Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 4

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  онім
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

Інтэрпрэтацыя гемеронімаў у лінгвістычным дыскурсе

100%
Лухверчык В.
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
|
2021
|
issue 20
61-71
EN
The article analyses the East Slavic linguistic studies devoted to the multidimensional description of hemeronyms. The purpose of the study is to outline the place of hemeronyms in linguistic literature, to consider the views of linguists regarding the presence or absence of semantics in proper names, to determine priority vectors in the study of the names of periodicals, television and radio programmes. The extent analysis of the names of periodicals, television and radio programmes in Belarusian linguistics is limited to single articles (L.A. Goduyko, V.G. Steranchuk, V.A. Zrazikova, V.A. Stepanov). In the East Slavic linguistics, individual monographic studies are available on the type of onyms (works by M.A. Dragaitseva, M.S. Dudnikova, T.I. Kravets, L.R. Mukhametzyanova, M.M. Suleiman). This article uses a descriptive method of synchronous analysis with elements of the diachrony and the comparative method. The author concludes that in the modern linguistic science authors register certain interest in the studying of hemeronyms, which is due to the increasing role of the mass-media in social life. Yet, the issue of absence or presence of semantics in the proper names has not been resolved yet, and the place of hemeronyms in the onomastic system has not been finally determined. The results of the study can be used in further research into the problems of the East Slavic onomastics.
RU
У артыкуле аналізуюцца ўсходнеславянскія лінгвістычныя даследаванні, прысвечаныя рознааспектнаму апісанню гемеронімаў. Мэта даследавання – акрэсліць месца гемеронімаў у лінгвістычнай літаратуры, разгледзець погляды лінгвістаў адносна наяўнасці / адсутнасці семантыкі ва ўласных імёнах, вызначыць прыярытэтныя вектары ў даследаванні назваў перыядычных выданняў, тэле- і радыёперадач. У працы адзначаецца, што аналіз назваў перыядычных выданняў, тэле- і радыёперадач ў беларускім мовазнаўстве абмяжоўваецца адзінкавымі артыкуламі (Л.А. Гадуйка, В.Г. Сцеранчук, В.А. Зразікава, У.А. Сцяпанаў). Ва ўсходнеславянскай лінгвістыцы фіксуюцца асобныя манаграфічныя даследаванні, аб’ектам вывучэння ў якіх з’яўляецца названы тып онімаў (працы М.А. Драгайцавай, М.С. Дуднікавай, Т.І. Кравец, Л.Р. Мухаметзянавай, М.М. Сулейман). У дадзеным артыкуле выкарыстоўваюцца апісальны метад сінхроннага аналізу з элементамі дыяхраніі, а таксама параўнальна-супастаўляльны метад. Зроблена выснова, што ў сучаснай лінгвістычнай навуцы адзначаецца пэўная цікавасць аўтараў да вывучэння гемеронімаў, што абумоўлена павышэннем ролі сродкаў масавай інфармацыі ў жыцці грамадства, аднак да гэтага часу не вырашана пытанне аб адсутнасці / наяўнасці семантыкі ва ўласных імёнах і канчаткова не вызначана месца гемеронімаў у анамастычнай сістэме. Вынікі даследавання могуць быць выкарыстаны пры далейшым даследаванні праблем усходнеславянскай анамастыкі.
2
Publication available in full text mode
Content available

