Search results

1

Радянська агресія в Афганістані (1979–1989 рр.) і американсько-пакистанські відносини

100%

Ковальков О. Л.

Проблеми всесвітньої історії

|

2022

|

issue 18

128-143

EN

The impact of the Soviet aggression in Afghanistan in 1979–1989 on US–Pakistan relations on the basis of predominantly American-Pakistani documents and memoirs has been examined in the article. Soviet intervention in Afghanistan led to the deterioration of Soviet-American relations, the curtailment of “détente” and the escalation of the Cold War. One manifestation of this was the United States’ full support for the Afghan opposition. The USA needed Pakistan as allies in this policy but it was sandwiched between Soviet-occupied Afghanistan and unfriendly India, so it needed reliable allies. In addition, the Afghan opposition parties’ headquarters, Mujahedeen training camps were located in Pakistan with almost 3 million settled refugees. The USA and Pakistan were mutually interested in close cooperation. The conditionality of changing the format of US-Pakistani relations by the civil war in Afghanistan and the involvement of the USSR on the side of the ruling People’s Democratic Party of Afghanistan have been proved. The relations between the USA and Pakistan in the 1980s developed in two directions: official and covert but under the Afghan crisis influence the United States gave in to its principles. Despite the dictatorial regime, violation of the conditions of nuclear non-proliferation the USA has significantly expanded its military-technical and economic assistance to Pakistan. This significantly strengthened the country's defense capabilities and position of M. Ziyaul-Haq’s regime and Pakistan has become in general one of the main allies of the USA in their support of the Afghan crisis opposition. The secret cooperation between the CIA and the Pakistani Interagency Intelligence in financing and supplying military property to the Afghan Mujahedeen, providing them with intelligence, assisting in the production and dissemination of propaganda materials was important. This had a marked effect on the Afghan war outbreak, greatly strengthened the Mujahedeen’s ability to resist Soviet troops, and significantly increased the disastrous consequences of the Afghan adventure for the USSR. After the Soviet troops’ withdrawal from Afghanistan, Pakistan lost strategic importance to the USA, and most programs of US-Pakistani cooperation were curtailed.

UK

У статті на підставі переважно американських і пакистанських документів і мемуарної літератури досліджено вплив агресії СРСР в Афганістані в 1979–1989 рр. на відносини між США і Пакистаном. Радянська інтервенція в Афганістан зумовила погіршення радянсько-американських відносин, згортання «розрядки» і загострення «холодної війни». Одним із проявів цього стала підтримка Сполученими Штатами афганської опозиції. США потребували союзників у цій політиці, одним з яких став Пакистан. Він був затиснутий між окупованим радянськими військами Афганістаном і недружньою Індією, тож потребував надійних союзників. До того ж у Пакистані розмістилися штаб-квартири афганських опозиційних партій, знайшли притулок майже 3 млн. біженців і були облаштовані табори підготовки моджахедів. США і Пакистан були зацікавлені у співпраці. Доведено зумовленість зміни формату американсько-пакистанських відносин громадянською війною в Афганістані та залученням у неї СРСР на боці правлячої Народно-Демократичної Партії Афганістану. З’ясовано, що відносини між США і Пакистаном у 1980-і рр. розвивались у двох напрямках: офіційному і прихованому. Під впливом афганської кризи США поступилися своїми принципами. Попри диктаторський режим і порушення умов ядерного нерозповсюдження США значно розширили військово-технічну й економічну допомогу Пакистану. Це значно посилило обороноздатність країни і посилило позиції режиму М. Зіяуль-Хака. Пакистан перетворився на одного з головних союзників США у регіоні загалом і в їх підтримці опозиції в афганській кризі зокрема. Важливою була таємна співпраця Центрального розвідувального управління США і пакистанської Міжвідомчої розвідки з фінансування і постачання військового майна афганським моджахедам, надання їм розвідувальних даних, сприяння у виготовленні та поширенні пропагандистських матеріалів тощо. Це мало помітний вплив на перебіг Афганської війни, значно посилило здатність моджахедів протистояти радянським військам і збільшило згубні наслідки афганської авантюри для СРСР. Після виведення радянських військ з Афганістану Пакистан втратив для США стратегічне значення, більшість програм американсько-пакистанського співробітництва були згорнуті.

2

Індійсько-пакистанське прикордоння: історичний розвиток та сучасні засади узгодження суперечностей

100%

Швед В. О.

