Results found: 2

Search results

Sort By:

Limit search:

Evaluative concepts in regulatory legal acts: The grounds for usage, rules of realization, implementation and interpretation

100%

Kosovych V.

Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

2016

vol. 7

111-123

Artykuł jest poświęcony wyjaśnieniu sposobów użycia zwrotów szacunkowych jako narzędzi do wykorzystania w praktyce prawnej na głównych etapach regulacji stosunków społecznych — podczas tworzenia prawa, jego stosowania i wykładni. W niniejszym artykule autor określił zwroty szacunkowe i podał ich definicję, wskazując na ich cechy główne. Nazwał funkcje zwrotów szacunkowych, które wskazują na celowość ich użycia w treści aktów normatywnych. Ponieważ wśród teoretyków i praktyków prawa występują spory dotyczące funkcjonowania w obiegu prawnym zwrotów szacunkowych w aktach normatywnych, w tekście określone zostały przesłanki ich wprowadzenia do projektowanego na Ukrainie ustawodawstwa. Wśród nich należy wyróżnić: konieczność stworzenia norm prawnych przeznaczonych do regulacji stosunków społecznych, których znaczenie społeczne zmienia się z upływem czasu, a także konkretyzacja norm ogólnych oraz dokonywanie wykładni uściślającej. W artykule został opisany niezbędny system wymogów techniczno-aksjologicznych i prawnych, które są gwarantem odpowiedniego zastosowania norm prawnych z wykorzystaniem zwrotów szacunkowych. Wyróżniony został szereg reguł dotyczący faz stosowania norm formalnie nieokreślonych oraz kluczowych przepisów, które powinny znaleźć swoje odzwierciedlenie w prawnym zastosowaniu aktów przyjętych przez użycie norm prawnych ze zwrotami szacunkowymi. Autor dokonał opisu przesłanek i gwarancji gnoseologiczno-aksjologicznych oraz prawnych zapobiegających błędom w stosowaniu szacunkowych norm prawnych. Wśród przesłanek i gwarancji prawnych wydzielone zostały normatywne i organizacyjne. Do normatywnych zaliczone zostały: usystematyzowana terminologia, ustalony katalog faktów, konkretyzacja norm prawnych itp.; do organizacyjnych — interpretacja wyroków sądów, glosy prawne dotyczące zwrotów szacunkowych, wyjaśnianie terminów prawnych przez doktrynę prawną. Autor określi też system reguł interpretacji norm prawnych ze zwrotami szacunkowymi, wśród których należy przede wszystkim wskazać na reguły mówiące o tym, że: interpretacja treści identycznych zwrotów szacunkowych w tym samym akcie normatywnym winna być w każdym przypadku jednolita; istotne społecznie czynniki składające się na zwrot szacunkowy powinny być interpretowane zgodnie z aktualną teorią i praktyką prawną (powinny być wyważone i mieć potwierdzenie w praktyce); prawna interpretacja zwrotu szacunkowego powinna być zbieżna z jego odbiorem społecznym i odzwierciedlać świadomość prawną społeczeństwa; do interpretacji treści zwrotów szacunkowych należy wykorzystywać terminologię formalnie określoną i zrozumiałą.

Стаття присвячена з’ясуванню особливостей використання оціночних понять як засобів юридичної техніки на основних стадіях правового регулювання суспільних відносин – правотворчості, правореалізації, правозастосуванні, правотлумаченні. Дано визначення оціночного поняття та названі його основні ознаки. Названо ті функції оціночних понять, які вказують на доцільність їх використання у текстах нормативно-правових актів. Оскільки серед науковців та практиків існує чимало застережень стосовно наявності у нормативно-правових актах оціночних понять, визначено підстави (передумови) їх введення у проектоване законодавство, зокрема: необхідність створення юридичних норм, призначених для регулювання суспільних відносин, соціальна значущість яких швидко змінюється з плином часу; практична складність або неможливість передбачити всі суттєві для справи факти, що можуть мати “задане” у законі значення, зокрема у випадку набуття певними явищами “узаконеної” соціальної значущості лише в сукупності з індивідуальними особливостями кожного конкретного відношення; необхідність створення приписів для впливу на такі відносини та факти, які мають ідентичну соціальну значимість, різні формальні, емпірично фіксовані ознаки у кожній конкретній ситуації і таке інше. Передбачено систему техніко-аксіологічних й юридичних вимог та правил, виконання яких слугує запорукою належної реалізації правових норм із оціночними поняттями. Виокремлено низку правил щодо стадій застосування формально невизначених норм. Виділено низку ключових положень, які мають знайти своє відображення у правозастосовних актах, прийнятих шляхом використання юридичних норм з оціночними поняттями. Описано гносеологічно-аксіологічні та юридичні передумови й гарантії запобігання помилкам при застосуванні оціночних юридичних норм. Серед юридичних виділено нормативні та організаційні. До нормативних віднесено: упорядкованість термінології, встановлення переліків і ознак фактів, конкретизацію юридичних норм тощо; до організаційних – тлумачення у постановах Вищих судів, коментування спеціалістами тексту закону, який містить оціночні поняття, роз’яснення термінів правозастосовними органами тощо. Визначено систему правил інтерпретації юридичних норм з оціночним поняттями, серед яких необхідно виділити насамперед такі, як: роз’яснення змісту тотожних оціночних понять у одному і тому ж нормативно правовому акті повинно бути однаковим; соціально-значимі складові, передбачені оціночним поняттям, повинні пропонуватись інтерпретатором відповідно до існуючих у юридичній теорії та практиці знань про них (бути опосередковані та підтверджені практикою правового регулювання); трактування оціночного терміну повинно бути співвідносним із його сприйняттям та баченням суспільством, відповідати правовій свідомості громадян; тлумачення змісту оціночних понять повинно здійснюватись шляхом використання формально визначених та зрозумілих термінів тощо.

Evaluative Concepts of the European Convention on Human Rights: Current Issues of Application as Exemplified by Article 6

63%

Kosovych V., Pashuk T.

Krytyka Prawa. Niezależne studia nad prawem

2022

vol. 14

issue 1

43-57

The article is devoted to the study of the correct application of the evaluative concepts contained in the norms of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. Attention is drawn to certain difficulties in the application of the evaluative norms in the Convention: despite their objective necessity and usefulness, they create a room for the law enforcement entity’s own discretion up to subjectivism in resolving specific cases; they serve as an objective obstacle to the unification of the case law of the ECtHR and this creates preconditions for unequal implementation of ECtHR judgments in the national legal order; they cause the risk of errors in the application of the provisions of the Convention by the competent authorities of the Contracting States. It is established that the application of legal norms containing evaluative concepts is challenging not only owing to the specific properties of the evaluative concepts themselves, but also due to the peculiarities of adjudication by the ECtHR when applying the evaluative norms. The relevant case law of the ECtHR as well as examples of national legislation are analysed in support of these theoretical conclusions. Since the lack of uniform application of the evaluative norms of the Convention causes divergent use of the ECtHR’s judgments in the domestic judicial system, it is advised to follow a number of rules for reasoning of decisions by the domestic court. These rules will serve as a certain guarantee against ambiguous implementation of ECtHR judgments at the national level.

Refine search results

1 Krytyka Prawa. Niezależne studia nad prawem

1 Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

2 Kosovych V.

1 Pashuk T.

1 2022

1 2016

Search results

Evaluative concepts in regulatory legal acts: The grounds for usage, rules of realization, implementation and interpretation

Evaluative Concepts of the European Convention on Human Rights: Current Issues of Application as Exemplified by Article 6