Андресна функція топонімів в українських народних думах

80%
Крупеньова (Krupenyova) Т. T.
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
|
2022
|
issue 7(4)
205-213
UK
У статті проаналізовано особливості функціонування топонімів у народних думах. Зазначено, що топоніми як органічні складники текстів дум є джерелом, що допомагає встановити час і місце події. Виникли думи в XV–XVI століттях і створювались кобзарями до XX століття включно. Думи завжди відображали дійсність, важливі суспільні події, героїчні вчинки, що здійснювались в ім’я народу і тому саме в цьому жанрі зосереджена найбільш достовірна інформація про долю України. Важливе місце і значення мають топоніми, вжиті в контексті народних дум. Цей шар лексики важливий тому, що він конкретно відбиває суспільно-історичні події, а також безпосередньо віддзеркалює образне осмислення народом реальної конкретики природного довкілля. Великі цикли в епічному доробку складають думи про боротьбу проти турецькотатарських та польсько-шляхетських загарбників. Помітне місце серед творів героїчного епосу належить і думам, що відображають історію України XX століття (починаючи з революційних подій 1905-го року). Присвячені ці твори здебільшого конкретним історичним подіям та особам. Опис реальних подій неможливий без вказівки на місце події, зображення місцевості, цим і пояснюється частотне вживання у текстах дум топонімів, виконують адресну функцію. Було проаналізовано 115 топонімів, серед яких найбільшу групу становили ойконіми (60), група гідронімів налічує 30 власних назв, трохи меншою за кількістю (25) є група хоронімів. З’ясовано, що частотність вживання того чи іншого оніма насамперед пов’язана з тематикою та змістом українських народних дум. Центральне місце у цих епічних творах посідає тема долі України, героїчного і трагічного життя українців, у зв’язку з цим лексема Україна є смисловим центром, навколо якого ґрунтується позитивне і негативне, славне і трагедійне. Доведено, що однією з функцій топонімів у текстах українських народних дум є адресна. Топоніми набувають узагальненого, абстрактного значення, тобто тексти українських народних дум містять чимало топонімів, які до свого лексикографічно закріпленого значення прирощують інші семи, що імпліцитно містять ставлення людей до світу, довкілля, тобто набувають для них певного когнітивного смислу. У зв’язку з цим, дослідження таких топонімів дає нам змогу проаналізувати та зрозуміти лінгвоментальність нашого народу, його дух, світобачення та світосприйняття.
EN
The article analyzes the peculiarities of the functioning of toponyms in Ukrainian folk ballads. It is noted that toponyms as organic components of ballad lyrics are a source that helps to establish the time and place of the event. Ukrainian ballads appeared in the XV–XVI centuries and were created by kobza players up to and including the XX century. Ballads have always reflected reality, important social events, heroic deeds carried out in the name of the people, and therefore it is in this genre that the most reliable information about the fate of Ukraine is concentrated. Toponyms used in the context of folk ballads have an important place and meaning. This layer of vocabulary is important since it precisely reflects socio-historical events, as well as directly mirrors the people’s figurative understanding of the natural environment’s real specifics. Big cycles in the epic work consist of thoughts about the struggle against the Turkish-Tatar and Polish-noble invaders. A prominent place among the works of the heroic epic belongs to the ballads that reflect the history of Ukraine in the XX century (starting from the revolutionary events of 1905). These works are mostly devoted to specific historical events and personalities. The description of real events is impossible without an indication of the event’s place, a description of the area, and this explains the frequency of toponyms in ballad lyrics, as them perform the function of address. 115 toponyms were analyzed, among which the largest group was oykonymy (60), the group of hydronyms has 30 proper names, a slightly smaller number (25) is the group of horonyms. It was found that the frequency of use of one onym or another is primarily related to the subject and content of Ukrainian folk ballads. The central place in these epic works is the fate of Ukraine, the heroic and tragic life of Ukrainians, in this regard, the token Ukraine is a semantic center around which all the positive and negative, the glorious and tragic, is based. It is proved that one of the functions of toponyms in the texts of Ukrainian people’s ballads is address. Toponyms acquire a generalized, abstract meaning, ie the lyrics of Ukrainian folk ballads contain many toponyms, which add other meanings to their own lexicographically fixed meaning, and these meanings implicitly contain people’s attitudes to the world, environment, ie acquire for them a certain cognitive meaning. In this regard, the study of such toponyms allows us to analyze and understand the linguomentality of our people, their spirit, worldview and world perception.
3
Publication available in full text mode
Content available

Антропонімікон історичного роману С. Скляренка «Володимир»

