Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 10

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1

Młodość wobec starości: szacunek czy deprecjacja? „Namir!” Lubka Deresza

100%
Nowacki A.
Slavica Wratislaviensia
|
2016
|
vol. 163
401-414
EN
This article deals the problem of old age in the novel Namir! by Ukrainian writer Lubko Deresh. To accomplish this research task, at the beginning of the presentation problem of how the elderly was presented in culture and literature over the centuries was analyzed, and then was analyzed the novel itself. Studies have shown that in his book the author raised the question of a confrontation of youth with an old age. Our analyzes of Namir! by Deresh turned out that it repeats the patterns of mass culture, showing atendency to devaluation the elderly. During the study revealed, however, achange in approach to the problems of old age, which is visible attitude of respect for the elderly linked to equality in the face of inevitable death.
UK
Метою цієї статті є спроба показати проблему старості в романі українського пись­менника Любка Дереша Намір! Щоб успішно висвітлити так окреслене завдання, на по­чатку було звернено особливу вагу на те, як питання старості представлялося культурою та літературою протягом століть, і тільки тоді було звернено увагу на саму повість. Дослі­дження показали, що в своїй книзі автор використав питання конфронтації молодого віку із старістю. Під час аналізу нами було встановлено, що Намір! повторює схеми масової куль­тури та показує виразну схильність автора до девальвації літніх людей. Наше дослідження показало, однак, певну зміну в підході до проблеми старості, а саме, що зміна зневаги на ставлення з повагою до літніх людей пов’язана із рівністю всіх людей перед обличчям не­минучої смерті.
2

„Błękitny sen o rewolucji”. Poetyka oniryczna w prozie Mykoły Chwylowego

100%
Nowacki A.
Slavica Wratislaviensia
|
2012
|
vol. 155
211-220
EN
The literary legacy of Mykola Khvylovyi, one of the most outstanding Ukrainian writers of the 20th century, is rated among the canon of Ukrainian literature. The writer introduced into this literature extremely new and interesting, for his times, stylistic elements. He drew from his contemporary European literature and broadened the range of themes in his native literature which his prose. The world of his novels is often deprived of rationality, reality questioning the principles of logics, in which the boundaries between real and imaginary blur, and protagonists are frequhad not been exploited in Ukraine much before. One of these elements is oneiric poetics present in ently suspended between wakefulness and dream, they have visions or experience hallucinations. The motif of “a blue bream” about revolution comes to the front — an elusive dream about better future and a motif of Don Quixote — a knight-errant dreaming about the mission of saving the world.
3

Problematyka zmysłów i zmysłowości w prozie Mykoły Chwylowego

100%
Nowacki A.
Slavica Wratislaviensia
|
2015
|
vol. 161
157 - 165
EN
The subject of this article is the analysis of the prose of one of the most outstanding Ukrainian writers of the 1920s, Mykola Khvylovy, paying special attention to the issues of senses and sensuality. The analyses carried out have shown that the writer often reaches for olfactory trails as well as motifs connected with the senses of sight and touch. In the course of research it was revealed that in some of his works the trails of senses, and especially the sense of smell, were used to create a subtle portrayal of female corporality.
4
Content available remote

W poszukiwaniu miejsca Ukrainy na kulturalnej mapie Europy. Ukraińskie dyskusje literackie lat 20. XX wieku

100%
Nowacki A.
Studia Europaea Gnesnensia
|
2010
|
issue 1-2
83-93
PL
According to a contemporary Pole, Ukraine is a country which, having broken out of the clutches of communism, makes its way towards Europe, the place it has always belonged to. The proof of that are the Ukrainians’ European aspirations-to become a member of the EU or NATO, as well as the events of the Orange Revolution, which proved that Ukrainians are mature enough to break free from Russia for the sake of democratization of the country, following the example of Western European countries. However, Ukrainians themselves are no longer so unanimous. A careful look at the country of our neighbours makes it evident that both in the sphere of politics as well as culture the Ukrainian nation is strongly divided. This was demonstrated by the Orange Revolution, which made the West realise that in Ukraine a fight is taking place, where the choice of an eastern or western variant is at stake. Ukrainians are also divided as far as their identity is concerned, both cultural and national, for whose roots they are still searching, both in Russia and Western Europe. We may say that as far as the matter of their place on earth is concerned, Ukrainians are almost in exactly the same place as they were eighty years ago.
5
Publication available in full text mode
Content available

TREŚĆ VERSUS FORMA. Z ROZWAŻAŃ NAD NATURĄ TEKSTU LITERACKIEGO W ŚWIETLE UKRAIŃSKICH MANIFESTÓW LITERACKICH LAT 20. XX WIEKU

