Search results

1

Renascence of philosophical culture from the world of translation

100%

Yermolenko A.

Філософська Думка

|

2016

|

issue 5

78-93

XX

The article addresses issues of translating German philosophical texts into Ukrainian. This translation process is seen as an important factor of renewing and developing the Ukrainian philosophical language. In particular, the article focuses on translating the concepts of German philosophical anthropology, practical philosophy and sociology, including: “Aussenwelt” (external world), “Innenwelt” (internal world), “Merkwelt” (noticeable world), “Wirkwelt” (action world), “Umgebung” (surroundings), “Umwelt” (environment). The author is discussing these issues with Ukrainian philosopher and translator Mariia Kultaieva and provides his arguments for translating German concept of “Mitwelt” with a Ukrainian neologism “spilnosvit” (commonworld, world-with). This concept is linked to the practical philosophy of K.M. Mayer-Abich who considers human existence and the existence of nature as a common world, as existence with each other. The article also suggests Ukrainian versions of translating key concepts of German transcendental pragmatics, including “Letztbegründung” (ultimate foundation), “Geltungsanspruch” (claim for meaning), “Unhintergehbarkeit” (irreducibility) and others. These issues are addressed based upon the author’s conception of a “re-birth (and birth) of a philosophical culture from the world of translation”.

UK

На жаль, і досі перекладацька робота не завжди поціновується серед представників нашої філософської громадськості, які, цитуючи те чи те положення з перекладу, у посиланнях не завжди зазначають навіть прізвище перекладача (хоча це вимога до бібліографічного опису цитованої праці), вважаючи, мабуть, що переклад — це така собі трансформація слів з латини в кирилицю. Алгоритм оцінювання тут такий: вдалий переклад — це заслуга автора, невдалий — це вада перекладача. Часто-густо можна чути навіть: навіщо, мовляв, переклади, треба володіти мовами й читати тексти в ориґіналі, тим паче, що порівняно з тією кількістю літератури, яка виходить у світі, наші переклади — це крапля в морі.

2

Philosophy of Vasyl Lisovyi in the context of current philosophic studies

100%

Yermolenko A.

Філософська Думка

|

2016

|

issue 6

87-98

EN

The essay is devoted to Vasyl Lisovyi — an outstanding figure in the present Ukrainian culture and philosophy. Being an adherent of Kant’s science of mind and sensitive to paradigm changes V. Lisovyi has evolved from ”early” to “late” Wittgenstein and joined “rehabilitation of practical philosophy” as the discourse practice. His work over a manual Principles of Modern Philosophy was directed to representation of paradigm changes and main tendencies of the world philosophical thought. Being a prominent enlightener Lisovyi worked over the projects of new works by Dmytro Chyzhevskyi and anthologies Political Ideologies, a collection of Ukrainian translations of leading representatives of socio-political thought. As to the problems of national identities and universal values, Lisovyi was the adherent of a dialogue of persons, citizens, countries, peoples and cultures and criticized the applying of “Eurasian” measures to Ukrainian culture, defended a necessity to “inscribe” himself in the context of Mediterranean-European cultural tradition. His creative work and life are an example of thinking and action, value orientation of development of the present philosophic thought, formation of political culture and civil society as the political nation in Ukraine

3

Department of Social Philosophy: The history, achievements, prospects

100%

Yermolenko A.

Філософська Думка

|

2016

|

issue 6

27-29

UK

Відділ cоціальної філософії Інституту філософії було організовано 2 січня 1992 року (наказом № 1 від 02.01.1992 р.) замість відділу філософських проблем суспільно-історичних процесів. Цей відділ має три сектори: філософських проблем громадянського суспільства, філософії історії, а також філософії та соціології етносу і нації. Завідувачем

4

Discourse in the architectonics of language pragmatics

100%

Yermolenko A.

Філософська Думка

|

2016

|

issue 4

69-86

EN

The article deals with studying public discourse as an integrative factor and important element in the evolution of institutions of deliberative democracy (also known as “consultative democracy”, “discussion democracy”, “discourse democracy”) in today’s society. The author presents both wide interpretation of the concept of “discourse” as speech practices, and a more narrow understanding of the discourse as communication, in which problematic claims for meaning and relevance become subject of discussion. Discourse is analyzed as socially reflective form of clarification of problematic senses of society. It is argued in the article that only those political practices, norms and institutions are legitimate that have been based upon the discourse principle. Social content of the discourse reveals itself in the institutionalization of the public discourse, which becomes a regulative principle and social meta-institution of critical check of consensus, reached through arguments, in different fields of society. As a regulative idea, the discourse presupposes an equal participation of all people (including the next generations) in the process of justification of social, legal and moral norms. It also presupposes an unhindered (without coercion) agreement about the legitimacy of these norms. Therefore, the discourse principle is a moral principle. The author also discloses a contradictory nature of development of discoursive practices and public sphere in Ukraine. He shows that in this country communicative action aimed to achieve mutual understanding is often substituted with a strategic action aimed to attain particularistic goals that creates a non-transparent quasi-reality of false communication, hidden perlocutives and simulative democracy. At the same time, the article shows that in today’s Ukrainian society, especially after the Revolution of Dignity, despite distortions and deformations, genuine public sphere develops itself, and discoursive and argumentative practices find their ways in the social development.

