Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: консенсус

Sort By:

Limit search:

Институциональные предпосылки формирования парадигмы экономической безопасности

100%

Tkach A.

Nierówności społeczne a wzrost gospodarczy

2016

vol. 47

91-103

В статье исследуется институциональные изменение парадигмы как теоретической основы экономической безопасности через призму восприятия роли и значения социальных, политических, экономических, военных или религиозных институтов. Сопоставляется традиционный и новый, консенсусный подходы к экономической безопасности в контексте перехода от накопления силы, как инструмента достижения безопасного сосуществования стран, народов, предприятий и граждан, к решению проблем защиты собственных хозяйственных интересов с помощью переговорных институтов. Доводится, что экономическая безопасность, это образ мышления и действия, осно-ванный на способности формулировать и устранять причины использования средств силы, а на их место должны прийти политические и моральные ресурсы. Делается попытка обосновать тезис, что в мире конкуренции и соперничества возмож-но избежать насилия. Автор исходит из позиции о том, что внутри некоторых обществ и в международных отношениях, где живут разные национальности, разделенные граница-ми и среди народов, где живут в одном государстве разные национальности, преобладает насилие потому, что отсутствуют или бездействуют институты морали и нравоучения. Проанализированы научные истоки становления парадигмы новой институциональной экономики и требований к ней, поскольку, очевидно, она должна быть принята на основе консенсуса большинства исследователей и не должна ставиться под сомнение, поскольку эта система взглядов считается само собой разумеющейся и не противоречит существую-щим исследованиям. На основе использования методологии институциональной экономической теории ана-лизируются концепции научных исследовательских программ, в структуре которых выделяется «твердое ядро», и «защитный пояс». Сделан вывод, что концепция новой парадигмы неоинституциональной экономики можно считать равнодействующей всех существующих взглядов современных представите-лей различных школ институционализма, а по отношению к обществу безопасность означа-ет удовлетворение потребностей существования, выживания, уверенности, стабильности, целостности личности, независимости, сохранения уровня и качества жизни в рамках опре-деленных социальных. Определена экономическая безопасность как процесс, который озна-чает непрерывную деятельность отдельных лиц, предприятий, общин, государств и междуна-родных организаций для создания нужного хозяйственного состояния безопасности.

W artykule przedstawiono badania nad zmianami paradygmatu instytucjonalnego jako teoretycznej podstawy bezpieczeństwa ekonomicznego w kontekście roli i znaczenia instytucji społecznych, politycznych, gospodarczych, wojskowych czy religijnych. Zestawione zostały tradycyjne i nowe, konsensualne podejścia do bezpieczeństwa gospodarczego w kontekście transformacji od modelu kumulacji sił jako narzędzia dla osiągnięcia bez-piecznego współistnienia państw, narodów, przedsiębiorstw i obywateli, w kierunku wyzwań ochrony własnych interesów gospodarczych za pośrednictwem instytucji zbiorowych. Dowodzi się, że bezpieczeństwo ekonomiczne stanowi odzwierciedlenie sposobu myślenia i działania, opartego o zdolność do określenia i odniesienia się do przyczyn stosowania środków przymusu, których miejsce powinny zająć zasoby polityczne i moralne. Podejmuje się próbę uzasadnienia tezy, że w świecie konkurencji i rywalizacji możliwe jest uniknięcie przemocy. Autor prezentuje stanowisko, zgodnie z którym w ramach niektórych społeczeństw i w stosunkach międzynarodowych, zachodzących pomiędzy różnymi narodowościami rozdzielonymi przez granice, jak i wśród społeczeństw krajów o zróżnicowanej narodowości, przemoc dominuje ze względu na braki lub nieaktywność instytucji moralności i obyczajów. Przeanalizowano naukowe pochodzenie i wymagania paradygmatu nowej ekonomii instytucjonalnej, który powinien być przyjęty w drodze konsensusu większości badaczy i nie powinien być kwestionowany, ponieważ ten system przekonań okazuje się być oczywisty i nie staje w opozycji do istniejących badań. W oparciu o metodologię ekonomii instytucjonalnej analizuje się koncepcje programów ba-dań naukowych, w których strukturze wyróżnia się „twardy rdzeń” oraz „strefy buforowe”. We wnioskach stwierdzono, że koncepcja nowego paradygmatu ekonomii neoinstytucjonalnej może zostać uznana za wynik wszystkich istniejących poglądów współczesnych przedstawicieli licznych szkół instytucjonalizmu, a w odniesieniu do bezpieczeństwa społeczeństwa oznacza zaspokojenie potrzeb istnienia, przetrwania, zaufania, stabilności, integralności tożsamości, niepodległości, zachowania poziomu i jakości życia w ramach danego społeczeństwa. Bezpieczeństwo ekonomiczne jest definiowane jako proces, który oznacza nieprzerwaną działalność osób indywidualnych, firm, wspólnot, państw i organizacji międzynarodowych dla osiągnięcia pożąda-nego bezpieczeństwa ekonomicznego państwa.

