Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 5

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  організація
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

Принципи і стилі управління та кар’єрa

100%
Łozowiecka W.
Społeczeństwo. Edukacja. Język
|
2020
|
vol. 10
PL
DOI: 10.19251/sej/2019.10(8)  Анотація Стилі організаційного управління мають суттєвий вплив на розвиток кар’єри працівників, враховуючи, що управління кар’єрою співробітників, по суті, є продовженням управління персоналом та результатом кадрової політики організації та її організаційної культури. Цей процес починається на етапі прийому на роботу, під час якого заявнику надається повна та достовірна інформація про можливості та перспективи роботи в компанії. У той же час кар’єрне управління персоналом організації передбачає: розробку індивідуальних планів кар’єрного розвитку персоналу з урахуванням рівня компетентності працівників, можливостей та пропозицій організації щодо профе сійного зро ст ання; організацію професійного навчання та удосконалення в придбанні додаткових компетенцій та функцій; розробку програм психологічного консультування для окре слення індивідуальних кар’єрних шляхів; організацію, при необхідності, ротації працівників у всіх сферах діяльності організації.Ключові слова організація, управління, персонал, працівник, кар’єрa, кар’єрний розвиток, кадрова політика,
2
Publication available in full text mode
Content available

Співвідношення понять організатор та володілець атракціону як суб’єкта відповідальності в деліктних зобов’язаннях

67%
Бабійчук (Babiichuk) В. V.
Copernicus Political and Legal Studies
|
2022
|
issue 2
57-67
UK
Статтю присвячено дослідженню суб’єкта деліктної відповідальності за шкоду, завдану діяльністю атракціону. Особливу увагу приділено історії становлення поняття «володілець джерела підвищеної небезпеки» в контексті володільця атракціону. Досліджено основоположні історичні пам’ятки цивільного права України. Проаналізовано такі документи, як Руська правда; «Синтагми» Матфія Властиря 1335 року; Шестикнижжя Константина Арменопула 1345 року; Литовські статути; Соборне уложення 1649 року; «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 року; Галицький цивільний кодекс 1797 року; Цивільний кодекс Наполеона 1804 року; Зібрання малоросійських прав 1807 року; Звід законів цивільних (в ред. Закону від 4 червня 1912 р.); Цивільне Уложення Російської Імперії; Цивільний кодекс Української РСР 1963 року; Основи цивільного законодавства СРСР 1991 року; чинний Цивільний кодекс України. Виділено підходи до розуміння володільця атракціону, як особи, що а) здійснює експлуатацію джерела завдання шкоди; б) володіє джерелом завдання шкоди; в) зобов’язана до утримання джерела завдання шкоди. Розглянуто володільця атракціону за рамками правової конструкції «володілець речі». Сформовано твердження, що людська діяльність у вигляді підвищено небезпечного рухливого середовища виступає основою для формування джерела завдання шкоди – атракціону. Зроблено висновок, що нерозривний зв’язок діяльності господарчих суб’єктів і атракціону дає змогу ідентифікувати відповідальну особу такого джерела через суб’єкт, який здійснює діяльність. Констатовано, що поняття «володілець атракціону» не відповідає сучасним реаліям цивільних правовідносин, тому виникає потреба ввести в поняттєвий апарат спеціалізований суб’єкт відповідальності за шкоду, завдану атракціоном. Відзначено, що основою діяльності суб’єкта щодо функціонування атракціонів є не володіння атракціоном і не управління ним, а організація його діяльності, тобто налагодження всіх процесів від моменту створення юридичної особи або фізичної особи-підприємця; розробки планів та проєктів діяльності атракціонів; встановлення атракціону, його випробування; добору та згуртовування персоналу (операторів); гарантування безпеки; налагодження чіткого робочого процесу діяльності атракціонів. Проаналізовано тлумачення слова «організовувати» та запропоновано спеціальним суб’єктом відповідальності за шкоду, завдану атракціоном, визначити саме «організатора атракціону». Зауважено, що фактичне володіння атракціоном здійснюють особи, яких умовно можна поділити на дві категорії: володілець атракціону та організатор атракціону. Водночас, коли володілець використовує атракціон у своїй діяльності, він одночасно стає організатором. Виділено ознаки організатора атракціону та запропоновано авторську дефініцію поняття «організатор атракціону».
EN
The article focused on the subject of tort liability for damage caused by the activities of the attractions. Particular attention is paid to the history of the concept of «owner of a source of increased danger» in the context of the owner of the attractions. Fundamental historical monuments of civil law of Ukraine have been studied. Documents such as Russ’ka Pravda; The Six Books of Constantine Armenopoulos in 1345; Lithuanian statutes; Cathedral Act of 1649; «The Rights of the Malorussian People» of 1743; Galician Civil Code of 1797; Napoleon’s Civil Code of 1804; The Collection of Malorussian Rights of 1807; Code of Civil Laws (as amended by the Law of June 4, 1912); Civil Code of the Russian Empire; Civil Code of the Ukrainian SSR of 1963; Fundamentals of the civil legislation of the USSR in 1991; current Civil Code of Ukraine were analyzed. Approaches to the understanding of the owner of the attractions as a person who: operates the source of the damage; owns the source of the damage; is obliged to maintain the source of the damage. The owner of the attractions is considered outside the legal framework of «the owner of the thing». There is a statement that human activity in the form of highly dangerous mobile environment is the basis for the formation of the source of harm – the attractions. It is concluded that the inseparable link between the activities of economic entities and the attractions, allows you to identify the responsible person of such a source through the entity that operates. There is a statement that the concept of «owner of the attractions» does not correspond to the modern realities of civil law, so there is a need to introduce into the conceptual apparatus of a specialized subject of liability for damage caused by the attractions. It is noted that the basis of the subject’s activities in relation to the activities of the attractions is not the ownership of the attractions and not its management, but the organization of its activities, namely the establishment of all processes since the creation of a legal entity or individual entrepreneur; development of plans and projects of attractions; installation of the attractions, its testing; selection and cohesion of personnel (operators); security; establishing a clear workflow of the attractions. The interpretation of the word «organize» is analyzed, and it is suggested that the special subject of responsibility for the damage caused by the attractions to determine «the organizer of the attractions». It is noted that the actual ownership of the attractions is carried out by persons who can be divided into two categories: the owner of the attractions and the organizer of the attractions. At the same time, when the owner uses the attractions in his activities, he also becomes the organizer. The features of the attractions organizer are highlighted and the author’s definition of the term «the attractions organizer » is proposed.
3
Publication available in full text mode
Content available

