Search results

1

Особенности актуализации главных концептов современного русского политического дискурса

100%

Szymula R.

Studia Wschodniosłowiańskie

|

2015

|

vol. 15

481-496

EN

The inaugural speech of president elect is one of the most important types of political discourse. The tradition of this genre was formed many years ago in the United States of America. It is a new genre in Russia, but it is becoming more and more important. The material for the research was Russian Presidents’ inaugural speeches (President Putin: 2000, 2004, 2012, President Medvedev: 2008). The author analyzed the verbalization of main concepts of Russian political discourse (Russia, country, nation, unity).

2

Демонологический дискурс в произведении Ореста Сомова "Оборотень" как проявление общеславянской культурной традиции

88%

Kałuża M.

Studia Wschodniosłowiańskie

|

2015

|

vol. 15

39-52

EN

The article analyses demonological motifs in the artistic structure of Orest Somov’s “The Werewolf” (“Оборотень”) evoked by the image of the sorcerer Ermolai who transforms into a werewolf, and his foster son Artiom – a profane who repeats the sorcerer’s acts and becomes initiated into adulthood as he changes into a werewolf himself. The author also considers the image of Akulina, Artiom’s fianc´e, and the collective character – the village people. The motifs are studied from the perspective of discourse construed as the way of using language, communicating ideas and social interaction. The author points out differences between characters’ and narrator’s points of view in the context of author’s concept of the world, Romantic folklore theory and Slavic folklore. Discourse analysis allowed the author not only to outline individual qualities of characters, but also to show their relationships with different socio-cultural groups: neighbourhood, religious, folk and national communities.

3

Взаимоотраженность смыслов и дискурсивная перспектива в художественном тексте

75%

Zeldovych G.

Przegląd Rusycystyczny

|

2020

|

vol. 170

|

issue 2

PL

Artykuł jest poświęcony niezbadanemu dotychczas mechanizmowi służącemu do wewnętrznej hierarchizacji dyskursu artystycznego. Wykazuje się, że fragmenty tekstów artystycznych postrzegane przez odbiorcę jako wyróżnione, aforystyczne i/lub kluczowe dla zrozumienia zawartego w utworze przekazu bardzo często posiadają jednocześnie następujące właściwości: (1) między pewnymi treściami zawartymi w odpowiednim fragmencie zachodzi relacja wzajemnego podobieństwa; (2) relacja ta ulega detrywializacji; (3) dany fragment wchodzi w mocny związek anaforyczny z poprzedzającym go fragmentem (poprzedzającymi fragmentami); (4) jego relacja dyskursywna z poprzednimi fragmentami jest w pewnym sensie przewidywalna. Demonstruje się również, iż omawiany mechanizm „lustrzanego odbicia” działa jednocześnie na wielu poziomach struktury znaczeniowej i z tej racji jest o wiele bardziej wyrafinowany, niż dobrze znane naukowcom środki dyskursywnego wyróżnienia

EN

The paper is focused on an as yet unstudied strategy of internal hierarchization of artistic discourse. The author claims that those fragments of the latter perceived by reader as distinguished, aphoristic and/or especially significant, more often than not display simultaneously the following features: (1) certain ideas conveyed by the relevant fragment may be considered as a mirror image of each other; (2) the similarity between them undergoes some detrivialization; (3) there is a strong anaphoric link between the relevant fragment and some of the previous ones; (4) its discourse relation with the foregoing portion of the text is highly predictable. Further, it is argued that this ‘mirror image machinery’ has many dimensions, some of which are readily detectable, while some not, and, as a consequence, it proves to be much more sophisticated than the best studied devices employed for grounding in discourse

RU

Статья посвящена неисследованному до сих пор механизму внутренней иерархии художественного дискурса. Показано, что фрагменты художественных текстов, воспринимаемые получателем как отличительные, афористические и/или ключевые для понимания сообщения, содержащегося в произведении, очень часто имеют одновременно следующие характеристики: (1) между определенным содержанием, содержащимся в соответствующем фрагменте, существует связь взаимного сходства; (2) эта связь является экстерриториальной; (3) данный фрагмент вступает в тесную анафорическую связь с предшествующим фрагментом (фрагментами); (4) его дискурсивная связь с предшествующими фрагментами является в какой-то степени предсказуемой. Показано также, что этот механизм "зеркального отражения" работает одновременно на многих уровнях структуры смысла и поэтому намного сложнее, чем хорошо известные ученым средства дискурсивного разграничения. Переведено с помощью www.DeepL.com/Translator (бесплатная версия)

4

Постколоніальні студії: Україна в постколоніальних дослідженнях

63%

Троян С.

Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia

|

2014

|

vol. 2: Postkolonializm — tożsamość — gender. Europa Środkowa, Wschodnia i Południowo-Wschodnia

61 - 74

EN

The substantive provisions of orientalism and postcolonialism are analysed in the article. The development of postcolonialism is connected with the publication of the book Orientalism by the American author E. Said in 1978. It influenced the evolution of postcolonial studies in other countries. The main lines of the postcolonial theory in Ukraine and its features are exposed. Carnivality, allegoricalness, entertainment and soft parting with colonial past are their typical features.

5

Жінка в армії: ґендерна стереотипізація у військово-професійному середовищі

63%

Храбан (Khraban) Т. T.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

issue 5(2)

93-105

UK

Мета статті – дослідити особливості відтворення і конструювання ґендерних стереотипів, які стосуються жінок, в Збройних силах України. Матеріали та методи. На першому етапі особливості конструювання гендерних стереотипів були вивчені за методикою якісного контент-аналізу, на другому етапі були використані інтерпретатівний і пояснювальний методи дискурс-аналізу. Матеріалом дослідження послужили текстові фрагменти і фотографії, які розміщені на сторінках групи соціальної мережі Facebook «Military service – Військова служба». Результати та дискусії. На специфіку відтворення і конструювання стереотипів, які стосуються жінок, у військовому середовищі велику роль відіграє реалізація психологічних функцій ґендерних стереотипів. Когнітивно-адаптаційна функція на лінгвістичному рівні реалізується через когнітивну ґендерну метафору. Фемінні метафори стають тим інструментом, які ламають традиційні стереотипні уявлення про жінок і пропонують нову перспективу – відсутність поляризації між статями, а також таку взаємодію чоловіків і жінок у військовій корпоративній культурі, що базується на довірі і підтримці. Ціннісно-захисна психологічна функція ґендерних стереотипів, які стосуються жінок, у військовому середовищі спрямована на підтримку колективних цінностей, виправдання і раціоналізацію дискримінаційного ставлення до чужої групі. Ґендерні стереотипи щодо жінки використовуються не для створення опозиції «чоловік ¬ жінка» або «чоловіче – жіноче», а «військові – цивільні». Конструктивна функція гендерних стереотипів спрямована на внутрішнє прийняття світоглядної позиції військовослужбовців, попередити стрес, який пов’язаний із необхідністю підпорядкування у військовому середовищі. Соціальні функції ґендерних стереотипів, які стосуються жінок, дозволяють чоловікам-військовослужбовцям відтворити емоційно-значущі для них ситуації, в яких були реалізовані їх потреби у визнанні і любові. Надалі це сприяє встановленню психологічного комфорту і глибоких емоційних зв’язків між чоловіками і жінками в різностатевих колективах. Аналіз функцій ґендерних стереотипів не виявив відносин конкуренції і ворожнечі між фемінністю і маскулінністю у військовому середовищі. Висновки. На теперішний час ґендерна стереотипізація жінки у військовому середовищі стає гнучкою, а стереотипи коригується залежно від соціального контексту. Причина цього процесу ховається в специфіці професійної діяльності військових, яка полягає в тому, що в армії ефективність виконання поставлених завдань можлива лише при наявності єдиної системи прийняття корпоративних цілей, цінностей і відносин. Ідентифікація жінок по ґендерним ознакам виявляється другорядною, актуальною стає її ідентифікація з соціально-професійною групою. Жінки нарівні з чоловіком стають носіями ідей та ідеалів військово-професійної діяльності, а оновлений ґендерний стереотип включає в себе цінності, норми, правила поведінки, що пропагуються корпоративної військової культурою.

