noyu redaktsijeyu Yu. Shapovala. – K.: IPIEND, 2013. – 600 s.