Search results

1

Uwagi o zmianach leksykalnych w gwarze sokólskiej wsi Nomiki w połowie XX wieku

100%

Kondratiuk M.

TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

|

2020

|

vol. 6

|

issue Numer Specjalny

113-119

UK

Номіки (діал. nˡom’ik’i), колишнє село королівських селян в економії Гродно. Під час волочної поміри близько 1560 року воно займало на 22 волоки. Перша згадка про село Номіковічи датується 1578 р. Проживали там литовці та русини, які відбували панщину у фільварку в Одельську. Після шведської навали частину покинутих земель віддали селянам, переселеним із сіл, переданих татарам. Під час діалектних досліджень, здійснених Станіславом Глінкою (1957 рік і 1971 рік), було стверджено, що мешканці села спілкувалися між собою переважно білоруською, частково польською мовами. У статті подано приклади використання двох та кількох різних назв для одного і того ж десигната, дії чи явища. Це були назви, що використовувались у минулому та вживаються сьогодні, а також назви знарядь та дій, які вийшли з ужитку внаслідок науково-технічного прогресу, розвитку культури та освіти. Чітко видно заміну руських назв польськими назвами, що часто залежить від віку інформатора (зміни поколінь).

EN

Nomiki (dialectal: nˡom’ik’i) is an old village of royal peasants in Grodno county. During measurement of ground about 1560. The first mention of the village of Nomikowiczy dates back to 1578. Lithuanians and Ruthenians serving serfdom on the farm in Odelsko were imprisoned there. After the Swedish invasion, some of the abandoned lands were given to the peasants who were displaced from the villages handed over to the Tatars.During the dialectical research of Stanisław Glinka (1957 and 1971), the inhabitants mostly spoke Belarusian, partially Polish. The article presents the examples of usage two or more different names to define the same designate, activity or phenomenon. There were the names used in the past and nowadays, or the names which were out of use due to scientific and technical progress, evolution of culture and education. Changes in replacing Ruthenian names with Polish names are clearly visible, often depending on the age of the informant (generational changes).

PL

Nomiki (gw. nˡom’ik’i), to dawna wieś chłopów królewskich w ekonomii grodzieńskiej. W czasie pomiary włócznej około 1560 roku została osadzona na 22 włókach. Pierwsza wzmianka o siole Nomikowiczy pochodzi z 1578 roku. Osadzono w niej Litwinów i Rusinów odbywających pańszczyznę na folwarku w Odelsku. Po najeździe szwedzkim część włók opustoszałych oddano chłopom przesiedlonym ze wsi przekazanych Tatarom. W czasie badań gwarowych Stanisława Glinki (lata 1957 i 1971) mieszkańcy rozmawiali ze sobą przeważnie po białorusku, częściowo po polsku. W artykule przedstawiono przykłady używania dwóch i kilku różnych nazw na określenie tego samego desygnatu, czynności czy zjawiska. Były to nazwy używane dawniej i obecnie lub nazwy narzędzi i czynności, które wyszły z użycia w wyniku postępu naukowo-technicznego, rozwoju kultury i oświaty. Wyraźnie widoczne są zmiany zastępowania nazw ruskich nazwami polskimi, często zależne od wieku informatora (zmiany pokoleniowe).

2

Nauczanie dialektologii na studiach ukrainistycznych na Uniwersytecie Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie

100%

Dudek-Szumigaj A.

TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

|

2020

|

vol. 6

|

issue Numer Specjalny

333-347

UK

У статті обговорено місце діалектології на україністиці в Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Проаналізовано навчальні програми для спеціальностей: українська філологія та україністика у період функціонування одноступеневої та двоступеневої системи освіти. Обговорено види занять з діалектології, реалізовані програми навчальної дисципліни, охарактеризовано науковий доробок викладачів цього предмета, а також неоднорідність студентських груп щодо володіння говіркою.

EN

The article analyses the place of dialectology in teaching in Ukrainian studies at the Maria Curie-Skłodowska University in Lublin. The study programs in the period of the Ukrainian philology and Ukrainian studies as uniform master’s studies and two cycle-studies were analyzed. Forms of dialectological education and programming content are discussed. The scientific achievements of the lecturers were characterized. The diversity of student groups in terms of the knowledge of the subdialect is discussed.

