Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 10

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1

The hermeneutic approach in philosophy

100%
Bogachov A.
Філософська Думка
|
2013
|
issue 5
41-51
EN
The paper is focused on some basic issues of philosophy. In the first part, the author proposes a comparison between metaphysical and hermeneutic paradigms. He shows that modern natural philosophy and science accept the metaphysical paradigm of representation. The false implications of this paradigm are universal subordination (hierarchy of being), fundamentalism and progress. On the contrary, the convincing implications of the hermeneutic paradigm of communication are coordination between the spheres of being, application of truth and the hermeneutic circle. In the second part, the author defines the principles of philosophical hermeneutics as the post-metaphysical ontology, and pays special attention to the concept of phenomenon.
UK
Курс «Філософська герменевтика» входить до маґістерської програми відділень «філософія» і «релігієзнавство» першого року навчання в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Його мета випливає з вимоги поглибленого освоєння дисциплін, з якими студенти філософського факультету ознайомилися під час виконання бакалаврської програми. Курс організовано як вивчення за першоджерелами сучасного теоретичного напряму — філософської герменевтики. Ідеї цього напряму застосовуються для актуалізації та дальшого осмислення змісту раніше освоєних дисциплін, передусім тих, що належать до спеціальності 09.00.01 (онтологія, гносеологія, феноменологія), а також до інших дисциплін, наприклад історії філософії. Оскільки програму та зміст курсу докладно відображено в навчальному посібнику «Філософська герменевтика», рекомендованому Міністерством освіти і науки України, і в монографії «Досвід і сенс, у цій статті спробую стисло повідомити, як деякі філософські питання постають у світлі філософської герменевтики й підготовляються до обговорення зі студентами.
2

How to answer the main question of the intelligentsia?

100%
Bogachov A.
Філософська Думка
|
2014
|
issue 2
77-89
EN
The author asserts that the question is what should be done to protect the freedom and moral dignity in circumstances of conflict with unlawful power? Answering this question, he defines following conditions of freedom and dignity: 1) material (negative and positive), 2) rational, 3) social. The author focuses on 1) interpretation of Kant’s categorical imperative as a principle of individual freedom as well as 2) application of the categorical imperative to solve the problem of conflict with unfair state institutions. The paper argues that the categorical imperative implies not only a personal-value aspect of freedom, but also a social-value one.
UK
Євген Бистрицький у своєму блозі на сайті «Українська правда» 3 лютого 2014 р. навів слова Ігоря Луценка про Євромайдан. До перемоги протестів тоді залишалося майже 3 тижні. Ось основний зміст розходжень з І. Луценком за Є. Бистрицьким:
3

The goods of civilization

100%
Bogachov A.
Філософська Думка
|
2014
|
issue 1
43-50
EN
The author contrasts the old (metaphysical) and modern differentiations of goods, defines the criteria of true goods. The metaphysical goods differentiation is egocentric; all goods are divided into elementary and artificial, material and spiritual. The modern differentiation also specifies the goods of civilization. These goods ensure life together without cruelty. They differ from material goods and spiritual goods. They are about truly human communication, which carries our intellectual (truth), moral (justice), expressive (art) continuation into other people’s lives. The more people adopted the goods of civilization (freedom, equality, human dignity), the more these goods are valid goods. The imperative of humanism: everyone should help to each person to adopt these goods. Civilization in the normative sense is integrity of culture and rational social system, ethical teleology and universal morality.
UK
Давні стоїки казали, а наш Сковорода повторював: складне не потрібне, потрібне не складне. Це критерій справжнього блага. Що він означає для нас? Чи достатньо, як раніше, поділити блага на елементарні та штучні, матеріальні та духовні? Можливо, сьогодні слід виокремлювати блага цивілізації? Чим є цивілізація в аспекті життєвих потреб?
4

THE POSSIBILITY OF TRANSLATION (Mozhlyvist' perekladu)

