Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: викладач університету

Sort By:

Limit search:

Концептуальний аспект програм обміну як чинника інтеграції України у світовий науковий простір

100%

Федина-Дармохвал В.

Viae Educationis

2022

issue 2

125-135

Вітчизняна система вищої освіти проходить шлях оновлення, спрямованого на інтернаціоналізацію вищої освіти та культурну інтеграцію викладачів різних країн, підвищення якості вищої освіти за міжнародними освітніми стандартами. Інтеграція вищої освіти України у світовий освітній простір та подальший розвиток міжнародного обміну людським капіталом потребує модернізації, у тому числі системи академічної мобільності у системі вищої освіти. З кожним роком програми академічної мобільності розширюють кількість учасників, як за рахунок вітчизняних, так і закордонних вищих навчальних закладів. Академічна мобільність є одним із найважливіших аспектів інтеграції українських вищих навчальних закладів у міжнародний освітній простір та чинником особистісного та професійного розвитку викладача, оскільки ставить його до аналізу та вирішення життєвих ситуацій з власної та інших культур. Водночас академічна мобільність є важливою для особистісного та професійного розвитку педагога, оскільки ставить його в умови аналізу та вирішення життєвих ситуацій з позиції власної та інших культур. Це сприяє розвитку вміння мислити в порівняльному аспекті; вміння обирати способи взаємодії з урахуванням особливостей іншої культури; готовність до міжкультурної комунікації; поглиблює знання про іншу культуру. Участь викладачів у програмах академічної мобільності дає їм можливість підвищувати свою кваліфікацію, постійно розвиватися професійно, знайомитися з методикою викладання в університетах за кордоном, розвивати особистісний та професійний потенціал. В Україні академічна мобільність науково-педагогічних працівників регулюється законодавством і включає відповідне оновлення державного законодавства про вищу освіту (Закон України «Про вищу освіту», постанова Кабінету Міністрів України «Положення про здійснення право на академічну мобільність»).

The domestic system of higher education is undergoing a path of renewal, aimed at the internationalization of higher education and cultural integration of teachers from different countries, improving the quality of higher education according to international educational standards. The integration of Ukraine’s higher education into the world educational space and the consequent development of international human capital exchange need to be modernized, including the system of academic mobility in the higher education system. Every year academic mobility programs expand the number of participants, both at the expense of domestic and foreign higher education institutions. Academic mobility is one of the most important aspects of integrating Ukrainian higher education institutions into the international educational space and a factor in the personal and professional development of teachers, as it puts him in the analysis and solution of life situations from their own and other cultures. At the same time, academic mobility is important for the personal and professional development of the teacher, as it puts him in the conditions of analysis and solution of life situations from the standpoint of their own and other cultures. This promotes the development of the ability to think in a comparative aspect; the ability to choose ways of interaction taking into account the peculiarities of another culture; readiness for intercultural communication; deepens knowledge of another culture. Participation of teachers in academic mobility programs gives them the opportunity to improve their skills, constantly develop professionally, get acquainted with teaching methods at universities abroad, develop personal and professional potential. In Ukraine, the academic mobility of research and teaching staff is regulated by legislation and includes a corresponding update of state legislation on higher education (Law of Ukraine «On Higher Education», Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Regulations on the exercise of the right to academic mobility»).

Factors Influencing Scientific Activity of University Faculty Members in Peaceful Pre-COVID-19, COVID-19, and War Periods

100%

Popova A., Lyndina Y., Popov P.

Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio J – Paedagogia-Psychologia

2023

vol. 36

issue 3

53-64

Artykuł analizuje działalność naukową nauczycieli akademickich na przestrzeni ostatnich pięciu lat w kontekście trzech okresów: przed COVID-2019, w czasie COVID-2019 oraz w czasie wojny na Ukrainie. Badanie przeprowadzono wśród 26 nauczycieli akademickich Państwowego Uniwersytetu Pedagogicznego w Berdiańsku, który jest czasowo przesiedlony w związku z okupacją miasta Berdiańsk. Z uzyskanych danych wynika, że najbardziej efektywnym okresem aktywności naukowej w ciągu ostatnich pięciu lat był rok 2021, a konkretnie drugi rok COVID-2019. Analizie poddano czynniki utrudniające ten proces w czasie pokoju, w tym nadmierne obciążenie pracą organizacyjną i metodyczną, a w czasie wojny wyczerpanie emocjonalne wywołane wojną. Wyniki wskazują, że najbardziej aktywni w zakresie działalności naukowej są młodzi nauczyciele akademiccy ze stażem poniżej 10 lat, która nie uległa zmianie, a nawet miała tendencję wzrostową, pomimo obiektywnych okoliczności, które dotknęły bardziej doświadczonych kolegów. Niepokojąca dynamika czynników utrudniających aktywność naukową nauczycieli akademickich zarówno w czasie pokoju, jak i wojny wskazuje na potrzebę przeglądu strategii dla nauczycieli akademickich na poziomie krajowym i uniwersyteckim.

The article analyzes the scientific activity of university faculty members over the past five years in the context of three periods: before COVID-2019, during COVID-2019, and during the war in Ukraine. The study was conducted among 26 university faculty members of Berdyansk State Pedagogical University, which is temporarily relocated due to the occupation of the city of Berdyansk. The results shows that the most effective period of scientific activity over the past five years was the period of 2021, specifically the second year of COVID-2019. The factors that hindered this process during peacetime were analyzed, including excessive workload with organizational and methodological work, and during wartime, emotional exhaustion due to war. The results demonstrate that young university faculty members with less than 10 years of experience are the most active in the field of scientific activity, which did not change and even tended to increase, despite the objective circumstances that affected more experienced colleagues. The alarming dynamics of factors that hinder the scientific activity of university faculty members both in peacetime and in wartime indicate the need to review strategies for university faculty members at the national and university levels.

Refine search results

1 Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio J – Paedagogia-Psychologia

1 Viae Educationis

1 Lyndina Y.

1 Popov P.

1 Popova A.

1 Федина-Дармохвал В.

1 2023

1 2022

Search results

Концептуальний аспект програм обміну як чинника інтеграції України у світовий науковий простір

Factors Influencing Scientific Activity of University Faculty Members in Peaceful Pre-COVID-19, COVID-19, and War Periods