Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 5

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  переклад
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

Ukraińskie słownictwo informatyczne wobec wpływów języka angielskiego i rosyjskiego - przegląd wybranych postów forum internetowego Domivka.Net

100%
Jóźwikiewicz P.
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
|
2015
|
issue 1
325-339
UK
У статті коротко розглянуто проблеми, пов'язані з формуванням української комп'ютерної лексики, враховано роль у цьому процесі російської та англійської мов. Набагато більше уваги приділено аналізу вибраних повідомлень веб-форуму Domivka.NET, користувачі якого, з вибраних повідомлень веб-форуму Domivka.NET, користувачі якого, з-поміж іншого, перекладали англійську комп'ютерну термінології українською мовою. Ключові слова: українська комп'ютерна лексика, веб-форум, переклад, російські впливи, запозичення оміж іншого, перекладали англійську комп'ютерну термінології українською мовою.
EN
The article presents an overview of the issues related to the formation of Ukrainian IT terminology with particular focus on the roles of the Russian and English languages. However, much more attention is devoted to the analysis of selected posts from Domivka.NET Internet forum, on which its users have dealt with, among others, the problems of translating mainly English IT terminology into Ukrainian.
2
Publication available in full text mode
Content available

Смислотворча функцiя архаïзмiв вiршiв Данила Братковського у перекладi Валерiя Шевчука

100%
Бай О., Яручик О.
Studia Wschodniosłowiańskie
|
2022
|
vol. 22
169-179
EN
The semantic loading of archaisms in Ukrainian translations of Danylo Bratkowskyi’s poems by Valerii Shewchuk is analyzed in the article. They are separated from another layer of outdated vocabulary – historicisms in modern language. Their belonging to different groups is indicated in terms of structure and content. Taking into account the structure of archaisms, we distinguish stylistic, morphological, word-formation, phonetic and lexical groups. Semantically we should consider that there are complete and superficial archaisms, so they perform different functions in the translated text and in the original text. In the publication attention is paid to the level of adequacy and equivalence of translated baroque poetry. The prospects of translation of the ancient text with the use of archaisms are determined. Among the words-realities in the Ukrainian versions of Bratkowskyi’s poems we identify historicisms and a small group of archaisms consonant with them, which either have synonymous equivalents in modern Ukrainian or had them not so long ago, in the 20th century. Very often this type of vocabulary refers to public positions, professions, household items, etc. In this case the technique of archaizing the text is fully justified, as it conveys the spirit of antiquity and reproduces the linguistic richness of the ancient kingdom of Poland, which consisted of several nations and which is no longer on the world map. The most common group are archaisms of the classical type, which are divided into subgroups by the nature of creation. In Ukrainian translations of Bratkowskyi we find their phonetic, morphological, word-forming and semantic variations. Regardless of the type of creation, all these obsolete words are used for a single purpose – imitation of the Baroque epoch, from which we are separated by three centuries. Word-forming and lexical archaisms predominate among them. Most of them perform the superficial function of archaizing the text without significantly changing its content. To the individual translation style we assign so-called pseudo-realities and pseudo-archaisms, which, thanks to the preserved transcription of words from the original transfer of Polish words to the Ukrainian lexical ground, gain an old-fashioned flavour. The number of such authorial interpretations is very significant, so they must be allocated to a separate group. Descriptive translation in this case would be most appropriate and equivalent to the original texts. It can be concluded, on the basis of the conducted research, that archaisms are one of the most numerous groups of vocabulary in Ukrainian translations of Danylo Bratkowskyi’s Polish language poetry. Phonetic and lexical (semantic) archaic groups predominate among them and are significantly widespread due to the translator’s creation of his own words that correspond to the Polish original definitions through transcription. We can define this individuality as a tendency for polonization of speech that is often characteristic of dialectal vocabulary.
3
Publication available in full text mode
Content available