EN

The aim of the article is to study the process of the reproduction and changing of gender stereotypes relating to women in the Armed Forces of Ukraine. Materials and methods. The method of qualitative content analysis, interpretive and explanatory methods of discourse analysis have been used. Materials to conduct this research are publications, comments and pictures on the pages of group “Military service” in a social network Facebook. Results & discussions. In the military environments gender stereotypes’ psychological functions have profound effects on the specificity of the reproduction and changing of stereotypes relating to women. At the linguistic level the cognitive-adaptive function is realized through the cognitive gender metaphor. Feminine metaphors are becoming instruments that breaks down traditional stereotypes of women and offers a new perspective, namely the absence of polarization between the sexes, as well as the trust and support of interaction between men and women in the military corporate culture. The value-protective psychological function of gender stereotypes relating to women is aimed to maintain collective values, justify and rationalize discriminatory attitudes towards an alien group. Gender stereotypes relating to women are used not to create the opposition “man – woman” or “male – female” but “the military – civil persons”. The constructive function of gender stereotypes is aimed at the internal acceptance of servicemen’s worldview position; it helps to prevent the stress associated with the need for subordination in the military environment. The social functions of gender stereotypes relating to women help a military man to reproduce situations that are emotionally significant for him, in which his needs in recognition and love have been met. Further, this will contribute to the establishment of psychological comfort and deep emotional ties between men and women in a heterogeneous team. The analysis of the gender stereotypes’ functions did not reveal the relationship of competition and hostility between femininity and masculinity in the military environment. Conclusions. For today in the military environment the gender stereotyping of women is becoming flexible, and stereotypes are changing according to social context. The root cause of this process is the specifics of the military professional activities, when the effectiveness of accomplishing the stated tasks is possible only if there is a unified system for accepting corporate goals, values and relationships. The identification of woman on the basis of gender is secondary, but her identification with a social and professional group becomes urgent. Women, just like men, become the bearer of the ideas and ideals of military professional activity, and the updated gender stereotype includes values and norms promoted by the corporate military culture.

6

“The Gateway to Europe”. The Discourse on Poland in the Chinese Press (2015-2020)

63%

Yang C., Płaneta P.

Nowa Polityka Wschodnia

|

2021

|

vol. 3(30)

98-132

RU

Цель статьи - представить результаты исследования структуры дискурса о Польше, присутствующего в содержании различных китайских газет и журналов. В первой части сделан обзор истории, характеристик и тенденций развития китайского газетного рынка. Для подборки сообщений о Польше и поляках был проведен анализ 172 публицистических материалов, опубликованных в 2015-2020 годах. Первым шагом в данном исследовании стал лексический анализ китайских печатных СМИ, собранных в текстовом корпусе приложения, содержащего 200 000 слов. Кроме того, для анализа текстов авторы статьи использовали программное обеспечение для извлечения основных концепций. Следующим этапом исследования стал компьютерный контент-анализ. Для исследовательских целей создано 150 категорий словарей. Эти словари состояли из набора слов, собранных на одной семантической основе. Единицей анализа на этом этапе исследования был отдельный абзац (N = 2465 единиц), а результатом - иерархия и значимость коллективных символов, тем, актеров и мест, присутствующих в печатном дискурсе относительно Польши. В последней части исследования - при помощи факторного анализа - структура дискурса о Польше в китайской прессе была сведена к 9 сильнейшим факторам, определяющим, какие различные (детализированные) категории имеют тенденцию к совместному появлению и именно поэтому создают легко различимую конфигурацию.

