Search results

1

Transitory effects of personality on employee turnover

100%

Bartolec I.

European Journal of Management Issues

|

2018

|

vol. 26

|

issue 1-2

3-13

UK

Мета роботи – протестувати перехідний вплив екстраверсії та відкритості до досвіду роботи на плинність кадрів. Дизайн/Метод/Підхід дослідження – рекурсивна модель змішаного процесу, яку повністю спостерігають. Результати дослідження. Показано, що (1) екстраверсія позитивно пророкує плинність і що відкритість (2) не є передумовою плинності. Порівняння величин впливу в дослідженнях показало, що тільки екстраверсія має значно більш позитивний вплив на плинність кадрів, і що це суперечить попередньому мета аналізу. Теоретичне значення дослідження. В даному дослідженні визначено правдоподібну граничну умову – національна культура – при розгляді того, як особистість людини впливає на плинність кадрів в організаціях. Виділено і враховано недоліки попереднього мета аналізу, а саме: неврахування відмінностей в соціальних цінностях і бізнес-контекстах. Практичне значення дослідження. Вивчення культурних контекстів і зіставлення цінностей, проведене в даному дослідженні, додало внеску в міжнародні наукові джерела, присвячені вивченню людських ресурсів, шляхом визначення граничних умов, що пояснюють як особистість впливає на плинність кадрів. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. Вперше проаналізовано вплив особистості на плинність кадрів за окремими якостями індивідуума і як цілісна модель. Обмеження дослідження/Перспективи подальших досліджень. Дане дослідження засноване на вибірці тільки з однієї країни. У майбутніх дослідженнях доцільно проаналізувати стримуючий вплив громадських і ділових цінностей на основі вибірок з різних країн, що, можливо, підтвердить і розширить висновки з даного дослідження. Тип статті – емпірична.

RU

Цель работы – протестировать переходное влияние экстраверсии и открытости к опыту работы на текучесть кадров. Дизайн/Метод/Подход исследования. Полностью наблюдаемая рекурсивная модель смешанного процесса. Результаты исследования. Показано, что (1) экстраверсия положительно предсказывает текучесть и что открытость (2) не является предпосылкой текучести. Сравнение величин влияния в исследованиях показало, что только экстраверсия имеет значительно более позитивное воздействие на текучесть кадров, и что это противоречит предыдущему мета анализу. Теоретическое значение исследования. В данном исследовании определено правдоподобное граничное условие – национальная культура – при рассмотрении того, как личность человека влияет на текучесть кадров в организациях. Выделены и учтены недостатки предыдущего мета анализа, а именно: неучтенность различий в социальных ценностях и бизнес-контекстах. Практическое значение исследования. Изучение культурных контекстов и сопоставление ценностей, проведенное в данном исследовании, добавило вклад в международные научные источники, посвященные изучению людских ресурсов, путем определения граничных условий, объясняющих, как личность влияет на текучесть кадров. Оригинальность/Ценность/Научная новизна исследования. Впервые проанализировано влияние личности на текучесть кадров по отдельным качествам индивидуума и как целостная модель. Ограничения исследования/Перспективы дальнейших исследований. Данное исследование основано на выборке только из одной страны. В будущих исследованиях целесообразно проанализировать сдерживающее влияние общественных и деловых ценностей на основе выборок из разных стран, что, возможно, подтвердит и расширит выводы данного исследования. Тип статьи – эмпирическая.

EN

Purpose – examining transitory effects of extraversion and openness to experience on employee turnover. Design/Method/Approach. Fully observed recursive mixed process model. Findings. Results show that (i) extraversion positively predicts turnover and that (ii) openness does not predict turnover. Moreover, comparing size effects between studies reveals that only extraversion has significantly more positive effect on employee turnover, which is in contradiction with previous meta-analysis. Theoretical implications. This research identifies a plausible boundary condition – national culture – in examining how a person’s personality impact employee turnover in organizations. It highlights the shortcomings of previous meta-analysis that failed to incorporate differences in societal values and business contexts and identifies. Practical implications. In studying cultural contexts and value congruencies, this study contributes to the international human resources literature by identifying boundary conditions that explain how personality impacts employee turnover. Originality/Value. This study is the first to analyze the effects of personality on turnover using a within-individual unfolding and holistic model. Research limitations/Future research. The current study incorporates only a sample from a single country. Future research that analyzes the moderating effects of societal and business values in cross-national samples could corroborate and extend on the findings from this study. Paper type – empirical.

2

Eтапи ресодіалізації осіб в умовах функціонування правової держави

100%

Husak P., Martyniuk T.