The article explores the institutional paradigm shift as the theoretical basis of economic security through the prism of perception of the role and importance of social, political, economic, military or religious institutions. There were presented traditional and new consensual approaches to economic security in the context of the transition from the accumulation of forces as a tool for achieving secure coexistence of countries, peoples, businesses and citizens, to address the challenges of protecting their own economic interests through bargaining institutions. It is discussed that economic security is a way of thinking and acting, based on the ability to formulate and address the causes of the use of means of force, and in their place have come political and moral resources. Attempts were made to substantiate the thesis that in the world of competition and rivalry it is possible to avoid violence. The author proceeds from the position that within some societies and in international relations, where different nationalities divided by borders and among peoples, where they live in the same state of different nationalities, dominated by violence because there is no idle or institutions of morality and morals. There were reviewed the scientific origins of the formation of the paradigm of the new institutional economics and its requirements, because, obviously, it must be accepted by consensus of most researchers and should not be questioned, since this belief system is taken for granted and is not contrary to existing research. Through the use of the methodology of institutional economic theory analyzes the concept of scientific research programs, the structure of which is allocated a “hard core” and “protective belt”. There were made the conclusion that the concept of the new paradigm of the new institutional economics can be considered as the result of all the existing views of the contemporary representatives of different schools of institutionalism, and in relation to society security is about meeting the needs of existence, survival, confidence, stability, integrity, independence, preservation of level and quality of life within certain society. Economic security is defined as a process that requires the continuous activity of individuals, businesses, communities, states and international organizations for the economic state security.

Динаміка розгортання деліберативих практик моделювання процесу відновлення України

88%

Rotar N.

Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne

2023

vol. 9

issue 1

11-35

The article studies the deliberative process, the subject field of which was formed around the problem of overcoming the devastating consequences inflicted on all areas of the functioning of Ukrainian society by the Russian aggressor, who launched a large-scale armed aggression against a sovereign democratic state in February 2022. It is established that today a system of markers of effective deliberation has been formed, the result of which could be the potential development of a consolidated, agreed, systematized vision of the update and a step-by-step plan for its implementation. It has been proved that an institutionalized space of deliberation of recovery of Ukraine was formed, structurally represented by the level of the national plane of deliberation and the level of the international plane of deliberation, which are in constant communication interaction, which is ensured by the normative principles of their functioning. It is substantiated that within the framework of the institutionalized space of the URC, a circle of active subjects (the Ukrainian state, the European Union, the World Bank, international organizations, partner states) and a circle of potential subjects (public organizations, private business, cities and regions of the European Union) of deliberation of the principles of Ukraine’s recovery. In the process of deliberation, there was a consolidation of the positions of the participants in this process in terms of determining the timing of the start of recovery, which should begin under martial law and russia's aggression against Ukraine, but a number of positions were formulated regarding the stages and their essence. Each of the parties to the process of deliberation adheres to its own position regarding leadership in this process. According to the official position of the EU, a recovery of this magnitude, taking place on the European continent, needs EU leadership, implemented in cooperation with international partners. The Lugano Declaration, which is the result of the first round of deliberation, determined that the recovery process is led and directed by Ukraine. At the same time, GMF experts note that the leadership core of managing the recovery process of Ukraine should be formed by the G7 countries, which, together with Ukraine will appoint a powerful coordinator – the United States, explaining their position by the lack of necessary political and financial resources in the EU. It has been established that the basic consensus decisions in the process of deliberation of recovery of Ukraine relate to the obligations of the subjects of deliberation, reflected in the Lugano Declaration and the relevant guidelines: partnership; focus on reform; transparency, accountability and the rule of law; democratic participation; involvement of all stakeholders; gender equality and inclusion; sustainable development. The consensus reached is also important that the reconstruction process does not take priority over the reform process, the fight against corruption, ensuring the transparency of the exercise of power and the creation of an independent judiciary, since two processes are interconnected.