100%
Bogachov A.
Філософська Думка
|
2010
|
issue 3
5-21
EN
The article proposes the reconstruction of H.-G. Gadamer's views on the phenomenon of translation. Gadamer attempted to dialectically reconcile contradictory theses. On the one hand, translation is an extreme form of understanding. The more valuable and self-dependent text is, the more it 'loses' in its translation. On the other hand, every understanding is translation, since every understanding is the application of a language (preconception) to the subject of understanding. The author demonstrates that Gadamer underestimates the intersubjectivity of the phenomenon of translation. Translation is understanding-for-Other, the first historical form of reflexive understanding.
5

Cultural identity and memory

100%
Bogachov A.
Філософська Думка
|
2013
|
issue 6
22-29
EN
Тhe author of the paper distinguishes ontological types of identity. The range of these types begins with real identity of physical and living bodies, and ends with cultural identity. Cultural identity is a person’s belonging to collective unity of culture. The author emphasizes that the person reproduces the unity of culture in his actions, norms and aims. The paper raises the question of how cultural identity is related to cultural teleology of personal behavior in collective. Performative knowledge is the main condition of cultural identity. Cultural and historical places, i.e. “memory places”, can help collectives and persons to understand their own life world critically.
UK
У темі нашого круглого столу хотів би наголосити поняття, що здаються мені найтісніше по в’язаними, а тому можуть стати предметом окремого обговорення. «Місце пам’яті» прямо стосується поняття культури, властивої людям, об’єднаним у спільноту. Члени спільноти усвідомлюють свою культурну ідентичність як належність до спільноти. Поза сумнівом, для розуміння словосполучення «місце пам’яті» передусім слід визначити поняття культурної ідентичності. Адже чутливість до певних «місць пам’яті», специфічне ставлення до цієї предметності говорить про певну культурну ідентичність особи. Культурна ідентичність, очевидно, відрізняється від інших різновидів ідентичності. Тож має спершу йти мова про типи ідентичності, якщо хочемо висловлюватися про доволі неясний сенс «місця пам’яті». Тільки розглянувши поняттєвий ланцюг від матеріальної, просторової ідентичності через ідентичність свідомості й до культурної ідентичності, ми у змозі пояснити зв’язок деяких об’єктів з так званою колективною пам’яттю.
6

The philosophical basis of hermeneutics (To the history of definition of the hermeneutic experience)

100%
Bogachov A.
Філософська Думка
|
2011
|
issue 5
60-75
EN
The author of the paper attempts to reconstruct the philosophical basis of the ancient and medieval hermeneutics. He analyses the views of Plato, Aristotle, Augustine, early Christian and medieval exegetes on hermeneutics. The structural coincidence between “philosophical conversion” in antiquity and Christian conversion is shown in the paper. The author discusses several historical grounds to define hermeneutic experience in terms of “understanding as self-understanding”.
7

Terminology of epistemology

63%
Bogachov A., Kebuladze V.
Філософська Думка
|
2016
|
issue 4
125-127
UK
Цим матеріалом науково-теоретичного семінару «Термінологія епістемології», який відбувся у червні 2016 року в Ґете-Інституті в Києві, ми продовжуємо рубрику «Український переклад термінології німецької гуманітаристики».
8

Terminology of Martin Heidegger’s fundamental ontology

51%
Bogachov A., Burkovskyi I., Kebuladze V.
Філософська Думка
|
2016
|
issue 2
113-118
9

Philosophy of Mind? — Mind the Gap!

27%
Bogachov A., Vasylchenko A., Kebuladze V., Kochubei N., Laktionova A., Leonov A., Menzhulin V., Nesterova M., Sepetyi D., Komar O., Bilous T., Boldyriev O., Solodka O.
Філософська Думка
|
2016
|
issue 2
6-29
10

Переклад як (не)порозуміння. Термінологічна дискусія

27%
Bogachov A., Vakhtel A., Ivashchenko I., Kebuladze V., Komar O., Leonov A., Panych O., Verloka V., Sepetyi D., Fostyak T., Khoma O.
Філософська Думка
|
2015
|
issue 5
68-97
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.