Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: архів

Sort By:

Limit search:

Пам’ять про ІІ Світову Війну в романах Кейт Аткінсон

100%

Белімова (Belimova) Т. T.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

2022

issue 4(1)

69-80

У статті проаналізовано романи К. Аткінсон «Життя за життям», «Руїни бога» та «Розшифровку» із погляду memory studies. Актуальні завдання дослідження полягали в: 1) в окресленні приватних спогадів у текстовій структурі (ідеться про основні кореляти індивідуальна та колективної пам’яті); 2) оприявленні співвідношення між травмами, що їх зазнали герої, і «ранами часу», завданими ІІ світовою війною; 3) осягненні механізму «кристалізації» колективної пам’яті в певному осередку («місця пам’яті» в романах); 4) окресленні межі культурного архіву, що його відтворює авторка. У студії спостережено, що основний авторський посил романів зосереджений на темі ІІ світової війни, її осмисленні й відображенні в колективній пам’яті британців. Через образи головних героїв авторка відтворює спогади воєнного часу. Завважено, що у всіх романах застосовано хаотичний, а не хронологічний принцип відтворення минулого: фабула набуває циклічного характеру. Такий принцип зображення наслідує роботу людського мозку, яка спорадично видає на поверхню пласти пам’яті. Зазначений калейдоскоп спогадів підпорядковується авторській логіці: розрізнені фрагменти пам’яті складають цілісну історію, співвідносну з національним архівом. Тедді Тодд – уцілілий, той хто вижив задля збереження пам’яті загиблих побратимів (створення «місць пам’яті») та свідчення про воєнні злочини, а також задля плекання нового покоління британців. Воднораз Урсула Тодд і Джульєтта Армстронґ презентують фемінний, проте полярний досвід участі у війні. На перший погляд між героїнями немає суттєвих розбіжностей: обидві працюють на секретні військові відомства, роблячи свій внесок у наближення перемоги, обидві заступили на місця чоловіків, котрі пішли на фронт. Воднораз Джульєтта Армстронґ – подвійна агентка, завербована заради шпигування на користь Радянського Союзу, яка через власну зраду від’єднується від колективної пам’яті. Спогади міс Армстронґ не корелюють із національним архівом, а є певним антиподом до колективної свідомості британців, становлять недосліджену «білу пляму» (феномен зради – це й справді щось із рідні «заплямованості»). Повоєнний обов’язок Тедді й Урсули Тоддів – справжніх спадкоємців національних цінностей – полягає в заліковуванні «ран часу», у збереженні пам’яті про полеглих. Спогади Тоддів мають утілитися в «місця пам’яті» (монументи, музеї, військові поховання, художні твори тощо). Умовний архів роману, відтворені в ньому «місця пам’яті» корелюють із колективною пам’яттю народів Британії, відтак спонукають до осмислення травматичного досвіду, завданого ІІ світовою війною.

The article analyzes Kate Atkinson’s novels «Life after Life», «Ruins of God» and «Transcription» in terms of memory studies. The current objectives of the study were: 1) to outline private memories in the textual structure (these are the main correlates of individual and collective memory); 2) revealing the relationship between the injuries suffered by the heroes and the «wounds of time» inflicted by World War II; 3) understanding the mechanism of «crystallization» of collective memory in a particular cell («place of remembrance» in novels); 4) delineation of the boundaries of the cultural archive, which is reproduced by the author. The study found that the main message of the novels is focused on the theme of World War II, its understanding and reflection in the collective memory of the British. Through the images of the main characters, the author recreates the memories of wartime. It is noticed that in all novels the chaotic, instead of chronological principle of reproduction of the past is applied: the plot acquires cyclic character. This image principle mimics the work of the human brain, which sporadically emits layers of memory. This kaleidoscope of memories follows the author’s logic: the scattered fragments of memory form a coherent history, correlated with the national archive. Teddy Todd is a survivor who survived to preserve the memory of his fallen comrades («places of remembrance») and to testify about war crimes, as well as to nurture a new generation of Britons. At the same time, Ursula Todd and Juliet Armstrong present a feminine but polar experience of war. At first glance, there are no significant differences between the heroines: both work for secret military departments, contributing to the approach of victory, both took the place of men who went to the front. At the same time, Juliet Armstrong is a double agent recruited for espionage in favor of the Soviet Union, who, through her own betrayal, separates herself from the collective memory. Miss Armstrong’s memoirs do not correlate with the National Archives, but are the antithesis of the British collective consciousness, constituting an unexplored «white spot» (the phenomenon of betrayal is indeed something of a native «stain»). The post-war duty of Teddy and Ursula Todd, the true heirs of national values, is to heal the «place of remembrance» and to preserve the memory of the fallen. Todd’s memories should be embodied in «places of remembrance» (monuments, museums, military burials, works of art, etc.). The conditional archive of the novel, the «place of remembrance» recreated in it, correlate with the collective memory of the peoples of Britain, thus encouraging the understanding of the traumatic experience of World War II.

