Search results

1

Критерії оцінювання проведення оздоровчо-спортивного заходу в початковій школі

100%

Davydiuk I.

Path of Science

|

2018

|

vol. 4

|

issue 3

1001-1006

UK

Зміст підготовки майбутніх учителів охоплює як фахову, так і практичну складові. Готовність майбутнього вчителя початкових класів до практичної роботи з учнями визначається сформованістю низки компонентів. Метою статті було обґрунтувати критерії та визначити значущість кожного з них для оцінювання проведення оздоровчо-спортивних заходів у початковій школі. Проведений емпіричний аналіз науково-методичної літератури показав відсутність об’єктивних критеріїв оцінювання проведення спортивно-оздоровчих заходів у початковій школі. Результати пошуку доказали, що необхідними умовами для формування відповідних критеріїв є їхня: об’єктивність, сингулярність (неможливість заміни одного критерію іншим), зрозумілість та інформативність (узгодженість думок експертів у визначенні значущості критерію). Розроблені автором критерії були згруповано за трьома компонентами: змістовим, операційно-організаційним та емоційно-мотиваційним. Виконаний аналіз дає підстави стверджувати, що до найбільш визначальних критеріїв оцінки проведення оздоровчо-спортивного заходу слід віднести: підбір оптимальних методів та засобів проведення заходу (9,38±0,86 балів), чіткість та ясність постановки мети та завдань заходу (9,13±1,36 балів), наявність спеціальних методів щодо підведення підсумків заходу (9,125±1,05 балів), організація заходу (етапів) (9±1,25 балів), творчий підхід, творчі знахідки (9,25±1,3 балів).

EN

The content of the training of future teachers covers both professional and practical components. The readiness of the future teacher of elementary school for practical work with students is determined by the formation of a number of components. The purpose of the article was to substantiate the criteria and determine the significance of each of them for the assessment of health and sports activities in elementary school. The con-ducted empirical analysis of scientific and methodological literature showed the lack of objective criteria for evaluating the assessment of sports and recreational activities in elementary school. The search results proved that the necessary conditions for the formation of the relevant criteria are: objectivity, singularity (impossibility to replace one criterion with others), comprehensiveness and informativeness (consistency of expert opinions in determining the significance of the criterion). The criteria developed by the author were divided into groups according to three components: content, operational-organizational and emotional-motivational. The performed analysis gives grounds to assert that the most important criteria for evaluating health and sporting events should be: selecting the best methods and means of holding the event (9,38 ± 0,86 points), definition and clarity of setting goals and objectives of the event (9,13 ± 1.36 points), the presence of special methods for summing up the event (9,125 ± 1,05 points), the organization of the event (its stages) (9 ± 1,25 points), creative approach, creative findings (9,25 ± 1,3 points).

2

ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

80%

Чайка B. M., Писарчук O. T., Ратушняк H. O., Теслюк O. Я.

Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Gospodarki, seria Edukacja - Rodzina - Społeczeństwo

|

2021

|

issue 5

163-176

PL

Na podstawie analizy literatury psychologicznej i pedagogicznej scharakteryzowano treść podstawowych pojęć badania: „samoorganizacja działań edukacyjnych”, „edukacja włączająca” i „dzieci o specjalnych potrzebach edukacyjnych”. Opisano główne cechy działalności edukacyjnej uczniów szkoły początkowej. Wyodrębniono składniki samoorganizacji działalności edukacyjnej (motywacyjny, treściowy, operacyjny lub działania, ewaluacyjno-refleksyjny). Określono dydaktyczne i psychologiczne podstawy kształtowania umiejętności samoorganizacji działalności edukacyjnej uczniów szkoły początkowej o specjalnych potrzebach edukacyjnych. Sformułowano ogólne rekomendacje dotyczące rozwoju sfery poznawczej z punktu widzenia kształtowania umiejętności samoorganizacji działań edukacyjnych uczniów szkoły początkowej o specjalnych potrzebach edukacyjnych.

EN

Based on the analysis of psychological and pedagogical literature, the content of the basic concepts of the study: “self-organization of educational activities”, “inclusive education” and “children with special educational needs” is characterized. The main features of educational activity of primary school students are described. The components of self-organization of educational activity (motivational, semantic, operational or activity, evaluation-reflexive) are singled out. Didactic and psychological bases of formation of skills of co-organization of educational activity of pupils of elementary school with special educational needs are defined. General recommendations for the development of the cognitive sphere from the standpoint of the formation of skills of self-organization of educational activities of primary school students with special educational needs are formulated.

UK

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури охарактеризовано зміст основних понять дослідження «самооганізація навчальної діяльності», «інклюзивна освіта» та «діти з особливими освітніми потребами». Описано основні особливості навчальної діяльності учнів початкової школи. Виокремлено компоненти самоорганізації навчальної діяльності (мотиваційний, змістовий, операційний або діяльнісний, оцінно-рефлексивний). Визначено дидактико- психологічні засади формування навичок самоорганізації навчальної діяльності учнів початкової школи з особливими освітніми потребами. Сформульовано загальні рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери з позицій формування навичок самоорганізації навчальної діяльності учнів початкової школи з особливими освітніми потребами.