80%
Ільченко (Ilchenko) І. I., Ткаченко (Tkachenko) Н. N.
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
|
2022
|
issue 6(3)
103-109
UK
У статті здійснено комплексний лексико-семантичний та функційний аналіз антропонімів роману Семена Скляренка «Володимир», присвяченого періоду правління Володимира, у якому автор майстерно переплітає історичні події з описом особистого життя київського князя. Тому недивно, що твір насичений найменуваннями історичних осіб, за допомогою яких формується хронотоп роману. Власні імена у романі дають неоціненну інформацію для інтерпретації всього тексту, іноді й таку, що іншими способами в творі не виражена. Серед антропонімів найбільш вживаними та найбільш вагомими за змістовим навантаженням є імена київських князів та княгинь (Святослав, Ярополк, Олег, Болеслав, Кий, Щек, Ярослав, Володимир, Ольга). Не менш важливими в аналізованому романі є імена імператорів та королів, які так чи інакше прославилися в минулі часи (Шишмани, Олаф, Іоанн, Костянтин, Болеслав, Василь). Для зображення історичної дійсності С. Скляренко вводить у роман велику кількість імен іншомовного походження (Рюрик, Регволд, Тур, Рогнедь). Імена вигаданих героїв та імена реальних історичних осіб у стилістичному і функціональному плані різко не контрастують, і не розрізняються між собою у плані граматичної структури, хоча вони і співвідносні з різними культурами, історичними періодами та етнічними традиціями. Кожен літературно-художній онім в романі має своє функціональне навантаження. У Семена Скляренка власні назви стають могутнім виразовим чинником. Номінативні літературно-художні антропоніми є основою художнього ономастикону та характеризуються відсутністю супровідних конотацій. У романі вони використовуються для того, щоб однозначно називати денотатів і диференціювати їх від інших персонажів. Характеристична функція демонструє національну чи регіональну приналежність, а також може увиразнювати певні риси характеру чи зовнішності носія, виражати емоційне ставлення до пойменованого персонажа, брати участь у творенні часово-просторового фону твору. Хронологічна функція стає провідною, коли онім спеціально вказує на певний час і місце або лише на одну з цих двох координат. У аналізованому творі деякі власні назви несуть в собі ідеологічну функцію з негативним підтекстом. Експресивно-оцінна функція представляє набір емоційно-експресивних оцінок персонажів – від зменшено-пестливих до згрубілих. Текстотвірна функція власних назв підсумовує усі попередні і проявляється в романі шляхом активного використання антропонімів як пов’язування структурних елементів тексту. Отже, антропонімікон аналізованого роману створює широкі можливості для дослідження індивідуально-авторських імен, що сприятиме поглибленню теорії прецедентного імені, більш повній характеристиці ідіостилю письменника. У перспективі плануються подальші дослідження ономастикону Семена Скляренка з погляду прагматики.
EN
The paper provides a lexical and semantic analysis of the anthroponyms in Semen Skliarenko’s historical novel «Volodymyr», that illustrates the difficult time of Kievan Rus’ and Volodymyr’s personal life as well as the people surrounding him. Therefore, there is a strong trend showing a great many of the historic personalities’ names sustaining a chronotope of the novel. The proper names mentioned in the novel grant invaluable information how to interpret the whole text, sometimes impossible to express with other means. Among the anthroponyms we can see that the names of the Kyiv princes and princesses (Sviatoslav, Yaropolk, Oleg, Boleslav, Kyi, Shchek, Yaroslav, Volodymyr, Olga) are the most usable and most important in the aspect of the sense. The names of the famous emperors and kings (Shishman, Olaf, John, Constantine, Boleslav, Basil) are no mere less important. The author, S. Skliarenko involves plenty of proper names of foreign origin (Rurik, Rogvolod, Tur, Rogneda) to depict the historical reality. The names of the invented characters as well as the ones of the real historic personalities are not in sharp contrast either in stylistic or in functional terms, they do not differ in the terms of grammar structures although they belong to various cultures, historic periods and ethnic traditions. Each literary and artistic onym mentioned in the novel plays its own functional role. Semen Skliarenko uses the words of the literature and artistic onomastics to make them as a powerful expressive factor. Nominative literary and artistic anthroponyms serve as a ground for artistic onomastics to come along without any accompanying connotations. They are used in the novel only to call denotations unambiguously and differentiate them from the other characters. The characteristic function demonstrates national or regional affiliations, and it can also express certain features of the characters, their appearance, it expresses designated emotional attitude to the named character, the function can participate in the creation of temporal and spatial background of the novel. The chronological function becomes second to none when it specifies both a certain time and a certain place or just only one of these two indicators. In the analyzed novel, we have found some proper names bearing the ideological function with a negative connotation. The expressive and evaluative functions come as a set of means showing the characters’ emotional and expressive evaluation ranging from the pet form to the rude one. The text production function of proper names summarizes the features of the above functions, and we can see it in the novel due to the vast application of anthroponyms as connecting structural elements of the text. Thus, the anthroponyms in the analyzed novel creates ample opportunities for the study of individual names invented by the author, it will contribute to a deeper studying of the theory of precedent names, a more complete description of the idiosyncrasy of the write. As a prospective we are going to continue further research of Semen Skliarenko’s onomasticon as pragmatics aspect.
4
Publication available in full text mode
Content available

