Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 8

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

Konstytucyjność zmian ustawowych w funkcjonowaniu otwartych funduszy emerytalnych

100%
Szydło M.
Forum Prawnicze
|
2015
|
issue 5 (31)
30-52
EN
On 6th December 2013 Parliament passed an Act on amending other Acts with regard to determination of the rules pertaining to disbursement of pensions from the resources of open pension funds. This Act, which, its proponents intended, was to better protect the income of future pensioners after they cease to be professionally active, and to simultaneously make the Polish pension system more secure for the stability of public funds, has introduced fundamental changes in the functioning of open pension funds. The Polish Constitutional Tribunal faced a difficult task in assessing the Act’s compatibility with the Polish Constitution as it was anticipated that any judgment would be met with strong approval on one side and vehement opposition on the other. It is the opinion of the author of this article that the Tribunal went the correct path by declaring an overwhelming majority of the provisions of the Act at issue to be compatible with the Constitution.
2
Publication available in full text mode
Content available

Taxation of Retail Sales in Poland Vis-à-Vis EU Provisions on State Aid

100%
Szydło M.
Forum Prawnicze
|
2018
|
issue 4 (48)
58–72
3

Stosowanie dyrektywy Gazowej Unii Europejskiej do podmorskich części gazociągów importowych z państw trzecich – uwagi z punktu widzenia prawa międzynarodowego i Unijnego

100%
Szydło M.
Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze
|
2019
|
vol. 10
189-207
EN
Energy security of Poland and Ukraine requires that gas pipelines importing natural gas to European Union from third countries, including maritime parts of those pipelines, are subject to EU Third Energy Package, including the EU Gas Directive. The latter body of law aims to ensure precompetitive market environment (with third party access to pipelines and ownership unbundling) which is strongly favourable to market investments, consumer welfare and security of gas supplies. General international law and EU primary law, as they now stand, make it possible to extend the territorial jurisdiction of EU and, consequently, territorial scope of application of EU law, to some maritime areas belonging to EU Member States, i.e. territorial seas, exclusive economic zones and continental shelves. Thus, international law and primary EU law authorize the actions of EU institutions and EU Member States aiming at extension of EU Third Energy Package to maritime parts of import gas pipelines. It is to be regretted that recently adopted EU Directive 2019/692, amending EU Gas Directive, does not make use of those broader legal entitlements. In view of its specific provisions, EU Directive 2019/692 does not change current de facto derogation from EU Third Energy Package which import gas pipelines still enjoy.
UR
Для забезпечення ефективності енергетичної безпеки Польщі та України у сфері постачання газу справою стратегічного значення є правовий режим, який застосовують до газопроводів (тих, що вже існують, і тих, що в процесі будівництва, за допомогою котрих природний газ транспортується або буде транспортуватися до Європейського Союзу із третіх країн), у власності яких одночасно перебувають свої морські відрізки газопроводів (наприклад Nord Stream 1, Nord Stream 2, Turkish Stream, EastMed, Green Stream, Medgaz). Газ із третіх країн, який імпортують, або планують імпортувати газопроводами такого типу до ЄС також постачають або постачатимуть у якійсь частині і до України в межах реекспорту, який забезпечують деякі країни-члени ЄС, наприклад, Німеччина і Польща. З погляду безпеки постачання природного газу до ЄС та до України, а також з погляду розвитку конкурентності ринку газу в Європі, є справою вельми принциповою, щоб до морських частин цих газопроводів в якнайбільшому обсязі застосовували норми енергетичної директиви Європейського Союзу, тобто директива 2009/73. Адже ця директива містить багато правових вирішень, які мають змусити крани-члени ЄС та енергетичні компанії до такого алгоритму дій, котрі сприятимуть конкурентності на внутрішньому ринку ЄС буде ефективнішим з погляду безпеки постачання газу та більшої енергетичної інтеграції країн-членів (наприклад, правило доступу третіх сторін до мережі, unbundling, регулювання тарифів у питанні під’єднання і доступу до мережі та тарифів для промисловості). Загальне міжнародне право, в тому числі Конвенція з морського права, а також загальні принципи права ЄС, що випливають із Договорів та мають вияв у рішеннях Суду ЄС (TSUE), дозволяють, щоб закони енергетичного права ЄС, у тому числі директиви 2007/73, були застосовані в повному обсязі до морських відрізків газопроводів для транспортування імпортного газу з третіх країн до ЄС. Якщо конкретніше, це стосується морських відрізків газопроводів, розташованих у межах територіальних вод, виключної економічної зони та континентального шельфу країн-членів ЄС. На ці морські сфери поширюється – у визначеному порядку – юрисдикція країн-членів ЄС, та відповідно юрисдикція ЄС, і становлять вони територію ЄС в розумінні ст. 52 TUE і ст. 355 TFUE. На жаль, ці загальні принципи міжнародного права і права ЄС не знайшли свого безпосереднього віддзеркалення в нормах Газової директиви 2009/73 та в директиві із недавно внесеними змінами 2019/692. Директива 2009/73, в отриманому новому звучанні директиви 2019/692, дуже незначною мірою дозволяє на її застосування до морських відрізків газопроводів, що імпортують газ із третіх країн, що перебувають під юрисдикцією країн ЄС. Не варто також сподіватися, щоб практика використання директиви 2009/73 була такою, що цей акт справді застосовуватимуть у межах окреслених тут морських сфер країн-членів. Ймовірне застосування в цьому контексті директиви 2009/73 насправді було б певним регулятивним викликом і вимагало б окресленого регулятивного зусилля. Проте, безперечно, це посприяло б конкурентності, безпеці постачання газу та економічній інтеграції в ЄС. Залишається тільки шкодувати, що з цього погляду енергетична солідарність у ЄС не здатна переважити індивідуальні інтереси деяких країн-членів у збереженні statusquo, тобто в дотриманні в цій справі своєрідного законодавчого вакууму.
4
Content available remote