Вплив організаційної культури на інноваційний потенціал підприємства

51%
Kalnitskaya M. O.
European Journal of Management Issues
|
2015
|
issue 5
60-70
EN
Each organization as a socio-economic system is exposed to the factors of external and internal environment; the organizational culture (OC) of the company is in its turn the product of the interrelation between the external and internal environment of an enterprise, so any impact will determine further formation and development of OC. The factors of both external and internal environment can have a positive or negative trend to a change. The problems of the research into the essence of OC and the innovation potential are tackled in many papers of both domestic and foreign authors, but no relationship was identified between the structure and the factors of OC and innovation potential. Therefore, in our opinion, the issue of identifying the factors influence presents a problem. Its defining will make it possible to forecast a positive or a negative trend in the change of the organizational structure that will determine the capacity to enhance the innovation potential of an enterprise. The purpose of writing this article was to study the influence of factors of external and internal environment of the organization on the components of OC and the innovation potential of an enterprise. To explore the problems studied for the article we structured in detail the concepts and elements that OC contains, and also defined the structure of the innovation potential, its components. Comparison of the structures of OC and innovation potential demonstrated the presence of common and interrelated elements. A deeper analysis was conducted by defining the main factors of OC. The results of the analysis allowed determining the place of OC in the structure of the innovation potential of an enterprise. Thus, the following conclusions can be made. First, the structure of OC and the innovation potential contains a shared item, which is microclimate that implies conditions that can facilitate the development of innovation in the organization. Second, the factors of OC for the most part form the structure of the innovation potential: personality of the founder – management style, system of communication; the size of the organization determines its structure, the presence of various technological premises, the possibility of free movement of the personnel and organization of work. Third, production technology, adopted by the organization, determines the level of its innovation potential. The flexibility of OC allows more intensive using and adapting innovation technologies at an enterprise. The scientific novelty of the research. For the first time we formulated a definition of OC as a model of key elements, genuinely correct and the one that is passed on to the new members of the team as a certain dogma. The practical value of the work lies in summarizing and comparing the basic elements of OC and the innovation potential and identifying common peculiarities that makes it possible to define the role of formation and development of organizational culture in improving the innovation of an enterprise.  Further objectives are defined as the analysis of influence factors on the Ukrainian enterprises, identification of problems and development of plans to eliminate them or warn about them.
RU
Раскрыты фундаментальные факторы и явления, которые непосредственно влияют на организационную культуру предприятия, предоставлена их развернутая характеристика. В рамках проблематики отдельно описаны различные группы факторов: первичные и вторичные, внешней и внутренней среды. На основе проведенного анализа определено влияние каждого фактора на эффективность функционирования организационной культуры на предприятии. Определена структура инновационного потенциала и выявлено место организационной культуры в нем
UK
Кожна організація як соціально-економічна система зазнає впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, у свою чергу, організаційна культура (ОК) підприємства – продукт взаємозв’язку зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, отже, будь-який їх вплив визначатиме подальше становлення і розвиток ОК. Чинники як зовнішнього, так і внутрішнього середовища можуть мати позитивні або негативні тенденції до зміни. Проблемам дослідження сутності ОК та інноваційного потенціалу присвячено багато робіт як вітчизняних авторів, так і закордонних, але не виявлено взаємозв’язку структури й факторів ОК та інноваційного потенціалу. Отже, на нашу думку, питання виявлення впливу факторів проблемне. Його визначення дозволить спрогнозувати позитивну або негативну тенденцію зміни організаційної структури, що в результаті визначить можливість підвищення інноваційного потенціалу підприємства. Мета написання статті полягала у вивченні впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища організації на складники ОК й інноваційний потенціал підприємства. Для розкриття проблематики статті було детально структуровано поняття та визначено елементи, які містить ОК, а також визначено структуру інноваційного потенціалу, його складники. Порівняння структур ОК та інноваційного потенціалу засвідчило наявність спільних і взаємозалежних елементів. Глибший аналіз було проведено за допомогою визначення головних факторів ОК. Результати аналізу дозволили визначити місце ОК у структурі інноваційного потенціалу підприємства. Отже, можна зробити такі висновки. По-перше, структура ОК та інноваційного потенціалу містить спільний елемент – мікроклімат, який передбачає створення умов, що можуть сприяти розвитку інноваційності організації. По-друге, фактори ОК здебільшого формують структуру інноваційного потенціалу: особистість засновника – стиль управління, систему комунікацій; розмір організації визначає її структуру, наявність різних технологічних приміщень, можливість вільного переміщення персоналу та організацію праці. По-третє, технологія виробництва, прийнята в організації, визначає рівень її інноваційного потенціалу. Гнучкість ОК дозволяє інтенсивніше застосовувати й адаптувати на підприємстві інноваційні технології. Наукова новизна дослідження. Вперше сформульовано визначення ОК як моделі ключових елементів, істинно правильної і такої, яку передають новим членам колективу як певну догму. Практичне значення роботи полягає в узагальненні та порівнянні базових елементів ОК й інноваційного потенціалу і виявленні спільних рис, що дає можливість визначити роль формування та розвитку організаційної культури в підвищенні інноваційності підприємства. Подальшими завданнями визначимо аналіз впливу факторів на українські підприємства, виявлення проблем і розробку планів щодо їх усунення або попередження. 
4

