Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: децентралізація

Sort By:

Limit search:

Глобалізація vs локалізація: діалектика взаємодії у сучасному світі

100%

Vermenych Y.

Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

2021

issue 30

207-224

The intensification of interest in the local history and regionalism is happening all over the world as globalization processes undermine the specific development of individual countries and their parts. The weakening of the internal social structures of modern states is manifested in the destruction of old and the search for new sources of identification. In the context of methodological approaches to the "spatial paradigm" the article examines the impact of globalization processes on the dynamics and structure of regionalization and localization of modern societies. By expanding the scope of human contacts, globalization creates additional reserves for the socio-economic development of most countries. But at the same time it creates new risks and dangers, because it involves narrowing the possibility of choosing a special, specific path of development. The duality of the process of globalization is manifested in the fact that it unprecedentedly expands and at the same time narrows the space of human life. While the economy is destroying national borders, people, not wanting to lose the feeling of "home", are looking for local spaces with strong ties. Globalization and localization are becoming parallel processes, which is reflected in the new concept of "glocalization". It is proved that the general tendency of globalization to influence the world-system structure is to increase the potential for interconnectedness and interdependence. The boundaries between the internal and external spaces of states, and hence between domestic and foreign policy, are partially blurred. The counter-flows of innovation and inertia, standardization and cultural differentiation create a unique palette of intercivilizational exchanges and interactions – with a corresponding expansion of the "space of opportunities". In response to cultural unification and the pressure of the standard, more and more people are trying to defend their identity, demonstrating a commitment to traditional norms and values. Therefore, the universal tendency to globalization is opposed by the tendency to diversify, which is manifested in the cultivation of their own space of existence, advocating the priorities of cultural, ethnic, religious and other group identities.

Активізація інтересу до локальної історії і явищ регіоналізму відбувається в усьому світі в міру того, як глобалізаційні процеси ставлять під удар специфічність розвитку окремих країн та їх частин. Ослаблення внутрішніх суспільних структур сучасних держав знаходить свій прояв у руйнуванні старих і пошуках нових джерел ідентифікації. У контексті методологічних підходів «просторової парадигми» у статті досліджено вплив глобалізаційних процесів на динаміку та структуру регіоналізації та локалізації сучасних соціумів. Розширюючи сферу людських контактів, глобалізація створює додаткові резерви для соціально-економічного розвитку більшості країн світу. Проте водночас вона породжує нові ризики й небезпеки, бо передбачає звуження можливості вибору особливого, специфічного шляху поступу. Двоїстість процесу глобалізації виявляється в тому, що він небачено розширює й водночас звужує простір життя людини. У той час як економіка руйнує національні кордони, люди, не бажаючи втрачати відчуття «дому», відшукують локальні простори із стійкими зв'язками. Глобалізація і локалізація стають паралельними процесами, що відбивається в новому понятті «глокалізація». Доведено, що загальна тенденція впливу глобалізації на світ-системну структуру полягає у збільшенні потенціалу взаємопов’язаності та взаємозалежності. Частково стертими виявляються грані між внутрішнім і зовнішнім просторами держав, а отже, і між внутрішньою та зовнішньою політикою. Зустрічні потоки інноваційності й інерційності, стандартизації і культурної диференціації створюють неповторну палітру міжцивілізаційних обмінів і взаємовпливів – із відповідним розширенням «простору можливостей». У відповідь на культурну уніфікацію та натиск стандарту дедалі більша кількість людей намагається обстоювати свою самобутність, демонструє прихильність до традиційних норм і цінностей. Тому універсальній тенденції до глобалізації протистоїть локальна тенденція до диверсифікації, яка знаходить свій прояв у плеканні власного простору існування, обстоюванні пріоритетів культурної, етнічної, релігійної та інших групових ідентичностей.

Децентралізація влади в Україні як засіб створення та підтримки повноцінного життєвого середовища територіальних громад

100%

Lysenko A.

Krakowskie Studia Małopolskie

2022

vol. 1(33)

56-77

У статті досліджено процес децентралізації влади в Україні з 2014 р. та його нормативно-правове регулювання, виокремлено етапи проведення реформи, систематизовано її основні здобутки у межах першого етапу (з 2014 р. до 2019 р.) та другого (з 2020 р. і дотепер), окреслено й узагаль- нено ключові проблеми розвитку громад та можливі шляхи їх вирішення. На основі аналізу публікацій, у яких започатковано вирішення пробле- ми, автором встановлено, що спроби щодо удосконалення адміністра- тивно-територіального устрою України, здійснені на загальнодержавному рівні до 2014 р., не принесли очікуваних результатів, і тому акцентовано увагу саме на процесі послідуючих реформ. З огляду на це визначено мету дослідження, його основні науково-дослідницькі завдання та методоло- гічний інструментарій. Автор акцентує увагу на тому, що в основу реформування державної політики України у сфері місцевого самоврядування покладено кращі сві- тові здобутки у цьому напрямі, на основі проведеного аналізу підтверджує загальну відповідність між кількістю осіб, які проживають на території кон- кретної області України, та кількістю створених громад, а також на тому, що проблеми розвитку громад більш значною мірою проявляються у ме- жах сільських територій, віддалених від адміністративних центрів. Запро- поновані шляхи вирішення окреслених проблем сприятимуть створенню та підтримці повноцінного життєвого середовища громад.

The article researched the process of decentralization of power in Ukraine since 2014 and its legal regulation, highlights the stages of reform, systematizes its main achievements within the first stage (from 2014 to 2019) and the second (from 2020 to present), outlines and summarizes the key problems of community development and possible ways to solve them. Based on the analysis of the publications in which the solution of the problem was initiated, the author found that the attempts to improve the administrative- territorial structure of Ukraine, made at the national level before 2014, did not bring the expected results, and therefore the focus is on the process of subsequent reforms. With this in mind, the purpose of the study, its main research objectives and methodological tools are determined. The author emphasizes that the reform of the state policy of Ukraine in the field of local government is based on the best world achievements in this direction, on the basis of the analysis confirms the general correspondence between the number of persons living in a particular region of Ukraine and the number of established communities, and that community development problems are more pronounced within rural areas away from administrative centers. The proposed ways to solve the outlined problems will contribute to the creation and maintenance of a full-fledged living environment of communities.

Refine search results

1 Krakowskie Studia Małopolskie

1 Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

1 Lysenko A.

1 Vermenych Y.

1 2022

1 2021

Search results

Глобалізація vs локалізація: діалектика взаємодії у сучасному світі

Децентралізація влади в Україні як засіб створення та підтримки повноцінного життєвого середовища територіальних громад