EN

The aim of the article is to present the results of the survey on the structure of the discourse on Poland present in the content of various Chinese newspapers and magazines. In the first part, we provide an overview of the history, characteristic and development trends of the Chinese newspaper market. In order to construct the collection of messages about Poland and Poles, a query was carried out in 172 journalistic materials published in 2015-2020. The first step of analysis performed in this research was the lexical analysis of the Chinese print media gathered in the text corpus of app. 160 thous. words. Additionally, the authors of the article used text mining analytics software to extract the main concepts. The next phase of the survey was the computer assisted content analysis. For the research purposes 150 categories dictionaries were created. Those dictionaries consisted of the set of words gathered on the same semantic basis. The unit of the analysis in this phase of the research was a single paragraph (N=2465 units) and the results of this analysis were the hierarchy and key-ness of collective symbols, themes, actors and places present in the press discourse on Poland. In the last part of the research-as a result of factor analysis-the structure of the discourse on Poland in the Chinese press was reduced to 9 strongest factors determining which different (detailed) categories have the tendency to co-occur and that is why they create easily distinguishable configurations.

7

Политический анализ медийного текста

51%

Мельник Г.

Rocznik Prasoznawczy

|

2014

|

vol. 8

53-67

EN

The article analyzes the combination of different scientific methods by which we study the specific media texts, reflecting the political sphere. Methods of policy analysis are general and universal in nature and represent a set of principles and approaches that provide assessment, forecasting and monitoring of the effects of political decisions. The author considers the different types of analysis, in particular the situational, discursive, content analysis, intent analysis and defines the functions of the of the analyst and formulates the problem of policy analysis of media text. Media are considered as independent subjects of political analysis.

RU

Статья посвящена анализу совокупности различных научных методик, с помощью которых исследуются конкретные медийные тексты, отражающие политическую сферу. Методы анализа политики носят общий характер и универсальный характер и представляют собой набор принципов и подходов, обеспечивающих оценку, прогнозирование и мониторинг последствий политических решений. Автор рассматривает различные типы анализа, в частности, ситуационный, дискурсивной, контент-анализ, интент-анализ, а также определяет функции политического анализа, формулирует проблему политического анализа текста СМИ. Медиа рассматриваются как независимые субъекты политического анализа.

8

Językowe sposoby deprecjacji Ukrainy jako niezależnego państwa i jej delegitymizacji w dyskursie rosyjskiego radykalnego prawosławia

51%

Zemszał P.

Przegląd Rusycystyczny

|

2023

|

issue 2 (182)

208-232

RU

Статья посвящена лингвистическим способам обесценивания Украины как независимого государства. Проанализированный материал позволяет сделать вывод, что языковая плоскость исследуемого дискурса отражает несколько способов обесценивания и делегитимизации Украины как независимого государства. Помимо почти механической замены названия Украина на Малороссия, являющейся логическим последствием простого отрицания права Украины на независимое существование, появляются такие единицы, которые выражают определенные аргументы, характерные для имперского дискурса: об отсутствии реальной независимости государства (например. филиал, укрпроект), о незаконности процедур выборов ее органов власти (государственный переворот), их незаконном, насильственном характере (например, хунта, диктатура), о хаосе, царящем на территории Украины (мазепинская самостийность, самостихийность). Характерной чертой православной разновидности имперского дискурса, с другой стороны, является даже косвенная отсылка к по сути средневековой религиозной аргументации путем указания на нехристианский характер украинских властей (безбожная власть, сатанинская хунта).

PL

Artykuł poświęcony jest językowym sposobom deprecjacji Ukrainy jako niezależnego państwa. Przeanalizowany materiał pozwala stwierdzić, że płaszczyzna językowa badanego dyskursu odzwierciedla kilka sposobów deprecjacji i delegitymizacji Ukrainy jako samodzielnego państwa. Obok mechanicznej wręcz zamiany nazwy Украина nazwą Малороссия, która jest pochodną prostego zaprzeczenia prawa Ukrainy do samodzielnej egzystencji pojawiają się takie jednostki, które wyrażają pewne charakterystyczne dla dyskursu imperialnego argumentacje: o braku rzeczywistej niezależności państwa (np. филиал, укрпроект), o nielegalności procedur wyłaniania jego władz (государственный переворот), ich nielegalnym, przemocowym charakterze (np. хунта, диктатура), o chaosie panującym na terytorium Ukrainy (мазепинская самостийность, самостихийность). Charakterystyczną cechą prawosławnej odmiany dyskursu imperialnego jest zaś choćby pośrednie odwoływanie się do średniowiecznej w istocie argumentacji religijnej poprzez wskazywanie na niechrześcijański charakter władz Ukrainy (безбожная власть, сатанинская хунта).