3

Obowiązek szkolny sześciolatka i jego codzienność jako wyzwanie edukacyjne — na tle reformy edukacji de lege lata i de lege ferenda

80%

Raszewska-Skałecka R.

Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

|

2016

|

vol. 7

183-206

EN

The process of preparing public schools to include children at the age of 6 in the compulsory schooling system was initiated in the year 2009. The educational reform — in the field of lowering school age — from the beginning of its initiation was one of the most controversial social reforms. The lack of the acceptance of the aforementioned reform by the great majority of parents and other educational participants are results of the way in which the aforementioned reform was implemented and of the politicisation of educational solutions. This publication presents the analysis of conditions and circumstances of the shaping of the educational reform, concerning lowering educational age of children. The article was based, inter alia, on studies and opinions of the Supreme Chamber of Control and Ministry of Education in the field of preparing communes and schools to include children — at the age of 6 — in the compulsory education in the years 2009–2015.

UK

Реформа освіти у сфері зниження шкільного віку від початку її впровадження є однією з найбільш суперечливих суспільних реформ. Характер статті представляє аналіз умов і обставин її формування у сфері зниження шкільного віку і шкільного обов’язку шестирічної дитини у процесі здобуття освіти. Приготування державних початкових шкіл до початку навчання шестирічних дітей було процесом, який неперервно тривав від 2009 р. Це в основному є наслідком системних змін у освіті протягом декількох останніх років і продовженням освітньої політики держави. У соціально-освітній дискусії найчастіше задаванні питання стосуються таких проблем, як: виконання очікувань батьків зі сторони школи для шестирічної дитини, умови і наслідки зниження шкільного віку, роль і значення дошкільної освіти для дітей у цьому віці, створення різновікових груп, позмінна система роботи школи, яка виникає з організаційних умов і будови приміщень, чи і в якій мірі вказані зміни служать загальному добробуту? Одним з головних завдань держави є ведення освітньої політики, яка відповідає потребам суспільства і викликам змінного суспільно-економічного середовища, обов’язки держави у сфері конституційного права до навчання, яке виникає з Конституції Польської Республіки і закону про систему освіти. Освіта скерована на реалізацію загального блага, широко визнається державним завданням — відповідальність за виконання громадських освітніх завдань державою і органами місцевого самоврядування. ЇЇ особливим проявом є вимога забезпечення широкої доступності державних шкіл. Слід підкреслити, що освіта розглядається як один з чинників, що протидіють суспільним виключення, але також може бути однією зі сфер соціальної ізоляції. Тому важливим є запитання, чи навчання у ХХІ ст. це обов’язок чи привілей? Окрім цього, причини проведених освітніх реформ виникають з загального бачення освіти державою і викликів, які стають перед освітою, включених до її завдань і стратегічних цілей Міністерства національної освіти, а згодом і у правовому регулюванні. У цій справі свою думку висловила між іншим і Верховна контрольна палата. У ст. 70 п. 1 речення 2 Конституції ПР врегульовано, що наука до 18 року життя є обов’язковою. Зважаючи що “на конституційному рівні не було визначено нижню межу шкільної повинності, а це означає не було визначено вік дитини, яка розпочинає науку. Це означає, що питання початку шкільної повинності належить до способу виконання шкільної повинності і повинна бути врегульована у законі” . Таким чином роль закону зводиться до визначення способу виконання шкільної повинності (ст. 70 п. 1 речення 3 Конституції ПР). Відповідно до ст. 15 п. 2 з.с.о. у формі, яка виступає від 1 вересня 2014р. шкільна повинність дитини розпочинається від початку навчального року у тому календарного року, в якому дитина закінчила 6 років. Відповідно до перехідних положень ст. 13d i 13e закону від 19 березня 2009 р. про зміну закону про систему освіти, а також про зміну деяких інших законів (зб. з. № 56, п. 458 з наст. зм.) у навчальному році 2014/2015 виконання шкільної повинності розпочали діти, народжені 2007р., а також народжені в період від 1 січня 2008р. до 31 грудня 2008р., на прохання батьків, могли розпочати виконання шкільної повинності. У свою чергу у шкільному році 2015/2016 виконання шкільного обов’язку розпочали усі діти народжені після 1 липня 2008р. до 31 грудня 2008р., які не почали виконувати шкільну повинність у шкільному році 2014/2015, а також всі діти народжені у 2009 році. Звідси також, первинне припущення про обов’язкову освіту шестирічних дітей від 1 вересня 2012р., перенесено на 1 вересня 2014 р. Окрім того, закон від 30 серпня 2013 р. про зміну закону про систему освіти, а також зміну деяких інших законів (Зб. з. поз. 1265) впроваджено регулювання, відповідно з яким, від 1 вересня 2014р. виконання шкільної повинності почали семирічні діти, а також шестирічні, народжені в період від 1 січня 2008р. до 30 червня 2008р. Від 1 вересня 2015р. до школи пішли діти народжені у 2009р. і народжені після 1 липня до 31 грудня 2008р. Зміни та проблеми, які виступають в освіті є результатом її постійної еволюції у виконанні своєї місії, заспокоєння зростаючих суспільних потреб і способу виконання громадських обов’язків. Впровадження до польської системи освіти шкільного обов’язку для шестирічних дітей викликало і надалі викликає широку суспільно-політичну дискусію щодо її обґрунтованості і наслідків, які з неї виникають. Слід додати, що “Освітні реформи дають надію, але також родять скептицизм, який пов’язують з не завжди вдалою їх реалізаціє”. Також вкотре вводяться зміни у цій сфері.

