Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: знак

Sort By:

Limit search:

Методология и методика интердисциплинарного анализа oнтологии, прагматики и гносеологии лексической единицы

100%

Лабащук М.

Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica

2016

issue 13

45-55

The structural and functional difference of the language and speech’s lexical signs is paid attention to in the article. In the structure of a language sing the categorial character and homonymy of signs are of great importance; while in the structure of a speech sign the contents, sense and polysemy are very significant. The analysis and identification of the types of polysemy in the speech sign and the reference of it to any other language homonymic sign are important in the investigation of the speech sign. The key aim is to create of an effective model of a language’s lexical unit relevant to modern social cultural theories of communication, cognitive theories and informative mathematical theories of the model of the sign. The theoretical aim is to ground the structuredness of the person’s psycho-semiotic behavior and the determinism of psycho-social relations as a structural unity of psycho-linguistic, ethno-social and informative-mathematical theories.

Формализация модели знака должна предполагать возможность установления классификационных семантических параметров описываемой единицы через разные степени сочетаемости. Для этого требуется установление набора наиболее релевантных маркеров стиля и дискурса, а также морфологических и деривативных маркеров лексико-грамматической принадлежности знака его типовой синтаксической и семантической функции. Первые должны служить установлению ситуативно-речевых свойств текста, что позволит отфильтровать стилистически и социолектно нерелевантные омонимичные и омонимоидные знаки (полисемы), вторые же – поиску смежно связанных с анализируемым знаком единиц текста, которые помогут отфильтровать стилистически и социолектно однородные омонимы и омонимоиды (полисемы).

Теоретичні засади й методологічні проблеми семіотики історії

71%

Martynov A.

Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

2021

issue 30

225-242

The article deals with the theoretical and methodological problems of the semiotics of history. Semiotics is the science that studies the sign system. This system is used by people to transfer knowledge and information. Modern governance is semiotic. A separate fact can turn into a sign-symbol. The sign lives its own life in the virtual space, leaving the information space. The modern world is governed by language. The revolution starts with the language. Semiotics changes the epistemological regime. The code provides a communication system. Any code requires decoding. Cultural space codes are ambiguous. The semiotics of history actively interacts with the history of ideologies. The question of the truth of the nationalism doctrine cannot be solved by science, because it belongs to ideology. The name is the essence. In psychiatry, there is the concept of semiotic dementia, when the patient does not understand the meaning of words. Information is distributed among people, therefore it acquires its social significance when it is perceived by people, only under this condition it becomes knowledge. Knowledge helps to act. A prerequisite for this is correct information. Concepts of the information society can be distinguished in the format of semiotics of history. Images have a stronger effect on people than texts. Negative information spreads faster than texts. Virtuality creates the image of the desired world. The images of the future are not neutral. A certain image of the future is set by the present. No one can escape the human prejudice. The semantics of history develops in the general line of the linguistic turn in historical science. In this sense, the methodological and theoretical problems of the semiotics of history are associated with the linguistic problems of consciousness, caused by the imperfection of any language and the ways of its public use.

У статті висвітлюються теоретичні й методологічні проблеми семіотики історії як трансформації системи знаків у часово-просторовому континуумі. Цією системою користуються люди з метою передання знань та інформації. Сучасне управління є семіотичним. Окремий факт може перетворитись на знак-символ. Знак живе своїм життям у віртуальному просторі, залишивши інформаційний простір. Інформаційна цивілізація керується системою знаків різного походження. Семантика змінює епістемологічний режим. Код забезпечує систему комунікації. Будь-який код потребує декодування. Коди культурного простору є багатозначними. Семіотика історії активно взаємодіє з історією ідеологій. Питання істинності доктрини націоналізму не може бути вирішене наукою, позаяк належить ідеології. У психіатрії є поняття семантичної деменції, коли хвора людина не розуміє значення слів. Інформація розповсюджується серед людей, а відтак і набуває свого суспільного значення лише тоді, коли вона сприймається людьми, тільки за цієї умови вона стає знанням. Знання допомагають діяти. Передумовою для цього є достовірна інформація. У форматі семіотики історії можна виділити концепції та засади «інформаційного суспільства». Образи сильніше впливають на людей, аніж тексти. Негативна інформація поширюється швидше за позитивну. Віртуальність створює образ бажаного світу. Образи майбутнього не нейтральні. Певний образ майбутнього задає сучасне. Семантика історії розвивається в загальному руслі лінгвістичного повороту в історичній науці. У цьому сенсі методологічні й теоретичні проблеми семіотики історії пов’язані з лінгвістичними глухими кутами свідомості, обумовленими недосконалістю будь-якої мови та способів її публічного використання.

Refine search results

1 Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica

1 Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

1 Martynov A.

1 Лабащук М.

1 2021

1 2016

Search results

Методология и методика интердисциплинарного анализа oнтологии, прагматики и гносеологии лексической единицы

Теоретичні засади й методологічні проблеми семіотики історії