Zamojskie Studia i Materiały – Seria Pedagogika

|

2014

|

vol. 16

|

issue 1

119-126

UK

У положеннях наукової статті автором проводиться аналіз наукової літератури, періодичних джерел в яких провідні науковці розкривають в правових, педагогічних та психологічних аспектах процес ресоціалізації. На цій основі автором проводиться визначення етапів ресоціалізації та розкриття їх змісту та сутності у сучасних науковотеоретичних та практичних умовах діяльності та функціонування правової держави.

EN

In the article the author analyses the scientific literature concerning the legal, educational and psychological aspects of the process of rehabilitation. On this basis, the author defines specific stages of rehabilitation both in the practical and in the theoretical sense.

PL

W prezentowanym artykule autor analizuje doniesienia literatury naukowej przedmiotu, dotyczące prawnych, edukacyjnych i psychologicznych aspektów procesu resocjalizacji. Na tej podstawie określił poszczególne etapy resocjalizacji, w ujęciu teoretycznym jak również praktycznym.

3

Допитливість як етап пізнавальної активності дітей дошкільного віку

100%

Кузіна О.

Viae Educationis

|

2022

|

issue 3

96-101

UK

У статті розглянуто сутність поняття «допитливість» дітей дошкільного віку. Визначено теоретико-методичне обґрунтування досліджуваної проблеми. Аналіз праць науковців дозволив підкреслити необхідність висвітлення даного питання. Акцентується увага на процесі пізнання, у якому є кілька етапів і починається він з вродженої цікавості дитини. Під керівництвом дорослого, чи то у закладі дошкільної освіти чи з батьками вдома, формується допитливість, яка згодом переростає у пізнавальний інтерес. Висвітлено формування і удосконалення пізнавального інтересу, що породжує пізнавальну активність, яка є апогеєм розвитку і формування особистості дитини дошкільного віку. З’ясовано, що допитливість є джерелом пізнавального інтересу дошкільника, а також процесів, що лежать в основі пізнавальної активності дитини старшого дошкільного віку. Уточнено структуру розвитку допитливості дитини, яка формується на основі елементарної цікавості та з подальшим керівництвом розвивається на основі природної пізнавальної потреби дітей. Процес пізнання сповнений емоціями, що викликані процесом інтелектуальної праці та перспективою, яка постає в ході пізнання. Сформульовано ознаки прояву допитливості дошкільника, що виражаються у пізнавальних питаннях, бажанні самостійно знаходити рішення до поставлених задач, до отримання нових знань, внутрішня відкритість до людей, явищ, навколишнього світу, щире прагнення задовольнити пізнавальні потреби та отримати новий досвід чи враження. Схарактеризовано умови успішного розвитку допитливості у дітей дошкільного віку: створення пізнавального середовища (наповненість зон, осередків), заохочення до проявів самостійності у вирішенні завдань, в різних видах діяльності, надавання інформації, що зумовлює засвоєння дітьми соціального досвіду, накопиченого людством, цілісного уявлення про довкілля, різноманітність способів діяльності й актуалізується в якості пізнавальної діяльності. Розглянуто зв’язок між допитливістю і її важливістю, що знадобиться у подальшому шкільному етапі життя, адже вона є тим підґрунтям, на якому будується процес формування і розвитку самостійної пізнавальної активності старшого дошкільника. Доведено, що успішне оволодіння досвідом, ефективний розвиток особистості відбувається лише в активній діяльності, в цілеспрямованих зусиллях для отримання запланованого результату. Багато що залежить від оточення людини: розуміння, стимулювання, підтримка, спілкування мають велике значення у становленні особистості та вихованні допитливості. Визначено подальші шляхи дослідження проблеми розвитку пізнавальної активності: порівняння всіх складових, етапів у їхніх подібностях і відмінностях.

EN

The article considers the essence of the concept of «curiosity» of preschool children. The theoretical and methodological substantiation of the researched problem is determined. The analysis of the works of scientists allowed to emphasize the need to cover this issue. Emphasis is placed on the process of cognition, which has several stages and it begins with the innate curiosity of the child. Under the guidance of an adult, whether in a preschool or with parents at home, curiosity is formed, which later grows into cognitive interest. The formation and improvement of cognitive interest, which generates cognitive activity, which is the culmination of the development and formation of the personality of a preschool child, is highlighted. It was found that curiosity is a source of cognitive interest of the preschooler, as well as the processes underlying the cognitive activity of older preschool children. The structure of the child’s curiosity development is clarified, which is formed on the basis of elementary curiosity and with further guidance develops on the basis of children’s natural cognitive needs. The process of cognition is full of emotions caused by the process of intellectual work and the perspective that arises in the course of cognition. Signs of preschooler’s curiosity are expressed, which are expressed in cognitive issues, desire to find solutions to problems, to gain new knowledge, inner openness to people, phenomena, the world, sincere desire to meet cognitive needs and gain new experiences or impressions. The conditions of successful development of curiosity in preschool children are characterized: creation of cognitive environment (fullness of zones, centers), encouragement of manifestations of independence in solving problems, in various activities, providing information that determines children’s social experience, holistic view of the environment, a variety of ways of activity and is actualized as cognitive activity. The connection between curiosity and its importance, which will be needed in the further school stage of life, is considered, because it is the basis on which the process of formation and development of independent cognitive activity of a senior preschooler is built. It is proved that successful mastering of experience, effective development of personality occurs only in active activity, in purposeful efforts to obtain the planned result. Much depends on the human environment: understanding, stimulation, support, communication are important in the formation of personality and education of curiosity. Further ways of research of a problem of development of cognitive activity are defined: comparison of all components, stages in their similarities and differences.