UK

Однією з найпотужніших тенденцій останніх десятиріч, починаючи принаймні з 1970-х років, є герменевтично-лінгвістично-прагматично-семіо тичний поворот, коли мова й мовлення постають як «перша філософія». Цей поворот узагальнюється концептами діалогу, спілкування, дискурсу, перетворюючись на парадигму комунікації, що «знімає» онтологічну та ментальну парадигми. Зокрема, це стосується Франкфуртської трансцендентальних прагматик, норвезької прагматичної школи, транс цендентально-прагматичної філософії Італії, комунікативної філософії, семантичній теорії соціальних систем та ін.

5

Problems of translation of notions, derivatives of the word “Welt”, in ethics, practical philosophy and sociology

63%

Kebuladze V., Yermolenko A.

Філософська Думка

|

2016

|

issue 3

117-118

UK

Цього разу ми подаємо витяг з матеріалів семінару, присвяченого перекладу широковживаних у німецькій гуманітаристиці термінів, утворених від поняття «Welt» (світ), та пов’язаних із ним концептів. Семінар відбувся в рамках програми Goethe-Institut в Україні на VI Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» в липні 2016 року в Києві. Модератор семінару

6

Discourse of the Revolution of Dignity: соntent, structure, research methodology

27%

Yasna I., Bekeshkina I., Verstuk V., Zhabotynska S., Kebuladze V., Popovich M., Proleev S., Sigov O., Skurativskyi V., Trach N., Yermolenko A.

Філософська Думка

|

2016

|

issue 4

6-56

UK

«Філософська думка» вже зверталася до феномену дискурсивних практик Майдану в тематичному блоці №6 за 2014 рік («Ідеології Майдану»). Тоді у своєму виступі я зазначив проблему словника опису подій: «Я спробував уявити, як би наше обговорення сприйняли безпосередні учасники Майдану. Гадаю, деякі поняття, що вживалися, деякі міркування для них були б чимось чужим — тим, що затуляє подію, а не створює можливості її кращого розуміння. І це проблема не тієї чи тієї позиції, а радше змісту і категорій теоретичної мови, якою ми узвичаєно користуємося. Майдан потребує суттєвих новацій словника політичного і соціально-філософського дискурсів».

7

Справа мислення: пам’ять та відзнака

27%

Proleev S., Baumeister A., Khoma O., Yermolenko A., Malakhov V., Bily O., Symchych M., Popovich M., Viatkina N., Sigov K., Levchenko V., Tabakova H., Zorych O., Vyedrov O., Karpovets M., Tovaryans'ka O.

Філософська Думка

|

2011

|

issue 2

5-22

XX

Від редакції: В інтелектуальному житті України сталася неабияка подія: філософи та інші представники української інтеліґенції стали учасниками та свідками нагородження перших лауреатів щойно заснованих всеукраїнських Премій з філософії 1. Сталося це в день проведення Філософських читань «Філософія і суспільство: минуле й сучасне», присвячених 90-річчю Марії Злотіної — однієї із засновниць Київської філософської школи (про лауреатів премій і відзначені праці ми повідомили в попередньому числі нашого часопису 2).

8

Logic terminology: codification problem

27%

Kebuladze V., Kazachenko N., Konverskyi A., Laktionova A., Mayevskyi O., Navrotskyi V., Ostroushko O., Popovich M., Shramko Y., Shcherbyna O., Khomenko I., Yermolenko A.

Філософська Думка

|

2016

|

issue 3

6-33

UK

Я дуже радий вітати у стінах Інституту філософії представників нашої логічної спільноти і всіх колег, хто братиме участь у сьогоднішній дискусії. Тема, яку ми маємо намір обговорити, є вкрай важливою. Кожен, хто здійснював дослідження в галузі логіки або викладав логіку в університетській аудиторії, знає, наскільки актуальним є питання розробки логічної термінології. Тут виникає багато супутніх проблем. Це і потреби адекватного перекладу наукових текстів, і вимоги конструювання смислів, які будують по-різному в різних теоретичних контекстах. В своїй праці відомий філософ Наталія Сергіївна Автономова переконливо показує, що, власне кажучи, вся філософська проблематика — це є проблематика, по суті, перекладу. Мені дуже імпонує така позиція.

Refine search results

Renascence of philosophical culture from the world of translation

Philosophy of Vasyl Lisovyi in the context of current philosophic studies

Department of Social Philosophy: The history, achievements, prospects

Discourse in the architectonics of language pragmatics

Problems of translation of notions, derivatives of the word “Welt”, in ethics, practical philosophy and sociology

Discourse of the Revolution of Dignity: соntent, structure, research methodology

Справа мислення: пам’ять та відзнака

Logic terminology: codification problem