Transpozycja elementów onomastycznych języków słowiańskich w języku białoruskim

71%
Haponienka I.
Studia Białorutenistyczne
|
2020
|
vol. 14
EN
In the article, the methods of transposition of onomastic units from Slavic languages into Belarusian are investigated. The relevance of this study is due to the investigation of the issues of transmission of proper names of one language by means of another against the background of the modern expansion of the processes of cultural and economic communication. When working on the topic, we proceeded from the assumption that presently the general principles of transposition of Slavic onyms in the Belarusian onomastic practice have been clearly defined, and the algorithms of their application to a specific language material are still under development. The applicability of the existing principles of interlingual transposition (translation, transcription, transliteration) to the onomastic vocabulary is shown, the objective difficulties ofinclusion of the foreign onyms in the Belarusian language context are analyzed. The results of the work carried out by the Belarusian onomasts and state services on normalization and standardization of written registration of various types of Slavic onyms in the Belarusian language system was reviewed. The relevant normative documents regulating this sphere of onomastics were listed. The undeveloped aspects of the problem of Slavic-Belarusian onomastic contacts were analysed. This paper uses the descriptive, comparative, review-analytical methods, as well as the method of analogy. In conclusion, the performed analysis revealed the exceptional importance of the regulation of the principles and rules of the Slavic-Belarusian transposition of onyms. Based on the results of the study, the main directions of promising activities in this area are suggested in the improvement of the existing normative documentation and the creation of new instructions that would cover all the Slavic languages and the maximum number of onymic varieties
PL
W artykule analizowane są sposoby transpozycji jednostek onomastycznych z języków słowiańskich do języka białoruskiego. Znaczenie takich badań jest związane z intensyfikacją problemów przeniesienia nazw własnych jednego języka za pomocą środków innego na tle współczesnego rozszerzenia procesów komunikacji kulturowej i ekonomicznej. Podczas pracy nad tematem autorka wychodziła z założenia, że obecnie w białoruskiej praktyce onomastycznej zostały wyraźnie określone ogólne zasady transponowania onimów słowiańskich, a algorytmy ich zastosowania do konkretnego materiału językowego znajdują się na razie w fazie opracowania. Przedstawiono przydatność dla leksyki onomastycznej istniejących zasad międzyjęzykowej transpozycji (tłumaczenie, transkrypcja, transliteracja), poddano analizie obiektywne trudności włączenia obcojęzycznych onimów w białoruski kontekst językowy. Dokonano przeglądu wyników prac przeprowadzonych przez onomastów białoruskich i służby państwowe, dotyczących normalizacji i standaryzacji pisemnego opracowania różnych rodzajów słowiańskich onimów w systemie języka białoruskiego. Wymienione zostały odpowiednie przepisy regulujące tę sferę onomastyki. Przeanalizowano nieopracowane aspekty problematyki słowiańsko-białoruskich kontaktów onomastycznych. W pracy wykorzystano metodę opisową, porównawczą, przeglądowo-analityczną oraz metodę analogii. W sumie analiza wykazała, jak istotne znaczenie ma uregulowanie zasad i reguł słowiańsko-białoruskiego przeniesienia onimów. Uwzględnienie wyników badań pozwala usytuować główne kierunki przyszłych działań w tej dziedzinie w obrębie doskonalenia obowiązującej normy w dokumentacji i tworzenia nowych instrukcji, które obejmowałyby wszystkie języki słowiańskie i maksymalną ilość wariantów onimicznych.