Opodatkowanie sprzedaży detalicznej w Polsce a unijne przepisy o pomocy państwa

100%
Szydło M.
Forum Prawnicze
|
2017
|
issue 1 (39)
3–20
EN
The current allegations of the European Commission that Polish retail tax is a selective measure constituting state aid within the meaning of Article 107(1) of TFEU are entirely groundless. Such Commission’s claims infringe upon the tax autonomy (sovereignty) of Poland as an EU Member State in the field of shaping the basic parameters of taxes. It is recommended that European Commission should abstain in the future from encroaching upon the regulatory freedom of Member States in taxing specific kinds of activities and pursuing, in that way, legitimate fiscal and redistributive goals at national level.
5

Wpływ współpracy międzyinstytucjonalnej przy tworzeniu prawa na jego jakość

100%
Szydło M.
Przegląd Legislacyjny
|
2020
|
issue PL 3 (113)
9-22
EN
The present article analyses the issue of inter-institutional cooperation in the process of the enactment of the law and its impact on quality of the law. In this context the article touches upon the following more specific questions: the very notion of inter-institutional cooperation; the concept of the law for the purposes of the article; factors affecting the inter-institutional cooperation during the process of the law enactment; the object of inter-institutional cooperation in the process of the enactment of the law; as well as the essence of the quality of the law which is the ultimate goal of inter-institutional cooperation in the process of the enactment of the law.
6
Publication available in full text mode
Content available

Cywilnoprawna sankcja dotykająca umowę zawartą z pominięciem ustawy Prawo zamówień publicznych w świetle prawa unijnego