Поетичний переклад у творах «Тихих Ліриків» В. Підпалого та Д. Чередниченка

80%
Шарагіна (Sharagina ) О. O.
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
|
2022
|
issue 7(4)
23-29
UK
У статті розглянуто теми та провідні образи російських (О. Пушкін, М. Лермонтов, І. Бунін, А. Ахматова, В. Хлєбніков, В. Берестов), литовських (М. Вайнілайтіс, Ю. Някрошюс), єврейських (Р. Балясн, Я. Грубер, П. Киричанський, М. Могилевич), циганських (Л. Мануша, О. Германо) поетів, чеського (Я. Неруда), аварського (Р. Гамзатов), вірменського (Г. Давтян), балкарського (К. Кулієв) ліриків, а також особливості словацького фольклору в перекладах В. Підпалого та Д. Чередниченка. У творчості вказаних митців осмислено домінантні мотиви, в яких переважають любов і відданість рідному народу, захоплення світом мистецтва, актуалізація національної самосвідомості, краса природних ландшафтів та дитячий світ казки. У науковій роботі продемонстровано звернення до внутрішнього світу ліричного героя поетів різних народів, його національну самоідентифікацію, історіософське осмислення буття в суспільстві. У центрі уваги – переклад літературних концептів, які репрезентують не лише негативні емоції, а й урівноважений внутрішній стан ліричного оповідача, що сприяє його духовній гармонії. У «тихій поезії», на відміну від літературної творчості закордонних митців, образ самотності, який зазвичай описує гармонійний внутрішній стан ліричного героя та його духовну рівновагу, є провідним. «Тихі лірики» зображали естетично вартісне поетичне слово – маркер ідейної нейтральності в інтертекстуальній площині вірша. Іноземні поети фокусувалися на внутрішніх інтенціях ліричного героя, що ґрунтувалися на його моральних якостях. Їхня лірика орієнтована насамперед на естетику людини, її внутрішній розвиток.
EN
The article reviewed the themes and leading images of the Russian (O. Pushkin, M. Lermontov, I. Bunin, A. Akhmatova, V. Khlebnikov, V. Berestov), of the Lithuanian (M. Vainilaitis, Y. Nyakroshius), of the Jewish (R. Balyasna, J. Gruber, P. Kyrychansky, M. Mohylevych), of the Gypsy (L. Manusha, O. Germano) poets, of the Czech (J. Neruda), of the Avar (R. Gamzatov), of the Armenian (G. Davtyan), of the Balkar (K. Kuliev) poets, as well as features of Slovak folklore translated by V. Pidpaly and D. Cherednychenko. The article reviewed the dominant motives of foreign writers, in the works of which were depicted love and devotion to the native people, admiration for the world of art and national identity, the beauty of natural landscapes and children’s world of fairy tales. The scientific article represented the appeal to the inner world of the lyrical hero of poets of both nations, his national self-identification, historiosophical understanding of existence in society. The focus is on the translation literary concept that evoke not only negative emotions, but also balance the inner state of the lyrical narrator, promotes his spiritual harmony. In “silent poetry”, in contrast to the literary work of the foreign writers, the literary concept of loneliness also describes the balanced inner state of the lyrical hero, his spiritual harmony. “Silent poets” were appealed to an aesthetically valuable poetic word, which reflected the ideological neutrality in the intertextual plane of the poem and focused on the inner intentions of the foreign poets, which were based primarily on his moral qualities. Given the translations of the foreign poets, the lyrics focused on primarily on the moral qualities of man, his inner development.
4
Publication available in full text mode
Content available

Способи відтворення неозначеності в німецькомовному перекладі роману Сергія Жадана «Депешмод»

80%
Солюк (Soliuk) М. я. M.
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
|
2022
|
issue 7(4)
77-83
UK
У пропонованому дослідженні порушено актуальну перекладознавчу проблему – відтворення категорії означеності / неозначеності, яка є функціонально-семантичною, поняттєвою в українській мові, та граматичною в німецькій. Саме тому по різному виражена в обох мовах. У статті проаналізовано наукові розвідки провідних зарубіжних та вітчизняних лінгвістів, які з різних точок зору підходили до вивчення проблематики пов’язаної з вищевказаною категорією, а також досліджували дану тему на матеріалі різних мов. Метою статті є визначення способів передачі мовних засобів експлікації неозначеності з мови оригіналу на цільову мову. Об’єктом наукової розвідки виступає неозначеність, яка вказує на те, що ім’я позначуваного ним предмета належить до класу подібних йому феноменів. Визначено, що неозначеність є позначенням чогось нового, в українській мові здебільшого виражається за допомогою неозначених займенників, які вказують на неозначену особу, предмет, якість, кількість і т.д., і саме вони є головним засобом референції. На думку науковців, неозначеність в українській мові є завжди маркованою. Предметом дослідження виступають імпліцитні засоби вираження неозначеності в мові оригіналу та експліцитні в німецькомовному перекладі твору (на матеріалі роману С. Жадана «Депешмод»). За допомогою зіставного й описового методів лінгвістичного дослідження розглянуті різні способи передачі засобів вираження неозначеності при перекладі художнього тексту сучасної літератури. Встановлено та проаналізовано відтворення імпліцитних засобів вираження даної категорії в мові оригіналу (якийсь, хтось, який-небудь, деякий, один з і т.д.) за допомогою артиклів (здебільшого неозначеного – ein / eine), а також відповідниками в мові реципієнті (einer aus…/ einer von…, irgendwelche, ein paar), рідше нульовим артиклем. Відтворення кількісного вираження неозначеності при перекладі не викликало жодних проблем. Проте, зафіксовано випадки, в яких неозначеність не було відтворено (якийсь – der). Одним з методів перекладу неозначеності, що ними послуговувався перекладач є перекладацькі трансформації: лексико-семантичні, такі як додавання, генералізація та лексико-граматичні. Вбачаємо перспективу дослідження даної проблематики на матеріалі перекладів текстів інших жанрів та аналізі ширшого спектру засобів, за допомогою яких може бути виражена неозначеність, категорія означеності / неозначеності, а також способів їх перекладу.
EN
This scientific research deals with a topical linguistic and translation problem – the category of definiteness / indefiniteness. The category is a functional-semantic, conceptual category in the Ukrainian language, and a grammatical category in the German language. That is why it is expressed differently in both languages. The article analyzes the works of leading linguists devoted to the study of issues related to the category of definiteness / indefiniteness from different points of view and on the basis of Ukrainian and German languages. The purpose of this article is to determine the means one can use to reproduce the category of indefiniteness in the Ukrainian-German translation. The object of this research is linguistic indefiniteness as it is, i.e. the name of the object it designates belongs to the class of similar phenomena. Indefiniteness describes something new. In the Ukrainian language it is mostly expressed by indefinite pronouns that indicate an indefinite person, object, quality, quantity, etc. Indefinite pronouns are the main means of reference. Linguistic researchers state that indefiniteness in the Ukrainian language is always marked. The subject of the given study is the analysis of implicit means of expression of indefiniteness in Ukrainian as well as means of its explicit expression in the translation of the novel “Depeche Mode” by S. Zhadan into German. Comparative and descriptive methods of linguistic research allow considering different ways of expression of indefiniteness in the translation of modern fiction. The analyzed material contains examples where indefiniteness in the original text is expressed by (якийсь, хтось, який-небудь, деякий, один з і т.д. / some, someone, some, one of, etc.) which is translated by articles (mostly indefinite articles – ein / eine), as well as by their equivalents in the target language (einer aus… / einer von…, irgendwelche, ein paar), rarely by a zero article. Reproduction of the quantitative expression of indefiniteness into the target language doesn’t present a translation problem. The analyzed material contains examples where the indefinite pronoun якийсь / some is rendered by means of the definite article der. Indefiniteness in not reproduced in this case. Among the methods of translation of indefiniteness there are translation transformations both lexical-semantic, such as addition, generalization, and lexicalgrammatical. It conclusion, the further research on the issue of reproduction of indefiniteness / the category of definiteness / indefiniteness on the basis of translations of texts of other genres and analysis of a wider range of means that express indefiniteness, as well as ways of its translation.
5
Publication available in full text mode
Content available

