Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: налог на добавленную стоимость

Sort By:

Limit search:

Uwarunkowania i zakres nowelizacji ustawy o podatku od towarów i usług w dobie kryzysu finansowego

100%

Duda M.

Studia Prawnicze KUL

2014

issue 2 (58)

23-46

The Goods and Services Tax is the most fiscally effective public levy. Furthermore, being an indirect tax, it is also a levy whose collection involves the phenomenon of “tax anaesthesia” – it should not be surprising that at the time of the financial crisis public authorities are becoming particularly interested in this tax . In addition, the inflation of tax regulations and the problems concerning their application in practice once again highlight the taxation law-making process– a problem which has often been mentioned in Polish legal doctrine. The aim of this article is to analyse the changes to the Act on the Goods and Services Tax introduced between September 2008 (the collapse of Lehman Brothers) and May 2013. Due to the limited scope of the article only the amendments to the Act have been presented, and it does not discuss executor regulations. The first part presents the amendments that aim to adjust the content of Polish law to the provisions of European Union law. The second part draws the reader’s attention to the consequences of normative changes surrounding VAT. As the third category of amendments, the author of the article highlighted the laws which, according to their drafters, were supposed to contribute the fulfilment of various economic, social, and political aims or were supposed “improve” the currently-binding provisions in the original act or aimed to make those provisions more precise.

Налог на товары и услуги является наиболее эффективным с финансовой точки зрения общественным сбором. Как косвенный налог он есть также сбором, с изЪятием которого вяжется явление "налогового обезболивания". Не удивительно, что в период финансового кризиса он становится предметом особого интереса со стороны государства. Инфляция налоговых законов и связанные с ними проблемы в области налоговой практики в очередной раз привлекают внимание к вопросу создания налогового законодательства. Цель этой статьи заключается в анализе изменений, которые были введены в Закон о налоге на товары и услуги в период с сентября 2008 года, т.е. с момента распада банка Lehman Brothers, по май 2013 года. В связи с ограниченным объемом в статье представлены только поправки к закону о налогах на товары и услуги, игнорируя правила внедрения. В первой части представлены поправки, позваляющие адаптировать содержание внутреннего государственного законодательства с положениями законодательства Европейского Союза. Во второй части обращено внимание на последствия изменений нормативов правовой базы в сфере налога на добавленную стоимость (НДС). В третью категорию поправок выделено те законы, которые в оцене авторов проекта внесли свой вклад в реализацию различных экономических, социальных и политических целей, или же служили для разъяснения и «улучшения» существующих положений принятых в первоначальном законе.

Skutki prawne w podatku od towarów i usług przekształcenia użytkowania wieczystego w prawo własności w świetle wyroku TSUE z dnia 25 lutego 2021 r. w sprawie Gmina Wrocław przeciwko Dyrektorowi KIS, C-604/19

75%

Kopyściańska K.

Studia Prawnicze KUL

2022

issue 2

201-212

5 жовтня 2018 року набув чинності Закон від 20 липня 2018 року про перетворення права безстрокового користування земельною ділянкою, забудованою для житла, у право власності на цю земельну ділянку. Відповідно до Закону з 01 січня 2019 р. в т.ч. громади перестали бути власниками земель, забудовуваних для житлових потреб, які залишалися у безстроковому користуванні, а існуючі постійні користувачі стали за законом власниками цієї землі. У зв’язку з перетворенням нові власники майна були зобов’язані нести т. зв «Оплати за перетворення», що сплачується до 31 березня кожного року протягом 20 років від дати конвертації, або у вигляді окремої одноразової плати. З огляду на змінене правове регулювання виникло принципове питання, чи є перетворення права безстрокового користування нерухомим майном у право власності на нерухоме майно в силу закону, як, наприклад, у даному випадку, постачанням товарів у розумінні ст. 14 абзац. 2 літ. а) у зв'язку зі ст. 2 абзац.1 літ. а) Директиви 2006/112.

5 октября 2018 года вступил в силу Закон от 20 июля 2018 года о преобразовании права вечного пользования землей, застроенной для жилищного строительства, в право собственности на такую землю. В соответствии с этим законом с 1 января 2019 года, в частности, муниципалитеты перестают быть собственниками земли, застроенной для жилищного строительства, которая оставалась в вечном пользовании, а предыдущие владельцы вечного пользования становятся собственниками данной земли по закону. В связи с преобразованием новые владельцы недвижимости обязаны уплатить так называемый «преобразовательный сбор», подлежащий уплате до 31 марта каждого года в течение 20 лет, начиная с даты преобразования, или в виде определенного единоразового сбора. На фоне измененного таким образом правового регулирования возник фундаментальный вопрос о том, является ли преобразование права вечного пользования в право собственности на недвижимое имущество по закону (как в обстоятельствах данного дела) реализацией товаров в понимании Статьи 14(2)(a) в сочетании со Статьей 2(1)(a) Директивы 2006/112.

On 5 October 2018, the Act of 20 July 2018 on the transformation of the right of perpetual usufruct of land developed for housing purposes into the ownership right to this land entered into force. Pursuant to the Act, as of 1 January 2019, the commune and other entities ceased to be the owners of land developed for residential purposes, which remained in perpetual usufruct, and the existing perpetual usufructuaries became, by operation of law, the owners of the land in question. Due to the transformation, the new property owners were obliged to pay the so-called “conversion fee”, payable by 31 March of each year for a period of 20 years from the date of conversion or as a specific one-off fee. In view of the amended legal regulation, a fundamental question. arose whether the conversion of the right of perpetual usufruct into the right of ownership of real estate by operation of law, such as in the circumstances of the case at hand, constitutes a supply of goods within the meaning of Article 14 (2) (a) in conjunction with Article 2 (1) (a) of Directive 2006/112/WE.

W dniu 5 października 2018 r. weszła w życie ustawa z dnia 20 lipca 2018 r. o przekształceniu prawa użytkowania wieczystego gruntów zabudowanych na cele mieszkaniowe w prawo własności tych gruntów. Na mocy powołanej ustawy z dniem 1 stycznia 2019 r. m.in. gminy przestały być właścicielami gruntów zabudowanych na cele mieszkaniowe, które pozostawały w użytkowaniu wieczystym, a dotychczasowi użytkownicy wieczyści stali się z mocy prawa właścicielami przedmiotowych gruntów. Z tytułu przekształcenia, nowi właściciele nieruchomości zobowiązani zostali do ponoszenia tzw. „opłaty przekształceniowej”, wnoszonej do 31 marca każdego roku przez okres 20 lat, licząc od dnia przekształcenia, lub w postaci określonej opłaty jednorazowej. Na tle tak zmienionej regulacji prawnej pojawiło się zasadnicze pytanie, czy przekształcenie prawa użytkowania wieczystego w prawo własności nieruchomości z mocy prawa, takie jak w okolicznościach przedmiotowej sprawy, stanowi dostawę towarów w rozumieniu art. 14 ust. 2 lit. a w zw. z art. 2 ust. 1 lit. a dyrektywy 2006/112/WE.

Refine search results

2 Studia Prawnicze KUL

1 Duda M.

1 Kopyściańska K.

1 2022

1 2014

Search results

Uwarunkowania i zakres nowelizacji ustawy o podatku od towarów i usług w dobie kryzysu finansowego

Skutki prawne w podatku od towarów i usług przekształcenia użytkowania wieczystego w prawo własności w świetle wyroku TSUE z dnia 25 lutego 2021 r. w sprawie Gmina Wrocław przeciwko Dyrektorowi KIS, C-604/19