EN

The article is devoted to the linguistic ways of depreciation of Ukraine as an independent state. The analysed material allows us to conclude that the linguistic plane of the studied discourse reflects several ways of depreciation and delegitimisation of Ukraine as an independent state. In addition to the almost mechanical replacement of the name Украина with Малороссия, which is derived from a simple denial of Ukraine's right to independent existence, there appear such units which express certain arguments characteristic of imperial discourse: about the lack of real independence of the state (e.g. филиал, укрпроект), about the illegality of the procedures for the election of its authorities (государственный переворот), their illegal, violent character (e.g. хунта, диктатура), about the chaos prevailing on the territory of Ukraine (мазепинская самостийность, самостихийность). A characteristic feature of the Orthodox variety of imperial discourse, on the other hand, is even an indirect reference to the essentially medieval religious argumentation by pointing to the non-Christian character of the Ukrainian authorities (безбожная власть).

9

Дейктические элементы со значением времени в языке и тексте

51%

Grushina N.

Językoznawstwo

|

2021

|

vol. 15

233-240

PL

Czas jest kategorią abstrakcyjną, ale ściśle związaną z człowiekiem. Postrzeganie czasu może się różnić w zależności od środowiska językowego, społecznego i kulturowego. Dlatego tak ważne jest zwrócenie szczególnej uwagi na różnorodność percepcji czasu podczas nauki języka obcego. W niniejszym artykule badamy elementy deiktyczne ze znaczeniem czasu w dyskursie rosyjskich pism artystycznych i publicystycznych. Materiałem badawczym były teksty publikowane w czasopismach „Nowy Mir” na przełomie XX i XXI wieku. W ujęciu kognitywnym tekst jest dyskursem, a czas jest jednym z kluczowych pojęć tego dyskursu. W miarę rozwoju dyskursu powstaje kilka ośrodków deiktycznych, a wyrazy nieposiadające semu temporalnego stają się drugorzędnymi elementami deiktycznymi. Otrzymane wyniki mogą być wykorzystane w nauczaniu języka rosyjskiego jako obcego, w szczególności w nauczaniu czytania na poziomie zaawansowanym nauki języka rosyjskiego jako obcego, a także na zajęciach z przekładoznawstwa lub interpretacji historycznej tekstu.

EN

Time is an abstract category, but it is closely related to human beings. The perception of time may vary depending on the linguistic, social and cultural environment. That is why it is so important to pay special attention to the diversity of the perceptions of time when learning a foreign language. In this article, we explore deictic elements with the meaning of time in the discourse of Russian artistic and publicist magazines. The material of the study were texts published in copies of the «Novy Mir» magazine at the turn of the 20th and 21st centuries. In the cognitive approach, text is viewed as a discourse and time is one of the key concepts behind this discourse. As the discourse develops, several deictic centres are formed, and non-temporal words become secondary deictic elements. The results of this study may be used in teaching Russian as a foreign language, in particular in teaching reading at an advanced level of learning Russian as a foreign language, as well as in courses on translation or historical interpretation of text.

RU

Время – абстрактная категория, тесно связанная с человеком. Восприятие времени может варьироваться в зависимости от языковой, социальной и культурной среды. Вот почему так важно уделять особое внимание разнообразию представлений времени при изучении иностранного языка. В статье мы исследуем дейктические элементы со значением времени в дискурсе российских художественно--публицистических журналов. Материалом исследования послужили тексты, опубликованные в журналах «Новый мир» на рубеже XX–XXI веков. В рамках когнитивного подхода текст рассматривается как дискурс, а время как один из ключевых концептов, организующих этот дискурс. По мере развертывания дискурса образуется несколько дейксисных центров, а в качестве вторичных дейктических элементов начинают выступать слова, не имеющие темпоральной семы в значении. Результаты настоящего исследования могут быть использованы в практике преподавания русского языка как иностранного, в частности, при обучении чтению на продвинутом этапе изучения русского языка как иностранного, а такжев курсах по переводу или исторической интерпретации текста.

