Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 5

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1

Heuristic potential of theological project by H.U. von Balthasar

100%
Chornomorets Y.
Філософська Думка
|
2012
|
issue 4
83-93
EN
The paper deals with heuristic potential of the theological system of Hans Urs von Balthasar due to the possibility of post-metaphysical interpretation of its theology. This interpretation is justified by Balthasar’s criticism of the theologian cosmological and anthropological reductions in Christianity and theology. As a result of this interpretation three disciplines of the theological system of Hans Urs von Balthasar are legitimized: theological aesthetics by the use of phenomenology, theodramatics by the use of hermeneutics, theology by the use of communicative pragmatics.
2

Perspectives of religious studies in the XXIst century

100%
Chornomorets Y.
Філософська Думка
|
2013
|
issue 3
39-55
XX
The author notes a sharp turn of religious studies to the new way of theoretical thinking. The union of phenomenology, hermeneutics and communicative pragmatics, in author’s opinion, allows theologians to answer the postmodernism accusations. The article argues that phenomenological way of theological thinking is fully consistent with the nature of religion as a communicative life-world (Lebenswelt).
UK
Релігієзнавство є комплексною наукою, яка вивчає феномен релігії, як він даний у житті суспільства й у свідомості окремих індивідів. Історично ця наука доволі молода, оскільки виникла із розвитком гуманітарних наук, на хвилі надій позитивізму науково описати і пояснити усі форми людської діяльності. В XIX столітті релігієзнавство було описовим і схожим на етнографію. Самі описи були позитивістськими за своєю методологією, а тому концентрувалися на кваліфікації явищ, без намагання осягнути їхню суть. Питання про сутність релігійних феноменів не порушували — у разі спроб пояснення переважали намагання віднайти корені релігійного феномену в позарелігійній дійсності життя соціуму. На початку XX століття відбувся методологічний поворот: під впливом теології Шляєрмахера, порівняльних досліджень містицизму, ранньої феноменології виникає особлива наукова методологія релігієзнавства, яка претендує на осягнення самої суті релігії — феноменологія релігії. Звичайно, ця методологія мала власні обмеження, і вийти за ці межі релігієзнавці намагалися за допомоги неопозитивістських за суттю проектів.
3

The Christian Platonism of Gregory Skovoroda

100%
Chornomorets Y.
Філософська Думка
|
2014
|
issue 5
88-97
EN
The paper presents a new interpretation of Skovoroda’s philosophy as a special kind of Christian Platonism. Christian Platonism of Skovoroda is the result of the meeting of “natural Platonism” of philosopher’s personal outlook with theoretical and methodological findings of Platonists and Neoplatonists from amongst of thinkers of Greek patristics (Origen, St. Maximus the Confessor). Main features are conditioned by his personal feeling of the ideal in reality and reflection over intuitive disposition to the ideal in the will.
UK
Інтерпретатори спадщини Григорія Сковороди у вітчизняній історіографії сьогодні акцентують увагу на мотивах барокового світогляду (Л. Ушкалов) іфілософії свободи (М. Попович). Проте багато мотивів, які зараховують до барокових або модерних особливостей світогляду, цілком пов’язані з більш традиційною схемою тлумачення творчості Сковороди як особливого різновиду християнського неоплатонізму. Нові можливості для такої інтерпретації дають зіставлення із філософською теологією Максима Сповідника, який розвивав теорію «світів» [Чорноморець, 2006], та інші засадові концепти, що їх ми зустрічаємо в текстах Сковороди. Про те, що Сковорода читав Максима Сповідника, знаходимо лише дві згадки. Але загалом Ориген та Максим Сповідник були найближчими до методу тлумачення Біблії Сковородою серед усіх християнських авторів. А герменевтика Біблії була самим способом не лише мислення, але й життя Григорія Савича.
4

Ancient Philosophy in Ukraine: current state and perspectives of Ukrainian Classics. “Filisofs’ka Dumka” Round Table

39%
Panych O., Baumeister A., Vestel Y., Zvonska L., Proleev S., Secundant S., Chornomorets Y.
Філософська Думка
|
2012
|
issue 1
5-26
EN
The round table on the problems of today’s Ukrainian Classics has united various specialists: philosophers, philologists and translators of Ancient philosophical texts. The disputants expressed a wide range of assessments of past development and current state of Ukrainian studies of Ancient Philosophy – from moderate optimism to sad statement that such studies in Ukraine are, as yet, utterly absent. At the same time, the participants of the round table were unanimous that the most urgent need of current Ukrainian Classics is preparation and bilingual publication of commented translations, preferably within the framework of a unified all-Ukrainian project, with the purpose of gradual creation of Ukrainian “Library of Ancient Philosophy”, similar to Loeb Classical Library.
UK
Доба інформаційної революції та відчутної віртуалізації інтелектуального простору уявнюється у трансформаціях традиційних форм наукової роботи й комунікації. Уникаючи оцінок, маємо просто визнати це за реалії сьогодення. У роботі журналу це має за наслідок певну віртуалізацію редакційних «круглих столів». Цього разу за таким круглим столом зібралися українські фахівці — філософи, філологи, перекладачі, які залучені в роботу над античною інтелектуальною спадщиною. Утім, чи існує взагалі ця галузь в українській філософії (чи, ширше, українській гуманітаристиці)? Цікаво й характерно, що думки учасників круглого столу з цього приводу відчутно розбіглися. Разом із тим, по-різному оцінюючи минуле і теперішнє українських студій з історії античної філософії, практично всі учасники дискусії виявили одностайність у баченні того, які кроки задля більш якісного представлення античної філософії в Ук раїні є наразі першочерговими. Цей діловий і суто прагматичний настрій можна вважати одним із най оптимістичніших підсумків розмови, що відбулася.
5

Ideologies of Maidan: Round-table meeting of “Filosofska dumka”

33%
Bystrytsky Y., Bondar A., Galushko K., Yermolenko A., Yermolenko V., Kebuladze V., Proleev S., Chornomorets Y.
Філософська Думка
|
2014
|
issue 6
5-28
EN
To comprehend the Maidan phenomenon the Editorial Board of “Filosofska dumka” has invited for discussion the participants of the Revolution of Dignity — philosophers, historians, journalists. Can this phenomenon be comprehended with the use of the steady social and ideological definitions, and does it require the change of the political vocabulary? Had the Maidan an ideology / ideologies and had it influence on popularity of certain ideologies? Maidan and political radicalism: the right-wing and left-wing participants in the Maidan — phantoms or real forces? The Maidan and the state — opposition or complementarity? How did the Maidan realize itself? Which were the principles of self-organization and activities of the Maidan? What was the religion role in the Maidan? Has the Maidan gone or does it continue? The participants of the round-table meeting tried to find answers to these questions.
UK
Чи можна осмислити феномен Майдану за допомоги усталених соціальних та ідеологічних визначень, а чи він вимагає зміни політичного словника? Чи мав Майдан ідеологію/ідеології і чи вплинув на популярність тих чи тих ідеологій? Майдан і політичний радикалізм: «праві» й «ліві» на Майдані — фантоми чи реальні сили? Майдан і держава — протистояння чи комплементарність? Як Майдан усвідомлював сам себе? Якими були засади самоорганізації та діяльності Майдану? Яку роль на Майдані відігравала релігія? Майдан минув чи продовжується?
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.