Artykuł bada proces deliberatywny, którego pole tematyczne ukształtowało się wokół problemu przezwyciężenia destrukcyjnych konsekwencji, jakie we wszystkich sferach funkcjonowania społeczeństwa ukraińskiego wyrządził rosyjski agresor, który w luty 2022 r. napadł na Ukrainę. Planowane jest powstanie rozpoznawalnego i uznanego systemu wskaźników skutecznej deliberacji, którego wynikiem może być potencjalne wypracowanie skonsolidowanej, uzgodnionej, usystematyzowanej wizji odbudowy Ukrainy i stopniowego –etapowy plan jego realizacji. Udowodniono, że ukształtowała się zinstytucjonalizowana przestrzeń rozważań nad odbudową Ukrainy, reprezentowana strukturalnie przez płaszczyznę rozważań narodowych i płaszczyznę rozważań międzynarodowych, które pozostają w ciągłej interakcji komunikacyjnej, co zapewnia m.in. normatywne zasady ich funkcjonowania. Uzasadnione jest, że w ramach zinstytucjonalizowanej przestrzeni URC krąg podmiotów aktywnych (państwo ukraińskie, Unia Europejska, Bank Światowy, organizacje międzynarodowe, państwa partnerskie) oraz krąg podmiotów potencjalnych (organizacje publiczne, prywatne biznes, miasta i regiony UE) zostały jasno określone, toczone są obrady nad zasadami odbudowy Ukrainy. Podczas obrad skonsolidowano stanowiska uczestników tego procesu w kwestii określenia warunków rozpoczęcia odbudowy, która powinna rozpocząć się w warunkach stanu wojennego i agresji Rosji na wielką skalę na Ukrainę, ale szereg stanowisk sformułowano w odniesieniu do definicji etapów i ich istoty. Każda ze stron procesu deliberacji obstaje przy swoim stanowisku dotyczącym przywództwa w tym procesie. Zgodnie z oficjalnie zapisanym stanowiskiem UE, przywrócenie takiej skali na kontynencie europejskim wymaga przywództwa UE realizowanego we współpracy z partnerami międzynarodowymi. Deklaracja z Lugano, będąca wynikiem pierwszej rundy obrad, ustaliła, że proces odbudowy jest prowadzony i kierowany przez Ukrainę. Zamiast tego eksperci GMF podkreślają, że trzon przywódczy procesu odbudowy Ukrainy powinny stanowić kraje G7, które wraz z Ukrainą wyznaczą potężnego koordynatora – USA, tłumacząc swoje stanowisko brakiem niezbędnych środków politycznych i finansowych w UE. Ustalono, że podstawowe ustalenia konsensusu w procesie obrad nad odbudową Ukrainy dotyczą zobowiązań podmiotów obrad, odzwierciedlonych w Deklaracji Lugano i odpowiednich przewodnich zasadach: partnerstwo; skupić się na reformach; przejrzystość, odpowiedzialność i praworządność; udział demokratyczny; zaangażowanie wszystkich zainteresowanych stron; równouprawnienie i włączenie płci; zrównoważony rozwój. Istotne jest również osiągnięcie konsensusu, że proces naprawczy nie ma pierwszeństwa przed procesem reform, walką z korupcją, zapewnieniem przejrzystości sprawowania władzy i utworzeniem niezależnego wymiaru sprawiedliwości, gdyż te dwa procesy są współzależne

У статті досліджено дискусійний процес, тематичне поле якого сформувалося навколо проблеми подолання деструктивних наслідків російського агресора в усіх сферах життєдіяльності українського суспільства, який у лютому 2022 р. здійснив повномасштабне вторгнення на Україну. Встановлено, що сьогодні буде створено впізнавану та визнану систему індикаторів ефективного обговорення, наслідком чого може стати потенційна розробка консолідованого, узгодженого, систематизованого бачення відбудови України та поетапного плану його реалізації. Доведено, що сформувався інституціоналізований простір міркувань щодо відбудови України, структурно представлений площиною національних міркувань і площиною міжнародних міркувань, які перебувають у постійній комунікаційній взаємодії, що забезпечує, серед іншого, нормативні принципи їх функціонування. Обґрунтовано, що в інституціоналізованому просторі УРК коло активних суб’єктів (Українська держава, Європейський Союз, Світовий банк, міжнародні організації, країни-партнери) та коло потенційних суб’єктів (громадські організації, приватний бізнес, міста і регіони ЄС) були чітко визначені, обговорення принципів реконструкції України. Під час зустрічі були консолідовані позиції учасників цього процесу щодо визначення умов початку відбудови, яка має розпочатися в умовах воєнного стану та широкомасштабної агресії Росії проти України, але сформульовано ряд позицій щодо визначення етапів та їх сутність. Кожна сторона процесу обговорення зберігає свою позицію щодо лідерства в процесі. Відповідно до офіційно зафіксованої позиції ЄС, відновлення такого масштабу на європейському континенті вимагає лідерства ЄС у співпраці з міжнародними партнерами. Луганська декларація, яка стала результатом першого раунду обговорень, встановила, що процес реконструкції очолює та спрямовує Україна. Натомість експерти GMF наголошують, що лідерським ядром процесу відбудови України мають стати країни G7, які разом з Україною виділять потужного координатора – США, пояснюючи свою позицію відсутністю необхідних політичних і фінансових ресурсів у державі. Було встановлено, що основні висновки консенсусу в процесі обговорення питань відновлення України стосуються зобов’язань учасників обговорення, як це відображено в Луганській декларації та відповідних керівних принципах: партнерство; спрямованість на реформи; прозорість, підзвітність і верховенство права; демократична участь; залучення всіх зацікавлених сторін; гендерна рівність та інклюзія; cталий розвиток. Також важливо досягти консенсусу щодо того, що процес відновлення не має пріоритету над процесом реформ, боротьбою з корупцією, забезпеченням прозорості здійснення влади та створенням незалежної системи правосуддя, оскільки ці два процеси взаємозалежні.

Refine search results

1 Nierówności społeczne a wzrost gospodarczy

1 Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne

1 Rotar N.

1 Tkach A.

1 2023

1 2016

Search results

Институциональные предпосылки формирования парадигмы экономической безопасности

Динаміка розгортання деліберативих практик моделювання процесу відновлення України