100%
Nowacki A.
Studia Ukrainica Posnaniensia
|
2020
|
vol. 8
|
issue 2
119-130
UK
Метою статті є рефлексія над цікавим питанням, яке виникло на зламі ХІХ та ХХ століть в ураїнській літературі, а саме - первинності змісту над формою чи форми над змістом. Автор статті підкреслює, що згадане питання було предметом роздумів та суперечок наприкінці ХІХ століття, коли модерністична література, шукаючи нових способів художнього вираження, надала перевагу формі літературного твору над його змістом. Модерністи почували себе звільненими від обов’язку “моралізувати та вчити” читача, стверджуючи, що обов’язок художника - постійно експериментувати з формою. Автор покликається на Миколу Вороного, Миколу Сріблянського, Якова Можейка, Дмитра Загула та середовища, пов’язані з журналами „Музаґет”, „Літературно-науковий вісник”, „Українська хата”, а також із групою „Молодамуза”. Дискусії зламу століть знову ожили у 1920-і рр. у новоствореній Українській Радянській Республіці. Прихильники соціалістичного реалізму стверджували, що зміст літературного твору важливіший, адже, на їхню думку, обов’язок письменника - “виховувати” суспільство. Спираючись на проведене дослідження, можна також констатувати, що були й письменники, які підкреслювали суттєве значення форми літературного твору. Серед них, між іншим, члени групи „Ґроно”. У статті проаналізовано ідеї, висловлені Валеріаном Поліщуком, який запро-понував концепцію літературного спіралізму (література як математика). Також згадується цікава теорія вірша, де на перший план письменник висував евфонію. Це була його авторська концепція нового ритму вірша, відомого як “хвиляда”.
EN
The purpose of this paper is to reflect on an extremely interesting issue, which was the attempt to explain the primacy of content over form or form over content in Ukrainian literature. The author emphasizes that this issue was the subject of considerations at the end of the 19th century, when modernist literature, looking for new ways of artistic expression, gave primacy to the form of a literary work over its content. Modernists felt freed from the duty of “moralizing” the reader, arguing that the writer’s duty is to constantly experiment with the form. The author refers to such figures as Mykola Voronyj, Mykola Sriblanski, Yakiv Mozhejko, Dmytro Zahul, and circles associated with the magazine “Muzahet”, “Literature Critical Almanac”, “Ukraїns’ka khata” and the literary group “Moloda Muza”. Discussions at the turn of the century came alive again in the 1920s in the newly formed Ukrainian Soviet Republic. Supporters of socialist realism argued that the content of the literary work is more important, because, in their opinion, the writer’s duty is to “educate” society. Based on the research conducted, it can also be stated that at the same time there were also writers whoemphasized the significant importance of the form of the literary work. Among them were members of the literary group called “Grono”. Later in the paper, the ideas advanced by Valeriian Polishchuk, who proposed the concept of the literature of the spiral (literature like mathematics ), are analysed. An interesting poem theory is also mentioned here, where euphony came to the fore. It was the author’s concept of a new rhythm of the poem, referred to as the “khvilyada”.
6
Publication available in full text mode
Content available

OBLICZA WSPÓŁCZESNEJ LITERATURY UKRAIŃSKIEJ. PRÓBA PODSUMOWANIA

100%
Nowacki A.
Studia Ukrainica Posnaniensia
|
2013
|
vol. 1
295-301
EN
The article focuses on the description of modern Ukrainian literature. Literary works published during recent years are the basis of the investigation. The results of the investigation prove the fact of the so-called recovery of literature after a long communist period.
UK
Стаття є спробою репрезентувати „портрет” сучасної української літератури. Матеріалом для проведення досліджень стали вибрані літературні твори, що побачили світ упродовж останніх двох десятиліть. Проведений аналіз дає змогу зробити висновки про те, що на відстані двадцяти років українська література успішно надолужує втрати, які завдали їй довгі роки комунізму.
7
Publication available in full text mode
Content available