100%
Szydło M.
Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wrocławiu
|
2018
|
issue 540
229-245
PL
Niniejszy artykuł ma na celu wykazanie, że ewentualne przyjęcie przez orzecznictwo polskich sądów lub Krajowej Izby Odwoławczej albo przez praktykę stosowania Pzp, że umowa będąca zamówieniem publicznym zawarta z całkowitym pominięciem przepisów Pzp dotknięta jest cywilnoprawną sankcją bezwzględnej nieważności, nie byłoby niezgodne z prawem Unii Europejskiej. Przeciwnie, mieściłoby się to w zakresie swobody organów państwa członkowskiego (w tym wypadku Polski) w odniesieniu do implementowania (wdrażania) w prawie krajowym odnośnych przepisów unijnych dyrektyw normujących sankcje umów zawartych z naruszeniem unijnych dyrektyw o zamówieniach publicznych.
EN
This article is targeted at indicating that potential approval by Polish courts or the National Chamber of Appeal or through the applied practice of Public Procurement Law of the fact that a given contract, constituting public order, concluded with entire omission of the provisions of Public Procurement Law is burdened with civil law sanction of absolute invalidity would not comply with the European Union law. On the contrary, it would fit in the scope of freedom of member state bodies (here: Poland) with regards to implementing into the national law of relevant EU Directive provisions; normalizing sanctions of contracts concluded in breach of EU directives on public procurement.
7
Publication available in full text mode
Content available

Najnowsze tendencje w europejskim i polskim prawie telekomunikacyjnym: wyzwanie dla nauki i praktyki

63%
Szydło M., Szydło W.
Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wrocławiu
|
2017
|
issue 495
146-157
PL
Sektor telekomunikacyjny, jako mocno innowacyjny, podlega nieustannym zmianom legislacyjnym i regulacyjnym, dostosowującym przepisy prawa telekomunikacyjnego oraz praktykę ich stosowania do stale rozwijającego się środowiska technologicznego. W artykule wskazano zmiany, jakim ostatnio poddany został sektor telekomunikacyjny w prawie europejskim, oraz omówiono zakres obecnie trwających prac nowelizujących aktualny unijny pakiet regulacyjny dla telekomunikacji. Omówiono również niedociągnięcia polskiego sektora telekomunikacyjnego charakteryzującego się relatywnie niskim poziomem wdrażania unijnego pakietu regulacyjnego dla telekomunikacji. Autorzy artykułu, na tle omawiania nowelizacji ustawy z dnia 7 maja 2010 r. o wspieraniu rozwoju usług i sieci telekomunikacyjnych, wskazują na konieczność intensywnego nadrabiania zapóźnienia technologicznego, zapóźnienia w upowszechnianiu nowych technologii oraz zintensyfikowania implementacji unijnego pakietu regulacyjnego dla telekomunikacji.
8
Publication available in full text mode
Content available

Bezwzględna nieważność umów zawartych bez stosowania ustawy Prawo zamówień publicznych

63%
Szydło M., Szydło W.
Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wrocławiu
|
2018
|
issue 540
246-266
PL
Ustawa Prawo zamówień publicznych przewiduje cywilnoprawną sankcję unieważnialności (nieważności względnej) umowy w sprawie zamówienia publicznego zawartej w sytuacji, gdy zamawiający dopuścił się któregoś z naruszeń przepisów Pzp. W przepisach Pzp nie przewidziano natomiast expressis verbis zastosowania sankcji unieważnialności umowy w sprawie zamówienia publicznego, która została zawarta bez stosowania ustawy Pzp, a więc z całkowitym pominięciem przepisów Pzp, w sytuacji gdy istniał obowiązek zawarcia tej umowy przy stosowaniu Pzp. W artykule wykazuje się, że w obecnym stanie prawnym sankcja bezwzględnej nieważności musi być aplikowana do umowy, która jest zamówieniem publicznym i podlega ustawie Pzp, ale która została zawarta bez stosowania Pzp, tj. z całkowitym pominięciem przepisów Pzp.
EN
Act on Public Procurement provides for civil law sanction of voidability (absolute invalidity) of contracts on public procurement, concluded in situations whereby the ordering party committed a breach of provisions of Public Procurement Law. The provisions of Public Procurement Law do not provide for expressis verbis of applying sanctions of voidability of contracts on public procurement which were concluded without applying the Act on Public Procurement, thus with a complete omission of the provisions of Public Procurement Law in a situation when an obligation of concluding such a contract was in place whilst applying Public Procurement Law. The article presents that at present, the sanction of absolute invalidity has to be applied in case of contracts which are public orders and which fall within the scope of the Act on Public Procurement, but which have been concluded without applying Public Procurement Law, that is with entire omission of the provisions of this Law.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.