Results found: 1

Search results

Search:
in the keywords: моністична система управління

Sort By:

Limit search:

System monistyczny w spółdzielni działającej na zasadach ogólnych polskiego prawa spółdzielczego jako jedna z opcji zarządzania tą spółdzielnią de lege ferenda

100%

Kozieł G.

Studia Prawnicze KUL

2022

issue 4

7-22

Стаття пропонує в одних або інших областях почати – продовження (повернення до) дискусії щодо правомірності запровадження в кооперативі, що діє на основі загальних положень польського кооперативного права, тобто Закону – Кооперативнe правo 1982 року (уніфікований текст: Журнал законів 2021 року, п. 648 зі змінами) як один із варіантів для вибору – моністична система управління цим кооперативом, яка досі не була передбачена цими положеннями, враховуючи їх застосування до ряду кооперативів, що діють на особливих принципах, як в даний час передбачено в окремих положеннях про діяльність конкретних типів кооперативів (наприклад, кооперативних банків, житлових кооперативів, соціальних кооперативів або кооперативних ощадно-кредитних спілок), які, у сфері неврегульованій нормативно-правовими актаминими, відсилають до загальних положення польського кооперативного права, які містяться у зазначеному Законі. Тому на початку статті ставиться питання про те, чи настав час запровадити моністичну систему в кооперативі, що діє на загальних принципах (на основі загальних положень) польського кооперативного права. Міркування, що містяться в цьому дослідженні, мають на меті вказати низку аргументів, які дозволяють дати позитивну відповідь на поставлене запитання (і, отже, аргументи для запровадження польської моністичної системи управління в кооперативі), а також конкретні авторські постулати de lege ferenda з цього приводу (щодо способу введення цієї системи в норми кооперативного права), включаючи, зокрема, поточні методи нормативного регулювання (які називають моделями регулювання) моністичної системи в окремих організаційних одиницях у польському праві, разом із оригінальною пропозицією назв цих моделей. Проведено схему їхнього синтетичного порівняння, вказавши, серед іншого, основні переваги та недоліки (а отже, так звані сильні та слабкі сторони кожного з них), насамперед з точки зору законодавчої техніки, у тому числі узгодженості та чіткості правового регулювання, яке має принциповий і, водночас, дуже важливий вплив на застосування окремих нормативних актів.

В статье предлагается в некоторых областях начать, а в других - продолжить дискуссию о правомерности введения в кооператив, действующий в соответствии с общими положениями польского кооперативного законодательства, т.е. закона – Кооперативное право от 1982 года (консолидированный текст: Законодательный вестник 2021 года, поз. 648, с изм. ) в качестве одного из вариантов выбора – до сих пор не предусмотренного в этих положениях – монистической системы управления этим кооперативом, учитывая их применение к ряду кооперативов, действующих по специальным правилам, как это в настоящее время предусмотрено в специальных положениях, касающихся деятельности специальных типов (видов) кооперативов (например, кооперативных банков, жилищных кооперативов, социальных кооперативов или кооперативных сберегательных и кредитных союзов), которые отсылают, в части не урегулированной в них, к общим положениям польского кооперативного законодательства, содержащимся в вышеупомянутом Законе. Поэтому в начале статьи ставится вопрос о том, пришло ли время для введения монистической системы в кооперативе, действующем по общим правилам (согласно общим положениям) польского кооперативного законодательства. Соображения, содержащиеся в настоящем исследовании, направлены на указание ряда аргументов, позволяющих положительно ответить на поставленный вопрос (и, таким образом, аргументов в пользу введения монистической системы управления в кооперативе согласно польскому законодательству), а также конкретных авторских предложений de lege ferenda в этом отношении (относительно способа введения этой системы в положения кооперативного законодательства), включая, в частности, указание существовавших до сих пор методов нормативного регулирования (именуемых моделями регулирования) монистической системы в конкретных организационных единицах согласно польскому праву, вместе с оригинальным авторским предложением названий этих моделей. Одновременно проведено их синтетическое сравнение с указанием, в частности, основных преимуществ и недостатков (т.е. так называемых сильных и слабых сторон каждого из них), прежде всего с точки зрения законодательной техники, включая последовательность и четкость правового регулирования, оказывающего основное и, в то же время, весьма существенное влияние на применение конкретных нормативных предписаний.