4

Сучасні засоби навчання на уроках природничого циклу в початковій школі

80%

Гуркова Т.

Viae Educationis

|

2022

|

issue 4

37-43

UK

Важливою функцією освіти є набуття учнями початкових класів вмінь і навичок застосування знань в життєвих ситуаціях, підготовка їх до викликів, які чекають за межами школи. У зв’язку з цим пріоритетного значення набуває оволодіння вчителями інноваційними формами, методами, прийомами та стратегіями викладання в початковій школі. Незважаючи на традиційну актуальність зазначеної проблеми, на сучасному етапі вона набуває незаперечної актуальності та новизни. Стаття присвячена аналізу, систематизації та узагальненню проблеми упровадження сучасних засобів навчання на уроках природничого циклу в початковій школі з точки зору практики. Концентрується увага на формуванні в учнів початкових класів дослідницько-пошукових вмінь і навичок у проєктній діяльності; знайомство з науковими статтями під час моделювання. Вміння аналізувати, конкретизувати та систематизувати інформацію за допомогою складання ЛОСів (логічно опорних схем). Розкривається пріоритет використання комп’ютерів на сучасному уроці, програмного забезпечення, як актуальна і необхідна вимога часу. Під час освітнього процесу учні вчаться самостійно опановувати знаннями, оцінювати власні поступи, висувати гіпотези, доводити їх, спрощувати, слухати й чути думки інших. Творчий, пошуковий підхід вчителя початкових класів щодо вибору сучасних засобів навчання є органічною частиною навчання учнів. Методичні настанови, алгоритм проведених занять, види діяльності конкретизовано прикладами, на яких автор підкреслює практичність окреслених засобів. Надає рекомендації щодо удосконалення освітнього процесу відповідно до чинної нормативно-правової бази початкової школи. Практичний матеріал є перспективним для його використання вчителями початкових класів в умовах змін в освіті, забезпечує надійне підґрунтя для авторського пошуку, набуття власного досвіду, оцінки діяльності в контексті освітніх інновацій.

EN

An important function of education is to teach primary school students the skills and abilities to apply knowledge in life situations, preparing them for the challenges that await outside of school. In connection with the strategy, teachers acquire the mastery of innovative forms, methods, techniques and teaching in primary school. There is no traditional urgency of this problem, at the present stage it is undeniable relevance and novelty. The article is devoted to the analysis, systematization and generalization of the problem of introduction of modern teaching aids in the lessons of the natural cycle in primary school from the point of view of practice. The focus is on the formation of research and development skills in primary school students in project activities; acquaintance with scientific articles during modeling. Ability to analyze, specify and systematize information by compiling Logical Reference Schemes. The priority is given to the use of computers in modern lessons, software as an urgent and necessary requirement of the time. During the educational process, students learn to master knowledge, evaluate their own progress, put forward hypotheses, prove them, simplify, listen and hear the opinions of others. The creative, exploratory approach of primary school teachers to the choice of modern teaching aids should become an organic part of students’ learning. Methodical instructions, the algorithm of the conducted classes, types of activity are concretized by examples on which the author emphasizes practicality of the outlined means. The author provides recommendations for improving the educational process according to the current legal framework of primary school. The practical material is promising for its use by primary school teachers in the face of changes in education, provides a solid basis for the author’s search, gaining their own experience, evaluation of activities in the context of educational innovations.

Refine search results

1 Path of Science

1 Viae Educationis

1 Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

1 Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Gospodarki, seria Edukacja - Rodzina - Społeczeństwo

1 Davydiuk I.

1 Raszewska-Skałecka R.

1 Гуркова Т.

1 Писарчук O. T.

1 Ратушняк H. O.

1 Теслюк O. Я.

1 Чайка B. M.

1 2022

1 2021

1 2018

1 2016

Критерії оцінювання проведення оздоровчо-спортивного заходу в початковій школі

ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Obowiązek szkolny sześciolatka i jego codzienność jako wyzwanie edukacyjne — na tle reformy edukacji de lege lata i de lege ferenda

Сучасні засоби навчання на уроках природничого циклу в початковій школі