10

Projekt uniwersalnej makroetyki współodpowiedzialności Karla-Otto Apla

51%

Grzyb A.

ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich

|

2014

|

issue 14

165-178

RU

Автор проводит анализ проекта макроэтики взаимной ответствен-ности Карла-Отто Апеля – одного из создателей дискурса. Новое измерение этики основанной на дискурсе, по мнению Апеля, является необходимой реакцией на новые этические проблемы связанные с процессом глобализации. В центре находится проблема ответственности за последствия глобальных действий, которые накапливаются, например, в виде экологических проблем. Автор статьи ставит перед собой задание представить макроэтику Карла-Отто Апеля в контексте этики дискурса, из которой этот проект возникает и для которой он являет собой практическую экземплификацию.

EN

The author undertakes the analysis of the project of makroethics of the common responsibility introduced by Karl-Otto Apel, the leading originator of the discourse ethics. According to his theory, this new dimension of the ethics based on the dis-course creates a necessary answer for new ethical problems arising from the pro-cess of globalization. The central problem here is the question of responsibility for the global actions, represented, among other things, by the ecological issues. The author aims at presenting the makroethics of Karl-Otto Apel in the context of the Discourse Ethics, from which the whole project springs, epitomizing also its practical exemplification.

11

Lexical Peculiarities of Dialogical Genres of Chat, Blog and Forum in British and Ukrainian Internet Space: a Comparative Aspect

51%

Borisov O.

Path of Science

|

2016

|

vol. 2

|

issue 10(15)

4.1-4.4

EN

The article is devoted to establishing of the influence peculiarities in the British and Ukrainian virtual dialogical communication on the material of such genres as chats, blogs and forums. The isomorphic and allomorphic features of the use of lexicon in interlocutors’ behavior as a significant instrument of communicative influence are established and analyzed. The lexicon is compared according to the strata of elevated and low vocabulary of the present-day English and Ukrainian languages. The percentage of the words is presented in every genre of a dialogue in the comparative view and a general statistic conclusion is made on the basis of the data of the whole virtual format of communication.

RU

Статья посвящена изучению влияния в британской и украинской виртуальной диалогической коммуникации на примере таких жанров, как чат, блог и форум. Установлены и проанализированы изоморфные и алломорфные признаки использованного во взаимодействии лексикона, который является одним из инструментов коммуникативного влияния. Лексикон рассматривается на уровне возвышенного и сниженного стилистических регистров современных английского и украинского языков. В сравнении приведены процентные подсчеты лексических единиц, использованных в каждом жанре диалога, на основе чего сделан общий вывод об использовании лексики во всем виртуальном формате этнической коммуникации.

12

Эссе о провинции (заметки о дефиците власти в современной России)

51%

Skiperskikh A.

Świat Idei i Polityki

|

2019

|

issue 18

333-357

RU

В данной статье автор пытается понять, как институты власти могут функционировать в условиях российской провинции и как они могут восприниматься обществом. Власть распределяется неравномерно, и это в полной мере сказывается на её дефиците применительно к провинциальному политическому дискурсу. Пример современной России не является исключением. Автор считает, что современные политические практики власти основываются на определённых культурных основаниях, объясняющихся особым отношением к провинции, которое традиционно присутствует в политическом дискурсе. Автор видит это отношение в различных сюжетах из текстов Александра Пушкина, Андрея Платонова, Антона Чехова, Ивана Бунина и других русских классиков. Авторская интерпретация проблемы потребовала обращения и к теоретическим работам политических философов, среди которых можно выделить Джорджо Агамбена, Альбера Камю, Никласа Лумана, Мишеля Фуко и Макса Шелера. Для автора важность подобного обращения была обусловлена тем фактом, что в центре отмеченных теоретических построений, так или иначе, присутствует проблема соотношения властии сопротивления. По мнению автора, в пространстве российской провинции существует объективный дефицит институтов власти, говорящий, с одной стороны, об определённом пренебрежении провинцией, а, с другой стороны, свидетельствующий о силе сопротивления инициативам власти на местах и правовом нигилизме, ставшем частью мировоззренческой философии российского провинциала. Представленность человека самому себе, влияет на достаточно критическое отношение к власти. Человек больше не способен доверять институтам власти и искать у них поддержки, что в полной мере раскрывается на примере современной российской провинции, наследующей традицию осторожного и нигилистического отношения к политическим институтам в собственной истории. Политика федеральной власти в современной России порождает серьёзные разрывы между центром и провинцией, что не может не сказываться на специфическом восприятии самой власти, а также влияет на формирование анархических установок.