The article proposes to start in some areas, or to continue (resume) in other ones, the discussion on the reasonableness of introducing the one-tier model of governance as one of the options for a cooperative operating under general provisions of Polish law on cooperatives, specifically the Act – Law on Cooperatives of 1982 (consolidated text: Journal of Laws 2021 item 648 as amended), which is an option not yet provided for in these provisions. At the same time, this option is currently not available to cooperatives operating under special provisions on the operation of specific types of cooperatives (for example, cooperative banks, housing cooperatives, social cooperatives or credit unions), which for matters not regulated in these special provisions refer to the general provisions of the above-mentioned Act. Therefore, the article starts with the question of whether the time has come for the introduction of the one-tier model in cooperatives operating under general rules (on the basis of general regulations) of the Polish law on cooperatives and, in its conclusions, the discussion aims to indicate a number of arguments allowing to answer this question in the affirmative (and therefore supporting the introduction of the one-tier governance model in the cooperative) and the author’s original specific proposals for the law as it should be in this regard (concerning the method of introducing this model into the provisions of the law on cooperatives), including in particular the methods of normative regulation (referred to as models of regulation) of the one-tier model in individual entities under Polish law, together with the names of these models proposed by the author. The article also outlines a synthetic comparison of these models, with the main advantages and disadvantages of each of them, above all from the perspective of lawmaking methods, including the coherence and clarity of the legal regulation, which has a fundamental and very important influence on the application of individual regulations.

Artykuł proponuje w niektórych obszarach rozpoczęcie lub też w innych obszarach – kontynuację (powrót do) dyskusji na temat zasadności wprowadzenia w spółdzielni działającej na podstawie przepisów ogólnych polskiego prawa spółdzielczego, tj. ustawy – Prawo spółdzielcze z 1982 r. (tekst jednolity: Dz. U. z 2021 r. poz. 648 z poźn. zm.) jako jednej z opcji do wyboru – nieprzewidzianego dotychczas w tych przepisach – monistycznego systemu zarządzania tą spółdzielnią, z uwzględnieniem ich zastosowania do szeregu spółdzielni działających na zasadach szczególnych, jak to jest aktualnie przewidziane w przepisach szczególnych dotyczących działania szczególnych rodzajów (typów) spółdzielni (przykładowo banków spółdzielczych, spółdzielni mieszkaniowych, spółdzielni socjalnych czy spółdzielczych kas oszczędnościowo-kredytowych), które odsyłają w zakresie w nich nieuregulowanym do przepisów ogólnych polskiego prawa spółdzielczego zawartych w wymienionej ustawie. W związku z tym na wstępie artykułu postawione jest pytanie o to, czy nadszedł czas na wprowadzenie systemu monistycznego w spółdzielni działającej na zasadach ogólnych (na podstawie przepisów ogólnych) polskiego prawa spółdzielczego. Zawarte w niniejszym studium rozważania zmierzają do wskazania szeregu argumentów pozwalających na pozytywną odpowiedź na postawione pytanie (a zatem argumentów za wprowadzeniem w spółdzielni prawa polskiego monistycznego systemu zarządzania) oraz konkretnych autorskich propozycji de lege ferenda w tym zakresie (dotyczących sposobu wprowadzenia tego systemu do przepisów prawa spółdzielczego), w tym w szczególności wskazują na dotychczasowe sposoby regulacji normatywnej (określane jako modele regulacji) systemu monistycznego w poszczególnych jednostkach organizacyjnych w prawie polskim wraz z oryginalną, autorską propozycją nazw tych modeli. Dokonano przy tym zarysu ich syntetycznego porównania, ze wskazaniem m.in. podstawowych zalet i wad (a zatem tzw. mocnych oraz słabych stron każdego z nich), przede wszystkim z perspektywy techniki legislacyjnej, w tym spójności i jasności regulacji prawnej, która ma podstawowy, a zarazem bardzo istotny wpływ na stosowanie poszczególnych unormowań.

Refine search results

1 Studia Prawnicze KUL

1 Kozieł G.

1 2022

Search results

System monistyczny w spółdzielni działającej na zasadach ogólnych polskiego prawa spółdzielczego jako jedna z opcji zarządzania tą spółdzielnią de lege ferenda