Document Communication of Archive Information Users

100%

Kovalska L.

Intercultural Communication

2019

issue 6

231-248

In the contemporary development of Ukrainian society, the retrospective communication of the past and the present was of great importance through access to archival documents, this corresponds to the thematic profile of intercultural communication. Purpose. The purpose of the article is to disclose innovative mechanisms for expanding access to archival information aimed to meet the needs of archive users of document communications. Methods. The methods of information analysis and synthesis have been used to clarify the specifics of the development of archival affairs; the comparative method has been implemented in the study of socio-communication services of the archive; methods of logical generalization and classification have been used to process the collected information; the retrospective method has allowed establishing the patterns of archival information development and to find out the needs of modern consumers. Results. The article investigates the level of satisfaction of consumers' needs in archival information. The insufficiency of material resources and methodical methods of activity of the Ukrainian archive have been established. For the further successful development of archival marketing in Ukraine, there is a need to introduce new mechanisms into the work of the sector. An important step towards improving the quality of archival services is the introduction of automated information systems into work. This makes it possible to simplify the process of systematization and search of the necessary information, simplifies the process of its processing. Archival institutions of Ukraine need to carry out international cooperation and exhibition activities. This type of activity opens up new prospects for the development of communication links for the archive, attracts more users to the archives of retrospective information, opens up a large number of new social opportunities to people, retrospective communication with the past. The functions of the archives on the accumulation, preservation, accounting, distribution of archival information envisage the formation of a stable document system in archival structures. Conclusions: For the effective development of archives in Ukraine, it is necessary to introduce innovative mechanisms of informational communication into the work of the sector.

На сучасному розвитку українського суспільства важливою постала ретроспективна комунікація минулого та сьогодення через доступ до архівних документів, що відповідає тематичному профілю міжкультурної комунікації. Мета статті полягає у розкритті інноваційних механізмів розширення доступу до архівної інформації для задоволення потреб користувачів архіву у документних комунікаціях. Методи: методи аналізу і синтезу інформації застосовано для з’ясування специфіки розвитку архівної справи; метод порівняння реалізовано у дослідженні соціокомунікаційних послуг архіву; методи логічного узагальнення і класифікації вжито для опрацювання зібраної інформації, яку оформлено у вигляді самостійних аргументованих висновків; ретроспективний метод дозволяє встановити закономірності розвитку архівної інформації і з’ясувати потреби сучасного споживача. Результати. У статті проведено дослідження рівня задоволення потреб споживачів у архівній інформації. Встановлено необхідність підтримки матеріальними засобами та методичним забезпеченням діяльності українського архіву в нових умовах інформатизації. Виявлено, що для подальшого розвитку архівного менеджменту і маркетингу в Україні виникає необхідність впровадження в роботу галузі інноваційних механізмів інформаційної комунікації. Важливим кроком до покращення якості архівних послуг, що надаються архівами є впровадження автоматизованих та мережевих інформаційних систем у роботу архівної установи. Це дозволить значно спростити процес систематизації, пошуку необхідної інформації та процес її обробки. Запропоновано менеджменту архівних установ України активніше здійснювати міжнародні контакти з метою залучення кращого світового досвіду в операційній та виставковій діяльності. З’ясовано, що такі заходи відкриють перед українським архівом перспективи розвитку соціальної комунікації в суспільстві, оскільки залучення до архівної інформації більшої кількості людей відкриває велику кількість ретроспективних комунікаційних можливостей. Визначено, що взаємодоповненість функцій накопичення, збереження, обліку, поширення архівної інформації передбачають формування стійкого документного комплексу в архівних структурах. Висновки. Для ефективного розвитку архівної справи в Україні виникає необхідність впровадження в роботу галузі та реалізація інноваційних механізмів інформаційної комунікації.

Refine search results

1 Intercultural Communication

1 Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

1 Kovalska L.

1 Белімова (Belimova) Т. T.

1 2022

1 2019

Search results

Пам’ять про ІІ Світову Війну в романах Кейт Аткінсон

Document Communication of Archive Information Users