EN

In this article, the author using sketches of Russian culture, tries to understand, how institutions of power can function in the Russian province, and how they can be perceived by the society. The power is distributed unevenly, and this has a full effect on its deficit in relation to provincial political discourse. The Russian example is not an exception. From the author’s point of view, modern practices may have significant cultural grounds, hiding in a special relation to the province, which traditionally accompanied political discourse. The author sees this attitude in various sketches from the texts of Aleksandr Pushkin, Andrey Platonov, Anton Chekhov, Ivan Bunin and other Russian classics. The author’s interpretation of the problem required an appeal to the theoretical works of political philosophers, such as Giorgio Agamben, Albert Camus, Niklas Luhmann, Michel Foucault and Max Scheler. The author believes that in the space of the Russian province there is an objective deficit of institutions of power, which speaks, on the one hand, of a certain disregard for the province, and, on the other hand, testifies to the strength of resistance to local initiatives and legal nihilism that has become part of the political philosophy of the Russian provincial. In turn, the provision of a person to himself, affects a fairly critical attitude toward the political power. A person is not more capable of trusting the authorities and seeking support from them. His being increasingly assumes an existential character. The policy of the federal government in modern Russia gives rise to serious gaps between the center and the province, which can forms affect the specific perception of power itself, and also affects the formation of anarchic attitudes.

13

Вербализация концепта «народ» в программных материалах политических партий

51%

Szymula R.

Studia Wschodniosłowiańskie

|

2019

|

vol. 19

387-399

EN

The article is devoted to the analysis of the concept of “nation” characteristic for Russian political discourse, verbalized in electoral programs of the largest political parties. The realization of this concept of “nation” is served by various lexical units (neutral and related to emotional connotations). Various characteristics of the concept are updated in the awareness of voters. They refer to fundamental values, to basic psychological needs of every citizen, to patriotic feelings. The examined attributes are related to the structure of program materials: political parties build the picture of reality in the country based on the contrasts: “bad situation today – improvement in the future when the party wins the election”, what can affect the emotions of the recipients.

14

Dorota Pazio-Wlazłowska, Церковь в кругу ценностей: семья, традиция, патриотизм (по материалам интернет-портала „Российской газеты”), [Prace Slawistyczne. Slavica 153], Instytut Slawistyki Polskiej Akademii Nauk, Warszawa 2021

38%

Narloch A.

Przegląd Rusycystyczny

|

2023

|

issue 3 (183)

258-263

Refine search results

Особенности актуализации главных концептов современного русского политического дискурса

Демонологический дискурс в произведении Ореста Сомова "Оборотень" как проявление общеславянской культурной традиции

Взаимоотраженность смыслов и дискурсивная перспектива в художественном тексте

Постколоніальні студії: Україна в постколоніальних дослідженнях

Жінка в армії: ґендерна стереотипізація у військово-професійному середовищі

“The Gateway to Europe”. The Discourse on Poland in the Chinese Press (2015-2020)

Политический анализ медийного текста

Językowe sposoby deprecjacji Ukrainy jako niezależnego państwa i jej delegitymizacji w dyskursie rosyjskiego radykalnego prawosławia

Дейктические элементы со значением времени в языке и тексте

Projekt uniwersalnej makroetyki współodpowiedzialności Karla-Otto Apla

Lexical Peculiarities of Dialogical Genres of Chat, Blog and Forum in British and Ukrainian Internet Space: a Comparative Aspect

Эссе о провинции (заметки о дефиците власти в современной России)

Вербализация концепта «народ» в программных материалах политических партий