Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: процес

Sort By:

Limit search:

Combining institutional theory with resource based theory to understand processes of organizational knowing and dynamic capabilities

100%

Takahashi A. R. W., Sander J. A.

European Journal of Management Issues

2017

vol. 25

issue 1

43-48

Мета дослідження/Дослідницьке питання. Один з перспективних напрямків розвитку концепцій динамічних здібностей і процесу організаційного пізнання – об'єднання інституційної теорії та ресурсно-орієнтованої теорії (або ресурсно-орієнтованого підходу). Незважаючи на явну необхідність, такий підхід відсутній у сучасній науковій літературі. Тому виникло дослідницьке питання: чи можна побудувати міст між двома вимірами на основі двох теоретичних підходів (інституційної теорії та ресурсно-орієнтованного підходу), використовуючи метафору «перевернутого біноклю», щоб подивитися, як процес пізнання задіяний у процес організаційного навчання при формуванні компетенцій та динамічних здібностей? Дизайн/Метод/Підхід дослідження. Для проведення дослідження використано аналітичний метод для двох різних теоретичних моделей і запропоновано можливу площину їх поєднання. Результати. Показано, що дослідження і тлумачення мікро-інституційних процесів (як на рівні організації, так і на рівні індивіда) може бути прив'язане до макроекономічного рівня (суспільство або сфера діяльності), якщо використати інституційну теорію в поєднанні з ресурсно-орієнтованою теорією. При цьому досягається мульти-парадигматичний підхід, що охоплює організаційне бачення (vision) і різні рівні організації (cross-level). Теоретичне значення дослідження – поєднання двох вказаних теорій дозволило зміцнити розуміння організаційних змін на різних рівнях аналізу. При цьому враховано їх взаємна залежність, процес організаційного пізнання і динамічні здібності. Оригінальність/цінність/новизна дослідження. Відмінна риса цієї роботи – зроблений акцент на концепції організаційного пізнання як основі для створення взаємозв’язку між даними теоріями. Перспективи подальших досліджень. Створення інтерфейсу між ресурсно-орієнтованою та інституційною теоріями – необхідна передумова для подальшого розвитку і розуміння організаційних концепцій як, наприклад, динамічні здібності. Тип статті – теоретична.

Цель исследования/Исследовательский вопрос. Одно из перспективных направлений развития концепций динамических способностей и процесса организационного познания – объединение институциональной теории и ресурсно-ориентированной теории (или ресурсно-ориентированного подхода). Несмотря на явную необходимость, такой подход отсутствует в современной научной литературе. Поэтому возник исследовательский вопрос: можно ли построить мост между двумя измерениями на основе двух теоретических подходов (институциональной теории и ресурсо-ориентированного подхода), используя метафору «перевернутого бинокля», чтобы посмотреть, как процесс познания задействован в процесс организационного обучения при формировании компетенций и динамических способностей? Дизайн/Метод/Подход исследования. Для проведения исследования использован аналитический метод для двух различных теоретических моделей и предложена возможная плоскость их совмещения. Результаты. Показано, что исследование и толкование микро-институциональных процессов (как на уровне организации, так и на уровне индивида) может быть привязано к макроэкономическому уровню (общество или сфера деятельности), если использовать институциональную теорию в сочетании с ресурсно-ориентированной теорией. При этом достигается мульти-парадигматический подход, охватывающий организационное видение (vision) и разные уровни организации (cross-level). Теоретическое значение исследования. Сочетание двух указанных теорий позволило укрепить понимание организационных перемен на различных уровнях анализа. При этом учтены их взаимная зависимость, процесс организационного познания и динамические способности. Оригинальность/ценность/новизна исследования. Отличительная особенность этой работы – сделанный акцент на концепции организационного познания как основе для создания взаимосвязи между рассмотренными теориями. Перспективы дальнейших исследований. Создание интерфейса между ресурсно-ориентированной и институциональной теориями является необходимой предпосылкой для дальнейшего развития и понимания таких организационных концепций как динамические способности. Тип статьи – теоретическая.

Purpose/ Research question. A promising way to understand the development of the dynamic capabilities and the knowing process is to build a bridge between the Institutional Theory and the Resource-Based Theory (RBT). Although being needed, this approach is missing in the extant literature. So we have a research question: It possible to construct a bridge between two dimensions basing on two theoretical bodies (Institutional Theory and RBT) using an “inverted binocular” to look at knowing process enacted in a process of organizational learning, for formation of competences and dynamic capabilities? Design/Method/Approach. This paper analyses two different theoretical frameworks in a theoretic way and proposes an interface between those. Findings. The exploration and explication of micro-institutional processes (organizational or individual) can be connected to the macro level (societal or field level) by combining Institutional Theory with Resource Based Theory (RBT) in a multiparadigmatic view between visions and levels (cross-level). Theoretical implications. The bridge between these two theories would enable to strengthen the comprehension of the organizational changes in the various levels of analysis, considering their mutual dependence, and the knowing process and dynamic capabilities. Originality/Value. One of the differentials of this paper is the attention given to knowledge as the main piece for the construction of the bridge between these theories. Research limitations/Future research. An interface between the RBT and Institutional theory is necessary for a further development and understanding of concepts such as dynamic capabilities. Paper type – conceptual.