Проблеми всесвітньої історії

|

2021

|

issue 15

140-150

EN

The article is devoted to the study of the issue of the historical foundations of the existing border conflicts between India and Pakistan and the latest efforts of these two states and the international community in relation of resolving them. The roots of the existing Indian-Pakistani border conflicts go back to the time when India was a part of British colonial empire. To a decisive extent, such conflicts were a consequence of the British authority’s policy, which, in an effort to weaken the liberation movement in India, incited enmity between the largest ethno-religious groups of the population – Hindus and Muslims. This policy eventually led to the formation of two separate neighboring states – India and Pakistan, and these countries inherited numerous border conflicts. The largest among them is Kashmir, due to the gap of this territory between India and Pakistan. For several decades, the state of Jammu and Kashmir, according to Article 370 of the Indian Constitution, had a special status and broad autonomy.However, the Indian government, headed by N. Modi, eliminated this special status by removing this article from the country’s constitution in August 2019. Over the past year, under the influence of serious geopolitical changes in the Indo-Pacific region and South Asia, the government of N. Modi initiated a return to the consideration of the status of the former state of Jammu and Kashmir, and also seeks to develop an updated format for his stay in India. On June 25, 2021 the prime minister of India held an important meeting with a group of prominent politicians from Kashmir, which was the first public event by the Indian government after the liquidation of the Kashmir autonomy. During the meeting, a number of issues were discussed about the preparation for the future elections in the region. N. Modi described the meeting as “an important step towards increasing efforts in the development and progress of the territory of Jammu and Kashmir”.

UK

Стаття присвячена дослідженню питання історичних витоків існуючих прикордонних конфліктів між Індією та Пакистаном та нещодавнім зусиллям обох країн і міжнародної спільноти щодо спроб їхнього розв’язання. Своїми коріннями існуючі індійсько-пакистанські прикордонні конфлікти ведуть до часів перебування Індії у складі Британської колоніальної імперії. Вирішальною мірою вони стали наслідком політики британських властей, які у намаганні послабити визвольний рух в Індії, розпалювали ворожнечу між двома найбільшими етнорелігійними групами населення – індусами і мусульманами, що врешті-решт призвело до виникнення двох окремих сусідніх країн – Індії і Пакистану, у спадок яким залишилися численні прикордонні конфлікти. Найбільший з них – кашмірський, спричинений розривом цієї території між двома країнами. Протягом декількох десятиліть штат Джамму і Кашмір, згідно 370-ї статті конституції Індії, користувався особливим статусом і широкою автономією. Однак у серпні 2019 р. індійський уряд на чолі з Н. Моді ліквідував цей особливий статус, вилучивши зазначену статтю з конституції країни. Протягом останнього року під впливом серйозних геополітичних змін в Індо-Тихоокеанському регіоні і Південній Азії уряд Н. Моді ініціював повернення до розгляду питання статусу колишнього штату Джамму і Кашмір, а також намагається опрацювати оновлений формат його перебування у складі Індійської держави. 25 червня 2021 р. прем’єр-міністр Індії провів важливу зустріч із групою відомих політиків із Кашміру, що стало першим публічним заходом Нью-Делі після ліквідації Кашмірської автономії. Під час зустрічі було обговорено низку питань щодо підготовки проведення майбутніх виборів у регіоні. Н. Моді охарактеризував зустріч як «важливий крок у напрямку збільшення зусиль щодо розвитку і прогресу території Джамму і Кашміру».

3

Bilateralizm czy multilateralizm – preferowane formy współpracy gospodarczej Indii oraz Pakistanu z Chińską Republiką Ludową

100%

Iwan J.

Studia Orientalne

|

2022

|

issue 3(23)

7-18

RU

Индия и Пакистан выбрали разные пути развития экономических отношений с Китайской Народной Республикой. Нью-Дели сосредоточивается на развитии экономических отношений с Пекином посредством сотрудничества в рамках многосторонних форматов, таких как Азиатский банк инфраструктурных инвестиций, в то время, как Исламабад предпочитает укреплять экономические связи в рамках двусторонних соглашений, в первую очередь с Китайско-пакистанским экономическим коридором. Цель настоящей публикации заключается в показании основных причин, по которым Индия и Пакистан отдают предпочтение различным формам экономического сотрудничества с Китаем. Анализ состоит из описания экономического профиля Индии, Пакистана и Китайской Народной Республики, а также краткого описания двусторонних и многосторонних проектов, реализуемых на линиях Нью-Дели-Пекин и Исламабад-Пекин.

