Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 6

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1

Singularity and experience. Meditations towards Hegel’s theory of subjectivity

100%
Ivashchenko I.
Філософська Думка
|
2011
|
issue 5
6-23
EN
When we try to describe self-knowledge through the object-knowledge as the universal model of knowledge, we are immediately entrapped in the paradox that is presented as the reflexive theory of consciousness by Dieter Henrich. The matter is that consciousness is described at the same time as knowledge and the object of knowledge. In order to find the solution of this paradox Hegel’s theory of subjectivity was scrutinized.
2

Beyond the mirror. Towards the question on the conditions of non-reflexive theory of selfconsciousness

100%
Ivashchenko I.
Філософська Думка
|
2012
|
issue 2
6-29
EN
The subject of the following paper is to consider what is that we know in cases where we know about ourselves. When we are trying to describe ourselves as the result of self-reflection, we must at the same time acknowledge that the self-consciousness should be reached in the second level acts or that the way of access to the self-knowledge runs through the inner sense (inward-glance). The direct consequence of such assumption is the reification of the self-knowledge. In addition to this consequence we cannot explain, on the one hand, meaningful usage of the first-person perspective, and on the other hand, the link between object knowledge and the second level self-knowledge. The following paper argues that with the self-reflection we cannot describe self-consciousness.
3

Agony of subjectivity? Several meditations towards Arthur Schnitzler’s short story “I”

100%
Ivashchenko I.
Філософська Думка
|
2011
|
issue 1
113-121
EN
The article proposes the analysis of a short story “I” by the Austrian writer Arthur Schnitzler. This short story exemplifies the main contradictions of the transcendental theory of subjectivity — first of all the consequences of an attempt to explain the self-consciousness as the object-knowledge. In order to prove this assertion Hegel’s theory of subjectivity was scrutinized which he had concentrated expounded in the “Introduction to the Phenomenology of mind”.
4

TOWARDS THE QUESTION ON THE CONDITIONS OF POSSIBILITY OF THE TRANSLATION OF A PHILOSOPHICAL TEXT (BY EXAMPLE OF INTRODUCTION TO THE PHENOMENOLOGY OF MIND BY G. W. F. HEGEL) (Do pytannya pro umovy mozhlyvosti perekladu filosofskoho tekstu: (na pryklad

100%
Ivashchenko I.
Філософська Думка
|
2010
|
issue 3
111-123
EN
The article is intended to clarify the conditions of possibility of the translation of a philosophical text by example of 'Introduction' to the 'Phenomenology of mind'. The conclusions can be expressed like that: (1) an appropriateness of the translation of certain philosophical notions must be justified in consideration of the whole of a text; (2) an unsuccessful translation implies the context that differs from the original one, in such a way restricting the reception of the original text to the translator's thought which as a rule can be justified in no way in the Ukrainian reality.
5

Нерефлексійні теорії самосвідомості: новий початок старої історії?

100%
Ivashchenko I.
Філософська Думка
|
2012
|
issue 2
115-118
UK
Здається, що філософія, головну тему якої становлять суб’єктивність та самосвідомість, уже далека від актуальності та «духу часу». Хтось може закинути, що, мовляв, після фундаментальної онтології Гайдеґера та мовного повороту в англо-американській філософії звертання до «класичної» для європейського мислення теми самосвідомості виглядає як моветон та нерозуміння сучасної постановки питання. Хтось може послатися на сучасні розробки у царинах дослідження мозку та нейрології, які начебто обмежують філософські спекуляції на тему самосвідомості. Втім, дехто може відшукати на фізичній мапі Європи місто Гайдельберґ, в якому у 70—80-х роках минулого століття розгорнулась жвава дискусія, присвячена класичному питанню: «Що таке самосвідомість?». Започаткував цю дискусію один з найвідоміших та найцікавіших академічних філософів повоєнної Німеччини Дитер Генрих, а засновану ним школу відтоді стали називати Гайдельберзькою школою у теорії самосвідомості. До цієї школи передовсім зараховують Ульриха Потаста, Конрада Крамера та Манфреда Франка.
6

Переклад як (не)порозуміння. Термінологічна дискусія

27%
Bogachov A., Vakhtel A., Ivashchenko I., Kebuladze V., Komar O., Leonov A., Panych O., Verloka V., Sepetyi D., Fostyak T., Khoma O.
Філософська Думка
|
2015
|
issue 5
68-97
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.