AKTYWNY ROMANTYZM. ESTETYKA LITERACKA WAPLITE W ŚWIETLE DOKUMENTÓW PROGRAMOWYCH

100%
Nowacki A.
Studia Ukrainica Posnaniensia
|
2017
|
vol. 5
331-339
EN
WAPLITE is one of the literary groups, which took an active part in shaping the face of Ukrainian literature in the 1920s. On the one hand, their vision of literature was the literature correlating with the socialist model, on the other hand, the literature resonating with the most important trends in European literature. The main ideologue of the new aesthetics called “a romance of vitslism” was a co-founder of the group, Mykola Khvylovy, but Oleksa Slisarenko, Oles Dosvitnii, Yuri Yanovsky and Alexander Dovzhenko contributed much as well. This article is based on the analysis of the programming documents and literary works.
UK
ВАПЛІТЕ - це одне з літературних товариств, що взяло активну участь у формуванні нової української літератури 1920-их років. З одного боку, його бачення літератури мало узгоджуватися із соціалістичною моделлю, а з другого, - повинно було бути співзвучним до найважливіших надбань європейської літератури. Ідеологом нової художньої платформи - “романтики вітаїзму” - був Микола Хвильовий як один зі співзасновників організації. Утім, вагомий унесок у поширення згаданої ідеології зробили також Олекса Слісаренко, Олесь Досвітній, Юрій Яновський та Олександр Довженко. Основою цієї статті став аналіз програмних документів ВАПЛІТЕ та деяких літературних творів її членів.
PL
ВАПЛІТЕ - це одне з літературних товариств, що взяло активну участь у формуванні нової української літератури 1920-их років. З одного боку, його бачення літератури мало узгоджуватися із соціалістичною моделлю, а з другого, - повинно було бути співзвучним до найважливіших надбань європейської літератури. Ідеологом нової художньої платформи - “романтики вітаїзму” - був Микола Хвильовий як один зі співзасновників організації. Утім, вагомий унесок у поширення згаданої ідеології зробили також Олекса Слісаренко, Олесь Досвітній, Юрій Яновський та Олександр Довженко. Основою цієї статті став аналіз програмних документів ВАПЛІТЕ та деяких літературних творів її членів.
8
Publication available in full text mode
Content available

Stosunki polsko-ukraińskie w powieści Stulecie Jakuba Wołodymyra Łysa

100%
Nowacki A.
Roczniki Humanistyczne
|
2020
|
vol. 68
|
issue 7
129-143
EN
Volodymyr Lys is one of the most widely-read and recognisable contemporary Ukrainian writers, who has long established his position in the literary arena. He has written many novels, but he gained widespread popularity with the novel Jacob’s Century, which was reissued several times and even filmed for television. The author deals with many important topics within, such as issues of national identity, complicated Ukrainian history, memory, etc. However, the purpose of this article is to look at Volodymyr Lys’s work from the perspective of Polish-Ukrainian relations. The pages of the novel present a hundred years of the history of Ukraine in which its hero – Jacob Mekh – is also entangled. He tells the story of his life from the perspective of almost one hundred years, during which he was a citizen of Russia, Poland, Germany, the Soviet Union and, finally, a free Ukraine. The novel takes place in Polisie, which belonged to the Second Polish Republic before the war, and where the hero has many opportunities to interact with Poles. At first, these experiences are not very positive (meeting with the impoverished nobleman ‘master’, for example); however, when Jacob joins the Polish army, he manages to establish very good relations with his Polish commanders, and even marry a Polish noblewoman. An extremely moving moment in the novel is the attempt to deal with the tragic events in Volhynia in 1943. The author writes about these events with great sensitivity, avoiding a debate about who was guilty. He states that every death is a great tragedy and that both nations suffered a lot at that time. Contrary to numerous, often harmful stereotypes, as well as various assessments of past events made by historians and politicians from both Poland and Ukraine, Lys notes that not everything in the relations between these Poles and Ukrainians was bad, and that both were able to live side by side, creating a shared history. And although inequality, jealousy, protectionism and, sometimes, even a bit of contempt appeared in Polish-Ukrainian contacts, this Ukrainian writer argues that these two nations are more united than divided.
PL
Wołodymyr Łys to jeden z najpoczytniejszych i najbardziej rozpoznawalnych współczesnych pisarzy ukraińskich, który w zasadzie już od dawna ugruntował swoją pozycję na arenie literackiej. Napisał wiele powieści, prawdziwą jednak popularność przyniósł mu utwór Stulecie Jakuba, który doczekał się kilku wznowień, a nawet ekranizacji telewizyjnej. Autor porusza w nim wiele ważkich tematów, jak chociażby kwestie tożsamości narodowej, skomplikowanej historii ukraińskiej, pamięci itd., celem niniejszego artykułu jest jednak spojrzenie na wspomniane dzieło przez pryzmat stosunków i wątków polsko-ukraińskich. Na kartach analizowanej powieści przewija się sto lat historii Ukrainy, w którą uwikłany jest także jej bohater – Jakiw Mech. Historię swego życia opowiada z perspektywy przeżytych niemal stu lat, na których przestrzeni był obywatelem Rosji, Polski, Niemiec, Związku Sowieckiego i wreszcie wolnej Ukrainy. Akcja powieści rozgrywa się na terenie należącego przed wojną do II Rzeczypospolitej Polesia, gdzie bohater ma wiele okazji do wchodzenia w interakcje w Polakami. Na początku są to doświadczenia niezbyt pozytywne (spotkanie ze zubożałym szlachcicem-„panem”), kiedy jednak Jakub trafia do wojska polskiego, udaje mu się nawiązać bardzo dobre relacje z polskimi dowódcami, a nawet ożenić się z polską szlachcianką. Niezwykle poruszającym momentem analizowanego utworu jest próba odniesienia się do tragicznych wydarzeń wołyńskich z 1943 r. Autor pisze o tych wydarzeniach z wielkim wyczuciem, nie wdając się w dywagacje o szukaniu winnych. Stwierdza, że każda śmierć jest wielką tragedią, a oba narody wiele podówczas wycierpiały. Wbrew licznym, nierzadko krzywdzącym stereotypom, a także różnym ocenom minionych wydarzeń, dokonywanym przez historyków oraz polityków z Polski i Ukrainy, Łys zauważa, że nie wszystko w relacjach między tymi Polakami i Ukraińcami było złe, że jedni i drudzy potrafili żyć obok siebie, tworząc wspólną historię. I choć w kontaktach polsko-ukraińskich czasem pojawiała się nierówność, zazdrość, protekcjonalizm, a czasem nawet pewna doza pogardy, to – jak przekonuje ukraiński pisarz – więcej te dwa narody łączy, niż dzieli.
9

