Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 4

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  абсурд
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1

Смерть в симулятивном пространстве гиперреальности современной русской драмы (на примере пьес Олега Богаева)

100%
Maliutina N.
Slavica Wratislaviensia
|
2018
|
vol. 166
427-439
EN
Death in the simulative space of the hyperrealityof modern Russian drama(on the example of Oleg Bogayev’s plays) The image of the death’s simulacrum is a product of character’s speech in many comedy plays by the Russian playwright from Ekaterinburg — Oleg Bogayev, among them: Russian folk post, Dead Ears. The newest history of a toilet paper and others. In the poetics of O. Bogaev’s texts, the space of hyperreality is formed and the images of life and death function as simulacra and reminiscence of the mental stereotypes of the post-Soviet era. Analysis of the use of simulacra of death in a number of Bogayev plays allows us to find authorial irony over the processes of appearance of these simulacra in the speech, and over the processes of their involvement in the universal play of senses. The abyssal situation of the repetition of the transition from life to death, repeatedly duplicated, cause action in the comedies, the gap between the word and its meaning. Language becomes, in fact, a means of simulating discourse, and, therefore, causes the illusion of communication. The context of death (dying) acquires a literary, cultural and psychological contexts of the last collective experience. That becomes a cause of the loss of the direct sense of the term, the word and its meaning lies in the relationship of semantic transgression.
UK
Смерть у симулятивному просторі гіперреальності сучасної російської драми(на прикладi п’єc Олега Богаєва) Образ-симулякр смерті є породженням мовлення персонажів багатьох комедій сучасного російського драматурга з Єкатеринбургу Олега Богаєва. Серед них: Російська народна пошта, Мертві вуха. Новітня історія туалетного паперу та інші. В поетиці текстів Богаєва формується простір гіперреальності, образи „життя і смерті” функціонують як симулякри, що нагадують ментальні стереотипи пострадянської доби. Аналіз того, як використовуються симулякри смерті в ряді п’єс Богаєва, дозволяє виявити авторську іронію щодо процесів появи в мовленні цих симулякрів, щодо процесів їх втягування до універсальної гри смислами. Абсурдна ситуація повторення переходу від життя до смерті, багаторазово тиражована, організує дію в комедіях, тим самим виявляється дистанція між словом та його значенням. Мова стає, по суті, засобом симуляції дискурса, отже, викликає ілюзію комунікації. Побутовий контекст смерті (вмирання) набуває літературні, культурно-психологічні контексти минулого колективного досвіду. У зв’язку з цим втрачається пряме значення цього поняття, слово та його значення знаходяться у відношеннях семантичної трансгресії.
2

Концептуализация в абсурдистском художественном тексте (концепт ВРЕМЯ в творчестве Александра Введенского)

100%
Bacewicz F.
Slavica Wratislaviensia
|
2015
|
vol. 160
53 - 63
EN
The article views the specificity of the processes of conceptualization in absurd literary text based on the example of the creative work of a Russian poet A.Vvedenskiy (1904–1942). The author proves that one of the most important poetic concepts — “time” — does not have a field, paradigmatic, but a syntagmatic structure and that it unfolds in the text in close connection with the concepts of “God” and “death”.
3

„Ciało śmierci” (na podstawie wybranych utworów Władimira Sorokina)

100%
Zywert A.
Slavica Wratislaviensia
|
2018
|
vol. 166
441-453
EN
“The body of death” (on the basis of selected worksby Vladimir Sorokin) One of the outstanding characteristics of Vladimir Sorokin’s works is the permanent presence of Thanatos motifs. The structure of Sorokin’s pictures of death (both executed and experienced) is subordinated to the logic of the process of going beyond the word-body opposition. Consequently, death in Sorokin’s prose is always deprived of its proper dignity. Moreover, it is shown as a senseless and absurd. The conscious emphasis on physicality, understood as the expression of the desire to overcome the word-body opposition, causes the necessary presence of means which are typical of horror films. This strategy can be observed within the whole oeuvre of the author, however with varied intensity as in the recent works Sorokin places much lesser emphasis on the display of human physicality in the face of death.
RU
„Тело смерти” (на примере избранных произведений Владимира Сорокина) Одной из опознавательных черт творчества Владимира Сорокона является постоянное присутствие танатологических мотивов. Структура сорокинских образов смерти (как причиняемой, так и испытываемой) подчинена процессу преодоления. В результате смерть у Сорокина всегда лишена должного достоинства и показана как бессмысленная и абсурдная. Сознательный нажим на телесность как способ преодоления оппозиции слово–тело генерирует между другими присутствие приемов присущих формуле фильма ужасов. Эту стратегию можно заметить в целом творчестве автора, хотя с разной интенсивностью, так как в последний период творчества Сорокин сравнительно меньше внимания посвящает описанию физиологических процессов перед смертью.
4

Dramaturgia Daniiła Charmsa na współczesnych niemieckich scenach. Rekonesans badawczy

80%
Gracla J.
Roczniki Humanistyczne
|
2017
|
vol. 65
|
issue 7: Slawistyka
139-148
PL
Niniejszy artykuł przedstawia historię wystawień sztuk Daniiła Charmsa we współczesnych Niemczech. Autorka artykułu zwraca uwagę na zainteresowanie zarówno badaczy, jak i widzów twórczością Charmsa. Wskazuje poszczególne spektakle, które powstały w ostatnich latach: od Elżbiety Bam do spektaklu teatru WIRLT. Dramaturgia Charmsa w Niemczech cieszy się dużą popularnością i jest ciągle obiektem zainteresowania twórców teatralnych. Zdaniem autorki spektakle powstające na jej podstawie oddają ducha i ideały tekstów oberiuty.
EN
This Article present the story of performances of dramas Daniil Charms in modern Germany. Author of the article draws attention to the interest of researchers and spectators Charms works. It indicates the particular performances created in the last time: Elizabeth Bam and the play WIRTL. The dramaturgy of Charms is very popular in Germany and it is the object of interest of theater artists. According to the author the performances they show the spirit and ideas of the text of Charms.
RU
Настoящая статья является попыткой представить сценические постановки пьес Данилuа Хармса, возникшие в современной Германии. Автор статьи обращает внимание на сушествующий в Германии интерес к творчеству Хармса так среди исследователей, как и зрителей. Автор упоминает спектакли возникщие в последнее время: Елисавету Бам и новейший спектакль WIRTL. По мнению автора эти спектакли отражают ценности литературного подлинника.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.