RU
У артыкуле даследаваны спосабы трансляцыі анамастычных адзінак са славянскіх моў у беларускую мову. Актуальнасць такога даследавання абумоўлена абвастрэннем пытанняў перадачы ўласных імёнаў адной мовы сродкамі другой на фоне сучаснага пашырэння працэсаў культурнай і эканамічнай камунікацыі. Пры працы над тэмай мы зыходзілі з меркавання, што на сённяшні дзень у беларускай анамастычнай практыцы дакладна вызначаны агульныя прынцыпы трансляцыі славянскіх онімаў, а алгарытмы іх прымянення да канкрэтнага моўнага матэрыялу пакуль знаходзяцца на стадыі распрацоўкі. Паказана магчымасць прымянення да анамастычнай лексікі існуючых прынцыпаў міжмоўнай трансляцыі (пераклад, транскрыпцыя, транслітарацыя), праналізаваны аб'ектыўныя складанасці пры ўключэнні іншамоўных онімаў у беларускі моўны кантэкст. Зроблены агляд вынікаў праведзенай беларускімі анамастамі і дзяржаўнымі службамі работы па нармалізацыі і стандартызацыі пісьмовага афармлення розных відаў славянскіх онімаў у сістэме беларускай мовы. Пералічаны адпаведныя нарматыўныя дакументы, якія рэгулююць гэтую сферу анамастыкі. Разгледжаны нераспрацаваныя аспекты праблемы славянска-беларускіх анамастычных кантактаў. У рабоце прымяняліся апісальны, супастаўляльны, аглядна-аналітычны метады, а таксама метад аналогіі. У цэлым аналіз паказаў выключную важнасць урэгулявання прынцыпаў і правіл славянска-беларускай трансляцыі онімаў. Зыходзячы з вынікаў даследавання, асноўныя кірункі перспектыўнай дзейнасці ў гэтай галіне бачацца ва ўдасканаленні дзеючай нарматыўнай дакументацыі і стварэнні новых інструкцый, якія б ахоплівалі ўсе славянскія мовы і максімальную колькасць онімных разўнавіднасцей.
UK
W artykule analizuje się sposoby translacji jednostek onomastycznych z języków słowiańskich do języka białoruskiego. Znaczenie takich badań jest związane z intensyfikacją problemów transpozycji nazw własnych jednego języka za pomocą środków innego na tle współczesnego rozszerzenia procesów komunikacji kulturowej i ekonomicznej.Przy opracowywaniu tematu wychodziliśmy z założenia, że obecnie w białoruskiej praktyce onomastycznej zostały wyraźnie określone ogólne zasady transponowania onimów słowiańskich, a algorytmy ich zastosowania do konkretnego materiału językowego znajdują się na razie w fazie opracowania. Przedstawiono przydatność dla leksyki onomastycznej istniejących zasad międzyjęzykowej translacji (tłumaczenie, transkrypcja, transliteracja), poddano analizie obiektywne trudności włączenia obcojęzycznych onimów w białoruski kontekst językowy. Dokonano przeglądu wyników prac przeprowadzonych przez onomastów białoruskich i służby państwowe, dotyczących normalizacji i standaryzacji pisemnego opracowania różnych rodzajów słowiańskich onimów w systemie języka białoruskiego. Wymienione zostały odpowiednie przepisy regulujące tę sferę onomastyki. Przeanalizowano nieopracowane aspekty problematyki słowiańsko-białoruskich kontaktów onomastycznych.W pracy wykorzystano metodę opisową, porównawczą, przeglądowo-analityczną oraz metodę analogii.W sumie analiza wykazała, jak istotne znaczenie ma uregulowanie zasad i reguł słowiańsko-białoruskiej translacji onimów. Uwzględnienie wyników badań pozwala usytuować główne kierunki przyszłych działań w tej dziedzinie w obrębie doskonalenia obowiązującej normy w dokumentacji i tworzenia nowych instrukcji, które obejmowałyby wszystkie języki słowiańskie i maksymalną ilość wariantów onimicznych.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.