EN

India and Pakistan have adopted different paths of developing economic relations with the People’s Republic of China. New Delhi focuses on advancing economic relations with Beijing through cooperation within multilateral formats, such as Asian Infrastructure Investment Bank, while Islamabad prefers strengthening economic ties through bilateral agreements, with the China-Pakistan Economic Corridor at the forefront. This article aims to show the main causes why India and Pakistan favor different forms of economic cooperation with China. The analysis consists of the description of the economic profile of India, Pakistan, and the People’s Republic of China, as well as an outline of bilateral and multilateral projects implemented on the New Delhi-Beijing, and Islamabad-Beijing lines.

4

The Implications of the China–Pakistan Economic Corridor for Pakistan–European Union Relations

100%

Nitza-Makowska A.

Nowa Polityka Wschodnia

|

2020

|

vol. 1(24)

28–41

EN

The China–Pakistan Economic Corridor (CPEC) holds the potential to transform Pakistan along with its turbulent regional environment. In the short run, the multiple networks of infrastructure that the project provides will eventually improve Pakistan–European Union (EU) trade. Moreover, while the CPEC is unlikely to bring an immediate strategic shift in the bilateral dialogue, which is particularly lacking in political dynamics, its long-run promises can help to foster such dynamics. The project, if successful, can help Pakistan to establish a peaceful domestic environment and subsequently promote the country’s fresh image to reverse its soft power losses in Europe and beyond. This paper investigates contemporary Pakistan–EU relations, which have so far attracted little attention from international relations scholars. It presents the bilateral dynamics in the context of the CPEC, which is an unprecedented investment by China in Pakistan. The paper concludes by shedding light on the differences between China’s and the EU’s strategies vis-à-vis Pakistan. Despite the fact that the study focuses on one particular South Asian state, it can serve as a case study for the comparative analysis of China’s and the EU’s presence in third countries, especially those that, like Pakistan, have joined the Belt and Road Initiative. The China–Pakistan Economic Corridor (CPEC) holds the potential to transform Pakistan along with its turbulent regional environment. In the short run, the multiple networks of infrastructure that the project provides will eventually improve Pakistan–European Union (EU) trade. Moreover, while the CPEC is unlikely to bring an immediate strategic shift in the bilateral dialogue, which is particularly lacking in political dynamics, its long-run promises can help to foster such dynamics. The project, if successful, can help Pakistan to establish a peaceful domestic environment and subsequently promote the country’s fresh image to reverse its soft power losses in Europe and beyond. This paper investigates contemporary Pakistan–EU relations, which have so far attracted little attention from international relations scholars. It presents the bilateral dynamics in the context of the CPEC, which is an unprecedented investment by China in Pakistan. The paper concludes by shedding light on the differences between China’s and the EU’s strategies vis-à-vis Pakistan. Despite the fact that the study focuses on one particular South Asian state, it can serve as a case study for the comparative analysis of China’s and the EU’s presence in third countries, especially those that, like Pakistan, have joined the Belt and Road Initiative.

RU

Китайско-пакистанский экономический коридор (CPEC) может изменить Паки¬стан вместе с его нестабильной международной обстановкой. В краткосрочной перспективе инфраструктурные сети, созданные в рамках проекта, улучшат торговлю между Пакистаном и Европейским Союзом (ЕС). Однако улучшение торговых отношений не приведет к стратегическому прорыву в тех двусторонних отношениях, в которых отсутствует прежде всего политическая динамика, стиму¬лировать которую могут долгосрочные последствия CPEC. Проект, если он будет завершен, создаст Пакистану возможность продвигать свой новый имидж и, как следствие, компенсировать потери мягкой силы в Европе и мире. В данной статье рассматриваются отношения между Пакистаном и ЕС, которые не привлекают значительного внимания со стороны исследователей международных отношений. В статье представлены двусторонние отношения в контексте беспрецедентных инвестиций Китая в Пакистанe. И наконец, статья проливает свет на различия в стратегиях Китая и ЕС по отношению к Пакистану. Хотя она посвящена Па¬кистану, может служить примером сравнительных исследований присутствия ЕС и Китая в странах, особенно в тех, которые, как и Пакистан, присоединились к китайской инициативе «Пояс и дорога».

Refine search results

2 Проблеми всесвітньої історії

1 Nowa Polityka Wschodnia

1 Studia Orientalne

1 Iwan J.

1 Nitza-Makowska A.

1 Ковальков О. Л.

1 Швед В. О.

2 2022

1 2021

1 2020

Радянська агресія в Афганістані (1979–1989 рр.) і американсько-пакистанські відносини

Індійсько-пакистанське прикордоння: історичний розвиток та сучасні засади узгодження суперечностей

Bilateralizm czy multilateralizm – preferowane formy współpracy gospodarczej Indii oraz Pakistanu z Chińską Republiką Ludową

The Implications of the China–Pakistan Economic Corridor for Pakistan–European Union Relations