PL

W artykule omówiono miejsce dialektologii w nauczaniu na studiach ukrainistycznych na Uniwersytecie Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie. Przeanalizowano programy studiów w okresie funkcjonowania kierunków: filologia ukraińska i ukrainistyka jako studiów jednolitych magisterskich i dwustopniowych. Omówiono formy kształcenia dialektologicznego, realizowane treści programowe, scharakteryzowano dorobek naukowy wykładowców tego przedmiotu, a także zróżnicowanie grup studenckich pod względem znajomości gwary.

3

Атлас української мови як джерело дослідження української діалектної акцентної системи

88%

Кобиринка Г.

Gwary Dziś

|

2020

|

vol. 12

143-153

EN

The study focuses on the sources of research into the Ukrainian dialectal accent system with special emphasis placed on a detailed comprehensive analysis of the «Atlas of the Ukrainian language». It has been established that the definition of the bound areas of distribution of the accentuation feature sis represented by different types of maps: regional, reflecting the contrast of the accentuation phenomena within several zones; isoglottic, outlining the boundaries of the distribution of the accent units; synthetic, complex, or the so-called consolidated. By means of re-cartography, a constructing method, the accentuation features are outlined throughout the Ukrainian dialect continuum. Beside the maps devoted to the accent system of the Ukrainian language, the accent in the «Atlas of the Ukrainian language» is also depicted as an accompanying feature on phonetic, morphological and lexical maps. It was determined that the object of cartography were nouns, adjectives, numerals, pronouns and their grammatical forms. The article presents the functioning of the accentuation features, phenomena, illustrated on the maps of the «Atlas of the Ukrainian language». It has been found out that lots of information is stored in non-cartographic material. At the same time, there are features, tendencies and idiosyncrasies of the accentuation as indicated on the maps of the «Atlas of the Ukrainian language». It has been noted that the «Atlas of the Ukrainian language» is also a reliable source of studies of the interference phenomena at the accent level and the search of the dialectal basis of literary and normative accentuation.A conclusion has been drawn that by means of the linguo-geographic method, a researcher is able to obtain new, valuable and convincing material that enables not only to outline the areas of a specific phenomenon, but also to supplement the scientific positions, clarify, change or completely deny them.

PL

У студії звернено увагу на джерела дослідження української діалектної акцентної системи, зокрема докладніше проаналізовано загальномовний «Атлас української мови». Зʼясовано, що межі поширення акцентуаційних рис представлено на різнотипних картах: регіональних, які відбивають протиставлення акцентуаційних явищ у межах окремих зон; ізоглосних, на яких лініями окреслено межі поширення акцентних одиниць; синтетичній, комплексній, чи так званій зведеній, методом побудови якої є рекартографування – акцентуаційні риси проаналізовано на всьому українському діалектному континуумі. Окрім карт, присвячених акцентній системі української мови, наголошення в «Атласі української мови» зображено також як супровідну рису на фонетичних, морфологічних, лексичних картах. Визначено, що обʼєктом картографування були іменники, прикметники, числівники, займенники та їх граматичні форми; описано ареали функціонування акцентуаційних рис, явищ, які проілюстровані на картах АУМ. Виявлено, що чимало інформації зберігають некартографовані матеріали. Водночас зазначено риси, тенденції, особливості наголошення, про які сигналізують карти АУМ. Зауважено, що АУМ також є надійним джерелом у вивченні явища інтерференції на акцентному рівні; виявленні діалектної основи літературно-нормативного наголошення.Зроблено висновок, що саме за допомогою лінгвогеографічного методу дослідник має змогу отримати новий цінний і переконливий матеріал, який уможливлює не лише окреслити ареали функціонування певного явища, а й доповнити наукові положення, уточнити, змінити чи й зовсім заперечити їх.

Refine search results

2 TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

1 Gwary Dziś

1 Dudek-Szumigaj A.

1 Kondratiuk M.

1 Кобиринка Г.

2 2021

1 2020

Uwagi o zmianach leksykalnych w gwarze sokólskiej wsi Nomiki w połowie XX wieku

Nauczanie dialektologii na studiach ukrainistycznych na Uniwersytecie Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie

Атлас української мови як джерело дослідження української діалектної акцентної системи