Polskie inspiracje w ukraińskim dyskursie literackim lat 20. XX wieku

100%
Nowacki A.
Roczniki Humanistyczne
|
2015
|
vol. 63
|
issue 7: Słowianoznawstwo
133-146
PL
Niniejszy artykuł poświęcono refleksji nad polsko-ukraińskimi powiązaniami literackimi w latach dwudziestych XX w. W świetle przeprowadzonych badań można zauważyć wyraźny wpływ literatury polskiej na ukraińską, który nasilał się na przełomie XIX i XX w. Najczęściej Polska występowała w roli pośrednika w transferze najnowszych, modernistycznych tendencji kultury zachodniej, jednakże często stawiano ją za wzór udanego rozwoju kulturalnego. Powyższa praca pokazuje także, że recepcja literatury polskiej miała miejsce również na Ukrainie radzieckiej, a najbardziej zauważalna była w piśmiennictwie „neoklasyków” Kijowskich.
RU
Данная статья посвящена изучению польско-украинских литературных связей в 20-е годы ХХ века. В контексте проведенных исследований можно обнаружить заметное влияние польской литературы на украинскую, которое усилилось на рубеже ХIХ и ХХ веков. Как показывают анализы, чаще всего Польша выступала посредником в передаче новейших, модернистских направлений культуры Запада, кроме того, очень часто именно Польша ставилась в пример успешного культурного развития. Целью статьи является также показать, что рецепция польской литературы проходила также на землях Советской Украины и проявилась в творчестве киевских «неоклассиков».
EN
This article is devoted to the reflection on the Polish-Ukrainian literary connections in the 1920s. In the light of the research results there can be observed a noticeable impact of Polish literature on Ukrainian literature and Ukrainian literary circles, which intensified at the turn of the nineteenth century. Most frequently Polish influence manifested in mediation in the transfer of the latest modernist tendencies of Western culture. However, Poland was often presented as a successful model of cultural development. This work also shows that the reception of Polish literature was present in the Soviet Ukraine as well, and it was most noticeable in the literature of Kievian Neoclassicists.
10

Aspekty cielesności w prozie Lubka Deresza

63%
Nowacki A., ASPECTS IN LUBKO DERESH’S PROSE C.
Slavica Wratislaviensia
|
2011
|
vol. 153
663-670
EN
The subject of the article are the deliberations on the prose of one of contemporary Ukrainian writers — Lubko Deresh. It turns out that the young author has become part of the current of the European prose at the turn of the centuries, deciding to defy many conventions persisting in Ukrainian literature to date. The aim of the author was, as it seems, to shock the reader by using the subjects from the scope of man’s corporeality, absent or rarely appearing in Ukrainian literature. It turns out that Lubko Deresh can, in an extremely interesting way, present a human body in all its natural beauty. Apart from delicate eroticism, the author also focuses on the surroundings of love scenes, imbuing them with colours or creating an appropriate mood. His ideal of the feminine body is a young slim woman with long hair, small breasts and white complexion without a tan. One can see the echoes of adolescent desires of a teenager — after all the author was this age at the time of his literary debut. However, the reading of the following books shows that presenting man’s corporeality Lubko Deresh gives in to pressure of times and follows the most catchy themes in contemporary culture, that is sex and vulgarity, sometimes there also appears cold biologism and obscenities.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.