4

Я-концепція як чинник формування ставлення особистості до здоров’я: емпіричне дослідження

100%

Гресько (Hresko) І. I.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

issue 5(2)

75-82

UK

У статті висвітлені результати емпіричного дослідження Я-концепції як чинника формування ставлення особистості до здоров’я. Розглянуто теоретичні засади поняття відповідального ставлення до здоров’я як позиції особистості, що визначає реакції та вольові дії людини щодо факторів здоров’я для оптимального поєднання її особистих можливостей і можливостей навколишнього середовища для досягнення стану загального благополуччя. Також у роботі висвітлено три рівня прояву ставлення людини до здоров’я, а саме: індивідуальний рівень, ставлення до здоров’я на рівні групи і на рівні суспільства. Так, представлене дослідження спрямоване на вивчення ставлення індивіда до здоров’я, що включає оцінку власного здоров’я суб’єктом, його дії, направлені на стан здоров’я тощо. Крім того, теоретична частина роботи містить огляд феномену Я-концепції особистості, що є сукупністю всіх уявлень людини про себе, її двох полюсів – позитивної (гармонійної) та негативної (негармонійної) Я-концепції. Підкреслюється, що така сума всіх уявлень людини про себе впливає на її функціонування у всіх сферах життя, які, як наслідок, обумовлюють якість її життя, закладають звички та патерни мислення, в тому числі щодо сфери здоров’я і способу життя людини. Представлені в даній статті результати емпіричного дослідження Я-концепції особистості як чинника формування ставлення особистості до здоров’я проводилося на базі декількох закладів вищої освіти м. Вінниці серед студентської молоді. Вибірка дослідження складала 226 здобувачів вищої освіти. Для реалізації поставленої мети були використані психодіагностичні методики: «Індивідуально-типологічний опитувальник Л. М. Собчик (ІТО)»; «Шкала ясності Я-концепції Дж. Кемпбел»; «Тест-опитувальник самоставлення» (В. В. Столін, С. Р. Пантелєєв); опитувальники «Індекс ставлення до здоров’я» (С. Д. Дерябо, В. А. Ясвіна) та «Ставлення до здоров’я» (автор Р. А. Березовська). Результати формуючого експерименту з основною групою здобувачів показали, що за допомогою спеціально розробленої програми на розвиток позитивної Я-концепції особистості можна сприяти формуванню відповідального ставлення до здоров’я. В той час, як результати констатуючого експерименту 1-го і 2-го порядку з контрольною групою здобувачів були без суттєвих змін. Зокрема, тренінгова програма сприяла гармонізації особистості здобувачів, підвищенню рівня їх самооцінки та зростанню рівня ясності Я-концепції, що як наслідок, вплинуло на їх ставлення до себе, свого здоров’я, підвищенню рівня відповідальності не тільки за своє психологічне благополуччя, а й за соматичне здоров’я, яке залежить від способу життя людини.

