Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: реформи

Sort By:

Limit search:

The Role of Universities in Modernisation Processes Against the Background of Attemptations of Social and Political Transformations in the Russian Empire (60s-70s of the XIX Century)

100%

Ivanenko O.

The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings

2023

issue 32

106-123

У статті висвітлюється роль університетів як центрів міжкультурної комунікації у ширшому контексті аналізу реформаторського досвіду Російської імперії 60-70-х рр. ХІХ ст. на основі дослідження мемуарної літератури, періодики ХІХ ст., а також вперше запроваджених до наукового обігу документів Центрального державного історичного архіву України м. Києва. У висновках наголошується, що попри проведення селянської, а також судової і військової реформ, запровадження виборного місцевого самоврядування, у Російській імперії не відбулося кардинальної модернізації суспільно-політичного життя, непорушними залишилися авторитарні засади державного управління. Спроби здійснення ліберальних реформ залишилися половинчастими й незавершеними, а ідея встановлення конституційної монархії виявилася нежиттєздатною в реаліях самодержавно-поліцейської держави. Водночас упродовж ХІХ ст. у Російській імперії утверджується роль університетів як чинників модернізації і широкого спектру соціокультурних процесів, пов’язаних із виробленням та реалізацією наукових ідей, науково-теоретичним забезпеченням економічного розвитку, формуванням кадрового потенціалу і плеканням суспільної свідомості, орієнтованої на політичну емансипацію. Розвиток університетської корпоративної культури, базованої на принципах автономії, різко дисонував із засадами російського імперського самодержавства. Попри те, що імператорські університети засновувалися з метою реалізації самодержавної (зокрема русифікаторської) політики, саме вони стали джерелом і каталізатором модернізаційних процесів, забезпечуючи піднесення освітнього й культурного рівня суспільства шляхом підготовки кадрів для найважливіших сфер соціального життя – науки, педагогіки, державного управління, різних галузей економіки, юридичної діяльності, медицини, літератури, журналістики, тощо. Університети були потужними інструментами вестернізаційних процесів, центрами розвитку міжнародної науково-освітньої співпраці, провідниками наукових знань, технологічних новацій і зрештою правових принципів і соціокультурних цінностей європейської цивілізації. Представники професорсько-викладацької корпорації і випускники університетів активно здійснювали просвітницьку діяльність, популяризували наукові знання серед широкої громадськості, виступали з публічними промовами й відкритими лекціями, брали участь у розвитку книгодрукування, періодичної преси та громадських наукових організацій, здійснюючи в такий спосіб вплив на суспільну свідомість, розробляючи науково-теоретичну базу модернізаційних реформ. Університетське середовище надавало поживний ґрунт для піднесення опозиційних до самодержавства настроїв, національно-культурних рухів, плекання суспільно-політичної думки, співзвучної тогочасним європейським ідеологічним течіям.

The article highlights the role of universities as centres of intercultural communication in the broader context of analysing the reformist experience of the Russian Empire in the 60s and 70s of the nineteenth century on the basis of the study of memoirs, periodicals of the nineteenth century, as well as documents of the Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv, which were first introduced into scientific circulation. The conclusions emphasise that despite the implementation of peasant, judicial and military reforms, and the introduction of elected local government, the Russian empire did not undergo a radical modernisation of socio-political life, and the authoritarian principles of state governance remained unchanged. Attempts to implement liberal reforms remained half-hearted and incomplete, and the idea of establishing a constitutional monarchy proved unviable in the realities of an autocratic police state. At the same time, during the nineteenth century, in the Russian empire, the role of universities as factors of modernisation and a wide range of socio-cultural processes related to the development and implementation of scientific ideas, scientific and theoretical support for economic development, the formation of staff potential and the cultivation of social consciousness focused on political emancipation was established. The development of a university corporate culture based on the principles of autonomy was in sharp contrast to the foundations of the russian imperial autocracy. Despite the fact that imperial universities were founded to implement the autocratic (in particular, Russification) policy, they became the source and catalyst of modernisation processes, ensuring the rise of the educational and cultural level of society by training personnel for the most important spheres of social life – science, pedagogy, public administration, various sectors of the economy, legal activities, medicine, literature, journalism, etc. Universities were powerful instruments of westernisation processes, centres for the development of international scientific and educational cooperation, and conductors of scientific knowledge, technological innovations, and ultimately the legal principles and socio-cultural values of European civilisation. Representatives of the teaching corporation and university graduates were actively engaged in educational activities, popularising scientific knowledge among the general public, giving public speeches and open lectures, participating in the development of book publishing, periodicals and public scientific organisations, thus influencing public consciousness and developing the scientific and theoretical basis for modernisation reforms. The university environment provided fertile ground for the rise of opposition to the autocracy, national and cultural movements, and the cultivation of socio-political thought consonant with the European ideological trends of the time.

Ставлення Львівського міськкому КПРС-КПУ до реформування господарського комплексу mміста в роки перебудови (1985-1991 рр.)

100%

Czura O.

Komunizm: system – ludzie - dokumentacja

2015

issue 4

211-223

A key reason for systemic crisis that engulfed the economic complex of the USSR in the early 70ies of the XX century was an extremely extensive model of planned economy realization. Its ineffectiveness in market conditions proposed by restructuring at the turn of 1980-1990ies contributed to a rapid deterioration of the material conditions of the country’s citizens. All the efforts to implement cost accounting and selffinancing initiated by Communist Party leader Mikhail Gorbachov set production complex of the Soviet Union to the brink of survival. All branches of the state’s social and productive sector were embraced by a mrapid decline. As a result of this, the regional Communist Party elite perceived ambiguously introduction of market management methods which questioned the canons of soviet planned economy. Thus, the scientific article deals with Lviv City CPSU-CPU Committee’s Attitude to social and economic innovations that were embodied in the production environment of Lviv and their impact on the financial situation of the city’s residents.

Refine search results

1 Komunizm: system – ludzie - dokumentacja

1 The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings

1 Czura O.

1 Ivanenko O.

1 2023

1 2015

Search results

The Role of Universities in Modernisation Processes Against the Background of Attemptations of Social and Political Transformations in the Russian Empire (60s-70s of the XIX Century)

Ставлення Львівського міськкому КПРС-КПУ до реформування господарського комплексу mміста в роки перебудови (1985-1991 рр.)