Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: Башар аль-Асад

Sort By:

Limit search:

Ліван і Сирія – «сеамські близнюки» Леванту: стан речей на сучасному етапі

100%

Зелінський А. Л.

Проблеми всесвітньої історії

2022

issue 19

98-113

The Syrian Arab and Lebanese Republics are two neighboring states located in the Middle Eastern subregions, traditionally called the Levant. The close neighborhood of both countries led to the preservation of old and the emergence of new common denominators in the socio-economic, socio-political and religious spheres. In modern historiography, there are disagreements regarding the degree of preservation and definition of the nature of today’s relations between the two states. It is about the recognition or non-recognition of the existence of the exceptional character of the modern Syrian-Lebanese relations. At the same time, among researchers who recognize the fact of preserving many common denominators for both countries, the main issue remains the positive or negative interpretation of the mentioned phenomenon. It should be realized that most of the close ties between Syria and Lebanon, which are not determined by the immediate geographical proximity of both countries, are as the result of external interference in the affairs of the subregion. It is about the arbitrary territorial-administrative division carried out by the Ottoman Empire, the artificial idea of “Greater Syria”, which was popularized by a native of Mecca - Faisal bin Hussein al-Hashimi, and French experiments during the mandated period of the history of both countries. As a result of the above-mentioned interventions, reinforced by the geographical factor, there was an established desire of Syria to incorporate the Lebanese Republic into its structure, supported by a part of the population of Lebanon itself. Even after the end of the period of Syrian occupation of Lebanon (1990-2005) as a result of the Cedar Revolution, the danger of the absorbing the country of cedarsby neighbor state has not disappeared. This is indicated by the presence of a wide range of pro-Syrian politicians in the Lebanese ruling circles and the role played by the Lebanese Shiite militia organization Hezbollah in saving the B. al-Assad regime during the ongoing civil war in Syria.

Сирійська Арабська та Ліванська Республіки це – дві сусідні держави, розташовані у межах одного з близькосхідних субрегіонів, що традиційно носить назву Левант. Тісне сусідство обох країн спричинило до збереження давніх та виникнення нових спільних знаменників у соціально-економічній, суспільно-політичній та релігійній сферах. У сучасній історіографії існують розбіжності стосовно ступеня збереженості й визначення характеру сьогоднішніх зв’язків між двома державами. Йдеться про визнання чи невизнання наявності виняткового характеру сучасних сирійсько-ліванських відносин. Водночас, серед дослідників, котрі визнають факт збереження багатьох спільних знаменників для обох країн, головним залишається питання позитивної чи негативної інтерпретації зазначеного явища. Слід усвідомлювати, що більшість тісних зв’язків між Сирією та Ліваном недетермінованих безпосереднім географічним сусідством обох країн являють собою наслідки зовнішнього втручання до справ субрегіону. Йдеться про довільний територіально-адміністративний поділ, здійснюваний Османською імперією, штучну ідею «Великої Сирії», популяризовану вихідцем з Мекки – Фейсалом бін Хусейном аль-Хашимі і французькі експерименти часів підмандатного періоду історії обох країн. У результаті вищезгаданих втручань, посилених географічним чинником виникло усталене прагнення Сирії інкорпорувати до свого складу Ліванську Республіку, підтримуване частиною населення самого Лівану. Навіть після завершення періоду сирійської окупації Лівану (1990-2005 роки) у наслідок Кедрової революції, небезпека поглинення країни кедрів сусідньою державою нікуди не зникла. На це вказує наявність у Ліванських владних колах широкого спектру просирійськи налаштованих політиків і роль, яку відіграла ліванська шиїтська воєнізована організація Хезболла для урятування режиму Б. аль-Асада під час незавершеної громадянської війни у Сирії.

Reakcja Chińskiej Republiki Ludowej na wojnę hybrydową w Syrii

100%

Bielicki P.

Nowa Polityka Wschodnia

2021

vol. 3(30)

76-97

Основная цель статьи - представить наиболее важные детерминанты и зависимости, характеризующие политику Китайской Народной Республики в отношении гибридной войны в Сирии с 2011 года. Была предпринята попытка объяснить определение гибридной войны и ее важнейшие детерминанты. В следующей части статьи была описана роль Сирии в политической стратегии Китая. Вначале проанализировано отношения между Пекином и Дамаском во время холодной войны и сразу после ее завершения, когда китайская сторона воздерживалась от более широкого вмешательства на Ближнем Востоке, в том числе в Сирии, имея собственные внутренние трудности, напряженные отношения с США, а также из-за просоветской, а затем пророссийской позиции Дамаска. Далее была прослежена точка зрения Пекина на начало войны в Сирии, указаны наиболее важные детерминанты китайской политики и идеи по решению этого вопроса, предложенные Коммунистической партией Китая. Были указаны цели, которые Китай хочет достичь в Сирии, принимая во внимание глобальный и экономический аспект. Кроме того, было представлено отношение коммунистической власти к проблеме восстановления Сирии. Заключение статьи содержит прогнозы, стоит ли, в эпоху растущей роли Китая на международной арене, ожидать изменения позиции Китая по отношению к конфликту.

The main purpose of the paper is to present the most important determinants and dependencies characterizing the policy of the People’s Republic of China towards hybrid war in Syria since 2011. The paper starts with the definition of hybrid war and its most important determinants. In next part of the article, the role Syria that plays in China’s political strategy has been described. At the outset, relations between Beijing and Damascus during the Cold War and immediately after its completion have been analyzed, when the Chinese side approached with a considerable distance to wider involvement in the Middle East, including Syria, having own internal difficulties, tense relations with the United States and the pro-soviet and then pro-russian position of Damascus. Next, Beijing’s views on the outbreak of the war in Syria have been mentioned, pointing to the most important determinants of the Chinese politics and the ideas for resolving it proposed by the Chinese Communist Party. In addition, goals that the Middle Kingdom wants to achieve in Syria have been presented in the global and economic aspect. The attitude of the communist power to the problem of rebuilding Syria has also been put into account. In conclusion, it has been addressed whether in the era of China’s growing assertiveness on the international arena, a modification of the Chinese position, should be expected.

Refine search results

1 Nowa Polityka Wschodnia

1 Проблеми всесвітньої історії

1 Bielicki P.

1 Зелінський А. Л.

1 2022

1 2021

Search results

Ліван і Сирія – «сеамські близнюки» Леванту: стан речей на сучасному етапі

Reakcja Chińskiej Republiki Ludowej na wojnę hybrydową w Syrii