EN

The article highlights the results of an empirical research of the Self-concept as a factor of forming the health attitude of the individual. The theoretical foundations of the concept of responsible health attitude as a position of the individual, which determines the reactions and volitional actions of a person to health factors to optimally combine his personal capabilities and the environment to achieve general well-being. The paper also mentions three levels of person`s health attitude, namely: individual level, health attitude at the group level and at the level of society. Thus, the highlighted research is aimed at exploration the individual`s health attitude, which includes the assessment of the subject`s own health, his/her actions aimed at health, and so on. In addition, the theoretical part of the article contains an overview of the phenomenon of Self-concept of personality, which is a set of all person ideas about themselves, its two poles – positive (harmonious) and negative (non-harmonious) Self-concept. It is emphasized that such a sum of all ideas of a person affects his functioning in all spheres of life, which, as a consequence, determine the quality of his/her life, establish habits and patterns of thinking, including about health and lifestyle. The results of the empirical research of the Self-concept of personality as a factor in shaping the health attitude of the individual are presented in this article. The research was conducted on the basis of several higher education institutions in Vinnytsia among student youth. The sample of the research was 226 of higher education applicants. For this purpose, psychodiagnostic techniques were used: «Individual typological questionnaire by L. Sobchik (ITQ)»; «Self-concept clarity» by J. Campbell (SCC); «Test-questionnaire of self-attitude» by V. Stolin, S. Panteleev»; questionnaires «Health Attitude Index» by S. Deriabo, V. Yasvin and «Attitude to health» (author R. Berezovskaya). The results of the formative experiment with the main group of applicants showed that with help of a specially designed program for the development of a positive Self-concept of personality, it is possible promote the formation of a responsible health attitude. While the results of the ascertaining experiment of the 1st and 2nd order with the control group of applicants were without significant changes. In particular, the training program helped to harmonize the personality of applicants, increase their self-esteem and increase the level of clarity of self-concept, which, in turn, affected their attitude to themselves, their health, increased responsibility not only for their psychological well-being, but also for somatic health, which depends on a person`s lifestyle.

5

ВОЛОНТЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ У ПАТРІОТИЧНОМУ ВИХОВАННІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ СУСПІЛЬНИХ КОНФЛІКТІВ

75%

Zeszyty Naukowe. Turystyka i Rekreacja

|

2020

|

vol. 2(26)

193-201

UK

Статтю присвячено дослідженню ролі волонтерської діяльності у патріотичному вихованні учнівської молоді в умовах суспільних конфліктів в Україні. Висвітлюється особлива роль волонтерство як активного виду суспільної діяльність, що є основою побудови та розвитку громадянського суспільства. Зосереджена увага на патріотичному вихованні молоді, як на організованому, планомірному та цілеспрямованому процесі спрямованому на позитивну соціалізацію особистості в соціумі та самореалізацію у ролі волонтера. Зосереджується увага на тому, що важливість волонтерської діяльності учнів у школах України полягає в першу чергу у значущості волонтерської діяльності для самої учнівської молоді і її волонтерства, в можливості реалізації своїх патріотичних ідей і переконань, виходячи зі співвіднесення своїх моральних можливостей і потреб до потреб інших людей.

PL

Artykuł poświęcony jest badaniu roli wolontariatu w patriotycznym wychowaniu uczniów w kontek- ście konfliktów publicznych na Ukrainie. Podkreślono rolę wolontariatu jako aktywnego rodzaju działalności społecznej, która stanowi podstawę budowy i rozwoju społeczeństwa obywatelskiego. Nacisk kładziony jest na wychowanie patriotyczne młodych ludzi, rozumiane jako zorganizowany, zaplanowany i celowy proces mający na celu pozytywną socjalizację jednostki w społeczeństwie i samorealizację jako wolontariusza. Podkreśla się znaczenie wolontariatu dla uczniów szkół ukraińskich, przede wszystkim znaczenie działalności wolontariackiej dla samych uczniów i ich wolontariatu, zdolność do realizacji ich patriotycznych pomysłów i przekonań, w oparciu o korelację ich zdolności moralnych i potrzeb z potrzebami innych.

EN

The article is devoted to the research of the role of volunteer activity in the patriotic upbringing of student youth in the context of public conflicts in Ukraine. The role of volunteering as an active type of social activity, which is the basis for the construction and development of civil society, is highlighted. The focus is on the patriotic upbringing of young people, as an organized, planned and purposeful process aimed at positive socialization of the individual in society and self-realization as a volunteer. The focus is on the importance of volunteering for students in Ukrainian schools, first and foremost, the importance of volunteering for the students themselves and their volunteerism, the ability to realize their patriotic ideas and beliefs, based on the correlation of their moral capabilities and needs to the needs of others.

Refine search results

1 European Journal of Management Issues

1 Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

1 Viae Educationis

1 Zamojskie Studia i Materiały – Seria Pedagogika

1 Zeszyty Naukowe. Turystyka i Rekreacja

1 Bartolec I.

1 Husak P.

1 Martyniuk T.

1 Гресько (Hresko) І. I.

1 Кузіна О.

2 2022

1 2020

1 2018

1 2014

Transitory effects of personality on employee turnover

Eтапи ресодіалізації осіб в умовах функціонування правової держави

Допитливість як етап пізнавальної активності дітей дошкільного віку

Я-концепція як чинник формування ставлення особистості до здоров’я: емпіричне дослідження

ВОЛОНТЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ У ПАТРІОТИЧНОМУ ВИХОВАННІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ СУСПІЛЬНИХ КОНФЛІКТІВ