Допитливість як етап пізнавальної активності дітей дошкільного віку

100%

Кузіна О.

Viae Educationis

2022

issue 3

96-101

У статті розглянуто сутність поняття «допитливість» дітей дошкільного віку. Визначено теоретико-методичне обґрунтування досліджуваної проблеми. Аналіз праць науковців дозволив підкреслити необхідність висвітлення даного питання. Акцентується увага на процесі пізнання, у якому є кілька етапів і починається він з вродженої цікавості дитини. Під керівництвом дорослого, чи то у закладі дошкільної освіти чи з батьками вдома, формується допитливість, яка згодом переростає у пізнавальний інтерес. Висвітлено формування і удосконалення пізнавального інтересу, що породжує пізнавальну активність, яка є апогеєм розвитку і формування особистості дитини дошкільного віку. З’ясовано, що допитливість є джерелом пізнавального інтересу дошкільника, а також процесів, що лежать в основі пізнавальної активності дитини старшого дошкільного віку. Уточнено структуру розвитку допитливості дитини, яка формується на основі елементарної цікавості та з подальшим керівництвом розвивається на основі природної пізнавальної потреби дітей. Процес пізнання сповнений емоціями, що викликані процесом інтелектуальної праці та перспективою, яка постає в ході пізнання. Сформульовано ознаки прояву допитливості дошкільника, що виражаються у пізнавальних питаннях, бажанні самостійно знаходити рішення до поставлених задач, до отримання нових знань, внутрішня відкритість до людей, явищ, навколишнього світу, щире прагнення задовольнити пізнавальні потреби та отримати новий досвід чи враження. Схарактеризовано умови успішного розвитку допитливості у дітей дошкільного віку: створення пізнавального середовища (наповненість зон, осередків), заохочення до проявів самостійності у вирішенні завдань, в різних видах діяльності, надавання інформації, що зумовлює засвоєння дітьми соціального досвіду, накопиченого людством, цілісного уявлення про довкілля, різноманітність способів діяльності й актуалізується в якості пізнавальної діяльності. Розглянуто зв’язок між допитливістю і її важливістю, що знадобиться у подальшому шкільному етапі життя, адже вона є тим підґрунтям, на якому будується процес формування і розвитку самостійної пізнавальної активності старшого дошкільника. Доведено, що успішне оволодіння досвідом, ефективний розвиток особистості відбувається лише в активній діяльності, в цілеспрямованих зусиллях для отримання запланованого результату. Багато що залежить від оточення людини: розуміння, стимулювання, підтримка, спілкування мають велике значення у становленні особистості та вихованні допитливості. Визначено подальші шляхи дослідження проблеми розвитку пізнавальної активності: порівняння всіх складових, етапів у їхніх подібностях і відмінностях.

The article considers the essence of the concept of «curiosity» of preschool children. The theoretical and methodological substantiation of the researched problem is determined. The analysis of the works of scientists allowed to emphasize the need to cover this issue. Emphasis is placed on the process of cognition, which has several stages and it begins with the innate curiosity of the child. Under the guidance of an adult, whether in a preschool or with parents at home, curiosity is formed, which later grows into cognitive interest. The formation and improvement of cognitive interest, which generates cognitive activity, which is the culmination of the development and formation of the personality of a preschool child, is highlighted. It was found that curiosity is a source of cognitive interest of the preschooler, as well as the processes underlying the cognitive activity of older preschool children. The structure of the child’s curiosity development is clarified, which is formed on the basis of elementary curiosity and with further guidance develops on the basis of children’s natural cognitive needs. The process of cognition is full of emotions caused by the process of intellectual work and the perspective that arises in the course of cognition. Signs of preschooler’s curiosity are expressed, which are expressed in cognitive issues, desire to find solutions to problems, to gain new knowledge, inner openness to people, phenomena, the world, sincere desire to meet cognitive needs and gain new experiences or impressions. The conditions of successful development of curiosity in preschool children are characterized: creation of cognitive environment (fullness of zones, centers), encouragement of manifestations of independence in solving problems, in various activities, providing information that determines children’s social experience, holistic view of the environment, a variety of ways of activity and is actualized as cognitive activity. The connection between curiosity and its importance, which will be needed in the further school stage of life, is considered, because it is the basis on which the process of formation and development of independent cognitive activity of a senior preschooler is built. It is proved that successful mastering of experience, effective development of personality occurs only in active activity, in purposeful efforts to obtain the planned result. Much depends on the human environment: understanding, stimulation, support, communication are important in the formation of personality and education of curiosity. Further ways of research of a problem of development of cognitive activity are defined: comparison of all components, stages in their similarities and differences.

Refine search results

1 European Journal of Management Issues

1 Viae Educationis

1 Sander J. A.

1 Takahashi A. R. W.

1 Кузіна О.

1 2022

1 2017

Search results

Combining institutional theory with resource based theory to understand processes of organizational knowing and dynamic capabilities

Допитливість як етап пізнавальної активності дітей дошкільного віку