"Złota hramota" i "Pieśni o Ukrainie" Józefa Łobodowskiego w ukraińskiej krytyce lat 50. XX w.

80%
Choma-Suwała A.
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
|
2022
|
vol. 6
|
issue 17
1-14
UK
У статті описується рецепція поезії Юзефа Лободовського в українській пресі 1950-х років. Після виходу друком збірок Золота грамота і Пісня про Україну у 1954-1959 рр. з’явилася низка рецензій, інтерв’ю, коментарів і замальовок, у т.ч. Павла Котовича, Святослава Городинського, Євгена Маланюка та Юрія Шереха. Вони були присвячені як поезії Лободовського, так і його проукраїнській позиції. Критичні літературні тексти мали не лише прорекламувати нові видання відомого українському літературному середовищу письменника, а й донести його поезію до українського читача. Більшість статей містили уривки з українського перекладу Святослава Городинського, загальну характеристику та оцінку творчості письменника у якій найважливішими вважалися його вірші присвячені Україні.  
EN
The subject of the article is a description of the reception of Józef Łobodowski's poetry in the Ukrainian press in the 1950s. After the collections of the Golden рramot and Song about Ukraine were published in print in 1954 and 1959, respectively, a number of reviews, interviews, commentaries and sketches appeared, including by, among others Paul Kotovych, Sviatoslav Horodynsky, Yevhen Malaniuk and George Shevelov. They were devoted to both Łobodowski's poetry and his pro-Ukrainian attitude. Critical-literary texts were intended not only to advertise the new publications of the writer known to the Ukrainian literary community, but also to introduce his poetry to the Ukrainian reader. Most of the articles had excerpts from the Ukrainian translation by Sviatoslav Horodynsky, they contained a general description and evaluation of the writer's works, among which his poems devoted to Ukraine were considered the most important.
PL
Przedmiotem artykułu jest opis recepcji poezji Józefa Łobodowskiego w prasie ukraińskiej w latach 50. XX w. Po ukazaniu się drukiem zbiorów Złota hramota i Pieśń o Ukrainie odpowiednio w 1954 i 1959 roku pojawił się szereg recenzji, wywiadów, komentarzy i szkiców autorstwa m.in. Pawła Kotowycza, Światosława Horodyńskiego, Jewhena Małaniuka i Jurija Szerecha. Były one poświęcone zarówno poezji Łobodowskiego, jak i jego proukraińskiej postawie. Teksty krytyczno-literackie miały na celu nie tylko reklamowanie nowych publikacji znanego ukraińskiemu środowisku literackiemu pisarza, ale także przybliżenie jego poezji ukraińskiemu czytelnikowi. Większość artykułów opatrzona była fragmentami utworów w ukraińskim przekładzie autorstwa Światosława Horodyńskiego, zawierały one ogólną charakterystykę i ocenę dzieł pisarza, spośród których za najważniejsze uznano jego wiersze poświęcone Ukrainie.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.