Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 9

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
EN
The article analyzes current interpretations of Heidegger’s thought in the Ukrainian philosophical tradition. The author tries to prove that interpretations of Heidegger’s thinking from positions of communicative practical philosophy, a philosophical hermeneutic and a postmodernism comprise essential shortcomings, and sometimes directly contradict Heidegger's intentions. The author of article offers own interpretation of Heidegger’s philosophy which he calls counter-interpretation. This counter-interpretation takes into account constant intentions of Heidegger’s philosophical searches in their dynamics and internal intensity.
UK
У вітчизняній філософській традиції існує кілька усталених образів Гайдеґерової філософії. Перед усім це сприйняття Гайдеґера в контексті кому нікативної філософії. Тут Гайдеґер постає як ключова постать «лінґвістично-герменевтично-прагматичного повороту», як мислитель, що робить значний внесок у подолання «методичного соліпсизму». Схожий образ Гайдеґерової філософії ми знаходимо у тих вітчизняних філософів, що репрезентують у нас традицію філософської герменевтики. Цей образ значною мірою сформований Ґадамером та його послідовниками. З позиції філософської герменевтики центральним параграфом «Буття і часу» є §32, а головними здобутками Гайдеґерової філософії слід уважати онтологізацію розуміння («проект феноменологічної герменевтики») і підкреслення прі оритетності дотеоретичного досвіду світу стосовно будь-якої теорії. Нарешті, філософію Гайдеґера сприймають як важливий елемент постметафізичного мислення. Таке тлумачення Гай деґерової думки може поєднувати таких різних авторів, як Юрґен Габермас (представник комунікативної філософії і проповідник Модерну як «незавершеного проекту») та Жак Дерида (культова фігура постмодерну). Гайдеґер і постмодерн — ось ще один контекст, в якому відбувається рецепція Гайдеґерової думки.
EN
The article analyzes current debates around the philosophy of Thomas Aquinas. Is it possible to say, that Aquinas’ thought is an instance of Christian Philosophy? In what sense it is possible to speak about urgency of philosophy of St. Thomas? How Thomas understands the relation between theology and philosophy? How Aquinas estimates natural reason? The article proposes the interpretation of Aquinas’ thought as a version of universalistic position, similar to analytic philosophy.
UK
Одного разу ввечері Джон Лок запросив Людвіґа Вітґенштайна до затишної ресторації, щоб порозмовляти про філософію в одному з можливих світів. Лок замовив пляшку бургундського і нетерпляче чекав на нову знаменитість. Нарешті Вітґенштайн прийшов (майже забіг до зали ресторації), поштиво привітався і, з незадоволенням скосивши око на пляшку вина, сів навпроти. Кілька секунд філософи уважно розглядали один одного.
EN
The author makes an attempt to represent new trends of ontological investigations in contemporary philosophy. In the author’s opinion one can distinguish three following trends: (1) traditional (metaphysical) ontology, (2) phenomenological and (3) analytical ontology. The author also analyzes the state of ontological investigations in Ukraine (text-books and theses published for the last 12 years, in particular).
UK
Почну з констатації двох очевидних фактів. Онтологія є однією з базових академічних дисциплін у сучасній філософській освіті. Проте для нашої гуманітарної традиції це досить нова дисципліна. Викладання онтології і метафізики на філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка було ініційоване професором Анатолієм Лоєм1995 року (коли він очолив кафедру філософії). Отже, традиція викладання онтології налічує лише 18 років (наскільки мені відомо, у Києво-Могилянській академії метафізику та онтологію почали викладати пізніше). За цей період в Україні не було здійснено жодного ориґінального дослідження з онтології. Не існує ні підручників, ні посібників із цієї дисципліни (про кілька перекладів з німецької та італійської я скажу нижче).
EN
The round table on the problems of today’s Ukrainian Classics has united various specialists: philosophers, philologists and translators of Ancient philosophical texts. The disputants expressed a wide range of assessments of past development and current state of Ukrainian studies of Ancient Philosophy – from moderate optimism to sad statement that such studies in Ukraine are, as yet, utterly absent. At the same time, the participants of the round table were unanimous that the most urgent need of current Ukrainian Classics is preparation and bilingual publication of commented translations, preferably within the framework of a unified all-Ukrainian project, with the purpose of gradual creation of Ukrainian “Library of Ancient Philosophy”, similar to Loeb Classical Library.
UK
Доба інформаційної революції та відчутної віртуалізації інтелектуального простору уявнюється у трансформаціях традиційних форм наукової роботи й комунікації. Уникаючи оцінок, маємо просто визнати це за реалії сьогодення. У роботі журналу це має за наслідок певну віртуалізацію редакційних «круглих столів». Цього разу за таким круглим столом зібралися українські фахівці — філософи, філологи, перекладачі, які залучені в роботу над античною інтелектуальною спадщиною. Утім, чи існує взагалі ця галузь в українській філософії (чи, ширше, українській гуманітаристиці)? Цікаво й характерно, що думки учасників круглого столу з цього приводу відчутно розбіглися. Разом із тим, по-різному оцінюючи минуле і теперішнє українських студій з історії античної філософії, практично всі учасники дискусії виявили одностайність у баченні того, які кроки задля більш якісного представлення античної філософії в Ук раїні є наразі першочерговими. Цей діловий і суто прагматичний настрій можна вважати одним із най оптимістичніших підсумків розмови, що відбулася.
EN
The round-table concerning the theme Religion and Rationality was held at the Institute of Philosophy on June 1, 2012. The discussion was opened with the salutatory address by Myroslav Popovych, Academician of NAS of Ukraine, director of the Institute of Philosophy. Ukrainian and German humanists (Klaus Müller, Thomas Bremer, Anatolii Yermolenko, Serhii Proleev, Kostiantyn Sigov, Viktor Kozlovskyі, Mykhailo Cherenkov, Andrii Vasylchenko, Andrii Baumeister), as well as the students of leading Ukrainian universities and the students of the Catholic faculty of the Münster University (Westfälische Wilhelms-Universität) took part in the discussion. We publish a collection of materials prepared on the basis of speeches of the discussion participants.
UK
Дивно, що уточнення вихідних понять аналітичної філософії на основі сучасної символічної логіки повертає нас до задумів Аристотеля, забутих чи відгороджених від сучасних кількома тисячоліттями. Ефект перевідкриття забутих істин добре знайомий в історії науки, але логіка Аристотеля з часів її виникнення ніколи не бувала в тіні новітніх успіхів наукового пізнання, вона належить і античності, і Середнім вікам, і найновітнішим часам.
XX
Від редакції: В інтелектуальному житті України сталася неабияка подія: філософи та інші представники української інтеліґенції стали учасниками та свідками нагородження перших лауреатів щойно заснованих всеукраїнських Премій з філософії 1. Сталося це в день проведення Філософських читань «Філософія і суспільство: минуле й сучасне», присвячених 90-річчю Марії Злотіної — однієї із засновниць Київської філософської школи (про лауреатів премій і відзначені праці ми повідомили в попередньому числі нашого часопису 2).
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.