Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: польська література

Sort By:

Limit search:

Czarnobrewe i czarnoziemy. O szlacheckim pożądaniu kolonialnym Ukrainy

100%

Glinianowicz K.

Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia

2014

vol. 2: Postkolonializm — tożsamość — gender. Europa Środkowa, Wschodnia i Południowo-Wschodnia

161 - 173

Colonial desire belongs to the category of postcolonial studies referring to representations sexually featured which symbolizes consolidation and taking control of earth and its inhabitants. In this type of descriptions one could reach for the gender categories by creating male figures of colonizers and effeminate natives. Colonial desire coexisted among Polish nobility in Ukraine where its projections were present in Polish literature. The article is an attempt to compare the chosen Ukrainian and Polish narrations from the turn of the 20th century. On the one hand I analyze, basing on the assumptions of postcolonialism and gender studies, a motif of colonial desire in Kajetan Abgarowicz’s and Stanisław Grudziński’s prose, but on the other hand a motif of sexual abuse of the Ukrainians in selected Ivan Franko’s works. The latter one, I interpret, as a part of Ukrainian counter-discourse that disparages noble colonialism.

Від ідеологізації до патріотизму: рецепції моделі А. Міцкевича «Поет і народ» в українській письменницькій критиці XX – початку ХХІ ст.

100%

Дирибало (Dyrybalo) О. O., Чик (Chyk) Д. D.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

2022

issue 4(1)

157-167

Стаття присвячена дослідженню рецепції моделі А. Міцкевича «Поет і Народ» у критичних дослідженнях українських письменників ХХ ст., які простежили створений А. Міцкевичем канон стосунків між митцем і суспільством, який справив глибокий вплив на літературу польського романтизму. Розглядаючи рецепцію парадигми «поет і народ», автори статті зазначають, що українські поети радянського періоду були змушені розглядати окремі мистецькі явища крізь призму тогочасної комуністичної ідеології. Одним із найбільш послідовних і продуктивних інтерпретаторів А. Міцкевича серед українських письменників був М. Рильський, який залишив значну кількість літературно-критичних і публіцистичних статей про польського поета. М. Рильський як критик дав найглибші наукові стандарти аналізу поетики творчості А. Міцкевича. Він не відкидав загальноприйняту схему творчої еволюції польського поета, але застеріг дослідників від її монолінійного вимірювання. М. Рильський був першим в українському міцкевичознавстві, хто помітив, що змішування стилів притаманне творчості А. Міцкевича впродовж усього його творчого життя. М. Рильський допустив ототожнення поета Конрада Валленрода з однойменного твору з самим А. Міцкевичем, застерігши, що все-таки особа героя не відображає і не може відображати особистість автора. М. Рильський характеризував Конрада Валленрода як загадкового і суперечливого, яким був і А. Міцкевич. У статті також порівнюються інтерпретації М. Рильського та польських дослідників і письменників, зокрема Марії Цесла-Коритовської та Яна Каспровича. Автори простежують, що український поет Д. Павличко першим в українському літературознавстві звернув увагу на ідею Європи в художньо-ідейній системі А. Міцкевича як ідею Батьківщини.

The article is devoted to the research of reception of A. Mickiewicz’s model “the Poet and the People” in twentieth- century Ukrainian writers’ criticism. The writers traced the canon of relations between the artist and society created by A. Mickiewicz, which had a profound influence on the literature of Polish Romanticism. Considering the reception of the ‘poet and people’ paradigm, the authors of the article note that Ukrainian poets of the Soviet period were forced to dissect certain artistic phenomena through the prism of the communist ideology of the time. One of the most consistent and productive interpreters of A. Mickіewіcz among Ukrainian writers was M. Rylskyi. He left a considerable inheritance of literature and publicist articles about the Polish poet. M. Rylskyi as a critic gave the deepest scientific standards to the analysis of the poetics of A. Mickіewіcz’s works. He did not cast aside the generally accepted scheme of the creative evolution of the Polish poet but cautioned researchers from the monolinear measuring of it. M. Rylskyi was the first one in Ukrainian Mickіewіcz Studies who noticed that mixing of styles was inherent in А. Mickіewіcz’s works during all of his creative life. M. Rylskyi allowed the identification of the poet Konrad Wallenrod with A. Mickiewicz himself, warning that after all the person of the hero does not reflect and cannot reflect the personality of the author. M. Rylskyi described Konrad Wallenrod as mysterious and contradictory, as was A. Mickiewicz. The article also compares the interpretations of M. Rylskyi and Polish researchers and writers, in particular, Maria Cieśla-Korytowska and Jan Kasprowicz. The authors trace that the Ukrainian poet D. Pavlychko was the first in Ukrainian literary criticism to draw attention to the idea of Europe in the artistic and ideological system of A. Mickiewicz as the idea of the Fatherland.

Refine search results

1 Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia

1 Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

1 Glinianowicz K.

1 Дирибало (Dyrybalo) О. O.

1 Чик (Chyk) Д. D.

1 2022

1 2014

Search results

Czarnobrewe i czarnoziemy. O szlacheckim pożądaniu kolonialnym Ukrainy

Від ідеологізації до патріотизму: рецепції моделі А. Міцкевича «Поет і народ» в українській письменницькій критиці XX – початку ХХІ ст.