Prospects and Problems of the Implementation of Performance Management by Ukrainian Managers

43%
Yeleyko V., Trut O.
Ekonomika i Organizacja Przedsiębiorstwa
|
2016
|
issue 4 (795)
108-115
EN
Internal and organizational problems of the introduction of the performance management system by Ukrainian managers are identified and systematized. The directions are grounded and management means of their solution are reasoned. It is proved that managers of modern successful Ukrainian enterprises gradually introduce component elements of the performance management system.
PL
Zidentyfikowane i usystematyzowane wewnątrzorganizacyjne problemy wprowadzenia systemu zarządzania wydajnością przez ukraińskich menedżerów. Uzasadnione kierunki i administracyjne środki ich rozwiązania. Udowodniono, że menedżerowie współczesnych udanych przedsiębiorstw ukraińskich stopniowo wprowadzają elementy składowe systemu zarządzania wydajnością organizacji.
RU
Ідентифіковані та систематизовані внутрішньо – організаційні проблеми запровадження системи управління результативністю українськими менеджерами. Обґрунтовані напрями та аргументовані управлінські засоби їх розв’язання. Доведено, що менеджери сучасних успішних українських підприємств поступово впроваджують складові елементи системи управління результативністю організації.
5
Publication available in full text mode
Content available

ВАЖЛИВІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ЯК ФУНДАМЕНТУ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ

43%
Szutow D.
Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Gospodarki, seria Edukacja - Rodzina - Społeczeństwo
|
2021
|
issue 5
193-207
PL
Artykuł określa uwarunkowania organizacyjno-pedagogiczne, które w połączonym działaniu przyczynią się do rozwoju zawodowego nauczycieli w okresie studiów podyplomowych, a także sugeruje sposoby ich realizacji. Autor analizuje rozwój krajowych i zagranicznych naukowców, ujawnia niezbędny aparat pojęciowy, rozważa organizacyjne i pedagogiczne uwarunkowania rozwoju kompetencji zawodowych nauczycieli historii szkoły profilowej, sugeruje sposoby ich produktywnej pomocy; określa potencjał samokształcenia w procesie rozwoju zawodowego.
EN
The article defines the organizational and pedagogical conditions that in their combined action will contribute to the professional growth of teachers in the postgraduate period, suggests ways to implement them. The author analyzes the developments of domestic and foreign scientists, reveals the necessary conceptual apparatus, considers the organizational and pedagogical conditions for the development of professional competence of history teachers of the profile school, suggests ways of their productive assistance; determines the potential of self-education in the process of professional development.
UK
В статті визначені організаційно-педагогічні умови, котрі у своїй сукупній дії сприятимуть професійному зростанню вчителя в післядипломний період, запропоновані шляхи їх імплементації. Автор аналізує розробки вітчизняних а зарубіжних учених, розкриває необхідний понятійний апарат, розглядає рганізаційно-педагогічні умови розвитку професійної компетентності вчителів історії профільної школи, пропонує шляхи їх продуктивного сприяння; визначає потенціал засобів самоосвіти в процесі професійного розвитку.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.